Презентація міст “Країни Юнландії” - “З друзями разом буду і я носити юнландця горде ім’я” (5 кл.)
Ведуча: Добрий день, шановні гості, учні і всі присутні в цьому залі!
Ведучий: Наче вулик наша школа,
Вся вона гуде, як рій,
Бо живуть у ній юнландці,
Сповнені великих мрій.
Ведуча: Шкільне життя юнландців зароджується в місті Барвінковім. Чотири роки ви були жителями цього міста, у вас були свої закони і правила. Всі учні брали участь у різноманітних справах, акціях. В яких же корисних справах ви брали участь? (Діти по черзі підіймаються і називають акції: “Козацькі розваги”, “Школа - твій дім, ми господарі в нім”, “Привітання учасників Великої Вітчизняної війни зі святом”, “Наші дарунки рідній бібліотеці”, виставка – конкурс “Замість ялинки – букет”, “Птахи – наші друзі”, сільськогосподарська виставка, акція “Милосердя”, новорічний ранок.)
Ведучий: Як багато корисних справ було зроблено вами за цей час. Ми гадаємо, що вони проклали стежку з вулиць Ромашка, Пролісок у міста. Як і в кожної країни, у нашої країни є свій президент і парламент.
Ведуча:
Президент – Капусник Олена
Міністр культури – Змій Анна
Міністр преси – Лихольот Катя
Міністр співдружності – Савченко Аліна
Міністр трудових справ – Капустник Марина
Міністр здоров’я і спорту – Островерх Оксана
Президент: Юні барвінчата! Кожен рік наша країна поповнюється новими жителями. Мабуть, ви вже давно чекали цього дня, готувалися, вивчали закони, атрибутику країни.
Міністр культури: У нашій “Країні Юнландії” дуже цікаво,
Весело і дружно живеться дітям.
Тож давайте не журиться,
Нумо дружно веселиться
Співом свято зустрічати
Щоб ця пісня не замовкла,
Всіх будила всіх скликала
Піднімала і вела
Нас на справжнії діла.
Міністр освіти: В школі всіх наук джерела
Зібрані з усього світу
Обіцяйте добре вчитись,
Бо маєте право на освіту.
Міністр трудових справ: Хай слово наше лунає повсюди
Жителі Юнландії – найщасливіші люди.
Думку висловлюйте вільно і сміло,
Завзято беріться за корисне діло.
Міністр співдружності: Ставши юнландцями, не забувайте,
До барвінчаток частіш завітайте.
В справах корисних допоможіть
В країну Юнландію їх приведіть.
Міністр преси: До преси шкільної доступ ви майте
З нею знайомтесь, потім вивчайте,
Опрацювавши зліва і справа,
Стане по силі вам будь-яка справа
Віце-президент: Кожен юнландець повинен знати закони і виконувати закони. А ви знаєте закони?
(Діти по черзі називають закони)
Закон освіти. Учись змолоду – пригодиться на старість.
Закон діла. Не мудруй багато, а працюй завзято.
Закон дружби. Друга шукай, а найдеш – тримай.
Закон честі. Краще не обіцяти, як слова не здержати.
Закон відповідальності. Почав говорити – договори, почав робити – дороби.
Закон справедливості. Вір своїм очам, а не чужим речам.
Закон правди. Брехня не зустріне, так дожене.
Закон свободи. Слово – не горобець, вилетить – не впіймаєш.
Закон піднятої руки. В Ютландії закон велить: всі слухають, коли говорить один.
Закон ввічливості. Шануй старшого та учителя, як родителя.
Закон пристойності. Не хвали себе, хай тебе люди похвалять.
Закон тактовності. Умій сказати, умій і змовчати.
Закон доброти. Від теплого слова і лід розмерзає.
Закон недоторканності. Обговорюємо вчинок, а не особистість.
Закон рівноправності. Один за всіх і всі за одного.
Закон бережливих. Закон території. Школа – це другий твій дім. Будь бережливим господарем в нім.
Закон чергового. Біда коли один в бороні, а десять в сороні.
Закон пунктуальності. Плину час завжди шукай. В дії закон: “нуль-нуль”
Віце-президент: До сьогоднішньої презентації ви вибрали назву міста, його символи і атрибути. Тож слово 5-в класу ( виступ 5-в класу)
Подорожній: Я подорожую дуже давно. Хоч я молодий, але багато вже бачив. Був я в різних містах, знайомився з різними людьми. Доводилося багатьом допомагати, але це мені не важко. Я люблю приносити людям радість. (зустрічає діда)
Добрий день, діду. Чому ти сидиш тут такий сумний?
Дід: А чому ж не сумувати. Живу я в цьому місті вже багато років, але вже давно не чув людської мови. Це місто мертве.
Подорожній: А чому воно мертве? І що це за фігури?
Дід: Це давня історія. Ось я тобі її зараз розповім. Було тут місто велике красиве. Жило тут багато людей. Але поступово вони стали злими, жорстокими. Вони ображали одне одного, ніколи не допомагали одне одному. Осі від них сонце і відвернулося. І люди стали ось такими. А я сам був такий як ти, але чомусь сонце мене не образило.
Подорожній: Мені їх дуже жаль. І я думаю, що їм треба допомогти.
Дід: Але ж як?
Подорожній: Треба покликати бога сонця – Ярила. Нехай він над ними змилується.
(Звертається до сонця).
Сонечко – сонце, з’явись,
Ти ж добре. Світле і ясне
Чисте, величне, прекрасне
Над землею проміння посипаєш
І всім на планеті допомагаєш.
Ярило – сонце: Так, допомагаю, тільки не цим людям. Вони відвернулися одне від одного. За це я їх покарав.
Подорожній: Змилуйся бог Ярило. Пробач їх. Пройшло дуже багато часу. Дуже багато чого змінилося, мабуть і вони теж змінилися.
Ярило – сонце: Ну добре. Я бачу ти гарний хлопець, з благородним серцем. Доторкнись до них і вони оживуть (подорожній торкається, люди поступово оживають)
1 житель: Як довго ж ми стояли. Все тіло аж заклякло.
Подорожній: Скажіть спасибі своєму сонцю, яке змилувалося над вами.
2 житель: Ми дуже завинили перед тобою. Ми не слухали своїх сердець.
3 житель: Ми чинили зло одне одному.
4 житель : Ми забули, що таке справедливість.
5 житель : Ми згубили в своїх душах радість.
6 житель : Ми забули, що таке чесність.
7 житель: Але не відвертайся від нас, сонце. Ми хочемо змінитися. Ми дуже довго жили без тебе.
8 житель: І тепер ми знаємо напевно, що сонце – це життя. Сонце дарить нам світло, тепло і добро.
9 житель: Ми хочемо назвати своє місто – Сонячним(беруть дзеркальця).
10 житель: І нехай ці промінці сіють і в ваших душах радість, добро. І нехай тепло наших промінців дарує вам тільки щастя.
Ведучий: 5 – в! Наш девіз!
Учні: Сонячне місто у дружбі живе
Як сонце проміння ясне й золоте.
(Хлопчик і дівчинка показують емблему міста)
Дівчинка: Сонце, сонечко, промінчик. Які лагідні і теплі слова, немов би справді тепло доторкується до твоїх долонь.
Хлопчик: Сонце здавна є символом життя. Сонячне тепло зігріває землю і людські душі.
Дівчинка: Ось емблема нашого міста. На ній зображена наша планета, яка ніби купається в сонячних проміннях.
Хлопчик: Ми також хочемо, як і сонячні промінчики, радувати людей, сіяти добро.
Дівчинка: І десь тут на планеті є і наше місто Сонячне. Ми хочемо бути добрими, щирими, відвертими.
Хлопчик: Хочемо, щоб поряд з нами люди були радісними, щедрими, доброзичливими.
Є на світі країна чудесна
Вам такої ніде не знайти,
Бо казкова вона і незвичайна
І Юнландією звемо її
І ось тут, у країні дитячій,
З вулиць різних звучить передзвін
І де сонечко світить гаряче
Нашого класу є дім.
Ми тут дружно усі проживаєм
Маєм рівні в країні права,
Один одного всі паважаєм
І живемо ми тут недарма.
Адже тут у країні дитячій
Ми вчимося і жить і дружить,
Будь веселим, кмітливим, уважним
І Батьківщину любить.
(Віце – президент зачитує указ президента).
Президент: Юнландці, наш девіз! ( діти підіймаються і хором говорять девіз)
Міністр культури: Є в нас фортеця корисних справ. Кожна справа – цеглинка в будівлі. Ви зобов’язані докласти зусиль в будівництві цієї фортеці. З завданням цього року ви справилися добре. Мери! Отримайте цеглинки – червоні цеглинки – І місце, жовті – активна участь.
Президент: Бажаємо вам успіхів в мандруванні по чудовій країні Юнландії, живіть дружно, гарно навчайтеся і захищайте інтереси свого міста і нашої країни (діти співають гімн Юнландії)
Ведуча: Щоб цвіла країна моя, разом з нею і Юнландія нині.
Ведучий: Запевняємо вчитися так, щоб набуті знання пригодились моїй Україні.