Досвід роботи за темою : "Використання сучасних інноваційних технологій на уроках історії та правознавства"

Використання сучасних  інноваційних технологій на уроках історії та правознавства

 Вчитель історії та правознавства Комунального закладу «Сковородинівський ліцей» імені Г.С. Сковороди

Золочівської селищної ради

 Функціонування системи освіти в умовах воєнного стану характеризується інтенсивним пошуком нових підходів до навчання, інноваційних форм організації освітнього процесу. У 2020 році, з моменту запровадження дистанційної освіти через поширення вірусу COVID-19 ми почали знову перевіряти свої компетенції дигітального залучення, переглядати свій порядок денний, знайшли свій баланс онлайнформатів, під іншим кутом зору звернули увагу на актуальність дистанційного навчання і психолого-педагогічної підтримки. Особливої актуальності набули інновації з початком широкомасштабної війни, розв’язаної російською федерацією на території України, коли стало життєво необхідним приймати швидкі, нестандартні, по суті – інноваційні рішення.

 Нова українська школа є школою навчання та розвитку компетентностей. Часи змінюються, і освітній процес слід адаптувати до потреб здобувачів освіти. Становлення України як правової, демократичної соціальної держави передбачає високий рівень правової культури кожного громадянина і суспільства в цілому, яка тісно пов’язана із загальною культурою суспільства, ґрунтується на її засадах, слугує відображенням її розвитку. В умовах розбудови незалежної демократичної правової держави все більшого значення набуває правова освіта молоді. Перед вчителем стоїть завдання не повідомити матеріал і перевірити знання, а виявити досвід учнів щодо викладеної вчителями інформації. Змінилася режисура уроку. Учні співпрацюють у діалозі з вчителем, хоч і в онлайн форматі, але вони висловлюють свої думки, діляться інформацією, обговорюють те, що пропонують однокласники, відбирають під керівництвом вчителя той матеріал, що закріплений науковими знаннями. Тому одним з найважливіших завдань курсу „Основи правознавства” є підготовка учнів до життя, набуття ними навичок правомірної поведінки, пошуку шляхів вирішення життєвих ситуацій відповідно до норм права. Реалізувати ці завдання, з огляду на складність курсу, я вважаю, можливо, лише максимально наблизивши уроки правознавства до життя, спонукаючи учнів бути не спостерігачами, а активними учасниками тих процесів, відносин, які лягли в основу викладення предмета, залучаючи їх до спільної діяльності в процесі пізнавального пошуку.

 Інноваційне навчання – це новий ступінь у процесі навчання, новий погляд на навчальний процес, коли переосмислюються стосунки вчителя й учня, коли основною метою навчання стає особистісно-діяльнісний підхід кожного учня до процесу навчання, коли творчість і зацікавленість стають потребою уроку. Нетрадиційні методи викладання історії привертають увагу вчителів можливістю форсованого вивчення великого обсягу історичного матеріалу, підготовкою учнів до зовнішнього оцінювання. Саме цій меті служать методи й форми інтерактивного навчання, коли учні залучаються до різноманітних форм роботи на уроці, коли вони думають про те, що роблять. Головним завданням цих методик є намагання навчити учня розмірковувати під час отримання знань, застосовувати їх у новій навчальній ситуації.

 Одним із пріоритетів інноваційного навчання є групова та індивідуальна форми навчання. Довіра, повага, спілкування, стимуляція почуття гідності, здатності відповідати за себе – все це є головними факторами групової та індивідуальної роботи. Учень розвиває свою індивідуальність у спільному вирішенні творчих завдань, коли максимально залучається його життєвий досвід та отримані знання. Навчання перетворюється на спілкування між людьми в процесі отримання нової інформації. У цьому процесі вчитель навчає учня чогось нового. Одночасно він повинен стати посередником між учнем і навчальним матеріалом, а не єдиним джерелом знань, як це часто тепер трапляється.

 Виходячи з цієї нової ролі, вчитель повинен:

 використовувати різноманітні методи подання (презентації) нового матеріалу;

 використовувати завдання, які дозволяють школярам засвоїти навчальний матеріал відповідно до їх досвіду і рівня пізнавальної активності;

 надати можливість учням демонструвати свої досягнення в отриманні знань.

 Все це можливо досягнути, використовуючи на своїх уроках активні форми і методи навчання. Використання таких форм навчання є вкрай важливим тому, що вони мають великий вплив на учнів. Найбільш ефективною формою організації навчальної діяльності на уроці я вважаю групову роботу, коли учні працюють колективно, допомагаючи один одному. В групах виконуються проєкти, обговорюються проблемні питання, вирішуються навчальні завдання. Така форма роботи більш сприятлива на уроках історії в 7 класі, де учні тільки вчаться аналізувати історичний матеріал. Відомо: скільки б учителі не вдосконалювали способи передачі інформації, аж до повного її аналізу, це ще не забезпечує адекватного усвідомлення учнями сутності історичних явищ. Багато школярів не вловлюють об’єктивних причинних зв’язків та логіки їх пошуків. Розуміння приходить лише в процесі самостійного аналізу фактів кожним учнем. Тому важливо також зосереджувати увагу на формуванні різних видів умінь. Основними серед них є такі групи вмінь: описові, аналітичні, хронологічні, картографічні, практичні. Важливе місце в розвитку аналітичних здібностей семикласників відіграє вміння порівняння – встановлення схожості і відмінності.

 Порівняння однорідних історичних фактів, процесів, діяльності історичних постатей передбачає:

 визначення таких ознак історичного об’єкта, які можуть бути зіставлені;

 висловлення учнями суджень щодо цих об’єктів;

 встановлення спільного й відмінного між ними;

 висновки

 Важливу роль у розвитку учнів відіграють хронологічні вміння – вміння локалізувати події в часі. Специфіка курсу історії середніх віків полягає в необхідності вчити значну кількість фактів, які відбувалися одночасно у різних народів і державах. Тому важливу роль відіграє вміння синхронізувати історичні факти.

 Розвиток умінь учнів оперувати історичним часом, локалізувати події в часі реалізується за допомогою таких прийомів:

 Визначення тривалості подій, встановлення хронологічної послідовності. Відпрацювати це вміння можна за допомогою таких запитань: Скільки років тривала подія? Через скільки років відбулися певні події? Скільки часу знадобилося правителю, щоб провести реформи, закінчити війну, подолати суперників тощо? Які події, явища були раніше, які пізніше?

 Встановлення синхронності, одночасності явищ, процесів у різних державах, регіонах, у різних народів. Для формування цього вміння учням можна запропонувати такі запитання: Які процеси одночасно відбувались у державах середньовічної Європи й Азії? Хто з видатних людей міг зустрітися на середньовічному форумі в зазначеному столітті?

 Складання хронологічних таблиць провідних подій, історичного періоду.

 У 7 класі триває робота над удосконаленням практичних умінь, зокрема щодо складання планів різних типів. Якщо у 5-6 класах учні вчаться складати простий план, то семикласники мають оволодіти вмінням створювати складний з кількох основних пунктів і відповідних підпунктів, що відображають сутність матеріалу, який вивчається на уроці або вдома. Розвиток умінь складати план тісно пов’язаний з аналітичним умінням виокремлювати основне й другорядне в навчальній інформації. Сучасний етап розвитку шкільної освіти визначається всебічним використанням у навчальному процесі інтерактивних форм і методів навчання та різноманітних технічних засобів. Водночас шкільний підручник залишається основним навчальним засобом, який потрібно використовувати на уроках з максимальною ефективністю.  Використання підручника можливе на всіх етапах навчального процесу:

 при вивченні нового матеріалу в класі;

 під час контролю знань, умінь та навичок учнів;

 при комбінованому навчанні;

 при підготовці домашнього завдання.

 Коментоване читання тексту підручника є одним із найпростіших прийомів роботи з книгою. Учні отримують завдання (тобто для чого вони будуть читати даний текст), відповідь на яке вони знайдуть самостійно в джерелі інформації (підручник, наукова книга, історичний документ тощо). Результатом роботи з текстом підручника також може бути переказ частини тексту параграфа, що читалася. Як правило, такий вид роботи проводиться в 5-7 класах і є доволі ефективним для розвитку аналітичних та практичних вмінь учнів.

 У системі сучасної освіти належне місце посіло розвивальне навчання, що стало основним напрямом розвитку світової педагогіки. У зв’язку з цим змінюються й цілі освіти: соціальне замовлення сучасного суспільства безпосередньо залежить від інтелектуального розвитку людини.

 Основними особливостями розвивального навчання є:

 перетворення того, хто навчається, на суб’єкт пізнавальної діяльності безпосередньо через формування механізмів мислення, а не експлуатації пам’яті;

 пріоритетність дедуктивного способу пізнання;

 домінування самостійної діяльності учнів у процесі навчання.

 Одним зі шляхів досягнення поставленої мети є впровадження у навчальний процес методу проєктів, який передбачає навчання через відкриття, розв’язання проблемних ситуацій. Сьогодні технологію проєктів розглядають як систему навчання, за якої учні можуть набувати знання та уміння в процесі планування та виконання практичних завдань, які поступово ускладнюються, – проектів. Метод проєктів поєднується з індивідуальною і груповою формою організації самостійної діяльності учнів. Метод навчальних проєктів є одним з методів творчого розвитку особистості. Щоб проблема була цікавою учням, теми проектів повинні бути актуальними й значущими. Починати поступово навчати учнів технології проєктів можна з 6 класу. Це можуть бути прості проблемні завдання, які змушують учнів самостійно шукати відповіді на питання. В 7 класі завдання ускладнюються. Наприклад, на уроці з історії України учні виконують групові проєкти. Кожна група отримує завдання представити князівство (Переяславське, Київське, Чернігівське) за певним планом. Вони характеризують життя князівства в ХІІ – ХІІІ ст. і роблять висновки, чому жодне з цих князівств не стало об’єднавчим центром Київської держави. Візьмемо до уваги урок за темою «Культура і мистецтво середньовічної Європи». Для того, щоб дослідити цю тему, необхідно опрацювати великий обсяг матеріалу, що зробити учню 7 класу досить складно за один урок. Відтак клас поділяється на невеликі групи, кожна з яких досліджує своє конкретне питання, а потім презентує результат роботи, тим самим звертаючи увагу інших учнів на головні моменти свого питання.

 Використання відео сюжетів на уроках історії. Застосування будь-якої педагогічної технології, як раніше нами зазначалося спрямоване на підвищення ефективності загальноосвітнього процесу, досягнення запланованих результатів навчання, оскільки сучасна школа вже не може обмежуватися лише передачею живого обсягу знань. Освіта розглядається сьогодні як простір для пізнання самого себе, готує активну, творчу особистість, що розвивається. Досить важливу роль у вирішенні цих завдань відіграє використання уроків з комп’ютерними технологіями. У практиці роботи я широко використовую інформаційні технології. Інформаційними технологіями навчання називають всі технології, що використовують спеціальні технічні засоби навчання: комп’ютер, аудіо-, відео-, кінотехніку, телебачення, комп’ютерний підручник, дискенциклопедію. На уроках історії використовуються відеофільми. Наприклад, в 6 класі при вивченні теми «Македонська держава» учням демонструється фрагмент з фільму «Александр». В 7 класі можна використати для роботи фрагменти з фільмів «Жана д’Арк», «Царство небесне», «Король Артур».

 Проте, матеріал відеофільму потрібно правильно організувати. Під час підготовки до роботи з відеофільмами можна скористатися декількома рекомендаціями:

1. Застосування відеофільмів повинно бути ефективним і дидактично доцільним (необхідно підібрати потрібні фрагменти, використовувати різні варіанти включення відеофільму у навчальний процес).

 2. Необхідно враховувати психофізичні особливості учнів (тривалість фрагмента від 5 до 10 хв.). 3. Показу відеофільму має передувати пояснення вчителя.

 Після перегляду учні виконують різні завдання. Це можуть бути питання до відео фрагменту, завдання скласти план, короткий переказ побаченого. Розвиток пізнавального інтересу до вивчення історії починається з «занурення в океан історії», створюються ситуації за заданими алгоритмами : «Що, де, коли, як, хто, чим, чому». За допомогою інноваційних технологій з`являється інтерес до історії як науки, діти замислюються над перспективами її розвитку. В результаті впровадження інноваційних технологій на уроках історії ми впевнилися, що вони сприяють створенню умов для розвитку особистості учня, і це є найбільш ефективним шляхом формування гармонійної особистості в цілому.

 Майже кожен урок починаю з проблемного питання, над вирішенням якого учні працюють протягом уроку і в кінці уроку обов’язково його вирішують. На уроках учні працюють і самостійно – з підручником, з документами, заповнюють таблиці, складають схеми.

 На етапі закріплення нового матеріалу використовую кросворди та ігри: «Хто  більше  знає», «Поле  чудес»,  вікторини,  прийом  «П’ять речень», «Правовий ланцюжок», правовий диктант,  вирішення правових задач.
 Для більш глибокого засвоєння матеріалу і контролю знань використовуються різного роду тести й тренажери. Це можуть бути тести, складені мною на платформах На урок, Всеосвіта, або готові варіанти тестів, яких дуже багато зараз у мережі Інтернет. Тести можуть бути у формі завдань і кількох відповідей, з яких потрібно вибрати правильний. Вони можуть бути представлені у вигляді малюнків,  зображень, фотографій. Способи роботи з тестами різноманітні: фронтальне чи індивідуальне опитування, самостійне виконання тестів, після чого на екран виводяться правильні відповіді. Тренажери також містять завдання, що дозволяють організувати фронтальну, групову та індивідуальну роботу учнів на уроці й вдома, провести моніторинг якості знань.

  З різними можливостями отримання зворотного зв’язку можна ознайомитись на платформах дистанційного навчання. Назву декілька якими користуюся особисто я: Classroom, Google Presentation, Google форми, Kahoot, Classtime, Learning Apps

 Таким чином, інноваційні технології додають навчальному процесу проблемний, творчий, дослідницький характер. Вони здатні стимулювати пізнавальний інтерес до історії та правознавства, багато в чому сприяти відновленню змістовної сторони предмета й розвивати самостійну діяльність школярів. . В цілому, інтерактивне навчання правознавства та історії сприяє виробленню в учня таких знань, умінь і навичок, особистісного досвіду, емоційно-ціннісного ставлення до права, які у подальшому зможуть забезпечити його комфортну й ефективну правову адаптацію та соціалізацію.

Застосування інноваційних технологій дає мені можливість:

-          підвищити темп уроку;

-          збільшити час для самостійної роботи учнів;

-          дозволяє перевірити засвоєння  теорії правознавства у всіх учнів;

-          поглибити  ступінь відпрацювання практичних умінь і навичок;

-          вести диференційовану роботу з учнями;

-          зацікавити предметом;

-          розвинути творчий потенціал учнів;

-          підвищити якість знань школярів.