Ефективні прийоми педагогічного спілкування, його стилі

Ефективні прийоми педагогічного спілкування, його стиліДНЗ « Крижопільський професійний будівельний ліцей. Психолого-педагогічний семінар. Майстер в/н Груба Т. П.

Спілкування – це складний, багатоплановий процес встановлення контактів між людьми, який породжений потребами у спільній діяльності.

Педагогічне спілкування - система соціально-психологічної взаємодії між педагогом та учнем, спрямована на створення оптимальних соціально - психологічних умов для спільної діяльності. Стиль педагогічного спілкування - це усталена система способів та прийомів, які використовує педагог під час взаємодії з учнями, їх батьками, колегами по роботі.

Спілкування-дистанція непогана дисципліна та успішність;формальні взаємини;утвердження авторитету педагогазнижує загальний творчий рівень спільної роботи педагога й учнів;формальні взаємини;відсутність взаєморозуміння в процесі спільної діяльності

Спілкування-залякуванняавторитетність в організації діяльності;дисциплінованість; непогана успішністьнегативне ставлення до учнів;невміння організувати продуктивне спілкування; ситуативне керування поведінкою учнів;гальмування творчості.

Спілкування-заграванняпозитивне ставлення до дітей з лібералізмом;завоювання авторитету; бажання сподобатися групі. нерозуміння педагогом завдань, які стоять перед ним; дешевий авторитет у дітей; не володіння навичками спілкування; страх спілкування з групою і, одночасно, бажання налагодити контакт з учнями.

Авторитарний. Підтримування високого рівня дисципліни та результативності навчального процесу, проте лише за умови постійного демонстрування влади педагога. диктат ; пригнічення самостійності та ініціативи учнів;несприятливий психологічний клімат;гальмує формування колективістських якостей; розвиває у дітей невпевненість; підсвідомий протест учня проти диктату педагога (девіації та девіантна поведінка).

Ліберальний. Високий розвиток ініціативності учнів;Зосередженість уваги на учнях, на їх інтересах;Учні самостійно вирішують свої ліцейні проблеми.втрата поваги і контролю над учнями; погіршення дисципліни;тактика невтручання, в основі якої лежить байдужість і незацікавленість проблемами ліцейного життя;відсутність стійкої педагогічної позиції; нездатність позитивно впливати на особистісний розвиток учнів.

Демократичнийпедагог є зразком, прототипом дорослості, гідною моделлю для наслідування;майстер виконує радше функцію арбітра, ніж судді, він не перешкоджає формуванню позитивного «Я-образу» учня й уникає засудження незадовільних вчинків «з висоти кафедри»; Найскладніший стиль;Потребує стійкої позиції педагога;Великі затрати сил те енергії педагога.

Такт (доторкання) — норма прояву моральності в спілкуванні. Педагогічний такт - форма функціонування педагогічної етики, норма моральної поведінки вчителя.

максимум інформації про педагогічну ситуацію; вміння оцінювати ситуацію;врахування характеру взаємодій, особливостей учнів, об'єктивні і суб'єктивні обставини тощо; передбачати ефективність результату, наслідки впливу; особлива чуйність до “важких” дітей; витримка, об'єктивність, гуманізм, педагогічний оптимізм;Вимоги до педагогічного такту:

Культура педагогічного спілкування включає загальну культуру людини, психолого-педагогічні знання, вміння та навички, відповідний емоційний настрій та спрямованість педагога на ефективну діяльність.

 виправдовувати довіру держави, суспільства;  дотримуватися педагогічної етики;  поважати людей;  бути готовим до діалогу з людиною у кожній ситуації;  розвивати фізичну й духовну витривалість, загальну культуру спілкування. Вимоги до культури педагогічного спілкування:

  ознайомлення з психолого-педагогічною літературою, спостереження, спеціальні вправи, постійне спілкування, громадська активність, розвиток педагогічних, комунікативних,ораторських здібностей, вдосконалення загальної культури. Шляхи вдосконалення культури педагогічного спілкування:

правила педагогічного спілкування: 1. Відносини з дітьми - фундамент діяльності педагога. 2. У спілкуванні виходити з мети, завдань виховання, інтересів дитини.  3. Орієнтуватись на співрозмовника.  4. Не обмежуватися інформацією, аналізувати мотиви.  5. Усвідомлювати психологічну атмосферу (співпереживати).  6. Самокритичність. Не жалітися на учнів.  7. Вміти слухати і поважати співрозмовника.  8. Тактовність. Взаємність у спілкуванні.  9. Динаміка, розвиток, ініціативність у спілкуванні.  10. Уникати моралізму та негативних установок спілкування.