Досвід роботи над методичною проблемою "Формування життєвих компетентностей учнів на уроках української літератури"

Про матеріал

Формування життєвих компетентностей учнів досягається таким чином: засобами використання інноваційних технологій навчання (мультимедійних, методу проектів, прийомів інтерактивного навчання); застосуванням прийомів розвитку критичного мислення; розвитком літературно-творчих здібностей учнів у процесі написання творчих робіт; у позаурочній діяльності; в конкурсній літературній діяльності.

Перегляд файлу

Формування життєвих компетентностей учнів на уроках української літератури

(Із досвіду роботи Каменської Л.В. ,

учителя української мови та літератури

Ганно-Опанлинського НВК І-ІІІ ступенів

Приазовської районної ради

Запорізької області)

Вчимося не для школи, а для життя.

Античне прислів΄я

Сьогодні суспільству необхідно мати випускника, який не тільки знає і вміє здійснювати якісь операції, а людину компетентну, в якій поєднано «знаннєві» уміння і соціально-культурна поведінка, ініціативність, здатність працювати

в групі, прогнозувати й досягати своєї мети. Важливо, ураховуючи не тільки знання й зміст літературної освіти, формувати універсальні навички й компетенції, які випускник зможе реалізовувати, застосовувати впродовж усього життя для свого сталого саморозвитку.

У сучасному світі, який дедалі більше орієнтується на інтелектуальний і творчий потенціал особистості, лише життєво компетентна людина спроможна себе реалізувати та досягти успіху. Тому завданням школи XXI століття є розвиток особистості учня, його становлення – через набуття фахових та соціальних компетентностей.

Компетентність – результат навчання. Так вважають українські вчені Ю.Соловйов, І.Єрмакова, Д.Пузіков, О.Овчарук, О.Пометун. Завдання загальноосвітнього закладу, на їхню думку, - формувати компетентності, які являють собою знання, уміння, духовний досвід особистості, необхідні для розв΄язання життєвих проблем і здійснення життя як індивідуального проекту. Серед основних груп компетентностей найчастіше використовують такі:, соціальні, полі культурні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку та самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.

Вивчення української літератури на уроках і в позакласній роботі дає вчителеві змогу формувати в учнів різні життєві компетентності, виховувати їх не як пасивних споживачів «певного обсягу раз і назавжди даної інформації, а як особистість, здатну самостійно її здобувати, поновлювати, коригувати та інтерпретувати протягом усього свого життя» (Б.Шалагінов).

Готуючись до кожного уроку української літератури , прагну зробити процес навчання багатоаспектним: виробити в учнів уміння висловлюватись, емоційно розповідати, доречно підібрати слово у певній ситуації, передати своє ставлення до зображуваного тощо. За таких умов реалізується кінцева мета вивчення літератури у шкільному курсі освіти, а з іншого боку – школярі пізнають життя і всі його глибини, вчаться не розгублюватися у його круговерті.

Формування життєвих компетентностей засобами використання інноваційних технологій

Зазначені технології – це сукупність сучасних методів, прийомів і програмно-педагогічних засобів для реалізації навчально-виховної мети предмета. До засобів мультимедіа відносять: комп΄ютер, проектор, інтерактивну дошку, музичний центр, сучасні носії інформації.

Засоби мультимедіа, а це аудіовізуальні матеріали (ілюстрації, репродукції картин, кіно- та відео матеріали, узагальнювальні схеми, аудіофрагменти дають змогу ефективно використовувати на уроці такі прийоми інтерактивного навчання, як «знайди помилку», «керована лекція», «впізнай героя за предметом», «обери ілюстрацію» тощо. Презентаційна частина уроку урізноманітнює форми викладу матеріалу, типи навчальних завдань, занурює учня в уявний світ мистецтва, індивідуалізує процес навчання, створює технічні можливості для використання стратегій розвитку критичного мислення, здійснення аналізу художнього твору чи літературного явища у порівнянні з іншими видами мистецтва (образотворчого, кіномистецтва, музики). Для реалізації цього завдання створено медіатеку кабінету української літератури.

До створення презентацій залучаю і учнів. На районному етапі конкурсу «Моральний вчинок» презентація «Яке прекрасне наше життя!» (Молокова Анастасія, 8 клас) відзначена грамотою, направлена на обласний етап.

Під час роботи над проектом, презентацією у школярів розвиваються вміння узагальнювати проблему, комунікативні компетентності, навички їх представлення, здатність працювати в групі (парі) задля спільного результату, самостійно осмислювати інформацію, інтерпретувати її.

Інтерактивні технології – шлях до формування читацьких компетенцій

Інтерактивне навчання розглядаю як багатомірне явище. Воно вирішує три завдання: навчально-виховне, комунікативно-розвивальне та соціально-орієнтаційне, результати якого резонують за межами навчального простору. Серед багатьох форм і методів інтерактиву (індивідуальна, парна, групова робота, дослідницькі проекти, рольові ігри тощо) оптимальною вважаю групову форму, адже група для кожного її члена – це суспільство в мініатюрі. Роботу організовую в такий спосіб, щоб досвід (знання, вміння), який набуває дитина в штучно створеному середовищі, вона могла перенести в зовнішній світ і успішно його використати. Така форма роботи розвиває одночасно і соціальні компетенції учнів. У своїй практиці найчастіше використовую такі інтерактивні методи:

«асоціативний кущ»;
«гронування»;
«мозковий штурм»;
«мікрофон»;
«дискусія»( міні-дискусія);
«рольова гра»
«робота в малих групах».

Інтерактивні методи використовую на різних етапах уроку. Мотивація навчальної діяльності: «незакінчене речення» , «На цьому уроці я хочу…», « На уроці я використаю час для того, щоб…» бесіда з вказівкою на практичне значення теми; «мозкова атака»; художнє завдання «Яким я уявляю собі…», «Що станеться, якщо…»; хвилинка позитивного настрою «Я все знаю, я все можу, я все вмію».

На етапі роботи Підсумок уроку: «Коло ідей», «Час похвали», «Інформаційний бум», експрес-опитування у формі гри «Закінчи речення». А ще звичною для моїх учнів на цьому етапі є рефлексійна анкета:

- Чи задоволені ви очікуваними результатами?

- Яких навичок набули? –

- Що було найцікавішим, найважчим?

- Чи є питання, які залишились без відповіді?

Розглянемо найчастіше вживані мною на уроках української літератури інтерактивні методи.

Метод «асоціативний кущ»: визначаю тему над якою проводитиметься робота, а учні згадують все, що виникає в їхній пам'яті з цієї теми. Спочатку діти висловлюють найстійкіші асоціації, потім – другорядні. Відповіді фіксую у вигляді своєрідного «куща», який поступово розростається. Цей метод можна використовувати під час вивчення будь-якої теми. Він сприяє розвитку логічного мислення, творчої уваги школярів.

Наприклад, вивчаючи тему: «В.Підпалий. «Запросини» у 8 класі.

- Змалюйте асоціативний кущ до вірша «Запросини» (найстійкіші асоціації – гості, природа, казка, двоє тощо.)

Метод «гронування» використовую на різних етапах уроку. Стратегія навчання , яка спонукає учнів вільно думати й відкрито висловлюватися на певну тему , спрямована на стимулювання мислення про зв’язки між окремими поняттями.

Алгоритм роботи: вибирається опорне слово , поняття , словосполучення. Відповідно до нього підбираються слова за певними зв'язками .

Дану стратегію застосовую на етапі актуалізації знань , перевірки домашнього завдання , подачі нового матеріалу , закріплення ,уроках перевірки

і контролю знань.

За завданням учителя бажано будувати асоціативні та інформативні , одно та багаторівневі ґрона . Кожний із видів такого грона має свої завдання особливості , й повинен використовуватися на відповідному етапі уроку .

Асоціативне ґроно використовую на етапі актуалізації та усвідомлення знань. Воно базується на пошукові асоціацій , що виникають в учнів. Асоціативні ґрона не коментуються і не оцінюються . Робота над ними допомагає акумулювати думки й міркування школярів навколо понять , що розглядаються на уроках.

Інформативне ґроно застосовую для перевірки знань учнів , тобто на етапі перевірки домашнього завдання, рівня засвоєння знань ; на уроках виявлення рівня компетентності учнів за темою . До інформативного ґрона вводяться слова , які легко пояснюються автором роботи на рівні зв'язку з темою . Інформативне ґроно можна піддавати сумніву(з боку вчителя) і відповідно захисту (з боку учня-автора) . Його оцінюю як окремий вид діяльності на уроці.

Залежно від мети його застосування пропоную учням утворити асоціативне або інформаційне гроно.

Наприклад, вивчаючи тему: «В.Сосюра. Патріотичні, інтимні, пейзажні мотиви його творів. «Любіть, Україну!» - любов до Батьківщини як важливий складник життя людини» у 8 класі.

Скласти інформаційне гроно до образу України.

Метод «мозковий штурм» може виникнути на уроці під час розв'язання пізнавального завдання, заняття-гри тощо. Мета – зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу. Особливість його полягає в тому, що діти у процесі обговорення самі коригують, аналізують висловлені ідеї, доповнюючи один одного, підхоплюють і розвивають одні з них, відкидаючи інші. Під час «мозкового штурму» забороняється будь-яка критика (словесна, жестова, мімічна), підтримується будь-яка ідея, навіть жартівлива або безглузда. Цей метод спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Ось приклад застосування прийому «мозковий штурм» під час вивчення теми: «Микола Вороний. «Євшан-зілля». Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів. Краса природи рідного краю» у 6 класі.

Визначте головну думку поеми «Євшан-зілля».

Очікувані відповіді

- Треба бути патріотом, вірним своїй Батьківщині.

- Необхідно толерантно ставитися до інших народів.

- Слово, пісня, реалії вітчизни мають у житті кожної люді велике

значення.

Рідний батьківський край — найкращий, це треба розум й цінувати.

Шляхом «мозкового штурму» учні висловлюють найрізноманітніші свої думки. Кожну з них занотовую на дошці, учні – у зошитах.

Метод «мікрофон» надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою власну позицію.

Алгоритм використання: говорити має тільки той , у кого «символічний мікрофон» , висловлені думки не оцінюються і не коментуються, під час виступу ніхто не маг права перебивати , перепитувати .
Найчастіше його застосовую під час підбиття підсумків уроку.

Наприклад, вивчаючи тему: «Леся Українка. Огляд життя і творчості» у

8 класі.

- Продовжіть речення.

«Леся Українка для мене…»

«Мене на уроці зацікавили…»

Метод «рольова гра» застосовую під час занять з учнями 5-8 класів. Мета – визначити ставлення учнів до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри, допомогти навчитися через досвід.

Пропоную учням гру «Надай рекомендації, запропонуй, порадь!», а також побути у ролі письменників і спробувати виконати такі завдання:

вигадати інший початок або кінець твору;
написати листа літературному герою або автору твору;
уявити і описати майбутнє життя героїв.

Рольові ігри, обмежені роллю та реаліями відповідної епохи, стимулюють фантазування, уяву, творчість.

На уроках використовую і «міні-дискусію». Вона сприяє розвитку критичного мислення учнів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговореної проблеми.

Наприклад, вивчаючи тему: «Урок розвитку мовлення. Складання цитатної характеристики головної героїні твору І.П.Котляревського «Наталка Полтавка» у 9 класі.

Міні-дискусія. Питання для обговорення

Чи є привабливим образ такої дівчини, як Наталка, для сучасного хлопця?
Чи є нині такі дівчатка, як Наталка?
Що ж це таке щастя?

Використовую на цьому уроці у 9 класі й «роботу в малих групах».

Робота в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці. Вона стимулює роботу в команді. Ідеї, вироблені в групі, допомагають учасникам бути корисним одне одному. Висловлювання думок допомагає їм відчути особисті можливості та зміцнити їх.

Об'єдную учнів у малі групи, розподіляю завдання між групами. Вони мають за короткий час (як правило, 3—10 хв. ) виконати це завдання та представити результати роботи своєї групи.

Більшість завдань опрацьовую саме в малих групах або парах, тому що учням краще висловитися в невеличкій групі. Робота в малих групах дає змогу заощадити час уроку, бо зникає потреба вислуховувати кожну людину у великій групі.

Група 1. – впишіть визначені в тексті цитати в таблицю. (Учні доповнюють таблицю цитатами, визначають риси характеру).

Група 2. – складіть план до характеристики образу Наталки, створіть інформаційне гроно до характеристики Наталки.

Група 3. – підготуйте інсценізацію розмови Терпелихи з дочкою.

Таким чином, використання методів інноваційних та інтерактивних технологій є важливим чинником формування і розвитку життєво компетентної особистості.

Розвиток творчих здібностей учнів у процесі написання творчих робіт

Місце таких робіт у методиці особливе. Мета їх – узагальнити вивчене з теми, висловити власне ставлення до прочитаного. Намагаюсь урізноманітнити цей вид роботи.

Теми добираю такі, які б зацікавили учнів нестандартним формулюванням. Ось приклади: «Життя буде цікавішим, коли поруч є друг (за повістю Я.Стельмаха « Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»); «Як ти житимеш?» (Діалог Толі з його совістю за твором В.Винниченка «Федько-халамидник»; «Серця, огріті першою любов'ю» (за повістю І.Франка «Захар Беркут»); «Через терни – до зірок» ( життєвий шлях Івана Франка); « Чи здатна людина опанувати свою долю?» (за романом Панаса Мирного «Хіба ревуть воли…»), « Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок…» (Тема життєвого вибору у поезії В. Симоненка).

Написання таких творів формує навички продуктивної творчої діяльності. Крім того учні, які відчули потребу творити , беруть активну участь у літературних шкільних, районних і обласних конкурсах Цапенко Максим (6 клас), Каменська Ганна (8 клас), Жук Олександр (9 клас), Костиря Дарина (11 клас).

Таким чином, застосування компетентнісного підходу у вивченні української літератури сприяє успішному моральному та естетичному розвитку учнів, стимулює їхню творчу активність, сприяє формуванню пізнавальних, творчих, світоглядних компетентностей та готує до самостійного життя у суспільстві.

Вчителю суджено бути пошуковцем, винахідником, а відтак, слід сповна усвідомити сутність змін, які приносить новий час, аби підготувати людину до життя в нинішньому столітті.

Список використаної літератури: