Дніпропетровська обласна державна адміністрація

Департамент освіти і науки

Відділ освіти, молоді та спорту Васильківської районної державної адміністрації

Васильківська середня загальноосвітня школа №2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використання активних форм і методів роботи на уроках  історії та правознавства

 

 

 

 

 

 

                                                                 Узагальнення  досвіду роботи

вчителя історії та правознавства

                                                   

 

 

 

 

сел.

2017 р.

Рецензент досвіду

Тема досвіду: Використання активних форм і                                                                                                                                                 методів роботи на уроках   історії та правознавства

 

Мета:     розвивати в учнів інтерес до суспільних дисциплін, навчити висловлювати свої думки, сформувати в учнів високий рівень правових компетентностей учня, розвивати критичне мислення, вміння спілкуватися, брати участь у суспільному житті. Залучення учнів до самостійного пошуку розв’язання правових проблем на основі отриманих знань для усвідомлення ними сутності і соціальної значущості правових явищ, що сприятиме формуванню правової культури.

Виховувати громадянина України, соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості.

 

 

 

Автор досвіду

 

 

 

 

 

 

 

 

Х А Р А К Т Е Р И С Т И К А

вчителя історії та правознавства

Васильківської середньої

загальноосвітньої школи №2 I-III ступенів

 

 Б. А.В., має повну вищу освіту за спеціальністю історик. Вчитель історії. Вчитель правознавства. У 2014р. закінчила державний педагогічний університет. В школі працює з 2013 року. Як вчитель історії та правознавства не атестувалась, має кваліфікаційну категорію «спеціаліст». Працює над проблемою «Використання активних форм і методів на уроках історії та правознавства».

   Б. А.В. завжди добросовісно виконує свої посадові обов’язки, знає нормативно – правові акти в галузі освіти. У своїй роботі використовує диференційований та індивідуальний підхід до учнів, володіє сучасними технологіями, педагогічними засобами. Використовує інноваційні технології на уроках історії та правознавства.

   При підготовці до уроків опрацьовує багато науково – методичної літератури та інформації з мережі інтернет. При плануванні уроків віддає перевагу комплексному використанню методів та прийомів. Велику увагу приділяє проблемно – пошуковим, дослідницьким методам, удосконалено традиційних форм і методів навчання (лекцій, бесід, круглих столів, диспутів, дослідницькій роботі та ін..)

   Б. А.В. постійно працює над вихованням в учнів національності, свідомості, патріотизму, сприяє формуванню в школярів поваги до культурно – національних, духовних та історичних цінностей України.

   А. В. активно бере участь у методичній роботі школи. Приділяє увагу роботі з обдарованими дітьми.  Її учні щорічні учасники і призери міжнародних конкурсів правознавців «Кришталева сова» та істориків «Лелека».

   Дотримується педагогічної етики, поважає гідність дітей. Учитель постійно вдосконалює свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.

 

 

 

 

 

Анотація

 

Активне мотивоване оволодівання учнями системою знань і способів діяльності визначається значною мірою тим, як вчитель організовує їх навчальну діяльність, які її структура і характер.

Планую уроки так, щоб учні мали можливість самостійного пошуку у набутті нових знань. А за допомогою інноваційних методів вони формують уміння та навички класифікувати й узагальнювати матеріал, робити висновки.

 Сприяють активному засвоєнню знань уроки – семінари, уроки – рольові ігри, уроки – подорожі, уроки – ігри «Що? Де? Коли?», уроки –брейн – ринги, уроки – вікторини, уроки –КВК, міні – вистави, тижні правознавства, зустрічі та інше. Такі уроки я часто використовую у своїй роботі.

На уроках намагаюся створити ситуації, на яких учень зможе:

–  захищати свою думку, наводити на її захист аргументи, докази, користуватися набутими знаннями;

– ставити питання вчителю, товаришам, з’ясовувати незрозуміле, поглиблювати процес пізнання;

–     рецензувати відповіді товаришів, інші види роботи, вносити корективи;

– допомагати товаришам у виконанні колективних та індивідуальних творчих робіт.

З досвіду роботи, я прийшла до висновку: активне мотивоване оволодівання учнями системою знань і способів діяльності визначається значною мірою тим, як вчитель організовує їх навчальну діяльність, які її структура і характер.

Використання активних форм і методів навчальної роботи активізує розумову діяльність школярів, сприяє зацікавленню навчальним предметом, розвиває історичне мислення, вміння та навички, допомагає проявити особисте «Я».

Застосовуючи на уроках активні методи навчання, потрібно прагнути підготувати дітей до участі у громадському житті. Виховуючи в них почуття впевненості у собі, у своїх діях і, разом з тим, критичне ставлення до своєї особистості, намагатися формувати у них повагу, толерантне ставлення до людей.

Висновок проблемного підходу в процесі вивчення правознавства є, на мою думку, одним із засобів, який забезпечує засвоєння програмного матеріалу на належному рівні, стимулює учнів до пошукової і дослідницької  діяльності і таким чином сприяє формуванню творчої особистості, її активної громадської позиції в житті українського суспільства, а це є одним з головних завдань, які стоять перед загальноосвітньою школою.

 Робота над даною темою ефективна і результативна.  Вона розвиває інтелектуальну й духовну сфери особистості; сприяє створенню на уроці комфортного освітнього середовища; підвищує мотивацію до навчання; посилює творчу активність та ініціативність учня на уроці; виховує самостійність; дає можливість учню самореалізуватися та самоутвердитися; убезпечує навчання від механічності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Досвід

 

 

          

 

 

 

 

 

 

 

 

    

 

 

 

     

 

 

 

  Становлення України як правової, демократичної соціальної  держави передбачає високий рівень правової культури кожного громадянина і суспільства в цілому, яка тісно пов’язана із загальною культурою суспільства, ґрунтується на її засадах, слугує відображенням її розвитку. Разом з політичною, моральною, естетичною культурою вона складає єдине ціле – соціальну культуру суспільства. Правова культура є складовою частиною і найважливішою засадою демократії.

В умовах розбудови незалежної демократичної правової держави все більшого значення набуває правова освіта молоді. Перед вчителем стоїть завдання не повідомити матеріал і перевірити знання, а виявити досвід учнів щодо викладеної вчителями інформації. Змінилася режисура уроку. Учні співпрацюють у діалозі з вчителем, висловлюють свої думки, діляться інформацією, обговорюють те, що пропонують однокласники, відбирають під керівництвом вчителя той матеріал, що закріплений науковими знаннями.

Тому одним з найважливіших завдань курсу правознавство є підготовка учнів до життя, набуття ними навичок правомірної поведінки, пошуку шляхів вирішення життєвих ситуацій відповідно до норм права. Реалізувати ці завдання, з огляду на складність курсу, я вважаю, можливо, лише максимально наблизивши уроки правознавства до життя, спонукаючи учнів бути не спостерігачами, а активними учасниками тих процесів, відносин, які лягли в основу викладення предмета, залучаючи їх до спільної діяльності в процесі пізнавального пошуку.

Ще Я.А.Каменський зазначав: «Якщо навчання дається дитині важко, то в цьому передусім винні методи, якими її навчають». Це твердження не втратило своєї актуальності і сьогодні.

Ефективність процесу навчання значною мірою зумовлена методами його реалізації. Оскільки головною метою навчання демократії у школі є вироблення в учнів навичок брати участь у суспільному житті та впливати на його хід, то значною мірою воно повинно відходити від традиційної форми викладання. Тому, поряд із традиційними методами викладання, доцільно використовувати новітні — що ґрунтуються на таких засадах:

• формування у процесі навчання цінностей громадянського суспільства та позитивного ставлення учнів до них.
• забезпечення взаємозв'язку між методами викладання i практикою громадянознавства через створення мікроклімату у школі, який ґрунтується на принципах співробітництва, справедливості, демократичності, дотримання прав людини тощо.

• Поглиблення розвитку кооперації в умовах навчально-виховного процесу на рівнях «учень — учень», «учень — учитель».
• Використання активних та інтерактивних методів навчання, що забезпечує залучення учнів до постановки питань, дослідження проблем, процесу формулювання рішень.
• Вивчення суперечливих питань за допомогою критичного аналізу різних поглядів.
• Залучення учнів до процесу розв'язання суспільних проблем через зміну особистої поведінки, активної участі у громадському житті на місцевому piвнi.

Вирішальне значення у розумовому розвитку дитини відіграє цілеспрямоване навчання учнів, у ході якого вони оволодівають знаннями, вміннями та навичками. Для розумового розвитку учнів важливо не тільки формування фонду знань, але й своєрідних розумових прийомів, операцій, добре відпрацьованих та закріплених, які можна віднести до розряду інтелектуальних умінь.

Найголовніше завдання вчителя в будь-якій ситуації   створити в класі творчу атмосферу, більше того, педагог повинен розуміти психологічну сутність цього процесу. Це насамперед не насильне навчання, а заохочення до пізнання, повага інтелектуальної сили дитини.

Я давно усвідомила, що викладання правознавства в школі сьогодні вимагає від учителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів наочного матеріалу, перенесення акценту викладання на цілеспрямоване навчання, тобто на визначення структури і змісту навально – пізнавальної діяльності учня.

Досвід моєї роботи показує, що монологічні підходи у висвітлені правознавчого матеріалу уже не стимулюють учнів до активного сприйняття понятійного апарату, не розвивають мислення та уяву, не прищеплюють навички роботи з додатковою літературою.

Сьогоднішнім учням потрібен зовсім інший темп викладання: потрібні ділові і рольові ігри, проблемні групи, проблемні ситуації, різні активні форми навчання, які вже давно успішно застосовуються в багатьох країнах світу. Ці завдання повною мірою вирішують активні форми і методи навчання, які мають ряд переваг серед інших методів. Я, як учитель правознавства основну мету своєї роботи з учнями вбачати в тому, щоб не тільки ознайомити їх з основами теорії  державно - правових явищ, а й розвивати  критичне мислення, вміння спілкуватися, брати участь у суспільному житті.

Основна ідея досвіду – залучення учнів до самостійного пошуку розв’язання правових проблем на основі отриманих знань для усвідомлення ними сутності і соціальної значущості правових явищ, що сприятиме формуванню правової культури.

 

    Впровадження в навчальний процес методів активного навчання розглянуто Є.Голантом, А.Вербицьким, М.Новиком, Т.Ремех, А.Смолкіним, О.Пометун, Ю.Ємельяновим, Ю.Бабанський, І.Лернером, А Матюшкіним, М. Махмутовим, В. Рибальським, П.Щербанем. За І.Лернером, до активних методів відносяться частково пошуковий  чи евристичний, проблемний і дослідницький. Хоча учні в цьому випадку більш активні, основною формою діяльності часто залишається монолог. Спочатку педагог у монологічній формі здійснює передачу знань учням, а потім останні повертають йому ці знання, шляхом монологічних відповідей. Інколи навчання відбувається у діалозі вчителя і учня, шляхом бесіди, однак викладач виступає як своєрідний полюс, навколо якого концентрується вся комунікація учасників процесу навчання.

Вивчення наукової та методичної літератури з проблеми дозволило мені зробити висновок про те, що технологія активного навчання – це така організація навчального процесу, при якій неможлива неучасть в пізнавальному процесі: кожен учень або має певні рольові завдання, в яких він повинен публічно прозвітувати, або від його діяльності залежить якість виконання поставленої перед групою пізнавальної задачі.

Така технологія включає в себе методи, що стимулюють пізнавальну діяльність учнів, утягують кожного з них у розмову і поведінкову активність і спрямована на усвідомлення, відпрацювання, збагачення і особистісне прийняття наявного знання кожним учнем.

Активна модель навчання, для мене, передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну діяльність i самостійність учнів. Учень виступає суб'єктом навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем та іншими учнями. Такий спосіб навчання сприяє сприйняттю та усвідомленню учнями нового матеріалу на відтворювальному i частково перетворювальному piвнi, що забезпечується  в пpoцeci виконання ними пізнавальних завдань відповідного типу: «Доведітъ...», «Дайте визначення...», «Розв’яжіть…», «Проаналізуйте», «Наз­віть...», «Пояснітъ...», «Обгрунтуйте...», «Порівняйте...». 

При використанні подібних завдань помічаю, як в учнів виробляється певне ставлення до процесу пізнання. Учні переживають пізнання як позитивне явище, якщо забезпечується задоволенням їхньої пізнавальної потреби й розвивається субособистість: «Я — знавець». Внаслідок цього школярі прагнуть до нових знань i сприймають пізнавальну діяльність як спосіб самореалізації, розвивається їх пошукова активність. Розвиток пошукової активності як якості особистості дуже важливий, оскільки сприяє адаптації людини до життя, допомагає ефективно долати труднощі.

Якщо учні систематично переживають на уро­ках прагнення до пошуку, то в них закріплюється й розвивається пошукове ставлення до дійсності, сутністю якого є активна дія на ситуацію інтелектуального ускладнення: «хочу розв'язати, знайти, порівняти, визначити, узагальнити...». У процeci роботи діти розвивають уміння шукати й приймати рішення, а це є головним завданням творчо-пошукової та дослідницької діяльності на уроках. 

У своїй роботі я спираюсь на три рівні активності:

- активність відтворення – характеризується прагненням учня зрозуміти, запам’ятати, відтворити знання, оволодіти способами застосування за зразком.

- активність інтерпретації пов’язана з прагненням учня збагнути сенс досліджуваного, встановити зв’язки, оволодіти способами застосування знань у змінених умовах.

   - творча активність – припускає спрямованість учня до теоретичного осмислення знань, самостійний пошук вирішення проблем, інтенсивний прояв пізнавальних інтересів.

Особливості активних методів навчання полягають у тому, що в їх основі закладено спонукання до практичної та розумової діяльності, без якої немає руху вперед в оволодіванні знаннями.

Використовуючи активні методи, перед навчанням ставлю нові завдання: не тільки дати учням знання, а й забезпечити формування та розвиток пізнавальних інтересів і здібностей, творчого мислення, умінь і навичок самостійної розумової праці. Виникнення нових завдань обумовлено бурхливим розвитком інформації. Якщо раніше знання, отримані в школі, могли служити людині довго, іноді протягом  усього його трудового життя, то  в століття інформаційного буму їх необхідно постійно обновлювати, що може бути досягнуто головним чином шляхом самоосвіти, а це вимагає від людини пізнавальної активності та самостійності.

Під пізнавальною самостійністю розумію прагнення і вміння самостійно мислити, здатність орієнтуватися в новій ситуації, знаходити свій підхід до вирішення завдання, бажання не тільки зрозуміти засвоювану навчальну інформацію, а й способи добування знань; критичний підхід до суджень інших, незалежність власних суджень.

Технологія активного навчання включає в себе методи, що стимулюють пізнавальну діяльність учнів, утягують кожного з них у розумову і поведінкову активність, і спрямована на усвідомлення, відпрацювання, збагачення і особистісне прийняття наявного значення кожним учнем. Тому широко застосовую проблемні ситуації, навчання через діяльність, дослідницькі методи, групову і парну роботу, ділові ігри, драматизацію, театралізацію, творчу гру «Діалог», «Мозковий штурм», метод проектів, «Круглий стіл», «Обговорення в колі», «Гранування» дискусію, методи подиву, милування, впевненості, успіху, діалогу, метод евристичних питань, ігрове проектування, імітаційний тренінг, організаційно – ділові ігри, організаційно – розумові ігри, дискусія та інші.

        Робота в групах проводиться на різних етапах уроку. Особливо вона ефективна під час аналізу нормативних документів. При цьому учні вільно спілкуються один з одним, інформація доповнюється, уточнюється. 

( додаток № 1;5;6;)

Використання активних форм і методів при вивченні суспільних предметів буде мати тільки тоді результат, коли їх буде продумано і відібрано не для одного уроку, а для цілого розділу або теми. Тому, готуючись до уроків, вивчаю в першу чергу вимоги програми, зміст параграфів, розділу. Такий підхід дозволяє відібрати головне, визначити основні поняття, факти, хронологію.

  Після того, як був ретельно відібраний матеріал, приступаю до вибору методів його вивчення на уроці. Досвід показує, що вони мають відповідати таким принципам:

1.     Вчитель є рівноцінним партнером спілкування.

2.     Учні є такими ж рівноцінними партнерами.

Планую уроки так, щоб учні мали можливість самостійного пошуку у набутті нових знань. А за допомогою інноваційних методів вони формують уміння та навички класифікувати й узагальнювати матеріал, робити висновки.

 Сприяють активному засвоєнню знань уроки – семінари, уроки – рольові ігри, уроки – подорожі, уроки – ігри «Що? Де? Коли?», уроки –брейн – ринги, уроки – вікторини, уроки –КВК, міні – вистави, тижні правознавства, зустрічі та інше. Такі уроки я часто використовую у своїй роботі.

Як зазначав педагог – дослідник А.М. Алексюк, шлях до необхідного рівня мислення є запровадження в практику вчителя права системи логічних завдань. У кожного учня є свої природні задатки і свої можливості для творчого розвитку. Тому прагну, щоб кожен учень досягав при навчанні максимум для нього можливого. У цьому велику роль відіграють логічні завдання, які я впроваджую через рольові ігри, нетрадиційні уроки і т.д. 

Організовуючи творчу пошукову діяльність учнів на  уроці, я  враховую поточні результати, щоб відстежити кількість успішних рішень кожної дитини. Чому це важливо? При негативних наслідках пошуку, накопиченні негативного досвіду, пов'язаного з переживанням своєї неспроможності й нездатності, дитина все більше переконується у власній безпорадності, що в майбутньому  призводить до відмови від пошуку тавирішення складної ситуації, яка вимагає інтелектуальних зусиль. Щоб уберегти учнів від формування негативного образу «Я», намагаюсь розробляти систему диференційованих проблемних завдань, які б уможливили конструювання ситуації ycпixy для дітей iз piзним рівнем інтелектуального розвитку. 

Активна модель навчання сприяє самостійному розв'язанню учнями навчальних проблем. Учні максимально активні й самостійні, самі формулюють проблему, висувають гіпотезу та обґрунтовують її доведення фактами, підібраними з різноманітних джерел. Щоб учні в розв'язанні проблеми вийшли на рівень успіху, необхідно багаторазово організовувати творчу пошукову діяльність до кож­ного типу завдань.

Вci типи проблемних завдань передбачаю для створення проблемної ситуації, за якої в учнів актуалізується природна потреба пошуку, активізується творче мислення, концентрується увага, а наявні знання застосовуються на різних етапах уроку як засоби мотивації, осмислення вивченого, узагальнення та систематизації матеріалу.

Проблемне навчання – один з методів активного навчання – така форма, в якій процес пізнання учнів наближається до пошукової, дослідницької діяльності. Успішність проблемного навчання забезпечується спільними зусиллями викладача і учнів. Моє основне завдання – не стільки передати інформацію, скільки долучити слухачів до об’єктивних суперечностей розвитку наукового знання і способів його дозволу. У співпраці  учні відкривають для себе нові знання,  осягають теоретичні особливості окремої науки.

Логіка проблемного навчання принципово відмінна від логіки інформаційного навчання. Якщо в інформаційному навчанні зміст вноситься як відомий, підлягає лише для запам’ятовування матеріал, то при проблемному навчанні нові знання вводяться як невідоме для учнів. Функція учнів – не просто переробити інформацію, а активно включитися у відкриття невідомого для себе знання. Основний дидактичний прийом «включення» мислення учнів при проблемному навчанні – створення проблемної ситуації, що має форму пізнавальної задачі, що фіксує деяку суперечність в її умовах і завершується питанням, який це протиріччя об’єктивує.

Ставлячи перед учнями проблемні завдання, які сприяють розвитку логічного мислення, націлюю школярів на те, щоб вони не тільки просто розв’язували їх, а обов’язково доказували своє рішення. Якщо з умови виходить декілька висновків, то кожен з них необхідно доводити.    Розв’язання таких проблемних завдань загострює увагу старшокласників, їхнє мислення, а також має на них певних виховний вплив. (додаток № 6)

На уроках намагаюся створити ситуації, на яких учень зможе:

–  захищати свою думку, наводити на її захист аргументи, докази, користуватися набутими знаннями;

– ставити питання вчителю, товаришам, з’ясовувати незрозуміле, поглиблювати процес пізнання;

–     рецензувати відповіді товаришів, інші види роботи, вносити корективи;

– допомагати товаришам у виконанні колективних та індивідуальних творчих робіт.

Аналіз конкретних ситуацій – один з найбільш ефективних і поширених методів організації активної пізнавальної діяльності учнів. Метод аналізу конкретних ситуацій розвиває здатність до аналізу різних життєвих і виробничих завдань. 

  Використання елементів гри підвищує пізнавальні інтереси учнів, розвиває самостійність, колективізм, активізує пасивних. Дослідження, пов’язані з розробкою і впровадженням нових технологій, в основу яких покладено застосування ігор, свідчать про наявність у них значних можливостей щодо підвищення ефективності навчання. Бажання грати, прагнення до діяльності властиві кожному учневі. В грі діти вчаться логічно висловлювати свої думки, послідовно діяти, бути спостережливими тощо. Гра – певним чином організоване заняття, як потребує напруження емоційних і розумових сил. Вона завжди передбачає прийняття рішення – як діяти, що сказати, як виграти? Бажання відповісти на ці запитання стимулює розумову діяльність гравців. 

Як свідчить особистий досвід, найефективніше перевірити знання фактів, понять, термінів, вдається на уроці  типу «Брейн - ринг». За результатами гри можна зробити висновок, щодо рівня підготовки учнів з даної теми, їхнього вміння логічно мислити, швидко приймати рішення. Такі уроки цікаві тим, що дають можливість всебічно розглянути проблему, знайти найбільш вдале рішення. Вони активізують пізнавальні можливості школярів, виховують почуття колективізму, розвивають допитливість, вчать самостійності. Рольова гра допомагає учням здійснити перехід від засвоєння матеріалу на репродуктивному рівні до репродукування ідей. Рольова гра та інсценізація виховує потребу знати, щоб не опинитися поза грою.  

Отже, як бачимо, ігри вже зайняли своє місце в методиці викладання суспільних предметів. Використання ігрових моментів може бути складовою якогось етапу уроку, або самостійним етапом, або окремим уроком. Досвід показує, що з великим зацікавленням учні розв’язують і складають  історичні кросворди, чайнворди, ребуси, головоломки, вікторини ( додаток 9).

Цікавою формою роботи на уроках з правознавства є розігрування правової ситуації по ролях. Вивчаючи тему “Сімейне право”, пропоную учням «Справи про ...», в яких учні в ролях “судді”, “адвоката”, “потерпілих” розв’язують проблемні правові ситуації (додаток № 6;7;8)

З великою цікавістю учні розв’язують правові ситуації, які розвивають правове мислення, активізують пізнавальні можливості учнів, поглиблюють знання з основ правознавства. (додаток № 1;4)

  Такі правові ситуації учні розв’язують методом групового інтерактивного навчання, адже досвід показує, що учням буває психологічно складно звертатись за поясненням до вчителя, і набагато простіше – до ровесників. 

З методом рольових ігор добре поєднується метод аналізу життєвих ситуацій. Цим методом я користуюсь на кожному уроці правознавства при вивченні галузей права: трудового, сімейного, адміністративного, карного, житлового. Я ілюструю життєвими ситуаціями (своїми, колег, знайомих, запропонованими самими дітьми) основні статі кодексів. Дуже часто діти самі задають питання з проханням пояснити ту або іншу життєву ситуацію з точки зору Закону.

              Підготовка доповідей та повідомлень входить до переліку основних вмінь школярів. Однак не секрет, що такі виступи викликають певні труднощі в учнів, вимагають від них великої пошукової роботи. Протягом уроку – семінару, на якому в основному і використовуються доповіді і повідомлення, учні вчаться точно формулювати свою точку зору, логічно розмірковувати, добирати докази, керувати своїми емоціями, бути толерантними до позицій інших. 

Цікавими для учнів є заочні подорожі, творчі роботи, виконання яких пов’язане не тільки з виступом, а й показам результатів дослідження. Популярним останнім часом став інтерактивний вид роботи евристична бесіда в результаті проблемної ситуації або, як її тепер називають «Мозковий штурм». 

Цей діалог між учителем та учнями активізує творчі здібності учасників бесіди під час колективних висувань ідей та формувань контрідей.

Кожна із форм і методів навчання має як і свої переваги, так і недоліки. Проте добре їх поєднання створює сприятливі умови для активізації пізнавальних можливостей учнів.

Для глибшого засвоєння навчального матеріалу використовую таку форму роботи, як інтерв’ю. Вивчаючи певні теми, даю завдання взяти інтерв’ю у певних осіб( додаток 2;3).

У ході вивчення нових тем на уроках правознавства я намагаюся використовувати таблиці та опорно – логічні схеми, що дають змогу покращити процес засвоєння нових знань учнями.

Досвід показав, що їх ефективність залежить від цілей і завдань конкретного заняття, особливостей змісту навчального матеріалу, рівня сформованості навчальної діяльності учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

З досвіду роботи, я прийшла до висновку: активне мотивоване оволодівання учнями системою знань і способів діяльності визначається значною мірою тим, як вчитель організовує їх навчальну діяльність, які її структура і характер.

Серед форм i методів активної моделі навчання, на мою думку,  найбільш продуктивними є: дискусія, складання тез, відкриті завдання з розгорнутою відповіддю, написання наукових робіт, рольові ігри, розв’язання проблемних ситуацій, конспектування, повідомлення. 

Перевага всіх розглянутих мною методів технології активного навчання очевидні. Розумне і доцільне використання цих методів значно підвищує розвиваючий ефект навчання, створює атмосферу напруженого пошуку, викликає в учнів і вчителя масу позитивних емоцій і переживань.

Технологія активного навчання – це навчання, відповідне силам і можливостям школярів. Переслідуючи освітні цілі, активні методи навчання впливають в комплексі на особистість дитини, впливають на розумовий розвиток.

Апробація ділових, дидактичних ігор «круглого столу», методів подиву, успіху та інших показала ефективний вплив активних методів навчання на розвиток і виховання школярів.

Активні методи сприяли кращому засвоєнню знань з розвитку зв’язного мовлення, ознайомлення з оточуючим, розвитку математичних уявлень. Діти розвивали увагу, вміння швидко зметикувати, виконати завдання, точно відповісти, проявити кмітливість.

Отже, можна сформулювати найважливіші аспекти використання  активних методів навчання:

·  використовувати активні методи навчання і виховання в педагогічному процесі; 

     включати в навчальні заняття проблемність;

· керувати формуванням і розвитком індивідуально –психологічних особливостей учнів;

·  залучити учнів у постійну діяльність: відповідають,  аналізують, міркують, оцінюють, виділяють головне;

·        організовувати співпрацю і кооперацію;

·        організовувати колективну взаємодію;  

·  змінити модель вчителя: співорганізатор, партнер, інтер-претатор, консультант (традиційно –організатор, інформатор, консультант);

·   дотримуватися єдності і узгодженості вимог до поведінки учнів в організації їх навчальної діяльності.

Отже, використання активних форм і методів навчальної роботи активізує розумову діяльність школярів, сприяє зацікавленню навчальним предметом, розвиває історичне мислення, вміння та навички, допомагає проявити особисте «Я».

Застосовуючи на уроках активні методи навчання, потрібно прагнути підготувати дітей до участі у громадському житті. Виховуючи в них почуття впевненості у собі, у своїх діях і, разом з тим, критичне ставлення до своєї особистості, намагатися формувати у них повагу, толерантне ставлення до людей.

Реалізація проблемного підходу в процесі вивчення правознавства є, на мою думку, одним із засобів, який забезпечує засвоєння програмного матеріалу на належному рівня, сприяє поглибленню предметних компетентностей, стимулює учнів до пошукової і дослідницької  діяльності і таким чином сприяє формуванню творчої особистості, її активної громадської позиції в житті українського суспільства, а це є одним з головних завдань, які стоять перед загальноосвітньою школою.

Результативність роботи.

 Робота над даною темою ефективна і результативна.  Вона розвиває інтелектуальну й духовну сфери особистості; сприяє створенню на уроці комфортного освітнього середовища; підвищує мотивацію до навчання; посилює творчу активність та ініціативність учня на уроці; виховує самостійність; дає можливість учню самореалізуватися та самоутвердитися; убезпечує навчання від механічності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бібліографія

 

1.  Активні та інтерактивні технології навчання [Текст] // Віхи століть.  – 2004. – № 4. – С. 48-74.

2.  Баханов К.О. Традиції та інновації в навчанні історії в школі. Дидактичний словник-довідник. — Запоріжжя, 2002.

3.  Дичківська І. М. Інноваційні педаго­гічні технології. – К.: Академвидав, 2004.

4.     Кожем’яка О. Навчатися і творити граючи// Історія України.– 2002.-№9

5.   Котюк І. „Основи правознавства” – це не складно, але за умови системно-структурного підходу // Історія України. - 2002. - №8.

6.   Крамаренко, С. Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів [Текст] / С. Г. Крамаренко // Відкритий урок. – 2002. – № 5-6.

7.   Левітас, Ф. Л. Методика викладання історії [Текст] : практикум для вчителя / Ф. Л. Левітас, О.О. Салата. – Харків : Основа, 2007.

8.  Майданик О.Формування пізнавального інтересу учнів до правознав-ства в умовах закладів нового типу // Історія України. - 2002. - № 28.

9. Михальчук В. Дидактична гра з правознавства // Історія України. – 2003. - №14

10. Мокрогуз, О. П. Інноваційні технології на уроках історії / О. П. Мокрогуз. – Харків.  Основа, 2007

11.  Нестеренко Т., Богданова О. Методика інтерактивного навчання на уроках правознавства і історії України // Історія України. – 2003. - №13.- квітень.

12.Павлова Т.А. Методи активного соціально-психологічного навчання [Текст]: Учеб.пособие. / Т.А. Павлова, Н.В. Мтяш. - М.: Академія, 2007.

13. Поліщук Л. Рольова гра на уроках історії та права // Історія України. – 2003. - №2.

14.Пометун О. Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О. Фрейман. – К.: Генеза, 2006.  

15. Пометун О, Пироженко Л. В. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. –К., 2002.

16.Рудик М. Інноваційні технології навчання як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів // Історія України. – 2003. - №9

17. Софій Н. Інноваційні методи навчання та викладання: теоретичне підґрунтя та методика використання. – К.: Проект «Рівний доступ до якісної освіти", 2007.

18. Труфанова О. Організація групової роботи на уроках правознавства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 1

 

Тема: Право на освіту в Україні. Які середні навчальні заклади існують в Україні. Якими є права та обов’язки учнів і батьків у навчальному процесі

Мета:

• ознайомити з основними положеннями конституційного права громадян на освіту, нормативними документами, що врегульовують право на освіту;
• формувати правовий понятійний апарат;
• розвивати уміння аналізувати нормативні документи, знаходити шляхи вдосконалення освіти, вчити працювати в групі;
• сприяти формуванню інформаційно-комунікаційної компетентності учнів;
• виховувати правову культуру, громадянську активність.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: Конституція України, Закон України «Про освіту», навчальна презентація Microsoft PowerPoint

 

ХІД УРОКУ

З усіх скарбів знання – найкращий.

Його не можна ні вкрасти,

 ні згубити, ні знищити

Г.Сковорода

 

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування

1. У чому полягає призначення особистих прав та свобод людини ?

2. Назвіть основні особисті права та свобод людини.

3. Що є змістом права на життя?

4.Основний закон України?

5. Який зміст Конституції  України відповідає за права та обов’язки людини та громадянина ?

 

 

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

На фронтоні головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка в першу чергу впадає в очі гасло: Patriae decori civibus educandis («Освічені громадяни — окраса Батьківщини»). Українці завжди з великою  шаною ставилися до освічених людей.

 

Завдання учням

Спрогнозуйте тему та мету уроку, висловіть свої припущення щодо очікуваних результатів

 

4. ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ ТА ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• аналізувати нормативні документи, знаходити шляхи вдосконалення освіти;
• моделювати та розв’язувати правові ситуації, пов’язані з правами та обов’язками учасників навчально-виховного процесу;
• тлумачити і використовувати поняття і терміни.

 

5. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Пояснення вчителя

Освіта є основою розвитку суспільства, а право на освіту — одним з головних прав людини в будь-якому цивілізованому суспільстві. Право на освіту в нашій країні гарантоване Конституцією України (стаття 53).

Основним нормативно-правовим актом у галузі освіти є Закон України «Про освіту». Він закріплює:

1) принципи освіти;

2) систему освіти;

3) визначає учасників навчального процесу;

4) права та обов'язки учасників навчального процесу.

5) порядок управління освітою в Україні.

Крім цього Закону, в Україні діють також закони:

1) «Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності»;

2)  «Про професійно-технічну освіту»;

3) «Про загальну середню освіту»;

4) «Про вищу освіту»;

5) «Про позашкільну освіту»;

6)  «Про дошкільну освіту».

Згідно Конституції України, повна загальна середня освіта в Україні є обов'язковою.

Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання.

 

Робота з правовими джерелами

Робота в групах

 

Учні знайомляться зі змістом ст. 53 Конституції України і  відповідають на запитання:

1) У чому полягає право на освіту?

2) Що означає доступність освіти за законом і як вона забезпечена в Україні?

3) Що означає безперервність та різноманітність освіти?

4) Що означає вибір форми навчання?

 

Запитання вчителя: за допомогою «Дерева рішень» учень записує на дошці варіанти відповідей:

1.  Назвіть, які ви знаєте заклади освіти.

2.  Доведіть обов'язковість повної середньої освіти.

 

Розповідь вчителя

Права та обов’язки учнів, і батьків у навчальному процесі

Закон України « Про освіту», № Про загальну середню освіту», статут школи визначають права та обов’язки учасників навчально – виховного процесу: учнів та бтьків.

 Права учнів:

1. Обирати навчальний заклад, програми за якими ведеться навчання.
2. Користуватися айном, бібліотекою, матеріальною базою навчального закладу.
3. Брати участь у конкурсах, олімпіадах тощо.
4. Отримати пільги , передбаченні законодавством під час відвідування культурних закладів ( музеїв, театрів), користуванням транспортом.

Права батьків

1. Обирати для своїх неповнолітніх дітей навчальний заклад і форми навчання.
2. Брати участь у роботі шкільних органів самоврядування.

Обовязки учнів:    

1.Здобути повну загальну освіту середню освіту.

2. Сумлінно оволодіти знаннями.

3. Дотримуватися законодавства, статуту школи, моральних, етичних норм.

4. Поважати права інших учасників навчального процесу. 

 

 

6. ЗАКРІПЛЕННЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Бліц-опитування

1. Яка стаття Конституції України гарантує право на освіту?

2. Назвіть основні нормативно-правовий акт в галузі освіти України.

3. Назвіть основні положення Закону «Про освіту» України.

4. Які права та обов’язки учнів в навчально – виховному процесі ?

5. Як ви вважаєте, чому в нашій країні поряд з державними освітніми закладами,  розвиваються також недержавні?

6. Які вам відомі форми освіти?

7. Які права батьків в навчально – виховному процесі?

 

 

7. ПІДСУМКИ УРОКУ

Якщо людині дати одну рибину, вона буде сита один день, якщо дати дві рибини, вона буде сита два дні. А якщо навчити людину ловити рибу, то вона буде сита все життя.

Так і в навчанні – потрібно готувати не «заготовку» знань на завтра, а «озброїтись» вмінням здобувати ці знання. Адже, як стверджував відомий французький просвітник Д.Дідро: «Освіта надає людині гідності»

 

8. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• Прочитати параф 11
• На офіційному сайті Верховної Ради України знайти Закон України «Про освіту».

Група 1. Опрацювати документ та скласти схему «Принципи освіти»

Група 2. Опрацювати документ та скласти схему «Система освіти в Україні»

 

 

Додаток № 2

 

Дата ___________

Тема:  Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Запровадження християнства.

Мета та завдання:  

• охарактеризувати Володимира Святославовича як людину і державника,  особливості його внутрішньої та зовнішньої політики, її результати в  економічному, політичному, культурному житті Київської держави;
• розвивати вміння працювати з історичними джерелами, підручником, історичною картою, іншими видами інформації, аналізувати факти та події, робити висновки, свідомо ставитися до результатів навчальної діяльності;
• виховувати шанобливе ставлення учнів до історичного минулого, любов для Батьківщини на прикладі життя і діяльності князя Володимира, почуття гордості за свій народ та приналежність до українського етносу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, хрестоматія, мультимедійне обладнання.

Основні поняття і терміни: реформи, централізація, язичництво, ідоли, капища, християнство, Десятинна церква.

Основні дати: 980-1051 рр. -  князювання Володимира Великого,

 980 р. - спроба реформувати язичництво,

 988 р. - запровадження християнства як державної релігії, 996 р. - завершення будівництва Десятинної церкви.

Структура уроку

І Організаційний момент

ІІ Актуалізація опорних знань, умінь, навичок учнів («ВИКЛИК»)

ІІІ Вивчення нового матеріалу (фаза побудови знань («ОСМИСЛЕННЯ»)

1.   Початок правління Володимира Великого.

2.   Реформи Володимира Великого.

3.   Запровадження християнства як державної релігії.

ІV Закріплення вивченого матеріалу (фаза консолідації (РЕФЛЕКСІЯ)

V Підсумки уроку

VІ Домашнє завдання

 

Хід уроку

І Організаційний момент

Клас розбивається на 4 групи.

ІІ Актуалізація опорних знань, умінь, навичок учнів («ВИКЛИК»)

Вчитель пропонує 4 групам по свитку з текстом історичного джерела, група повинна вгадати правителя Київської Русі .

• «І сів …, князюючи в Києві, і мовив …: «Хай буде се мати городам руським».                (Князь Олег)
•   « Коли ж почули деревляни, що він знову іде, порадилися деревляни з князем своїм Малом і сказали: «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, то він усіх нас погубить».                  (Князь Ігор)
•  «А деревляни зраділи, погодились, і зібрали від двора по три голуби й по три горобці й послали їх до … з поклоном. А вояки за велінням княжим пов’язали сірку кожному голубові й горобцеві…»  (Княгиня Ольга )
•  «Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах. Таким ж і всі інші вої його були. І посилав він до інших земель послів, кажучи: «Хочу на вас іти».                 (Князь Святослав)

 

Вчитель разом з учнями розташовує вірні відповіді за ілюстраціями князів та переходить до особистості Володимира.

 «Подиву гідно, скільки добра вчинив він на Руській землі…», - пише про цього князя літопис. Хто ж він – цей князь? Які добрі справи вчинив він на своїй землі, для свого народу? Про це ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці. На цій фазі потрібно поставити проблемне запитання:  Чому князя Володимира Святославовича народ назвав – Красним Сонечком, церква – Святим, а  історики - Великим?

Відповідно до цього, зростаючий інтерес до вирішення проблеми призведе до переходу учнів в наступну фазу уроку.

 

ІІІ Вивчення нового матеріалу (фаза побудови знань,«ОСМИСЛЕННЯ»)

 

1.   Початок правління Володимира Великого.

 

Учням пропонується історичний портрет князя (слайд 5).

Робота в групах з історичним джерелом

•  1-ша група. Проаналізувавши джерело, з'ясуйте, про яку реформу князя Володимира йдеться.

 «...Було ж у Володимира 12 синів. Посадив їх Володимир правити — одного в Новгороді, іншого в Полоцьку, а ще інших у Турові, Ростові, на древлянській землі і в Тмуторокані.

 

•  2-га група. Кого у джерелі названо основним ворогом держави? Що зробив князь Володимир, щоб убезпечити кордони держави?

І сказав Володимир: «Не добре, що мало городів коло Києва». І став будувати міста на Десні, на Острі і на Трубежі, на Сулі і на Стугні. І почав набирати кращих дружинників од слов'ян і од кривичів, од чуді, од в'ятичів і заселяти нові міста, бо тоді була війна з печенігами. І воював з ними Володимир, і перемагав...»

 

 

•  3-тя група. 

«Як і отець, він провів багато літ у походах, спав просто на землі, постеливши опону, в голови ж поклавши сідло, їв в’ялену конину й сухарі, запиваючи водою.

Проте між походами його й отця була велика відміна — князь Святослав усе життя боровся й життя навіть віддав на бранях з ворогами Русі — печенігами, хозарами, ромеями, — Володимир жив оточений тими ж ворогами, але мусив найперше йти, і то з мечем…»

 

Чи можемо ми назвати князя Володимира боягузом?

 

•  4-та група. 

«На світанні свого життя, маючи від роду тільки-но двадцять літ, молодий, дужий князь Володимир вирушає на захід, щоб визволити й захистити червенські городи й руські землі, які захопив князь Мешко».

 

Чи можна було б віддати частину власної держави заради внутрішнього спокою?

 

2.   Реформи Володимира Великого.

Учні з допомогою вчителя констатують, що:

1.Володимир здійснив адміністративну реформу — владу племінних князів, які чинили опір центру, Володимир передав своїм синам і тим самим укріпив великокнязівську владу і державу.

2.Головним завданням зовнішньої політики Володимир вважав боротьбу з печенігами. Він збудував багато міст-фортець і захистив Київ, створив міцну оборонну лінію, укріпив кордони Русі.

 

НАЗВА РЕФОРМИ	СУТЬ РЕФОРМИ	ЗНАЧЕННЯ
Адміністративна	Всю країну поділено на 8 округів, округи – на волості, на чолі яких було поставлено синів Володимира або довірених осіб	Зміцнення влади князя, покращення внутрішніх зв’язків в державі, об’єднання земель.
Військова	Замінено племінну організацію війська на найману за право володіти земельним наділом, вигнання з Києва варягів-найманців	Зміцнення війська, посилення його бойової здатності, зменшення загрози  нападів ворогів
Оборонна	Створено  систему оборонних ліній  по річках Сула, Трубіж, Остер, Десна, Стугна, так звані  Змієві вали. Збудовано фортеці, захисні вали, сигнальні вежі, які унеможливлювали раптове вторгнення печенігів, стали опорними пунктами в боротьбі з ними.	Покращення захисту від нападів кочівників.

(слайд 7)

 

 

 

Розповідь учителя.

Володимир був великим полководцем, але він не був завойовником. Його правління випало на той період, коли на руські землі були часті напади кочівників. Тому князеві доводилося багато воювати з метою захисту кордонів своєї держави, збереження її єдності.

   Уривки із «Руського літопису», в яких говориться про походи Володимира Святославовича, свідчать про його славу, бо жодного він не програв.

   «У рік 981 пішов Володимир до ляхів і зайняв городи їх –   Перемишль, Червен та інші городи, які є до сьогодні під Руссю. Сього ж року і в’ятичів він переміг, і поклав на них данину од плуга, як отець його брав. У рік 982 піднялися дружно в’ятичі, і пішов на них Володимир, і переміг їх удруге”.

    «У рік 983 пішов Володів і взяв землю їх. І вернувся він до Києва, і приносив жертву кумирам…

      У рік 984 пішов Володимир на радимичів. А був у нього воєвода Вовчий Хвіст, послав перед собою Володимир Вовчого Хвоста…

        У рік 985 рушив Володимир на болгар з Добринею,… і переміг болгар…»

Робота з картою (слайд 8)

1)  Покажіть на карті кордони Київської Русі за правління Володимира Великого.

2)  Позначте територіальні зміни, що відбулися в Київській державі за правління князя Володимира.

   

Але князь розумів, що без консолідуючої сили його держава довго жити не буде. Його погляд пав на релігію як інтеграційний фактор.

 

3.   Запровадження християнства як державної релігії.

Вчитель демонструє відеоролик «Дохристиянські вірування слов´ян» (слайд 9). Коментар відеоролику:

     На об’єднаних Володимиром землях мешкали різні племена й народи. Всі вони різнилися не лише своїми звичаями й традиціями, мовою, вони поклонялися також різним богам. Щоб створити могутню державу, а саме таку мету мав Володимир, потрібно було об’єднати всі народи держави єдиною вірою.

     Спочатку Володимир прагнув упорядкувати систему язичницьких вірувань у своїй державі. 980 року з цією метою він створив язичницький пантеон з 6 головних богів, визначивши Перуна головним богом країни. Але незабаром він переконався у безсиллі таким чином об’єднати державу.

     У «Повісті минулих літ» уміщену легенду про вибір віри.

      Під 986 р. літописець розповів про відвідини Києва волзькими болгарами «віри магометанської», «німцями з Риму» та іудеями. Володимир Святославович вислухав промови послів, але всім їм відмовив. Останнім з’явилося посольство  з Візантії. Навіть після яскравої промови грецького «філософа» Володимир виявив витримку, сказавши: «Подожду ще трохи, бо хотів розізнати про всі віри» .

      Щоб  піднести авторитет своєї держави на новий щабель, Володимир вирішує одружитися з візантійською царівною Анною. Щоб примусити візантійського імператора дати на це згоду, Володимир зібрав військо і рушив на Крим, де захопив візантійське місто Херсонес (Корсунь). Імператор дав згоду на шлюб за умови, що київський князь прийме християнство. Охрестившись у Херсонесі і прийнявши у хрещенні ім’я Василь, одружившись з Анною – так звали візантійську принцесу, Володимир повернувся до Києва. За легендою, Володимир під час походу осліп, а після хрещення прозрів.

Перегляд відеоролику «Прийняття християнства» .

 

ІV Закріплення вивченого матеріалу (фаза консолідації (РЕФЛЕКСІЯ)

Використання прийому «Піраміда роздумів» .Учитель називає учням по черзі дієслово, яке характеризує діяльність Володимира, а учні доповнюють їх. Якщо учень не надає відповідь, то він має встати, тобто перервати ланцюжок.

Князь Володимир:

1.Закінчив ... .

2.Підкорив ... .

3.Переміг ... .

4.Побудував ....

5.Заснував ... .

6.Упорядкував ... .

7.Прийняв .....

8.Укріпив ... .

9.Розвивав ... .

10.Карбував ... .

 

Відповідь: 1 об'єднання слов'янських племен; 2 в'ятичів, радимичів; 3 печенігів; 4 міста-фортеці, Десятинну церкву; 5 м. Володимир-Волинський, м. Переяслав; 6 управління державою; 7 християнство; 8 Давньоруську державу; 9 культуру, освіту, торгівлю; 10 златники, срібники.

 

V Підсумки уроку

Заключне слово вчителя .

 

Запитання: У чому полягає історичне значення хрещення Русі?

Орієнтовні відповіді учнів

1.Сприяло зміцненню держави.

2.Сприяло розвитку писемності, зодчества, іконопису.

3.Підвищило міжнародний авторитет Київської Русі.

 

VІ Домашнє завдання  

1.    Опрацювати текст підручника “Володимир Великий та його реформи”

2. Заповнити контурну карту “Київська Русь за часів князя Володимира”

3. Творче есе “Якою була б Русь якби Князь обрав не ту віру…”

 

 

 

 

 

Додаток № 3

 

Столітня війна

Очікувані результати

Після уроку учні:

• знатимуть причини Сторічної війни;

• матимуть уявлення про хід війни;

• знатимуть, як вплинула війна на Францію та Англію;

• даватимуть оцінку історичним діячам;

• показуватимуть на карті місця основних битв.

Основні дати та події:

• 1337-1453 рр. - Столітня війна;

• 1340 р. - битва при Слейсі;

• 1356 р. - битва при Пуатьє;

• 1358 р. - Жакерія;

• 1429 р. - звільнення Орлеана;

• 1431 р. - спалення Жанни д’Арк.

Основні поняття: «Орлеанська діва», «Жакерія»

Історичні діячів: Едуард III, Філіпп VI Валуа, Іоан II, Етьєн Марсель, Карл V, Жанна Д’арк.

Обладнання:  роздавальний матеріал, історичні тексти, ілюстрації, презентація.

Форма проведення: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Дати відповіді на запитання

 

1. Хто такий Людовік 7 ?
2. Хто така Елеонора Аквітанська.Який престол вона посіла?
3. Хто такий Філіп 2?
4. На які генеральні штати ділилися у Франції?
5. Що в ходило до першої палати? Другої? Третьої палатів?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Насправді Сторічна війна тривала понад сто років: з 1337 по 1453 рр., але остаточний мирний договір був підписаний лише через 18 років. Головні учасники цієї   війни - Англія та Франція. Військові дії відбувалися на території Франції. В результаті війни відбулося остаточне об’єднання Франції.

ІV. Засвоєння нового матеріалу

1.Причини Столітньої війни

Учитель нагадує учням пам’ятку щодо вивчення подій війни.

План

1. Хронологічні рамки війни.

2. Причини початку війни.

3. Привід для початку війни.

4. Жанна Д’арк

5. Підсумки війни.

Учитель. Існувало ще дві причини, через які почалася Столітня війна: суперечка англійської й французької династії за престол Франції та боротьба за вплив на багаті міста Фландрії.

Після смерті сина Філіппа IV Красивого припинилося існування династії Капетингів, і на трон Франції став претендувати король Англії Едуард III - онук Філіппа IV Красивого.

Французи не могли прийняти короля-англійця, і королем Франції був проголошений племінник Філіппа IV Красивого Філіпп Валуа, що став засновником нової династії.

Учитель пропонує учням знайти на карті Фландрію та пояснює суперечності, що виникли між Англією та Францією.

- Французькі королі давно хотіли приєднати Фландрію до своїх володінь, проте марно. Міський люд підтримувала Англія, яка мала з Фландрією тісні торгові зв’язки: з Англії вони отримували вовну для виробництва сукна.

Приводом для війни послужила заява Філіппа VI про позбавлення Едуарда III французьких володінь. Едуард на це відповів війною.

Робота в групах

 Прочитати відповідний розділ підручника і самостійно встановити причини і мотив початку Столітньої війни.

 

1.група.  прочитати та встановлення причин Столітньої війни

2 група. Прочитати та встановити що було біля Кресі?

3 група. Прочитати та встановити що відбувалося біля Пуатьє?

записуют в зошит.

2. Успіхи англійців

Робота в парах

Розглянути ілюстрації із зображенням англійських і французьких воїнів і скласти словесний опис учасників Столітньої війни.

Як на вашу думку, чи існували відмінності в англійських і французьких арміях?

3. Орлеанська діва. Успіхи французів

Один або декілька учнів роблять повідомлення про Жанну д’Арк.

зняття облоги з Орлеана; коронація дофіна у Реймсі - 1429 р.;

б) захоплення бургундцями Жанни д’Арк, продаж її англійцям - 1430 р.;

в) страта Жанни д’Арк - 1431 р.;

4. Завершення та підсумки війни

Учитель пропонує учням назвати основні підсумки війни за допомогою методу «Мозковий штурм». Відповіді учнів записуються на дошці та у зошиті.

 

V. Узагальнення та систематизація знань

Робота з картками

VІ. Оцінювання знань учнів

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф 13

2. запитання 9 на стор. 151 ілюстрації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 4

 

Сімейне та житлове право України

Мета: ознайомити учнів з основами сімейного та житлового права, розвивати вміння аналізувати нормативно-правові акти, порівнювати правові явища, виховувати повагу до старшого покоління, до батьків.

Обладнання: витяги з Сімейного кодексу України та Житлового кодексу України, схема «Умови укладання шлюбу», «Майно подружжя», «Порядок припинення шлюбу», «Недійсність шлюбу».

Основні поняття: шлюб, аліменти, подружжя, приватизація житла, ордер на отримання квартири.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Запитання

1. Із якими галузями права, на вашу думку, вам доводиться стикатися найчастіше?

2. Із якою галуззю права вам доводиться стикатися з перших днів життя?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Поняття сімейного права. Порядок укладання шлюбу

Розповідь вчителя

1. Відносини, що регулюються сімейним правом (відносини між батьками та дітьми, подружжям, іншими родичами). 2. Джерела сімейного права(Сімейний кодекс України, Закони України тощо).

3. Основні принципи сімейного права (рівність чоловіка та жінки, можливість застосування договору, звичаю, якщо вони не суперечать закону). 4. Умови, необхідні для вступу до шлюбу (шлюбний вік, вільна згода сторін, з використанням схеми на с. 185 підручника).

Робота в малих групах (аналіз ситуацій) за темою «Права та обов’язки подружжя»

Робота з використанням витягів з Сімейного кодексу України (с. 186 підручника) та схеми «Майно подружжя (с. 187 підручника).

1. Проаналізуйте пропоновану вам ситуацію, обговоріть її в групі.

2. Запропонуйте, як слід її розв’язати.

3. Перевірте, чи відповідає пропоноване вами рішення нормам Сімейного

кодексу України.

Пропоновані ситуації

1. Юнак та дівчина уклали шлюб між собою. Між ними виникла суперечка, в якій взяли участь і батьки. Дівчина бажає залишити своє дівоче прізвище, юнак наполягає на тому, щоб обидва після укладення шлюбу взяли його прізвище, а батьки дівчини пропонують компромісний варіант — поєднати прізвища. Яке рішення, на вашу думку, відповідає закону? (Закону відповідатимуть всі три варіанти, тому розв’язати суперечки — справа молодих.)

2. Після одруження чоловік у категоричній формі почав вимагати від своєї жінки залишити роботу і займатися виключно домашнім господарством. Жінка не погодилася з цим, більше того, вона вирішила переїхати від чоловіка, з яким проживала в однокімнатній квартирі разом з тещею, до своїх батьків в приватний будинок. Чоловік не погоджується з цим і наполягає на своєму, вважаючи дії дружини порушенням її обов’язку. (Згідно із Сімейним кодексом кожен з подружжя самостійний у вирішенні питань щодо своєї роботи, місця проживання, навчання тощо, отже, дії жінки юридично можливі, вимоги ж чоловіка юридичних підстав не мають. З іншого боку, подружжя має враховувати не лише юридичний, але й моральний бік справи, намагаючись спільно розв’язувати такі проблеми.)

Недійсність шлюбу

Розповідь вчителя з використанням схеми на с. 189 підручника

1. Випадки, за яких шлюб є недійсним.

2. Випадки, за яких шлюб визнається недійсним судом.

3. Випадки, за яких шлюб може бути визнано недійсним судом.

4. Юридичні наслідки визнання шлюбу недійсним. Основи житлового права

Бесіда

1. Згадайте, якими були найдавніші види житла прадавніх людей?

2. Чи достатньо нинішнім людям мати такі самі житлові умови, як і прадавнім людям?

3. Як змінилося людське житло за час розвитку людства?

Робота з текстом Конституції України

1. Ознайомтеся зі ст. 47 Конституції України.

2. Визначте, які шляхи забезпечення громадян житлом закріплено Основним Законом.

3. Кому Конституція гарантує отримання житла безоплатно або за доступну для них плату? Бесіда

1. Яким чином набули житло їхні сім’ї (купили, отримали від держави, у спадок, побудували самі тощо)?

2. Чи вважаєте ви задовільними житлові умови своїх родин? Чи потребує ваша сім’я поліпшення житлових умов?

«Мозковий штурм»

Запропонуйте підстави, за наявності яких ви вважаєте за доцільне надати право претендувати на поліпшення житлових умов, житла.

У ч и т е л ь. Підстави для поліпшення житлових умов, передбачені законодавством:

• недостатня забезпеченість житловою площею;

• аварійний стан будинку або непридатність житла для проживання;

• проживання в одній кімнаті осіб різної статі (крім подружжя) тощо.

Приватизація житла Розповідь вчителя зі складанням порівняльної таблиці

1. Приватизація житла призводить до суттєвої зміни прав та обов’язків тих, хто живе в квартирі, яка приватизується.

2. Правовий статус квартиронаймача і власника приватизованої квартири.

Завдання

1. У процесі розповіді вчителя складіть порівняльну таблицю «Права та обов’язки квартиронаймача і власника приватизованої квартири»*. 2. Визначте позитивні та негативні моменти приватизації житла.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда

1. Поясніть поняття «шлюб», «аліменти».

2. Визначте основні майнові та немайнові права подружжя.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 12 підручника.

2. скласти власну ситуаційну задачу « сімейне право»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №  5

УРОК №23. Закони в житті твоєї сім’ї. Що таке сім’я і шлюб. Як укласти шлюб. Чи можуть неповнолітні укласти шлюб. Які особисті немайнові та майнові права і обов’язки мають подружжя.

Мета уроку: Ознайомити 9 – ти класників з основними положеннями Сімейного кодексу Укаїни про сім’ю і шлюб, про порядок укладення шлюбу, про особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя, особливості укладення шлюбу неповнолітніми.

Формувати навички застосування своїх знань на практиці.

Сприяти поширенню правової культури та освіченості в учнівському середовищі.

Виховувати потребу у дотриманні українського законодавства.

Тип уроку: комбінований.

Види роботи: розповідь; бесіда; робота з текстом Конституції України, витягами з Сімейного кодексу, із підручником; перегляд презентації.

Основні поняття: шлюб, сім’я, майнові та немайнові права та обов’язки подружжя.

Обладнання: підручник В.Л. Сутковський, Т.М. Філіпенко  «Правознавство (практичний курс)» (Київ, 2009 р.);  Сімейний кодекс  України (Київ, 2004 р.); посібник О.Д. Наровлянського «Дидактичні матеріали основ правознавства» (Київ, 1999 р.); електронний додаток до журналу «ШБІЦ – повне видання» (№ 4/2013, №1/2014); зміни до Сімейного кодексу України від 24.12.2015 року; Конституція України; мультимедійна дошка; презентація.

Очікувані результати: учні повинні вміти розтлумачувати поняття “сім’я” і “шлюб”; обґрунтовувати важливість права людини на створення сім’ї; пояснювати, використовуючи положення статтей Сімейного кодексу України, умови укладання шлюбу (зокрема порядок укладання шлюбу неповнолітньою особою); називати окремі особисті немайнові права і обов’язки подружжя, характеризувати їх на окремих прикладах; аналізувати правові ситуації і пропонувати шляхи їх розв’язання на підставі норм сімейного права; висловлювати власні думки, щодо створення сім’ї.

Структура уроку

1.                Організаційний момент.
2.             Актуалізація опорних знань.
3.           Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

1.               Законодавство про шлюб і сім’ю.
2.               Що таке сім’я і шлюб.
3.               Поняття шлюбу та порядок  його укладання.
4.               Особливості укладення шлюбу неповнолітньою особою.
5.               Припинення шлюбу та визнання його недійсним.
6.               Особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя.

IV. Закріплення нових  знань і вмінь учнів.

V. Підсумки уроку.

VI.  Домашнє  завдання.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Перевірка домашнього завдання.

1.               Розказати хто такі споживачі, продавці, виробники, виконавці.
2.               Охарактеризувати права споживачів закріплені законодавством України.
3.               Розв’язати правову ситуацію.

 

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Законодавство про  шлюб і сім’ю.

(Розповідь  учителя.)

— Особливістю законодавства про шлюб і сім’ю є те, що предметом його регулювання є відносини, які переважно мають моральний зміст.

Сучасні сімейні відносини в Україні регулюються: законами, нормативно-правовими актами; за домовленістю між їх учасниками.

Найважливіші акти сімейного  законодавства в  Україні:

1) Сімейний кодекс України;

2) Закон «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»;

3) Закон «Про попередження насильства в сім’ї».

 

2. Що таке сім’я.

(Розповідь учителя.)

Сім’я – це найголовніший соціальний інститут суспільства. Вона посідає головне місце в житті людини порівняно з іншими формами людської спільності.

Сім’я – це маленька святиня для кожного з нас, вона об’єднує в собі біологічні, духовні та матеріальні аспекти.

Робота учнів з положеннями Сімейного кодексу України (ст.. 3. Сім’я)

3. Поняття шлюбу та порядок його укладання. Шлюбний договір.

(Розповідь учителя.)

— Шлюб — сімейний союз чоловіка та жінки, зареєстрований у державному органі реєстрації  актів  цивільного стану. (Визначення учні записують у зошит.)

В Україні шлюбний вік установлено для чоловіків з 18-ти років, для жінок — з 17-ти. Однак право на шлюб може бути встановлено для особи, яка не досягла шлюбного віку. Але за будь-яких обставин мінімальний вік  особи, за  якого можливе укладання шлюбу, становить 14 років. Жінки і чоловіки  можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Право на повторний шлюб виникає  лише після припинення попереднього шлюбу.

Робота з Сімейним кодексом України

(Учитель роздає на парти учням заздалегідь заготовлені витяги із Сімейного кодексу України, стаття 21.)

— Опрацюйте статтю 21 Сімейного кодексу України і з’ясуйте, що таке шлюб.

— Опрацюйте статтю 26 Сімейного кодексу України і з’ясуйте, в яких випадках укладання шлюбу законом не дозволяється. Опрацювавши цю статтю, вкажіть випадки, в яких особи не можуть перебувати в шлюбі між собою:

1.               які є родичами прямої  лінії споріднення;
2.               рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра;
3.               двоюрідні брат і сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;
4.               усиновлювач та усиновлена ним дитина.

— Шлюб реєструється після спливу 1 місяця з дня подання заяви про реєстрацію шлюбу. В окремих випадках шлюб може реєструватися до спливу вказаного строку:

1.               вагітність нареченої;
2.               народження нареченою дитини;
3.               безпосередня  загроза для життя одного з наречених.

 

 

4.     Особливості укладення шлюбу неповнолітньою особою.

Право на шлюб мають особи, які не досягли шлюбного віку. За заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Згідно із Сімейним кодексом України шлюб може бути визнаний недійсним, якщо він був зареєстрований з особою, яка не досягла шлюбного віку.

Згідно із Сімейним кодексом України шлюб може бути визнаний недійсним, якщо він був зареєстрований з особою, яка не досягла шлюбного віку.

 

5. Припинення шлюбу та визнання його недійсним.

Припинення шлюбу

 

 

 

                                                                                                           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Права та обов´язки подружжя.

 

Практичні завдання

(Користуючись витягами із Сімейного кодексу, учитель пропонує учням розглянути і вирішити життєві ситуації.)

Після 6-х років спільного проживання в шлюбі подружжя вирішило розлучитися. За час спільного проживання в них народилася донька і син. Подружжя спільно купило 3-кімнатну квартиру і меблі, мали автомобіль (чоловік придбав його до одруження), грошові кошти (які жінка отримала в дарунок до одруження). Яке рішення має ухвалити суд в цьому випадку?

Рішення суду має бути таким:

1) має бути вирішено питання про місце наступного проживання дітей (з ким із подружжя вони залишаться);

2) стосовно майна суд повинен ухвалити таке рішення:

а) майно, нажите під час перебування в шлюбі, має бути поділене навпіл (у цьому випадку квартира і меблі);

б) майно, яке належало кожному з подружжя до шлюбу (автомобіль чоловіка і грошові кошти дружини), залишається їхньою особистою власністю і поділу не підлягає.

6. Особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя.

Особисті немайнові правовідносини з участю подружжя це – врегульовані нормами сімейного права відносини з приводу особистих немайнових благ та інтересів осіб, що перебувають у шлюбі.

В основі особистих немайнових правовідносин подружжя лежить правовий статус кожного з подружжя. Під правовим статусом подружжя розуміється забезпечена законом можливість набуття і реалізації особистих і майнових прав подружжя з метою зміцнення сім’ї, виховання дітей і досягнення особистого щастя.

Подружжя має право на майно. Розрізняють майно, що належить дружині та чоловіку на правах особистої приватної власності, і майно, що належить подружжю на правах спільної сумісної власності.

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

 Бесіда

1.                   Які, на ваш погляд, відносини між подружжям, між батьками та дітьми не можуть регулюватися законом?
2.                   Назвіть  найважливіші акти сімейного законодавства в Україні.
3.                   Назвіть підстави укладання шлюбу.
4.                   В яких випадках шлюб визнається недійсним?

Тестове завдання

Яке прізвище отримує подружжя після шлюбу?

а) жінка — прізвище  чоловіка;

б) чоловік — прізвище  жінки;

в) залишаються зі своїми прізвищами;

г) поєднують свої  прізвища;

ґ) можливий будь-який із зазначених варіантів.

Відповідь: ґ.

Практикум

Громадянин Петренко і громадянка Колесник звернулися до державного органу реєстрації актів цивільного стану з проханням зареєструвати їхній шлюб. Прийнявши заяву, співробітники цієї установи призначили строк реєстрації шлюбу через 1 місяць. Але молоді не погодилися і попросили скоротити термін, адже Петренко — моряк і повинен виходити  в  море на 6 місяців. Який має бути вихід з даної ситуації?

Відповідь: У цьому випадку завідувач державного органу реєстрації актів цивільного стану має право дозволити «дострокову» реєстрацію шлюбу.

V. Підсумки уроку. Закріплення знань шляхом перегляду презентації.

VI. Домашнє завдання. §18 підручника «Правознавство», скласти юридичну задачу по темі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №  6

Взаємні права та обов’язки батьків та дітей

Мета: сформувати в учнів уявлення про права та обов’язки батьків та дітей; навчити розуміти майнові та особисті немайнові права та обов’язки батьків та дітей; розвивати навички моделювання та розв’язування правових ситуацій, пов’язаних з правами та обов’язками батьків та дітей; виховувати в учнів почуття відповідальності за членів своєї родини.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення : інтерактивний урок з використанням ІКТ.

Обладнання: мультимедійне обладнання, електронна презентація, дидактичний матеріал, Конституція України, Сімейний кодекс України.

Поняття: права та обов’язки батьків, права та обов’язки дітей,

Хід уроку

І. Організаційний момент.

(організація класу, привітання)

ІІ. Актуалізація знань учнів. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель пропонує учням кілька висловів відомих діячів і науковців, щоб вони назвали один із найвідоміших інститутів суспільства:

• ….. – це форма спілкування (Аристотель).

• ….. – це економічна клітина соціуму (Ф. Енгельс).

• ….. – перше джерело, з якого починається велика ріка почуттів і переконань (В. О. Сухомлинський).

Так дійсно всі ці люди говорили про інститут сім’ї.

Бліц-опитування:

1) Що таке сім’я?

2) Які підстави належності до сім’ї вам відомі?

3) А що ж таке шлюб?

4) Яким документом підтверджується шлюб?

5) Які умови укладення шлюбу вам відомі?

6) А чи може особа молодше 18 років вступити до шлюбу?

7) Які особливості вступу неповнолітньої особи до шлюбу?

8) До 14 років особа не може вступити до шлюбу, а які ще обставини вам відомі, за яких шлюб не може бути зареєстрований?

Ситуативна задача: 

1. Юрій(20 років) та Анжела (16 років, вагітна) вирішили одружитися, про що дівчина повідомила своїх батьків. Батьки Анжели проти шлюбу, оскільки хлопець не має вищої освіти, ніде не вчиться і не має постійного заробітку. Як буде вирішено ситуацію?

2. Олександра (18 років) вагітна. За словами дівчини, батьком дитини є її знайомий Микола(22 роки), який заперечує батьківство. Олександра бажає одружитися із Миколою, а хлопець не лише не бажаю одружуватися, а й відмовляється від утримання дитини у випадку її народження. Як буде вирішено ситуацію?

Стаття 3 СКУ говорить, що сім’ю складають особи, які проживають спільно, пов’язанні спільним побутом та мають взаємні права та обов’язки. Саме сьогодні на уроці ми поговоримо про взаємні права та обов’язки батьків і дітей.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

І. Права та обов’язки батьків.

Успішність сім’ї залежить від всіх її членів і ґрунтується на взаємній відповідальності та повазі батьків і дітей.

Як ви розумієте норму, що батьки і діти мають здійснювати одне щодо одного визначену законом можливу та необхідну поведінку?

Юридичний практикум

Учні знайомляться із запропонованими ситуаціями і дають коментар:

1. Якщо батьки перебувають у шлюбі і в них народжується дитина, то вона вважається такою, що походить від цього подружжя, а чия дитина, якщо чоловік і жінка не перебувають у шлюбі?
2. Мама має більше прав на дитину, так як вона її народила, а батько тільки виховує.
3. Мама має більше прав щодо дитини, а батько – більше обов’язків?

Робота з документами: звернемося до СКУ, прочитаємо статті та випишемо основні права та обов’язки батьків по відношенню до дітей:

Права батьків	Обов’язки батьків

Стаття 141. Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини

     1. Мати,  батько  мають рівні права та обов'язки щодо дитини,

незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

     Стаття 150.  Обов'язки батьків  щодо  виховання  та  розвитку дитини

     1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав

та свобод інших людей,  любові до своєї  сім'ї  та  родини,  свого

народу, своєї Батьківщини.

     2. Батьки  зобов'язані  піклуватися  про здоров'я дитини,  її

фізичний, духовний та моральний розвиток.

     3. Батьки зобов'язані  забезпечити  здобуття  дитиною  повної

загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

     4. Батьки зобов'язані поважати дитину.

Стаття 151. Права батьків щодо виховання дитини

     1. Батьки  мають  переважне  право  перед  іншими  особами на

особисте виховання дитини.

     Стаття 153. Права батьків та дитини на спілкування

     1. Мати,  батько  та  дитина  мають  право  на  безперешкодне

спілкування  між  собою,  крім випадків,  коли таке право обмежене

законом.

Стаття 154. Права батьків по захисту дитини

     1. Батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх

дочки та сина.

     Стаття 155.  Здійснення  батьківських   прав   та   виконання батьківських обов'язків

     1. Здійснення  батьками  своїх  прав  та виконання обов'язків

мають ґрунтуватися  на  повазі  до  прав  дитини  та  її  людської

гідності.

Стаття 160.  Право батьків  на  визначення  місця  проживання  дитини

     1. Місце  проживання  дитини,  яка  не  досягла десяти років,

визначається за згодою батьків.

Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав

     1. Мати,  батько  можуть  бути  позбавлені судом батьківських

прав….

Стаття 180. Обов'язок батьків утримувати дитину

     1. Батьки зобов'язані утримувати  дитину  до  досягнення  нею

повноліття.

Права батьків	Обов’язки батьків
Рівні права та обов’язки батьків відносно дитини	Виховувати дитину в дусі поваги до…
Повинні ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її гідності	Утримувати дитину до 18 років(23)
Спілкування	Захищати
Виховання	Належно виконувати покладенні обов’язки
Визначати місце проживання

ІІ. Права та обов’язки дітей.

Завдання «Групове інтерв’ю»(робота в парах): «Коли я складав пам’ятку для батьків, я наплутав права та обов’язки у зв’язку із існуванням стереотипів в нашому житті». Давайте спробуємо разом встановити які з поданих твердження є фактами,  а які стереотипами:

1. Батько має право забрати дитину із пологового будинку
2. Батько дає дитині своє прізвище
3. Мати визначає ім’я дитини
4. Батько визначає місце проживання дитини
5. Тільки мати може вирішувати, чи спілкуватися дитині з батьком, чи ні
6. Батько вирішує питання виховання дитини
7. Батьки визначають ім’я дитини
8. Місце проживання дитини - тільки спільно з батьками
9. Батьки народили дитину, отже вони її люблять
10. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав…

Які ж права та обов’язки дітей закріплення СКУ?

Стаття 142. Рівність прав та обов'язків дітей щодо батьків

     1. Діти  мають  рівні  права  та  обов'язки   щодо   батьків,

незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Стаття 171.  Врахування думки дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя

     1. Дитина має право на  те,  щоб  бути  вислуханою  батьками,

іншими членами сім'ї,  посадовими особами з питань,  що стосуються

її особисто, а також питань сім'ї.

Стаття 172.  Обов'язок  дитини,  повнолітніх  дочки  та  сина піклуватися про батьків

     1. Дитина,  повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про

батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.

Які ж права та обов’язки дітей закріплення в ЗУ «Про охорону дитинства»:

Стаття 6. Право на життя та охорону здоров'я

Стаття 7. Право на ім'я та громадянство

Стаття 8. Право на достатній життєвий рівень

Стаття 9. Право дитини на вільне висловлення думки та отримання інформації

Стаття 10. Право на захист від усіх форм насильства

Стаття 15. Право дитини на контакт з батьками, які проживають окремо

Стаття 19. Право на освіту

Права	Обов’язки
Рівність прав та обов'язків дітей щодо батьків	Обов'язок  дитини,  повнолітніх  дочки  та  сина піклуватися про батьків
Врахування думки дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя	Шанувати символи України, берегти природу та культурну спадщину
На життя, ім’я, громадянство	Поважати батьків
На всебічний розвиток, повагу	Дотримуватись законів та КУ
Спілкування	Отримати освіту

ІІІ. Права батьків і дітей на майно, право на утримання.

Питання для роздумів:

Чи потрібно оплачувати хатню роботу?

Для додаткового читання: пропоную вам прочитати оповідання П’єра. Лефевра і обговорити у колі: чи погоджуєтеся Ви із підходом? Чому мама так поступила? Чи потрібно, на Вашу думку, розділяти роботу у сім’ї на „чоловічу” і „жіночу”?

Рахунок для мами

Маленький Ілля сидів за кухонним столом і щось записував у свій зошит.

— Що ти так старанно пишеш? — запитала мама, стоячи біля кухонної плити.

— Рахунок для тебе! — відповів хлопець, не відриваючись від роботи.

— Цікаво, цікаво, — здивувалась мама.

— Побачиш, коли я закінчу.

Він списав цілий листок, простягнув його мамі, і вона вголос почала читати:

«Рахунок для мами Смирнова Іллі, який зробив деяку роботу по господарству і хотів би отримати певну суму грошей. А саме: два рази приніс молоко — 30 копійок; чотири рази прибрав кухню — 90 копійок; два рази повитирав посуд — 60 копійок; п’ять разів почистив взуття — 95 копійок; чотири рази накрив на стіл — 80 копійок; усе разом — 3,55 гривні».

Мати уважно прочитала дивний рахунок, взяла олівець і сказала:

— Я запишу тобі свій рахунок.

— Твій рахунок? — здивувався Ілля.

— Так, невеличкий, — кивнула мама і написала:

«Рахунок Смирнової Н.В. синові Іллі: десять років для нього варила їсти — 0,00 гривні; десять років для нього прала — 0,00 гривні; п’ятдесят штанів і курток зашила і залатала — 0,00 гривні; сто ночей просиділа біля нього, коли він хворів, — 0,00 гривні; усе разом — 0,00 гривні».

Хлопець уважно прочитав мамин рахунок.

— Але, мамо, чому ти скрізь написала 0,00 гривні?

— Тому що мати для своєї дитини все робить просто так, — відповіла жінка. — Але, якщо хочеш, я можу тобі дати тих три гривні п’ятдесят п’ять копійок, які ти заслужив.

Ілля підхопився зі свого місця, підбіг до матері, обняв її і сказав:

— Ні, ні, мамо, я не хочу жодної копійки. Пробач мені. Я все зрозумів.

Мама поцілувала сина, і вони разом почали накривати на стіл.

чи погоджуєтеся Ви із підходом? Чому мама так поступила? Чи потрібно, на Вашу думку, розділяти роботу у сім’ї на „чоловічу” і „жіночу”?

Як регулюються законом майнові права у сім’ї?

Робота із документом

Учні знайомляться із статтями 173, 174, 175, 177, 178 Сімейного кодексу України і дають відповідь на запитання.

Стаття 173. Роздільність майна батьків і дітей

     1. Батьки і діти,  зокрема ті, які спільно проживають, можуть

бути самостійними власниками майна.

Стаття 174.  Право власності дитини на майно,  призначене для її розвитку, навчання та виховання

     1. Майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення

розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого

вжитку,  іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання

тощо), є власністю дитини.

Стаття 175.  Право  спільної  сумісної  власності  батьків і дітей

     1. Майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної

праці  чи спільних коштів,  належить їм на праві спільної сумісної

власності.

Стаття 177. Управління майном дитини

     1. Батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без

спеціального  на  те  повноваження.  Батьки  зобов'язані дбати про

збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Стаття 178. Використання доходу від майна дитини

     1. Дохід,   одержаний   від  використання  майна  малолітньої

дитини,  батьки  мають  право  використовувати  на  виховання   та

утримання інших дітей та на невідкладні потреби сім'ї.

Вправа „Право власності”(якщо є час)

Хід вправи

Учитель роздає чисті аркуші паперу формату А-4 і комплекти фломастерів або олівців. Завдання кожного учня – створити візитку „Сімейного права власності”, тобто зробити малюнки в кожній з чотирьох частин аркушу. Приклад,

Власність батьків	Власність батьків
Моя власність	Моя власність

Після обговорення „Візиток” учні дають відповідь на запитання:

    Хто має право на захист майнових прав дитини, якщо батьки неналежно виконують свої обов’язки щодо управління її власністю?( За відсутністю часу залишається додому.)

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

Юридичний практикум

Учні знайомляться із запропонованими ситуаціями і дають коментар:

1. Сімнадцятирічний Мирослав закінчив школу і вступив до університету на контрактну форму навчання. Хлопець стверджує, що його батьки зобов’язанні платити за навчання, оскільки він є неповнолітнім. Як буде вирішено ситуацію?

2.  Анатолій Іванович (55 років) внаслідок необережності став інвалідом ІІ групи. Пенсії по інвалідності йому ледве вистачає на проживання. Тому він звернувся до суду із позовом про стягнення аліментів із свого сина(30 років, працює, має сім’ю), з яким не підтримував жодних з’вязків 25 років з моменту розлучення з матір’ю сина, при цьому він сплачував аліменти на сина до його повноліття. Яке рішення прийме суд?

V. Підсумки уроку.

У кого ж більше прав, а у кого обов’язків в сім’ї? Про що це говорить?

Оцінювання результатів учнів.

VI. Домашнє завдання.

§  17, опрацювати, конспект вивчити, підготувати вирізки з газет чи журналів про порушення прав дітей у різних країнах світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №  7

Тема: як держава захищає права дитини

Мета: дати уявлення про державні органи та установи, що опікуються правами дитини, підстави та процедуру позбавлення батьківських прав, поняття «усиновлення», «опіка», «піклування»; розповідати про підстави й процедуру позбавлення батьківських прав; розрізняти усиновлення та опіку й піклування; моделювати та розв’язувати правові ситуації; формувати свідоме ставлення щодо важливості й значення виховання дитини в сім’ї.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: інтерактивний урок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів

1 Що таке сімя ?

2.Що таке аліменти?

3. Назвіть права та обовязки батьків до дітей?

4. Які існують майнові та не майнові права та обовязки дітей щодо батьків?

5.Коли діти можуть користуватися майном?

6.Навіщо потрібно дитині свідоцтво про народження?

Юридичні ситуації

1.  Анатолій Іванович (55 років) внаслідок необережності став інвалідом ІІ групи. Пенсії по інвалідності йому ледве вистачає на проживання. Тому він звернувся до суду із позовом про стягнення аліментів із свого сина(30 років, працює, має сім’ю), з яким не підтримував жодних з’вязків 25 років з моменту розлучення з матір’ю сина, при цьому він сплачував аліменти на сина до його повноліття. Яке рішення прийме суд?

ІІІ. мотивація навчальної діяльності правовий диктант

Дати визначення термінам: «споживач», «заповіт», «спадкоємець», «майнові відносини», «договір», «шлюб», «сімейно-правові відносини», «сім’я», «одношлюбність», «майнові права дітей».

ІV. Вивчення нового матеріалу проблемне питання

 • Особливу увагу держава приділяє захисту прав дитини в сім’ї.

Чому саме цій проблемі приділяється особлива увага?

У ч и т е л ь.

Сучасна суспільна та юридична думка базується на тому, що дитина повинна виховуватись у сім’ї й ніщо не може замінити дитині сім’ю.

Згідно зі ст. 5 Сімейного кодексу, саме батькам надається переважне право особистого виховання дітей, вибору форм та методів виховання, якщо останні не суперечать закону та моральним засадам суспільства.

У певних випадках виникає потреба захищати дітей від власних батьків.

Робота з правовими джерелами

 

Конституція України

Ст. 32

Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте сімейне життя.

Ст. 51

Сім’я, дитинство, материнство й батьківство охороняються державою.

Запитання

• Чи не суперечать ці статті одна одній?

Сімейний Кодекс

Ст. 5

1. Держава охороняє сім’ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім’ї.

2. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально та морально заохочує материнство та батьківство…

5. Ніхто не може піддатися втручанню в його особисте сімейне життя, окрім випадків, передбачених Конституцією України.

Ст. 7

1. Сімейні відносини регулюються лише в тій частині, в якій це може бути допустимим та можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства…

4. Регулювання сімейних відносин відбувається з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їх права на особисту свободу та недопущення вільного втручання в сімейне життя.

5. Учасник сімейних відносин не може мати привілеїв або обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками.

Завдання

Вкажіть, на яких принципах повинна базуватись діяльність держави щодо врегулювання сімейних відносин.

Сімейний Кодекс

 

Ст. 5

3. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

4. Держава бере під свою охорону кожну дитину, позбавлену належної батьківської опіки.

Ст. 150

1. Забороняються будь-які види експлуатації своєї дитини.

2. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Закон України «Про охорону дитинства»

 

Ст. 10

…Держава здійснює захист дитини від:

…усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання…;

…втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних речовин…;

…залучення до екстремістських релігійних психокультових угрупувань та течій, використання її для створення та поширення порнографічних матеріалів, примушення до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо…

У ч и т е л ь.

Сімейний кодекс передбачає, що у випадках порушення прав дитини її родичі, один із батьків, сама дитина можуть звернутися до органів опіки й піклування або до суду.

Батьки або один з батьків, що порушують права дитини, можуть бути позбавлені батьківських прав. Окрім вищевказаних державних органів справами дітей також опікуються Служба у справах неповнолітніх, державні соціальні служби при місцевих державних адміністраціях, громадські організації, які опікуються проблемами захисту прав дітей.

Практична робота в групах

Проаналізуйте ситуації та вкажіть, чи має право порушення прав дитини. Якщо так, то в якій формі? Вкажіть можливі варіанти розв’язання ситуацій. (Групи працюють за ситуаціями, дають коментарі).

1. Батьки 10-річного Андрія постійно пиячать. Удома часто трапляються бійки. Щоб убезпечити себе, Андрій повинен вечорами йти з дому, тому хлопчик не завжди виконує домашні завдання, що позначається на результатах його навчання.

2. Батьки 8-річної Оксани ніде не працюють. Вони примушують дівчинку щоденно жебрачити. Практично всі зароблені нею гроші відбирають, використовуючи їх для придбання спиртного.

3. Батько 13-річного Олега має невеличку авторемонтну майстерню. Він примушує сина працювати в цій майстерні навіть у той час, коли хлопець повинен бути в школі. Батько аргументує це тим, що хлопець повинен допомагати сім’ї та отримати професію авторемонтника.

4. Батьки забороняють 16-річній Вікторії гуляти увечері з друзями, ходити на дискотеки тощо, не дають їй грошей на дрібні витрати, вечорами зачиняють у кімнаті, аргументуючи свої дії тим, що їхня дочка повинна успішно закінчити школу.

Словарна робота

1. На дошці записуються у два стовпчики слова.

 

Діти

сироти

дитячий будинок

всиновлення

інваліди

біженці

 

Турбота

милосердя

увага

доброта

допомога

ласка

 

1) Що об’єднує слова, записані в першому стовпчику?

2) Що об’єднує слова, записані в другому стовпчику?

3) Що потрібно цим дітям?

4) Записати правові визначення до понять, записаних у лівому стовпчику.

2. Завдання «Доберіть права».

У ч и т е л ь.

 

Окрім дітей, чиї батьки позбавлені батьківських прав, у нашій країні є багато дітей-сиріт, тобто тих, що з різних причин не мають батьків.

Держава намагається надати цим дітям можливість виховуватись у сім’ї, тобто реалізувати право дитини на виховання в сім’ї. Одним із варіантів реалізації цього права є всиновлення — прийняття всиновлювачем до своєї сім’ї особи на правах дочки або сина, встановлене на підставі рішення суду.

Всиновлювачем може бути повнолітня дієздатна особа, що старша за всиновлену дитину не менше ніж на 5 років; подружжя або, за рішенням суду, особи, що проживають сім’єю. Дитина відповідно до її віку дає згоду на усиновлення, має бути проінформована щодо правових наслідків усиновлення. Рішення про всиновлення приймається судом.

Над дітьми, що залишились без батьківського піклування, встановлюється опіка або піклування. Опіка встановлюється над дітьми у віці до 4 років, над дітьми у віці з 4 до8 років встановлюється піклування.

Опікуном або піклувальником може бути повнолітня дієздатна особа, здатна виховувати дитину та піклуватися про неї; адміністрація дитячого або медичного закладу, де дитина постійно перебуває.

Рішення про призначення опікунів та піклувальників приймають державні органи опіки та піклування або суди. Ці ж органи здійснюють контроль за дотриманням умов опіки та піклування.

Запитання

• У чому різниця між всиновленням та опікою і піклуванням?

V. Підсумки уроку

Рефлексія

1. Чому вважається, що дитина повинна виховуватись у сім’ї?

2. Як реалізується право на виховання в сім’ї дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки та піклування?

3. Які ще сучасні форми реалізації цього права вам відомі?

4. В яких випадках і яким чином держава захищає права дітей у сім’ї?

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника.

2.Скласти власну ситуаційну задачу на тему: « як держава захищає права дитини»

3. готуватися до тематичного оцінювання

 

 

 

 

Додаток №  8

 

 

Тема: Узагальнення з теми «Закони в житті твоєї сім’ї» та «Твої права у трудових відносинах»

Мета: виявити рівень засвоєння  навчальних досягнень, сформованих компетенцій у цивільних, трудових та сімейних правових відносинах; розвивати вміння орієнтуватися у життєвих ситуаціях щодо сімейних, трудових та цивільних відносин; використовувати законодавчі та правові акти;  формувати правову культуру у сфері цивільних, сімейних та трудових відносин.

Обладнання: картки з тестовими завданнями, витяги з документів, кросворд.

Основні методи та засоби: контрольно-перевірна бесіда, практичні роботи різного змісту.

Тип уроку: перевірка та контроль результатів навчання.

Форма  проведення: правовий ринг.

 

Хід уроку

І.  Організаційний момент

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 Сьогодні у нас з вами незвичайний урок!!!Його особливість полягає у тому, що на даному уроці ми маємо підвести підсумки вивченого нами матеріалу протягом 5 уроків за темами: «Закони в житті твоєї сім'ї» та «Твої права у трудових відносинах». Протягом уроку ви зможете довести присутнім, що вмієте, знаєте та яким чином зможете себе захистити, наприклад, від неправомірних дій роботодавця.

 Отже, наша робота буде складатися з декількох раундів своєрідної гри між двома командами, в якій кожен учасник, зможе показати рівень своїх знань, умінь та навичок.

 Бажаю усім присутнім отримати задоволення від сьогоднішнього уроку, а учням високих результатів за урок – узагальнення!

 Запрошуємо команди за робоче місце:

Команда «Правознавці»	Команда «Юні юристи»
Капітан -	Капітан -

 

Учитель:  Розпочнемо ми з вами нашу роботи із розминки, на поставлене запитання відповідає той з учасників команди, що підніме руку:

ПРАВОВЕ РІВНЯННЯ:

А+Б= В+Г+Д+Е+Є(18+18=3+10+14+4+5)

А= Шлюбний вік чоловіка (18)

Б= Шлюбний вік жінки  (18)

В= З особою, засудженою до позбавлення волі не менше цього терміну, другий з подружжя може розлучитися подавши заяву до РАГСу навіть без його згоди (3 роки)

Г= Вік, з якого враховується думка дитини при виборі місця проживання з одним із батьків (10 років)

Д= Вік, з якого дитина має право самостійно вирішувати місце проживання (14)

Е= Максимальна кількість дітей, яку може взяти на виховання прийомна сім’я (4)

Є= Мінімальна кількість дітей, яку повинно взяти на виховання Дитячий Будинок Сімейного Типу (ДБСТ) (5)

 

Учитель:  Наступний  етап нашої роботи має назву «Термінологічний диктант». Ми з вами неодноразово писали правові диктанти, умови даного завдання не змінилися. Отже, я кожному із вас називаю тлумачення терміну, а ви називаєте саме поняття. Спочатку для 1 команди, для кожного учасника, якщо учасник, не знає відповідь, право відповіді надається іншому учаснику.

Термінологічний диктант:

 1.Сімейний союз чоловіка та жінки, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану – шлюб

2. Прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду – усиновлення

3. Громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як ті, що шукають роботу – безробітні

4. Юридична або фізична особа, що надає роботу і є стороною трудової угоди – роботодавець

5. Фізична особа, яка вступила в трудові відносини з роботодавцем і є однією із сторін трудової угоди – працівник

6. Самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку – підприємницька діяльність

7. Основний документ про трудову діяльність працівника – трудова книжка.

8.Винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вимірі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу – заробітна плата

9.Угода між працівником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою – трудовий договір 

10. Особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки –сім'я.

Учитель: Молодці!!Пригадали правові поняття, наступний наш раунд має назву «Правова цитата»:вашим завданням буд вказати офіційну назву нормативно-правового акту, до якого належить наведена цитата.

Відповідає та команда, яка першою зголосилася до відповіді. У разі неправильної відповіді, команда-суперник може запропонувати свій варіант.Перемогу отримає та команда, учасники якої дали правильні відповіді на запитання.

Максимальний час на обговорення кожного питання – 1 хвилина. Роздаються картки

1.                             Чоловіки і жінки… мають право… одружуватися і засновувати  сім'ю… Сім'я є природним і основним осередком суспільства. (Загальна декларація прав людини)
2.                             Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними. (Цивільний кодекс України)
3.                             Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. (Конституція України)
4.                             Держава здійснює захист дитини від: усіх форм   фізичного   і   психічного   насильства,  образи, недбалого і жорстокого поводження з нею,  експлуатації,  включаючи сексуальні зловживання…; втягнення у  злочинну  діяльність,  залучення   до   вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин. (Закон України про охорону дитинства)

Учитель: Отже, ми з вами пригадали, які документи регламентують закони в сімейному житті кожного із нас. У попередніх 2 турах запитання команді ставила я, а тепер організуємо взаємоперевірку набутих вами знань у такій формі. Команді учасники, якої набрали найбільшу кількість Феміди, надається право поставити запитання команді-супернику першими. На відповідь супернику надається 1 хвилина, для підготовки запитань 3 хвилини. 3 раунд – «Батл». При оцінці буде враховуватись чіткість поставлених запитань, вживання нормативно-правової термінології і кожен із вас зможе відчути себе юних юристом.

(команди задають по черзі запитання).

Учитель:  4 раунд нашої вікторини «Ситуація». Кожній команді буде запропонована правова ситуація, і ваше завдання спільно обговорити та надати правовий аналіз поданій ситуації (для підготовки 3хвилини).

1. Іванов подав до РАЦСу заяву про реєстрацію шлюбу з Петровою. Че­рез декілька днів до РАЦСу прийшла Козлова та попросила не реєструва­ти шлюб Іванова, оскільки вона та Іванов проживають уже декілька років разом; всі сусіди, знайомі вважають їх чоловіком та дружиною, хоча їх шлюб не зареєстрований. Дайте правовий аналіз ситуації. Чи зміниться Ваше рішення, якщо виявиться, що у Іванова та Козлової є спільна дитина? (відповідь:Ці правовідносини відносяться до сімейного права, і основним НПА, що врегульовує ці відносини, є Сімейний кодекс України. Шлюб — сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований у держав­них органах реєстрації актів цивільного стану. Прохання Козлової не реєструвати шлюб Іванова з Петровою є не­правомірним, тому що Козлова з Івановим не перебували в зареєстрова­ному шлюбі, адже СКУ передбачив таку ситуацію у статті «Одношлюб­ність», що свідчить, що чоловік (жінка) не може перебувати у декількох зареєстрованих шлюбах. А якщо шлюб Козлової та Іванова не був зареєст­рованим, то прохання Козлової є неправомірним.)
2. Експедитор Сидоренко уклав трудовий договір з товариством з об­меженою відповідальністю «Гасло», який передбачав встановлення ви­пробування на строк 2 місяця. Через 2 тижні Сидоренко захворів та був відсутній на роботі протягом 1 місяця. Через 2,5 місяці після укладення трудового договору адміністрація звільнила Сидоренка як такого, що не витримав випробування. Сидоренко заперечував проти звільнення, бо вважав, що строк випробування закінчився і власник не має права звіль-I нити його на цій підставі. Дайте правовий аналіз ситуації. Який порядок встановлення випро­бування та результати випробування при прийнятті на роботу?(відповідь: Ці правовідносини регулюються нормами Кодексу законів про пра­цю України (КЗпПУ). При прийнятті на роботу за згодою сторін може бути встановлене ви-¹'пробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Терміни випробування такі: для робітників — до одного мі­сяця; для всіх інших категорій працівників — до трьох місяців; в окремих випадках, за погодженням з профкомом — до 6 місяців. Таким чином, для експедитора, який є робочим, випробування строком в 2 місяці є неправомірним. Хвороба Сидоренка, за законом, не зараховується до загального строку випробування, таким чином, він пропрацював на підприємстві тільки 1,5 місяця. Але, як вже було вка­зано вище, строк випробування робітників не має перевищувати одного місяця).

Учитель: І на завершення нашого уроку-узагальнення ми розгадаємо кросворд «Сімейне право».

 

 

1. Необхідна умова визнання шлюбу дійсним(реєстрація)
2. Одна з форм влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, встановлюється над дітьми 14-18 р. (піклування)
3. Кошти на утримання дітей чи допомога при особливих обставинах, що сплачується одним із подружжя в разі розлучення (аліменти)
4. Одна з підстав припинення шлюбу, може бути здійснена РАГСом за заявою або в судовому порядку (розлучення)
5. Шлюб, укладений не з метою створення сім’ї(фіктивний)
6. Одна з підстав належності до сім’ї (усиновлення)
7. Так у правознавстві називають братів і сестер, які мають спільну матір або спільного батька (неповнорідні)
8. Одна з форм влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, встановлюється над дітьми до 14 р. (опіка)
9. Одна з підстав належності до сім’ї, кровне споріднення (народження)
10. Молоді люди, які подали заяву до РАГСу (наречені, заручені)
11. Назва шлюбу, який укладається при вінчанні у церкві (церковний)
12. «Платна опіка» (патронат)

 

ІІІ. Підведення підсумків

Отож, на сьогоднішньому уроці ми з вами узагальнили вивчений нами матеріал на попередніх уроках. Я вважаю, що набуті вами знання, знадобляться вам у житті та стануть надійною опорою у вирішенні багатьох життєвих ситуацій.

А тепер настав час оцінювання, первіримо з вами хто набрав найбільшу кількість заохочувальних балів. Учасники, підніміть свої Феміди, в загальному 1 команда набрала _____ балів, 2 - _______балів. І насамкінець оцінимо кожного учасника, підготуйте, будь ласка, ваші заохочувальні бали та озвучте на яку оцінку ви претендуєте.

ІV Домашнє завдання

 Повторити пройдений матеріал