Досвід роботи " Організація правового виховання в загальноосвітньому закладі»

Комунальний заклад «Вільшанський ліцей»

Дергачівської районної ради

Харківської області

Досвід організації

правового виховання

в КЗ «Вільшанський ліцей»

заступник директора з НВР

Корінько В.М.

Система правової освіти та виховання в ліцеї – це складна динамічна, залежна від економічних, політичних і соціальних чинників модель реалізації основних напрямків діяльності ліцею, що вимагає взаємообумовленості та взаємозв’язку елементів правоосвітнього та правовиховного процесів, передбачає широке коло й активну позицію всіх задіяних суб’єктів, здійснюючи позитивний вплив на них; покликана створити умови для розвитку правового мислення в учнів і забезпечити цілеспрямоване формування в дітей звички діяти відповідно до закону.

Правова освіта є складовою частиною системи освіти і має на меті формування високого рівня правової культури та правосвідомості особи, її ціннісних орієнтирів та активної позиції як члена громадянського суспільства.

Народна мудрість говорить: “Якщо твої плани розраховані на рік – сій жито, якщо на десятиріччя – сади дерева, якщо на віки – виховуй дітей”. Майбутнє нашої держави значною мірою залежить від виховання молоді, важливе значення у якому відводиться правовій освітньо-виховній діяльності. Питання про правову освіту школярів є особливо актуальним у зв’язку з  необхідністю виховання громадян як активних учасників формування правової держави та їх законослухняності; забезпечення кожного правовою інформацією щодо чинного законодавства і практики його застосування; профілактики правопорушень, що скоюються на ґрунті правового нігілізму та аморальності; формування правової культури європейського типу, яка дасть змогу громадянам інтегруватися у європейський і світовий правовий простір для реалізації своїх приватних і публічних інтересів.

Правове виховання має свої завдання:

•            формування у кожного учня системи знань з питань основ держави та права, розвиток інтересів учнів до цієї галузі знань і зв'язок права з навколишнім життям;

— формування  поваги до держави, до її конкретних органів;

— вироблення умінь і навичок правової поведінки;

— виховання нетерпимого ставлення до правопорушень і злочинності, спонукання до посильної участі в боротьбі з негативними явищами в житті;

— подолання в правовій свідомості хибних уявлень, негативних навичок і звичок поведінки.

У процесі правового виховання учні знайомляться з окремими положеннями державного, адміністративного, цивільного, трудового, кримінального, сімейного права. Важливими також є знання основних положень Конвенції про права дитини.

Правове виховання учнів має два взаємозв'язаних аспекти.

З одного боку, воно спрямоване на необхідність дотримуватись правил поведінки у ліцеї, громадських місцях, за місцем проживання. З іншого боку, дає учням перспективу на майбутнє, навчає поважати закони.

Входячи з проблемного питання, вимог правової освіти та виховання, які спрямовані на те, щоб підвищити виховну профілактичну роль у попередженні аморальних антисуспільних проявів учнів в учнівському колективі, у ліцеї склалася певна система, яка передбачає  цілеспрямовану, планову, взаємопов’язану, керовану діяльність всіх учасників навчально-виховного процесу.

Ми виходимо  з таких основних критеріїв:

1. Правова освіта повинна охоплювати широкі верстви населення – учнів, батьків, учителів.

2. Правова освіта повинна забезпечувати зростанню самосвідомості учнів, розуміння ними суворого дотримання положень Конституції і законів України.

3. Розуміння учнями єдності прав і обов’язків і їх виконання в реальному житті.

4. Ліцей прагне підготувати учня до реального життя, навчити користуватися правовими знаннями, набутими в ньому.

5. Пропаганда основних принципів Загальної декларації прав людини, Декларації і Конвенції прав дитини.

6. Прагнення домогтися формування громадянської позиції кожного учня на основі загальнолюдських цінностей: свободи переконань, думок, володіння та користування власністю.

7. Вміння учнів протистояти злочинам і правопорушенням у суспільстві.

Головною ланкою, яка забезпечує теоретичне та методичне керівництво роботою класних керівників, учнівського самоврядування є адміністрація ліцею. Адміністрація ліцею контролює результати роботи класних керівників, вихователів груп продовженого дня, органів учнівського самоврядування, керівників гуртків, батьківського активу.

З цією метою щороку видаються накази по навчальному  закладі:

- “Про стан відвідування учнями ліцею”;

- “Про стан профілактики злочинності, правопорушень і бездоглядності серед учнів”;

- “Про стан роботи Ради  профілактики правопорушень серед учнів”;

- “Про стан виховної роботи в ліцеї»;

- «Про проведення тижня правового виховання»;

- “Про призначення відповідального щодо обліку дітей”;

- “Про створення Ради профілактики правопорушень серед неповнолітніх”

- “Про покладання обов’язків громадського інспектора з охорони дитинства”;

- “Про покладання обов’язків громадських вихователів”;

На нарадах при директорові розглядаються такі питання:

- Про роботу класних керівників з учнями, схильними до правопорушень та дітьми пільгових категорій;

- Про результативність контролю за виконанням наказу “Про відвідування учнями ліцею”;

-  Про організацію правовиховної роботи.

Питання правового виховання і правової освіти неодноразово вивчались і виносились на розгляд педрад: «Правове виховання – обов’язкова умова формування життєвої компетентності особистості», «Формування громадянської компетентності учнів в умовах сучасної школи».

Учителі через різні навчальні предмети здійснюють правопросвітницьку роботу, виходячи з необхідності дотримання в учнів правових обов'язків - важливої умови попередження правопорушень, шкідливих звичок, соціальної пасивності, переконань, що норми поведінки людини випливають із моральних, етичних, політичних, культурних нормативів суспільства. Йде процес ознайомлення з більш абстрактними поняттями прав людини, що передбачають розуміння філософських, політичних та юридичних концепцій.

Розуміння прав людини і досвід у цій галузі є для молоді важливим елементом життєтворчості в демократичному, правовому суспільстві.

Виховна діяльність класного керівника в цьому напрямі здійснюється за такою орієнтовною програмою:

• вивчення рівня розвитку класного колективу;
• вивчення взаємин учнів між собою, з учителями та батьками;
• вивчення громадської думки, настроїв і традицій класного колективу;
• вивчення ступеня впливу на учнів неформальних лідерів і мікрогруп;
• вивчення ступеня впливу на учнів формального активного класу;
• вивчення індивідуальних психологічних якостей “важких учнів”;

Проводяться анкетування учнів на теми: “Наш клас”, “Ви і ваші батьки”, “Ви і ваші вчителі”; анкетування учнів з відхиленнями у поведінці на тему: “Важкий підліток”; класні збори на тему: “Морально-психологічний клімат у колективі та шляхи його оздоровлення»; засідання активу класу на тему: “Про роль активу класу в профілактиці відхилень в поведінці учнів”. Здійснюються активні форми роботи (диспути, вікторини, літературні і тематичні вечори, дискусії та інше), спрямовані на формування в учнів рис загальнолюдської моралі. Проводяться індивідуальні профілактичні роботи з учнями, що мають відхилення у поведінці, з неформальними лідерами та членами мікрогруп.

Своєрідна система профілактичної роботи склалася у навчальному закладі :

•                   контроль за відвідуванням учнями ліцею ведеться класними керівниками в журналі, черговим учителем у спеціальному журналі;
•                   розроблені правила для учнів, які вивчаються ще у початкових класах;
•                   проводяться цикли бесід на правову тематику по паралелях;
•                   учні охоплені заняттями в гуртках, у музичній та спортивній школах;
•                   учні охоплені постійними та тимчасовими дорученнями;
•                   ведеться постійна індивідуальна робота з учнями.

З кожним роком зменшується кількість підлітків, що стоять на обліку у закладі та поліції. В цьому навчальному році таких дітей немає. Цьому сприяє робота, яка проводиться в ліцеї.

Щороку, двічі на рік, проводяться громадські огляди умов проживання та виховання дітей особливих категорій. Мета – відвідування вдома дітей особливих категорій, вивчення матеріально-побутових умов учнів, надання допомоги у вихованні батькам.

На кожного учня, який перебуває на обліку заводиться індивідуальна картка, у якій фіксуються зміни в характері і поведінці дітей, висвітлюється динаміка розвитку особистості протягом декількох років. На основі цього застосовуються ті чи інші виховні методи. Результати такої всебічної діагностики допомагають знайти шляхи корекційної і розвиваючої роботи з “важким” учнем. Випадки неадекватної поведінки, які трапляються в учнівському колективі, обговорюють на класних зборах, на засіданнях Ради профілактики правопорушень.

Форми роботи з важковиховуваними підлітками

1.               Психолого-соціологічні дослідження умов проживання і спілкування важковиховуваних підлітків.
2.               Психодіагностичне вивчення учнів з труднощами у ліцеї та соціальній адаптації і своєчасна корекція поведінки.
3.               Індивідуальна робота з важковиховуваними підлітками по створенню “Зони безпеки” (залучення до роботи в гуртках, секціях, клубах, контроль за відвідуванням занять в школі, контакти з батьками ).

Значне місце в організації індивідуальної роботи з важкими підлітками займає психолог. Спільно з заступником директора практичний психолог надає цільову допомогу класним керівникам з виявлення відхилень у поведінці учнів та передбачає напрямки вивчення причин відхилень, шляхів впливу сім’ї в  процесі перевиховання та форми індивідуальної роботи .

Робота практичного психолога проводиться відповідно до запитів класних керівників за такими напрямками:

1.   Діагностика за методиками:

- акцентуація характеру у підлітків за С.У.Підмазіним – розпізнавання типів і виявлення причин акцентуації характеру;

- психотипи за Айзенком;

- самооцінка психічних станів за Айзенком;

- методика Люшера-Еткінда: визначення області конфліктних відносин;

- малюнок сім’ї: вивчення стосунків в сім’ї учнів молодшого шкільного віку;

- малюнок неіснуючої тварини: виявлення особистісних особливостей.

2. Бесіди з учителями і батьками. Спираючись на отримані результати діагностики, даються певні  рекомендації по відношенню до певного підлітка батькам, класним керівникам, вчителям.

3. Проведення корекційної роботи під час індивідуальних консультацій з важкими підлітками.

4. Профілактика девіантної поведінки (зловживання алкоголем, тютюнопалінням, наркотичними речовинами).

Важливу роль в організації правової роботи здійснює Рада ліцею в складі директора ліцею, заступника директора з навчально-виховної роботи, педагога-організатора, голови батьківського комітету. Розглядаються різноманітні питання: ведення обліку відвідування учнями ліцею; взяття на облік неблагополучних сімей; закріплення за учнями схильними до правопорушень, наставників з числа педагогів; проблеми працевлаштування випускників школи; робота Ради профілактики правопорушень; організація батьківських зборів; проблеми правильного використання учнями вільного часу. Кожне з цих питань потребує клопіткої роботи протягом навчального року, координації всіх служб закладу, зв’язку з державними органами і громадськими  організаціями.

Найбільш поширеними формами у роботі класних керівників з правового всеобучу є бесіди, виховні години по вивченню правил для учнів, сюжетно-рольові ігри, диспути, вікторини, обговорення газетних статей, інформаційні хвилинки. Тематика бесід дуже різноманітна: «Собою керувати вмій», «Що таке свобода і відповідальність?», «Безцінним дорожити вмійте!», «Десять “не можна”», «Десять негідних речей», «Тверезість - норма життя, «Перший крок до злочину», «Незнання законів не звільняє від відповідальності», «“Герой” нашого часу» та інші.

В основному індивідуальна робота вчителя (класного керівника) проходить за таким планом:

• виявлення причин правопорушення;
• постійне відвідування учня вдома;
• підтримка постійного зв’язку з батьками;
• по можливості, знайомство з друзями підлітка;
• залучення до гуртків, доручення;
• відвідування уроків учителів-предметників з метою спостереження за учнями з неадекватною поведінкою;
• постійний контроль за учнем, як він бере участь у трудових справах класу;
• залучення до класних і загальношкільних справ;
• проведення різноманітних бесід.

Питання правового виховання виносились на засідання методоб’єднання класних керівників: «Правовиховна робота у школі як передумова формування правової особистості», “Індивідуально-психологічні особливості важковиховуваних підлітків”. Завдання класного керівника з превентивного виховання: забезпечення формування в учнів високих моральних якостей, які є головним чинником вибору способів поведінки; сприяти формуванню в учнів моральних почуттів, які регулювали б їхню поведінку: почуття законності обраної мети, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, справедливості, відповідальності; вироблення навички і звички високоморальної поведінки; забезпечення подолання окремими учнями шкідливих навичок і звичок, що сформувалися внаслідок помилок і недоліків виховання.

Традиційно в ліцеї проходить Всеукраїнський тиждень права, протягом якого увага акцентується на завданні виховання правової самосвідомості учнів. В рамках тижня проводилися різноманітні виховні заходи: круглі столи, диспути, вікторини, бесіди, тренінги, конкурси стіннівок, та малюнків, обговорення телепередач, статей на правову тематику, лекції для молодших школярів. У правовому вихованні важливим є питання, звідки учні отримують правову інформацію – це телебачення, газети, журнали, батьки, друзі, заклади освіти. Щодо вирішення цього питання, то дуже важливо, щоб джерела інформації були компетентними, а їхня інформація достовірною. З цією метою організовувалися зустрічі учнів та батьків із працівниками правоохоронних органів, лікарями, представниками органів місцевого самоврядування.

Розвитку правового мислення учнів на уроках «Основи правознавства» у 9 класі, “Громадянська освіта” та “Правознавство” у 10 класах сприяє виконанню ними такого типу завдань, як моделювання правових ситуацій. Вчителі застосовують прийом, який розвиває правове мислення, вчать використовувати свої правові знання та розуміння правової системи в практичних ситуаціях, з якими вони стикаються у повсякденному житті.

Майже на кожному уроці правознавства учні розв’язують задачі юридичного змісту, підготовлені вчителями та вміщені в фахових журналах “Історія та правознавство в школах України”.

У процесі взаємодії під час навчання на рівні «учень-учитель» та «учитель-учень» школярі вчаться досліджувати поставлені проблеми, чітко і в стислій формі висловлювати свої думки, дискутувати, поважати погляди інших, вчаться приймати виважені рішення з урахуванням можливих особистих і громадських наслідків й усвідомленням своєї власної громадянської та моральної відповідальності.

Учителі прагнуть, щоб під час навчання кожен учень був безпосереднім учасником діяльності. Так головним засобом упровадження інтерактивних технологій є навчання в малих групах, робота в парах. Це позитивно впливає на навчальний процес, робить його живим, динамічним, цікавим для обох сторін – учителя та учнів.

Учителі історії та правознавства часто використовують слова Д.Дідро як лозунг до уроків “Освіта додає людині гідності”. Впевнитись в цьому дають можливість предметні олімпіади. Останнім часом для учнів стало надзвичайно престижно брати участь в олімпіадах з правознавства. Це не тільки тому, що професія юриста посідає чільне місце в мріях старшокласників, а передусім завдяки інтенсивним процесам демократизації, якими охоплено наше суспільство. Відходить у минуле правовий нігілізм, громадянська пасивність, а більше усвідомлюється позитивне ставлення до закону, до діяльності органів державної влади.

Завдання предметної олімпіади з правознавства потребують інтелектуальної розминки для вирішення юридичних ситуацій.

Спільними зусиллями закладу, громадськості, учнівського колективу знаходимо баланс між академічними і прагматичними знаннями, вміннями та навичками, щоб кожен учень міг керуватися правовими знаннями в координатах мінливого сучасного суспільного життя, вміння діяти відповідно до вимог права.

Під час проведення уроку ОБЖ на тему “Зловживання алкоголем” вчителі дуже ефективно наводять аргументи психологічного порядку. Наприклад, розвінчують уявлення підлітків про те, що вживання алкоголю – це ознака дорослості і незалежності. Навпаки, основна ознака дорослості – відповідальність, і доросла людина не буде шкодити своєму здоров’ю, оскільки вона відповідально ставиться до свого життя.

При вивченні тем, що стосуються зловживання алкоголем, застосовуються рольові ігри “Умій сказати – “Ні”, “Заважає, не заважає”, “Випивка перед танцями”, розв’язування психологічних задач, проведення анкет.

Вивчаючи розділ “Профілактика зловживання забороненими психотропними речовинами”, учням розкривають значення терміну “наркоманія”, негативний вплив вживання наркотичних речовин і подальшої наркотичної залежності. Учителі використовують тести про наркозалежність, таблиці із завданнями, за допомогою яких учні висловлюють свою думку з приводу вживання речовин і знань про наслідки їх систематичного вживання. Однією з активних форм з’ясування знань учнів є створення певних ситуацій.

Практичний психолог і педагоги ліцею встановили залежність схильності особистості до правопорушень від рівня її морального розвитку, правової свідомості. Значний вплив на моральні якості і правову вихованість дітей та підлітків здійснює той соціально-психологічний та психолого-педагогічний моральний клімат, у якому вони перебувають.

У сучасних умовах розходження між сім’єю і закладом освіти посилюється. У сім’ї йде переорієнтація на інші цінності, діти включаються у ринкові відносини, і нові ідеологічні установки часто призводять до конфліктів у стосунках батьків і дітей.

Заклад освіти ж продовжує захищати ідеали добра і безкорисливості, чесності, порядності і милосердя. Його мета і зміст завжди будувалися на вічних духовних істинах, якими живе людство. Ця обставина ще більше підкреслює необхідність перегляду існуючих стосунків батьків і закладу освіти. Тому роботі з батьками педагогічний колектив ліцею приділяє особливу увагу.

Форми роботи з батьками з правового виховання

Профілактична робота

Ознайомлення з положенням Конвенції ООН про права дитини, Законом України „Про охорону дитинства” через:

 - випуск інформаційного вісника;

 - виступи фахівців;

 - випуски усного журналу;

 - розроблення пам`яток;

 - проведення спільних свят з використанням літературно-музичних композицій.

Діагностична:

 - анкетування, тестування батьків;

 - відвідування сімей удома з метою вивчення умов життя дитини в родині, соціально-педагогічних умов родинного виховання;

 - розроблення стратегії тактики подальшої роботи з батьками.

Корекційна:

•                   розроблення технологій залучення батьків групи ризику до корекційно-педагогічного процесу через створення груп і проведення зустрічей, тренінгів, надання консультацій.

Функції роботи класного керівника з батьками.

Перша функція – ознайомлення батьків із змістом і методикою навчально-виховного процесу, що організовує ліцей, обумовлена необхідністю вироблення однакових вимог, загальних принципів, визначення мети і завдань виховання, добору його змісту й організаційних форм у сімейному вихованні й у навчально-виховному процесі ліцею.

Друга функція - психолого-педагогічна освіта батьків .

Третя функція -залучення батьків до спільної з дітьми діяльності :

 - участь у всіх формах позаурочної діяльності (походи, екскурсії, вечори, змагання, благоустрій школи);

 - участь батьків у підготовці загально шкільних традиційних форм роботи (свята «Першого та Останнього дзвоника», випускного вечора , спортивних змагань, виставок, конкурсів тощо);

 - участь у профорієнтаційній роботі ліцею;

 - участь у роботі Ради ліцею, Ради профілактики правопорушень.

Четверта функція – коректування процесу виховання в родинах окремих учнів:

 - надання психолого-педагогічної допомоги в процесі сімейного виховання різних категорій учнів , зокрема обдарованих дітей;

 - надання психолого-педагогічної допомоги в розв’язанні складних сімейних проблем: підлітковий вік, профілактика формування шкідливих звичок, профілактика правопорушень;

 - індивідуальна робота з сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах (ця робота здійснюється спільно із правоохоронними органами).

П’ята функція – взаємодія батьків із громадськими організаціями , батьківськими комітетами закладу і класу.

Кожного року проводимо загальношкільні батьківські збори на правову тематику: «Правова і правопросвітницька робота в школі», «Про активізацію роботи батьківської громадськості з педколективом та громадськими організаціями з питань профілактичної роботи з попередження злочинності та правопорушень серед учнівської молоді», «Турбота батьків про використання дітьми вільного часу». До участі в таких заходах запрошуємо лікарів, працівників правоохоронних органів.

Сім’я завжди була й залишається одним із головних чинників у становленні особистості. Отже, неможливість для дитини засвоєння адекватної соціальної ролі та стилю поведінки, яке йде з сім’ї, може стати причиною появи комплексів, що впливають на психічний розвиток особистості, а згодом – стають причиною її асоціальної чи антисоціальної поведінки.

Велику роль відіграє бібліотека, надаючи допомогу вчителям, учням у підготовці та проведенні диспутів, конференцій, в обговоренні статей та книг, організації вікторин та виставок, підборі літератури з правових питань тощо. У бібліотеці ліцею є добірка літератури (книг, журналів, статей) на правову тематику для викладачів та учнів.

68% учнів школи охоплені заняттями в предметних гуртках, спортивних секціях, музичній школі, гуртках БДЮТ, які працюють при ліцеї, в гуртках БК смт Вільшани. У класах учні мають постійні і тимчасові громадські доручення.

Функціонування в ліцеї осередку «Країна Юнландія» Дергачівської районної громадської молодіжної організації «Нове покоління Дергачівщини» дає можливість педколективу формувати в учнів соціальну активність на основі таких соціальних умінь, як готовність до участі в процесах державотворення, здатність до спільного життя і співпраці в громадському суспільстві, здатність до самостійного життєвого вибору на основі гуманістичних цінностей: формування працелюбності, особистості, відповідальності за свої дії.

У нашій «Країні Юнландії» кожен житель має свої права і обов’язки . у кожному місті проводяться години спілкування “Я і мої права” – де розглядаємо поряд права і обов’язки громадянина України, і права і обов’язки жителя «Країни Юнландії» на основі законів, які функціонують в рамках осередку.

Основою будь-якого суспільства, а особливо громадянського,  є окремі індивіди, наділені високим рівнем правосвідомості та правової культури. Тому одним із пріоритетних завдань формування такого суспільства є підвищення рівня правової культури населення.

Усім відомо, що найкращі і найміцніші знання і переконання  людина отримує у дитинстві, тому дуже важливо саме у цьому віці приділити максимум уваги до розвитку правової свідомості дитини, виховання у неї поваги до закону і бажання його вивчати. Це є позитивним явищем, адже немала частка правопорушень здійснюється саме через незнання законів.                У ч.2 ст.68 Конституції України закріплено: «Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності». З цим згодна і більшість учнів нашого ліцею.

Ми дослідили, що старші учні усвідомлюють це краще, ніж молодші школярі. Це природно, адже їх правосвідомість і правова культура підвищуються.

Таким чином, ми прийшли до висновку, що учні бажають підвищувати рівень правової культури, а це, в свою чергу, сприяє формуванню правосвідомості молоді та подолання правового нігілізму. Осередок «Країна Юнландія» сприяє розвитку в учнів самостійного правового мислення, оволодінню ними навичками практичної поведінки, вмінню самостійно розв’язувати загальні й особисті проблеми в колективі. Через участь в  осередку ліцею діти вчаться аналізувати події суспільного життя з точки зору права, що виховує терпимість до думок інших людей, повагу до рішення, прийнятого більшістю, формує розуміння невідворотності юридичної відповідальності, тісного зв’язку між правами та обов’язками.

Підсумовуючи, відзначимо, що основним завданням ліцею в незалежній Україні є виховання гармонійної, цілісної особистості – громадянина.

Але слід зазначити, що впровадження системи правової освіти – це не робота одного року, це система, яка діє декілька років, розрахована на широке коло учнів і дає результат  у повсякденній роботі ліцею.

Додаток 1

Тематика батьківських лекторіїв з правової освіти

Вересень

1. Успішна адаптація учня як умова успішної долі дитини (1,5-ті класи).
2. Права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини ( 2, 3, 4, 6-ті класи).
3. Особливості поведінки дітей у підлітковому віці (7 – 9-ті класи).
4. Вплив сім’ї на формування морально-етичних норм (10 – 11-ті класи).

Листопад

1. Батькам про права дитини (1 – 4-ті класи).
2. Насильство в сім’ї: причини, способи запобігання (5 – 6-ті класи).
3. Страхи підліткового віку: причини виникнення, наслідків (7 – 8-мі класи).
4. Причини суїцидів у молодому віці (9 – 11-ті класи).

Січень

1. Авторитет, такт і особистий приклад у сімейному вихованні (1 – 4-ті класи).
2. Шкідливі звички: як розпізнати і запобігти? (5 – 6-ті класи).
3. Батьки і діти, конфлікт чи взаєморозуміння? (7 – 8-мі класи).
4. Особливості статевого виховання підлітків (9 – 11-ті класи).

Квітень

1. Нове в сімейному законодавстві (1 – 4ті класи).
2. Морально-етична культура сім’ї як основа правової культури суспільства (5 – 7-мі класи)
3. Відповідальність батьків за моральне, фізичне і психічне здоров’я дітей (9 – 11-ті класи).