Друга річниця повномасштабного вторгнення рф

Сценарій виховного заходу до річниці повномасштабного вторгнення 2024 року

«Коли болить душа за Україну» 

#вистояли – переможемо!

Трек №1. Фонова мелодія

Учениця 1:

Ти думав що я вмиюся слізьми?

Впаду перед тобою на коліна?

Нащадку сумнозвісної орди

Не по зубах тобі я – Україна!!!

Учениця 2:

Я – нація, я – сила, я – народ,

Я – світло, що ніколи не згасає,

Я – правда, без прогнилих нагород,

Я – істинна любов, що не вмирає!!!

Учениця 3:

Ти думав я струмочок без води?

А я ріка стрімка, глибоководна,

Я з кожним днем міцнішаю, а ти?

Все нижче й нижче падаєш, – в безодню…

Ведучий 1: Добрий день, шановні учні, вчителі, гості! Сьогодні ми зібралися тут, аби відзначити два роки від дня, який змінив наше життя, долю нашої країни, і кожного з нас.

Ведучий 2: Цей день увійшов в історію як символ незламності, мужності, і, безперечно, єдності нашого народу. Ми згадуємо кожного, хто віддав своє життя за мир та свободу нашої України.

Ведучий 1: Наша сьогоднішня зустріч - це не просто вшанування пам'яті, це - наша спільна історія, яка пишеться кожного дня. Історія мужності, відваги та незламності духу.

Ведучий 2: 24 лютого виповнюється 730 днів від початку злочинного повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку Москва розпочала проти України 10 років тому з окупації Криму у 2014 році.

Ведучий 1: Своєю збройною агресією Росія розв’язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі. 

Ведучий 2: Сьогодні Україна та український народ переживає важкі часи. Щодня у складних бойових умовах, під кулями та ракетами системи «Град» російських терористів ціною свого життя прикордонники та ЗСУ перешкоджають штучному роз’єднанню країни, демонструючи кращі риси захисників Вітчизни, а саме незламність українського народу.

Ведучий 1: Сьогодні для багатьох українців питання свободи та волі, як ніколи є важливим. Ми всі впільно боремося за те, аби Український Гімн лунав на всій території України, у кожному куточку нашої незламної держави. Він закликає українців пам’ятати про минулу й сьогоденну славу Батьківщини, про високу жертовність її синів і дочок у боротьбі за волю й незалежність.

Трек №3. Гімн України

Ведучий 2:

Ніхто не забутий.

На полі ніхто не згорів:

Солдатські портрети

На вишитих крилах пливуть…

Ведучий 1:

І доки є пам’ять в людей,

І живуть матері,

До поки й сини, що спіткнулись об кулі,

Живі!

Ведучий 2: Вшануймо хвилиною мовчання всіх полеглих Героїв, які боролися і загинули за наше майбутнє, не винних дітей, мирних українців та всіх наших співвітчизників, серед яких випускники нашої школи –

                                          Трек №4. Хвилина мовчання

Відео №1.

"Прокидайся, почалась війна": 24 лютого - спогади про перший день повномасштабного вторгнення 

Ведучий 1: Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну остаточно зірвало маску з ворога, що майже 10 років прикидався «миротворцем» та «третьою стороною» у війні на сході України.

Ведучий 2: За другий рік, що минув від повномасштабного вторгнення, український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає.

Ведучий 1: Метою російської агресії є не просто загарбання територій, а знищення нашої національної ідентичності, геноцид українського народу. 

Ведучий 2: Російська держава й ідеологія рашизму, офіційно заперечують існування українців як окремої нації, а ті, хто не погоджуються з цим, підлягають фізичному знищенню.

Ведучий 1: На тимчасово окупованих українських територіях росіяни повторюють найгірші практики нацизму – масові розстріли, депортації, знущання з цивільного населення, умисне плюндрування та розкрадання приватної власності та цінностей. Різанина в Бучі, Ірпені, Ізюмі, масове знищення людей у Маріуполі стали наочним проявом геноцидної політики москви.

Ведучий 2: Звірства, воєнні злочини, зґвалтування, вчинені російськими загарбниками в Україні, шокували світ.

Відео №2. Відео, яке Зеленський показав у Конгресі

Виходять 3 хлопці старшокласники у військовій формі

Учень 1:

Війна – пролита братська кров,

Розбиті серце й мрія.

Війна – це змучена любов,

А в глибині душі надія…

Надія бійця на майбутнє,

На те, що ще побачить гори,

Ниви й ліси незабутні

І величаві ті простори,

В них річку, що тече на схилах…

Невже цих спогадів замало?

Саду й будинку – рідних, милих

В душі бійцю не вистачало.

Він прагнув жити, щоб побачить

Батька чи неньку,

Брата чи сестрицю,

Чи, може, дружину молоденьку

І чорноброву й білолицю…

Чи, може, дітлахів, що змалку

Він їм колиски обвивав,

Ростив їх, пестив, та з підпалку,

Коли було за що, карав.

Учень 2:

В душі солдата смуток, біль

І серце б’ється без зупину,

Він пройде всі людські свавілля,

Не спинить крок ні на хвилину.

Він хоче жити, щоб побачить

Як процвіте його країна.

Він хоче жити, а це значить,

Що в нього є своя родина,

Свій сад, будинок, рідний край

І мати, що чекає сина,

І дітлахи, й зелений гай,

І чорноброва та дружина.

Він знає, що він може вмерти

І правди нікуди дівати,

Він знає, що цього не стерти

І він повинен воювати.

Він знає, що його недоля

Дасть поштовх іншим в майбуття,

І знову запанує воля,

І процвітатиме життя…

Він знає, Бог не вказує людині,

Люди самі обрали свої пути,

Стали на шлях війни і нині

Лишається йому покірним бути.

І грім кривавої війни

Не сполохнув його із поля бою.

Він там поліг, він за чужі гріхи

Поплатився своєю головою.

Ведучий 2: Сьогодні напевно кожен українець персонально знає хоча б одну людину, хто прямо зараз відстоює незалежність України на передовій. І навряд тільки одну. Це рідна людина, коханий, кохана, друг, товариш, батько, брат, шкільний вчитель, знайомий з двору, тощо…

Ведучий 1: Усі ці наші люди не обирали стати героями, але безперечно ними стали. Здається, сама українська земля думає про них кожен день і молиться, щоб вони вистояли, і щоб повернулись живими.

Ведучий 2: Не маючи спроможності перемогти на полі бою, російська держава-терорист вдається до варварських обстрілів українських міст та критичної інфраструктури. 

Ведучий 1: Більшість ракетних атак були націлені на цивільні об’єкти. Руйнуючи нашу енергетику, російські терористи прагнуть спричинити в Україні гуманітарну катастрофу та суспільний хаос, знищити економіку та позбавити міста життя.

Ведучий 2: Попри всі виклики, українці продовжують жити і боротися на всіх фронтах. Одним з таких є культурний фрон.

Ведучий 1: Не можемо залишити без уваги пісню «За териконами», автором якої є Михайло Стасута, позивний Міша Скорпіон. Він через рядки пісні говорить про відчуття, незрозумілі людям в тилу, розповідає про те, що відбувається там, за териконами. 

Ведучий 2: Текст пісні написав воїн ЗСУ в одному з окопів поблизу Мар'їнки. Вона пронизана хоробрістю та незламністю, водночас злістю та болем за полеглим побратимом Ростиславом Терлецьким, позивний Барон. З ним вони познайомилися познайомилися восени 2022 року, коли разом проходили бойові навчання. Вони одразу подружилися і знайшли спільну мову, і майже рік пліч-о-пліч боронили Україну. Непревеликий жаль, 17 листопада 2022 року Ростислав загинув.

Ведучий 1: Михайло згадує, як сидячи в підвалах Мар'їнки, вони бачили терикони, які зайняли ворожі війська. Саме звідти їх постійно накривали ворожі гради, так і з’явився перший куплет.

Ведучий 2: «Ці рядки – це найменше, що я можу зробити для людини, яка віддала життя за цілісність та волю нашої України. Ми всі впевнені, що Перемога не за горами, Перемога за териконами».

Ведучий 1: Нехай наші Герої повернуться додому живими, здоровими та неушкодженими, а війна відійде у забуття.

Відео №3. Поверніться живими Герої

Ведучий 2: Національна єдність стала основою успішного спротиву. Наступ військ рф вдалося призупинити завдяки спільним зусиллям українців, які стали на захист держави в лавах Збройних сил України, Національної гвардії України та масового волонтерського руху.

Ведучий 1: Перемога України – запорука світової стабільності. Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає свій європейський вибір, свої ідентичність і цінності як частину європейських. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу.

Ведучий 2: Українці вистояли й довели свою спроможність перемагати російську військову агресію. У лютому 2022 року чимало політиків на Заході були переконані, що ми не вистоїмо проти цієї навали. Але Збройні сили України захистили Київ, вигнали окупантів з півночі України, провели успішні Харківську та Херсонську наступальні операції.

Ведучий 1: Сьогодні Україна ефективно стримує російську збройну агресію завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі.

Ведучий 2: Ми боротимемося, доки не звільнимо від окупанта останній сантиметр української землі. Тож наше суспільство має й надалі залишатися консолідованим для перемоги над агресором і розбудови демократичної правової держави в сім’ї європейських народів.

Ведучий 1: Від 2014 року Україна бореться за суверенітет і соборність. Російський агресор тимчасово окупував окремі українські землі. Але всі вони обов’язково будуть звільнені. Україна переможе ворога й відновить територіальну цілісність.

Трек №11. Пісня «Я хочу жити без війни»

Ведучий 1: Україно, ми боремось за тебе і нізащо не зупинимося, адже ми на своїй землі, ми в себе вдома. Перемога за нами! Усе буле добре!                                       Слава Україні!...Слава нації!... Україна - …понад усе!