Вступ

Український педагог-гуманіст Василь Сухомлинський говорив: «Кожна дитина не тільки особистість, а й завтрашній громадянин», а за висловом американського філософа Луї Брауде «Єдиний титул у нашому демократичному суспільстві є вищим за титул Президента – це титул Громадянина».

«Нова етика ставлення до дитинства», проголошена керівниками держав світу учасниками Всесвітньої зустрічі на вищому рівні в інтересах дітей в ООН ( Нью-Йорк, 30 вересня 1990 року), передбачає, що тільки згідно з тим, як суспільство захищає своїх дітей і піклується про них, вимірюється його гуманність і складається його майбутнє.

Діти - це не кількісна сукупність представників молодого покоління, це активна частина соціального простору, суб’єкт життєдіяльності суспільства. Сьогодні вони можуть реально впливати на соціум, світ дорослих. Саме діти ставлять перед дорослими нові й нові завдання, розв’язання яких змінює  навколишній світ. Діти - ініціатори змін, за ними – майбутнє. Коли ж діти об’єднуються - сила їхніх спільнот зростає. Суспільству та його інституціям потрібна ця сила, у ній нові ідеї та способи вирішення наявних проблем. В епоху формування і зміцнення демократичних відносин в Україні дорослоцентризм має поступатися врахуванню думки дітей, особливо якщо це не думка одинаків, а достатньо великої групи дітей, об’єднаних в організований громадський рух.

Дитячий рух, як і сім’я, школа та інші соціальні інститути, є засобом соціалізації, унікальним феноменом соціально-громадянського виховання підростаючого покоління, це форма активного вираження дитинства, засіб заявити дорослим про дитячі потреби, проблеми, можливості, особливості, нагадати про себе, захистити свої права.

Документи ЮНЕСКО класифікують виховні системи так: формальна (школа), неформальна (сім’я, вільний час, ровесники) та позаформальна (дитячі та молодіжні громадські об’єднання). Кожна з цих систем охоплює частину життєвого простору дітей, де і здійснює виховання відповідно до своїх цілей і наявних засобів /Головним елементом існування гурту є романтика, гра, пошук, лідерство. Дитяче громадське середовище  для дитини є полем розкриття її лідерських можливостей, розуміння свого місця у людських стосунках, виховання потреби бути корисним людям, суспільству, державі. У дитячих громадських об’єднаннях дитина навчається жити у суспільстві, бути громадянином. З одного боку, дитина в усякій справі знаходить особистісний інтерес, з іншого – вона, як член суспільства та його підструктур, має завжди дотримуватися правил, норм, традицій, законів. Тут постає одна з найскладніших, за визначенням Сократа, проблема людства - віднайдення у кожній ситуації потрібної міри.

Саме у дитинстві людиною усвідомлюється доля її участі у вирішенні справ громадянського життя як основи подальшої позиції у дорослому житті.

Вимовляючи слова "шкільне самоврядування", ми часто маємо на увазі особливий спосіб виховної роботи, коли діти грають у демократію. Лише останніми роками на передній план стала виходити вимога про реальну участь громадськості в керуванні школою. Однак шкільне самоврядування може бути чимось зовсім іншим, а саме – реальною частиною педагогічного процесу й не тільки. Враховуючи високий темп сучасного життя, високі вимоги роботодавців до працівників, доходиш висновку, що молодій людині, яка будує успішну кар’єру, конче необхідні навички лідера (професійного менеджера). Причому ці навички мають бути не теоретичними (книжковими), а підкріпленими власним практичним досвідом. Але де взяти такий досвід вчорашньому випускникові? Уважно проаналізувавши нинішню ситуацію, ми дійшли закономірного висновку -  вищу конкурентноздатність мають на ринку праці ті випускники, які під час навчання брали активну участь у діяльності органів учнівського самоврядування. Вони на практиці здобули навички організаційної роботи, ефективної комунікації, підготування заходів і головне – вміння переконати колектив у необхідності реалізації конкретних дій. Беручи участь у органах самоврядування, молодь здобуває практичні навички, маючи ПРАВО на здійснення помилок та ЧАС – на їх виправлення. А чим раніше молоді люди почнуть таку діяльність, тим більшого вони зможуть досягти. Демократизація виховної діяльності школи передбачає широкий спектр напрямків формування активної особистості: пробудження національної самосвідомості учнів, розвиток самостійності, готовності займати активну позицію в колективній діяльності й брати на себе відповідальність, вміння відстоювати власні та колективні інтереси, розвиток здатності до розв'язання нестандартних проблем тощо.

Основні умови для функціонування учнівського самоврядування:

• зацікавленість учнів і педагогічного колективу;

• оптимальна структура;

• функціонування на засадах демократії;

• визначення оптимальних методів педагогічного контролю.

Завдання організаційних процесів становлення самоврядування – розв’язати протиріччя: самостійність учнів і педагогічне керівництво. Щоб цього протиріччя не виникало, необхідно, щоб учнівське самоврядування брало дієву участь у методичній роботі і працювало разом з педагогічним колективом над вирішенням спільної педагогічної проблеми, звісно накреслюючи власні шляхи, вирішуючи власні завдання.

Самоврядування сприяє: виявленню та розвиткові організаційних навичок; формуванню в учнів відповідальності, принциповості, ініціативності.

Учнівське самоврядування повинно задовольняти основні вимоги до виховного процесу розвитку творчих здібностей учня:

• гуманізація і демократизація : виховний вплив підпорядковується завданням формування громадянина України, а цей аспект включає високий рівень інтелекту та культури, розвиток творчих задатків особистості, виховання людяності, доброти та інших моральних чеснот;

• зв’язок виховання з реальним життям : робота органів самоврядування повинна передбачати участь у суспільно корисній праці, проведення організаторських акцій на здійснення загальношкільних традиційних заходів тощо;

• виховання особистості у колективі в ході спільної діяльності : майбутній громадянин повинен бачити себе у соціумі, уміти реально оцінити себе, жити у колективі, навчити створювати його атмосферу, враховуючи думки меншості, шукати шляхи до консенсусу;

• єдність вимог і поваги до особистості : дуже вдало суть цього постулату висловив А.С. Макаренко: “Якомога більше вимог до людини, але разом з тим, якомога більше поваги до неї”. Учень повинен відчувати, що вимоги до нього базуються на вірі в його можливості, на впевненості у його силах, на турботі про поступальний розвиток його особистості.

Органи самоврядування виконують три основні функції:

• організаторську;

• комунікативну;

• гностичну.

Основні завдання учнівського самоврядування полягають у:

1) формуванні громадянської культури та культурного плюралізму, гуманістичної моралі та толерантного ставлення до дій та вчинків інших;

2) вироблення негативного ставлення до будь-яких форм насильства та впровадження безконфліктних форм поведінки;

3) розвиток у вихованців суб'єктивних характеристик;

4) формування здатності до критичності й самокритичності;

5) формування активної життєвої позиції, підготовка учнів до участі в демократичному управлінні суспільством;

6) формування самостійності, готовності за конкретних умов долати труднощі, знаходити правильні рішення;

7) сприяння виробленню почуття господаря класу, школи, країни, формування відповідальності за результати своєї діяльності;

8) забезпечення захисту прав учнів .

Педагогічне керівництво спрямоване на реалізацію завдань:

1) створення сприятливих соціально-психологічних умов для самопізнання, самовизначення, самореалізації та духовно-креативного зростання, передачі соціального, організаторського досвіду та комунікативної майстерності;

2) залучення учнів до управління справами класу та школи;

3) забезпечення реальних прав органів учнівського самоврядування;

4) підвищення довіри педагогів до поглядів і рішень учнівського колективу;

5) надання тактовної допомоги органам учнівського самоврядування.

Особливість та специфіка структури органів самоврядування залежить від потреб та інтересів учнів, завдань виховної роботи, можливостей та традицій школи та рівня готовності педагогів до суб'єкт-суб'єктної взаємодії.

Самоврядування – дієвий спосіб поєднання теорії та практики у вихованні громадянина демократичного суспільства, своєрідна практична частина громадянської освіти та виховання. Учні готуються до свідомої активної участі у суспільному житті держави, до самостійної адаптації в умовах швидких змін суспільного життя та на практиці засвоюють свої права і обов’язки.

Діяльність дитячих громадських організацій завжди викликала зацікавленість з боку педагогів, науковців, істориків. Так, питання руху молоді України протягом XIX-XX століття досліджуються В. Головеньком та О. Корнієвським у статті “Український молодіжний рух: історія та сьогодення”. У роботі подається структура руху, розглядаються молодіжні організації України під час зародження та становлення молодіжного руху. Зміст діяльності громадських організацій на сучасному етапі розглядається в науковій праці Г.В. Троцко та М.І. Трубавіної “Дитячі та молодіжні громадські організації” [18]. Практика діяльності організацій розглядається В. Леником, Г. Жураковським, В. Маяковським [19]. Розвиток молодіжних і дитячих організацій України є предметом дослідження В. Леника “Українська організована молодь”. У статті, яка друкувалася у дев’яти номерах журналу “Визвольний шлях” (Канада), порушуються питання діяльності братств, громад, Січі, Соколу тощо. Громадські організації мають значний потенціал впливу на дітей, який необхідно реалізувати.

Від розуміння дитячого громадянського руху залежить якість сучасного виховного процес, його ефективність у формуванні громадянської, соціальної активності підростаючого покоління.

 На сучасному етапі діяльність громадських дитячих організацій не є достатньо вивченою. Сьогоднішній час вимагає формування у дітей активної громадської позиції, небайдужого ставлення до життя суспільства, а дитячі громадські організації ставлять за мету виховання людини нового світогляду. Діти прагнуть до об’єднання. Враховуючи актуальність та практичну значущість даної проблеми нами була обрана така тема  проєкту: “Діяльність дитячих громадських організацій (за досвідом роботи Вільшанської ЗОШ)”.

Об’єкт  дослідження: дитячі громадські організації.

 Предмет дослідження: теоретична і практична діяльність дитячої громадської організації “Країна Юнландія”.

 Мета дослідження: розкрити теоретичні основи та узагальнити досвід роботи дитячої громадської організації “Країна Юнландія”.

 Завдання дослідження:

1. Розкрити сутність організаційних умов діяльності дитячої громадської організації та участь “Країни Юнландії” у навчально-виховному процесі КЗ «Вільшанський ліцей».

Методи дослідження: теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури, порівняльний аналіз літератури, офіційних документів, матеріалів періодичних видань з проблеми дослідження, аналіз та узагальнення досвіду КЗ «Вільшанський ліцей».

 

 

 

 

 

Розділ І. Організаційні умови діяльності роботи дитячої громадської організації ”Країна Юнландія”.

 

З давніх-давен перед кожним учителем стоять два завдання: навчати дітей і одночасно виховувати їх; навчати і одночасно розвивати їхні здібності. Допомогти дитині усвідомити себе як особистість – ключове завдання вчителя як організатора виховного процесу. Найважливіший період становлення особистості майбутнього громадянина нашої держави припадає на шкільні роки. На думку В.О. Сухомлинського виняткову роль у формуванні молодої людини відіграє шкільний колектив і взаємини, що виникають у ньому.

Тому перед нами постало завдання знайти таку форму виховної роботи, яка б допомогла кожній дитині здійснити свою мрію, самореалізуватися в громадянському суспільстві, розвиватися духовно, фізично, морально.  І в 1996 році у нашому закладі було засновано дитячу громадську організацію «Країна Юнландія», яка функціонує на засадах учнівського самоврядування.  

Учнівське самоврядування в нашому закладі  пройшло три етапи.

Перший етап – організаційна робота . Його головне завдання полягало в організаторській роботі по зосередженню уваги педагогічного та учнівського колективів до проблем учнівського самоврядування.

Тому спочатку було вивчено і досліджено ряд науково-методичної літератури з цієї проблеми, досвіди роботи організацій України, таких як «Пласт», «Січ», «Сузір’я», «Крокс» та інших, організацій району .

На педагогічних радах , нарадах при директорі, засіданнях методичного об’єднання класних керівників було обговорено питання доцільності створення організації, її завдань.

В закладі було проведено  анкетування , круглі столи з активами класів,  мета яких виявити ставлення учнів до створення  дитячої організації . Результати анкетувань довели, що в дітей є велике бажання брати участь у шкільних справах, спільній діяльності з метою реалізації своїх інтересів, брати участь в громадському житті ліцею, селища. Виходячи з побажань вчителів і учнів, на базі нашого закладу було створено дитячу громадську організацію «Країна Юнландія» принципом роботи якої є самоврядування.

Була розроблена структура, визначена мета та завдання, розроблена документація і головне Статут, який регламентує діяльність організації. Над створенням статуту працювали як педагоги так і учні закладу, які вносили свої пропозиції і разом їх розглядали, виключаючи непотрібні і залишаючи тільки ті, які реально можуть вплинути на шкільне життя і покращити його.

Статут затверджений радою районного відділу освіти. У Статуті зазначені права та обов’язки жителів країни, її символи, атрибути, структуру, завдання, мету організації. (Додаток 1)

Жителі “Країни Юнландії” є активними учасниками всього навчально-виховного процесу. Найвищим керівним органом організації є парламент на чолі з президентом. Мета роботи  парламенту – сприяння всебічному розвитку особистості, її інтелекту, надання допомоги педагогічному колективу у вихованні високої моральності, фізичному вдосконаленні й розвитку організаторських здібностей, створення умов для розвитку ініціативи і творчості, організації обговорення нових ідей, проектів. На чолі парламенту стоїть президент, який обирається таємним голосуванням один раз на два роки.

Вибори президента  організації – найяскравіша подія, що має велике значення у формуванні правової свідомості учнів та вихованні громадянської активності.

На період виборчої кампанії створюється  виборча комісія, на всіх учнів 5-11 класів заготовлюються бюлетені для голосування. Проводиться активна агітаційна робота: виступи кандидатів, розвішування по території закладу плакатів і агітаційних листівок, відбувається прес-конференція з кандидатами у президенти.

У день виборів кожен учень має можливість на основі прямих, рівних, вільних виборів шляхом таємного голосування особисто проголосувати за одного з кандидатів. Підрахувавши голоси, виборча комісія визначає, хто став шкільним обранцем.

У виборах 2019 року прийняли участь 85% учнів,  в 2016 році – 72%, 2015 році – 68%, в 2013 році – 64%.  Це свідчить про високу громадську свідомість виборців, зацікавленість у роботі самоврядування,  і є реальним підтвердженням того, що учні набули досвіду участі та проявили повагу до парламенту Юнландії.

Другий етап полягав в організації безпосередньої роботи учнівського самоврядування. В ході його реалізації була організована практична діяльність органів організації,  уточнювалися функції кожного міністерства,  мерів міст.

Важливий принцип учнівського самоврядування: «Самі вирішили – самі зробили – самі відповідаємо» .Учні глибоко і всебічно проникають у сутність своїх прав та обов’язків. Відповідальні справи керівництва всім життям закладу доручаються всьому учнівському колективу. Тому з самого початку дії організації було сформульовано права та обов’язки кожного активіста, мера, мерії, парламенту, які записані в Статуті організації і розповсюджені за кількістю класів. В кожному класі є робочий куточок міста,  на якому розміщені герб, девіз, пісня, мерія класу, план роботи на семестр, нагороди.

На початку навчального року , в жовтні місяці, проходить презентація нових міст «Країни Юнландії» і вулиць міста Барвінкового. На презентації обов’язково запрошуємо і батьків, де вони разом із дітьми знайомляться  із правилами, законами країни. Адже батьки, як і вчителі, є почесними жителями «Країни Юнландії».

Згідно зі ст.4 розділу IV Статуту Юнландії, головне завдання жителів країни Юнландії: будівництво фортеці. За кожну корисну справу діти отримують відповідну цеглинку, яку розміщують на карті-схемі. Це є основним стимулом заохочення дітей до участі в загальношкільних конкурсах.

Міністри, члени міністерства і мери обираються відкритим голосуванням жителів кожного міста. В закладі існує 7 міністерств. За кожним міністерством закріплено вчителя – консультанта.

Всі питання, які стосуються роботи учнівського самоврядування , обговорюються з вчителями-консультантами щотижня на п’ятихвилинках.

З метою повсякденного практичного керівництва самоврядуванням, проводяться щотижневі засідання мерії на яких розглядаються питання з різних напрямків шкільної  діяльності, аналізується стан різних ділянок діяльності учнівського самоврядування, заслуховуються звіти мерів класів, визначаються завдання на наступний тиждень. 

 Щомісяця проводиться збір-лінійка жителів країни, на якій члени парламенту звітують   про свою роботу, підводяться підсумки за місяць, нагороджуються міста-переможці.

Організація учнівського самоврядування в дитячому колективі надзвичайно складний і багатоплановий процес. Він вимагає від педагогів значних колективних зусиль. єдності в цій роботі. Тому на МО класних керівників ми обговорюємо результати роботи кожного класу, класні керівники діляться досвідом своєї роботи , знайомляться з новинками в роботі інших дитячих організацій. Це дає можливість класним керівникам, як консультантам,  краще налагодити виховну роботу в своєму класі. Безпосередню участь у навчально-виховному процесі приймають всі міністерства, які опікуються організацією участі школярів у різних формах творчого пошуку, конкурсах, турнірах, конференціях, фестивалях, святах, змаганнях.

Третій етап характеризується постійним удосконаленням організаційної діяльності учнів. Важливою умовою педагогічного керівництва на цьому етапі є постійний пошук нових форм та методів організаційної діяльності учнів.

Цей етап продовжується протягом всього існування організації шукаються нові форми, методи, створюються нові проекти.

Так, президентом  Юнландії,  в свою передвиборчу програму було включено  важливий пункт, який полягає у проведенні загальношкільних референдумів стосовно важливих питань, які б торкалися кожного класу і кожного учня, а вже рішення виносились по результатах опитування. В ході анкетування було вияснено, що переважна більшість учнів з цією ініціативою президента згодна – 72%, 28% - проти цього. І зараз такі референдуми проводяться постійно. Були створені творчі групи, які розробляють і організовують різні творчі проекти, розробляють механізми підведення підсумків змагань між містами, нагородження переможців.

На засіданні парламенту було вирішено провести анкетування , щоб дізнатися, чи дійсно наша організація позитивно впливає на навчально-виховний процес,  чи необхідна вона дітям і  результати анкетувань підтвердили , що дітям вона необхідна.

Анкетування проводилися з різних питань: стосовно виборів президента, ефективності  роботи організації, їх участі в житті «Країни Юнландії».

В ході анкетування, яке проводилося стосовно виборів президента, було виявлено, що 92% дітей насправді задоволені тим, що саме вони, а не вчителі чи хтось інший, обирають людину на цю важливу посаду. Також було  з’ясовано, що більшість з опитаних учнів, а саме 74 % вважають, що Юнландія дійсно діє на практиці, 18% відповіли, що, можливо, діє, але на собі вони цього не відчувають, 8% взагалі не вірять в ефективність роботи Юнландії . В ході анкетування також було  з’ясовано, що у 72% учнів нашого закладу є бажання брати активну участь у діяльності Юнландії, причому старші класи є більш ініціативними у цьому плані. Це можна пояснити тим, що в цьому віці учні більш відповідально ставляться до своїх обов’язків, вони прагнуть працювати в колективі своїх ровесників задля досягнення спільної мети і займати активну громадську позицію.

Ми добре розуміємо, що без активної участі вчителів, батьків учнівське самоврядування діяти самостійно не зможе. Діти потребують порад, корекції їх роботи, певного контролю з боку педагогічного колективу. Обов’язкова взаємодія всіх суб’єктів учнівського самоврядування, тісна співпраця. Тому до всіх свят, конкурсів, змагань і взагалі роботи дитячої організації ми намагаємося залучати і батьків, адже вони також є почесними жителями Країни Юнландії.

Існує стереотип, що школа – лише підготовка до життя. Та в нашому закладі з цим не згодні. Школа – це і є саме життя, причому, поза сумнівом, одна з найяскравіших його сторінок.

Майбутнє відкриває перед дитячою громадською організацією “Країна Юнландія” великі перспективи та можливості. У задумі багато нових цікавих справ, які дадуть можливість залучити якомога більше учнів до співпраці, здобути нові знання та набути практичного досвіду громадського життя, допомогти педагогічному колективу ефективно організувати навчально-виховний процес.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.1. З метою ефективної та якісної реалізації завдань створено таку структурну модель опорного закладу:

 

 

Адміністрація закладу:

- вирішує питання, що стосуються інтересів закладу освіти та учнів;

- здійснює контроль виконання прийнятих рішень;

- піклується про створення належних умов для навчання та дозвілля учнів;

- спрямовує  й коор­динує зусилля усіх пе­дагогів та органів учнівського самоврядування на вдосконалення на­вчально-виховного процесу, забезпечення єдності їхньої діяльності;

- допомагає органам учнівського самовряду­вання у піднятті престижу,  створенні такої атмосфери в колективі, за якої члени педагогічного колективу зважають на думки та рішення органів учнівського са­моврядування;

- співпрацює з тими учнями-лідерами, які очолюють шкільні органи учнівського самоврядування.

Педагогічна рада:

- контролює і координує роботу дитячої організації:

- надає науково-методичну допомогу міністрам парламенту:

- робить аналіз та підготовлює пропозиції адміністрації закладу освіти:

- встановлює зв’язки з іншими громадськими організаціями.

- ухвалює план роботи парламенту.

Методичні об’єднання:

- координують і контролюють роботу дитячої організації;

- проводять аналіз роботи міністерств;

- надають методичну допомогу міністрам парламенту;

- організовують консультації на допомогу учням у навчанні.

Батьківський комітет:

- бере участь у батьківських зборах, лекторіях, круглих столах;

- надає допомогу в організації загальношкільних заходів.

 

Парламент на чолі з президентом:

- висловлює пропозиції адміністрації закладу. педагогічній раді, методичним об’єднанням з питань навчання і дозвілля;

- ініціює зміни, що покращують процес навчання та дозвілля учнів;

- координує роботу міністерств, ухвалює плани їх роботи;

- виносить на розгляд питання, що є актуальними для жителів Юнландії

- приймає рішення з важливих питань шкільного життя у межах своєї компетентності;

- бере участь у плануванні навчально-виховного процесу.

Міністерство освіти:

- організовує взаємодопомогу у навчанні;

- веде облік відвідування учнями закладу освіти;

- допомагає в організації шкільних олімпіад;

- забезпечує участь жителів країни в інтелектуальних конкурсах.

Міністерство здоров’я і спорту:

- забезпечує участь жителів країни в масових спортивних заходах;

- пропагандує фізичну культуру серед учнів;

- оформляє та періодично поновлює фотостенд «Кращі спортсмени ліцею»;

- проводить рейди по перевірці зовнішнього вигляду учнів;

- допомагає у проведенні Дня здоров’я.

Міністерство співдружності:

- контролює роботу міста Барвінкового;

- удосконалює його роботу за різними напрямками;

- організовує діяльність наставників-старшокласників;

- організовує для жителів міста Барвінкове свята, дозвілля.

Міністерство дисципліни і порядку:

- турбується про виховання в учнів свідомої дисципліни;

- допомагає в організації чергування в ліцеї, здійснює контроль якості чергування класів;

- пропагандує норми культурної поведінки, правил етикету.

Міністерство трудових справ:

- слідкує за збереженням шкільного майна, вихованням у жителів дбайливого ставлення до нього;

- турбується про впорядкування  території ліцею, її озеленення.

Міністерство культури:

- піклується про естетичне виховання жителів Юнландії, розвиток творчих здібностей;

- приймає участь в організації оглядів - конкурсів талантів, концертів художньої самодіяльності;

- інформує учнів про новини культурного життя селища, району;

- приймає участь в організації відпочинку жителів Юнландії.

Міністерство преси:

• висвітлює діяльність країни Юнландії у газеті ліцею;
• випускає щомісячну  газету «Вісник Юнландії»;
• організовує випуски стіннівок;
• допомагає у оформленні стендів та куточків закладу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Завдання опорного закладу:

 

•       визначення ефективних форм організації роботи з формування у дітей та молоді активної громадської позиції, лідерських якостей.
•       всебічна підтримка молоді в розробці та реалізації прогресивних ідей у різноманітних галузях діяльності;
•       формування громадянської культури та культурного плюралізму, гуманістичної моралі та толерантного ставлення до дій та вчинків інших;
•       формування активної життєвої позиції, підготовка учнів до участі в демократичному управлінні суспільством;

-  сприяння виробленню почуття господаря класу, школи, країни,       формування відповідальності за результати своєї діяльності;

 - допомога батькам у підвищенні їх педагогічної культури, залучення їх до активної участі у  житті закладу освіти;

-  створення сприятливих соціально-психологічних умов для самопізнання, самовизначення, самореалізації та духовно-креативного зростання учнів, передачі соціального, організаторського досвіду та комунікативної майстерності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3.Очікувані результати:

 

 

- перетворення навчально-виховного процесу у спільну діяльність усіх його учасників і громадськості, спрямовану на досягнення стану повного фізичного, духовного та соціального благополуччя особистості.

- сформованості в учнів активної громадянської позиції, готовності до збереження духовних, суспільних і природних цінностей, здатності до творчої праці, саморозвитку, самовиховання, самоосвіти;

 - забезпечення опанування учнями основ теоретичних знань з питань самоврядування та практичним їх використанням у  житті;

 - сформованості в усіх суб’єктах освітнього процесу ціннісних ставлень;

 - сформованості особистісних якостей громадянина демократичної держави, патріота України, здатного конкурувати в сучасному світі;

 - виховання особистості, готової до компетентної участі у житті суспільства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Статут дитячої громадської організації “Країна Юнландія”

 

І. Загальні положення

1.   Дитяча громадська організація “Країна Юнландія” – самостійна дитяча організація, принципом роботи якої є самоврядування.
2.   Жителі “Країни Юнландії” планують свою роботу самостійно, в плані роботі висвітлюються найголовніші питання роботи країни, що відображають думки і інтереси кожного жителя.
3.   Дитяча громадська організація діє в межах закладу.
4.   Юридична адреса країни – КЗ «Вільшанський ліцей» Дергачівського району Харківської області (смт Вільшани, вул. Центральна, 23)

ІІ. Мета, основні завдання та форми діяльності

1.   Мета дитячої громадської організації “Країна Юнландія”:

•       формування активної громадської позиції, почуття власної гідності, готовності відповідати за свої дії, рішення;
•       виховання свідомого громадянина, готового в майбутньому взяти участь у вирішенні важливих політичних і державних завдань;
•       розповсюдження серед молоді ідей громадського суспільства, правових знань, набуття практичних навичок, необхідних для життя в демократичному суспільстві;
•       розвиток природних позитивних нахилів і здібностей, обдарованостей, творчого мислення.

2.   Завдання:

•       створення умов для самовираження, самореалізації дитячих здібностей;
•       спрямування дитячих зусиль на добрі та корисні справи;
•       підготовка дітей до самостійного життя;
•       виховання молодої людини гідним громадянином своєї Батьківщини, котра цінує своїх батьків, поважає старших, дбає про молодших, готова прийти на допомогу, готова бути корисною, духовно багатою і фізично здоровою.

3.   Діяльність  організації спрямована на:

•       надання шефської допомоги людям з особливими потребами, пристарілим, ветеранам, сиротам;
•       прагнення жити в мирі та дружбі з дітьми інших народів;
•       збереження та примноження історичних та культурних пам’яток нашої держави;
•       виховання у дітей віри в себе, свої сили, любові та поваги до своєї родини, Батьківщини;
•       збереження краси рідної природи;
•       прищеплення любові до праці.

4.   Основні напрямки роботи дитячої громадської організації:

1) Червона калина.

(Кожна людина повинна знати історію, культуру, традиції рідного народу).

2) Берегиня.

(Кожна людина повинна пильно стерегти домашнє вогнище, аби воно ніколи не згасало).

3) Краю мій лелечий.

(Участь у природоохоронних експедиціях, кампаніях та акціях, що сприяють поширенню екологічних знань).

4) Помагай.

(Участь у роботі ремонтних, трудових бригад, допомога в саду, на городі, в полі, знайомство з основами бізнесу).

5) Повір у себе.

(Кожна людина повинна бути ввічливою, доброзичливою, вчитися корисно проводити дозвілля, не бути байдужим до чужої біди).

6) Котигорошко.

(Участь у спортивних змаганнях, святах, дотримання здорового способу життя).

 

5. Основні напрямки роботи міста Барвінкового:

1)  Моя родина. Україна.

(Народознавство, краєзнавство)

Швидше, хлопче, повертайся,

Треба все Барвінку знати,

Розпитай, почуй, дізнайся,

В дідуся, у мами, тата.

Знайдеш тайну калинову

В скрині кожної родини:

Казку, пісню, чисту мову,

Долю неньки України.

2) До кришталевих криниць.

Де барвінків гурт ступає –

Сяє сонце променисте,

Веселкові барви мають,

Б’є вода джерельно чиста.

3) Подорож у світ прекрасного.

(Розвиток і розкриття своїх здібностей ї талантів)

У Барвінковій країні

Дуже добрі й чемні діти.

Всіх дорослих поважають,

Меншим себе помагають.

Гарне слово завжди знають,

Вчасно його приміняють.

Гей, малята, поспішайте,

В цю країну вирушайте.

4) Рости розумними, працелюбними.

(Подорож у країну “Помагаїв”)

Гей, барвінки, любі братці,

Досить пустощів і сміху,

Руки загартує праця,

Розум загартує книга.

5) Рости сильним, міцним, здоровим.

(Подорож до Котигорошка)

Як барвіночок росою,

Вмийся вранці, приберися.

Руки вбік, над головою,

Відштовхнися, підтягнися.

Нежить, грип слідкує пильно,

Ходить, бродить по оселям,

Не лінуйся бути сильним,

І здоровим, і веселим.

6) У колі друзів.

(Налагодження стосунків з усіма іншими жителями країни)

Усміхнись, потисни руку,

Стань у коло барвінкове,

Хай летить в дарунок другу

Щира пісня, добре слово.

ІІІ. Члени організації, їх права та обов’язки

1. Жителем країни Юнландії може бути будь-яка дитина віком від 7 до 17 років, яка зарахована до КЗ «Вільшанський ліцей».

2. Почесним жителем країни Ютландії може бути будь-яка доросла людина, яка бере активну участь у житті дитячої країни. Кандидатура затверджується мерією.

3. Права жителів “Країни Юнландії”:

•       вносити на розгляд парламенту будь-які питання;
•       добровільно ставати жителем країни або переставати бути ним;
•       випробовувати себе, свої сили, свою уяву, проявляти себе в будь-якій справі, бути її ініціатором;
•       захищати свої інтереси, честь і гідність.

4. Обов’язки жителів ДГО:

•       визнавати статут ДГО та дотримуватися його;
•       брати участь у роботі організації;
•       дотримуватись законів “Країни Юнландії”.

IV. Організаційна структура ДГО “Країна Юнландія”

1. Країна Юнландія має двохетапну структуру:

І етап – молодші школярі.

Кожен клас – вулиця міста Барвінкового, яке входить до складу країни Юнландії, що затверджується презентацією, має свою назву, герб, девіз, пісню. 

ІІ етап – середні і старші ліцеїсти.

Кожен клас – місто, яке затверджується презентацією, має свою назву, герб, девіз, пісню.

2. Управління країною.

президент   мерія

віце-президент  мери міст      міністерства:

освіти

культури

співдружності

здоров’я

спорту

дисципліни і порядку

трудових справ

Президент обирається таємним голосуванням жителів міста на 2-3 роки.

Міністри, члени міністерства і мери обираються відкритим голосуванням жителів кожного міста – на рік.

3. Головне завдання жителів країни Юнландії: будівництво фортеці. (За кожну корисну справу діти отримують відповідну цеглинку, яку розміщують на карті-схемі).

4. Для надання статусу міста, жителям вулиць міста Барвінкового необхідно прокласти стежину до будинку Барвінка відповідними стрічечками. (За кожну корисну справу жителі вулиці отримують квіточку-дзвіночок).

5. При презентації кожна вулиця (учні 2-х класів) та міста (учня 5-х класів) затверджують свою назву, герб, девіз, пісню .

6. Органом самоврядування є збір-лінійка, яка проводиться один раз на місяць.

7. Вищим органом є зліт жителів країни, який скликається один раз на рік в травні місяці.

V. Правовий статус

1. Дитяча громадська організація “Країна Юнландія” керується загальнолюдськими ідеалами, ставить у центр своєї уваги юну людину з її радощами та проблемами, болями, суперечностями, потребами, особливостями її характеру та світогляду, уподобаннями, мріями, намірами та здібностями.

2. Країна має свої символи і атрибути: герб, девіз, пісня.

Герб дитячої громадської організації  “Країна Юнландія”

На фоні розкритої книги зображено веселку, хлопчика і дівчинку. Внизу написано девіз країни, а вгорі – назву.

Девіз дитячої громадської організації “Країна Юнландія”

“Якщо доброта живе на світі, радіють дорослі, радіють діти”.

 

Пісня дитячої громадської організації  “Країна Юнландія”

слова учня школи Мовчана Олександра   муз. І. Ніколаєва

 

Там, де росте верба й калина,

Там, де завжди весна.

Там, де дорослий і дитина

Там є завжди вона

Там є міста любові повні,              

Там – він і ти, і я

Там  є країна чудотворна

Зветься – Юнландія!

 

Приспів:

 

Наша Юнландія

Дивна Юнландія!

Хто мені розповість, хто скаже

Де вона, де ж вона?

Дивна Юнландія,

Наша Юнландія!

Тут всі здійсненні наші мрії,

Тут лиш завжди весна!

 

Ми помандруємо з тобою

По тих дзвінких містах

По Братськограду й Прометею,

По стежках і шляхах

У Карнізоні й Дружбограді

Жителі Золоті!

Казка та й годі – мандрування

В Чайці та Доброті!

 

3. Кодекс Законів ДГО “Країни Юнландії”

Закон освіти.  Учися змолоду – пригодиться на старість.

Закон діла.  Не мудруй багато, а працюй завзято.

Закон дружби.  Друга шукай, а знайдеш тримай.

Закон честі.  Краще не обіцяти, як слова не здержати.

Закон відповідальності. Почав говорити – договори. Почав робити – дороби.

Закон справедливості.  Вір своїм очам, а не чужим речам.

Закон правди.  Брехня не зустріне, так дожене.

Закон свободи.  Слово – не горобець, вилетить – не впіймаєш.

Закон піднятої руки.  В Юнландії закон велить: всі слухають, коли говорить один.

Закон ввічливості.  Шануй старшого та учителя, як родителя.

Закон пристойності.  Не хвали себе, хай тебе люди похвалять.

Закон тактовності.  Умій сказати, умій і змовчати.

Закон доброти.  Від теплого слова і лід розмерзає.

Закон недоторканості.  Обговорюємо вчинок, а не особистість.

Закон рівноправності.  Один за всіх і всі за одного.

Закон бережливих. 

Закон території. Школа– це другий твій дім. Будь бережливим господарем в нім.

Закон чергового.  Біда, коли один в бороні, а десять в стороні.

Закон пунктуальності.  Плину час завжди шануй. В дії закон: “нуль – нуль”.

4. Основні Закони міста Барвінкового:

•       закон доброти, честі, поваги і любові до рідних, близьких людей;
•       закон взаємодопомоги, взаємовиручки;
•       повага до себе і оточуючих людей;
•       повага національних традицій, вивчення історії України;
•       розвиток власних здібностей і талантів.