Екогоміко-географічне положення Азії

Економіко-географічне положення Азії

Азія – регіон величезних контрастів. Тут знаходиться найвища (г. Джомолунгма, 8850 м) та найнижча точки суходолу (Мертве море, - 400 м);Найбільше за площею (Каспійське море) та найглибше (Байкал) озера;Тут знаходиться полюс холоду (м. Оймякон) та найбільша кількість пустель помірного поясу (Алашань, Гобі, Такла-Макан, Бейшань);Поряд з найбагатшими країнами регіону (Японія, Ізраїль) є країни, які займають останні позиції в рейтингу країн за рівнем економічного розвитку (Афганістан, Таджикистан, Бангладеш, Непал, Бутан).

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯАзія відокремлена від:  Умовний континентальний кордон з Європою проходить берегом Каспійського моря, річкою Урал (або Емба), східними схилами Уральських гір. Пн. Америки Беринґовою протокоюЄвропи: Чорним морем,Протокою Босфор, Мармуровим морем, протокою Дарданелли. Африки: Суецьким каналом. Червоним морем

Клімат. Представлені всі кліматичні пояси Північної півкулі: різноманітні типи клімату: від холодного арктичного до вологого екваторіального

Води суходолу. В Азії течуть великі повноводні річки. Разом вони несуть більше води, ніж річки будь-якої іншої частини світу. Тільки Азія надсилає свої води в усі океани Землі. Водночас майже 40% площі Азії належить до басейну внутрішнього річкового стоку

Рельєф За особливостями рельєфу Азія – найвища частина світу: гори, нагір’я та плоскогір’я займають 3/4 її площі. На півдні та сході – молоді сейсмічно активні гори Альпійсько-Гімалайського та Тихоокеанського поясів, у центрі – давні різні за висотою хребти Урало-Монгольського поясу. Між ними лежать великі за площею рівнини: на сході – Велика Китайська рівнина, в Індії –плоскогір’я Декан, у Саудівській Аравії – Аравійське плоскогір’я, в країнах Середньої Азії –Туранська низовина.

На території Азії нараховується 48 держав і територій, 47 з них –  незалежні. Особливий статус має територія о. Тайвань, який домагається вступу до ООН, проте юридично вважається однією з «конфліктних провінцій» Китаю. В межах регіону Азія є всі типи країн за рівнем економічного розвитку, тобто:1) економічно розвинені країни;2) країни планової економіки;3) країни, що розвиваються;4) найменш розвинені країни. За адміністративно-територіальним устроєм 4/5 держав регіону є унітарними, проте є 9 федерацій. Отже, з вище сказаного, стає зрозуміло, що Азія дуже строкатий регіон і на її просторах сформувалась велика кількість субрегіонів.

Рівень економічного розвитку Високорозвинуті країни – 2 (Японія, Ізраїль)Країни з перехідною економікою – 9(колишні республіки СРСР.)Нові індустріальні країни – «азіатські тигри». Країни, що розвиваються - 33 Нафтодобувні - 8 Нові індустріальні країни - 7 Країни середніх можливостей - 8 Найменш розвинуті країни - 10

Державний лад країн Азії48 держав (без урахування Росії), 47 суверенними (незалежними), Тайвань – частково визнана держава. Абсолютні монархії: Катар, ОАЕ, Оман;Саудівська Аравія та Бруней – абсолютні та теократичні монархії. Більшість.Індія (25 штатів);Пакистан (5 провінцій);М’янма (14 областей);Малайзія (13 штатів);ОАЕ (7 князівств);Непал (5 регіонів). Конституційні монархії:Імперія – Японія;4 королівства – Бутан, Таїланд, Камбоджа Йорданія;2 емірати – Кувейт та Бахрейн;1 султанат – Малайзія.

ЗАХІДНА АЗІЯ. Цей субрегіон охоплює країни Середнього Сходу та Кавказу. Тут утворилися перші відомі держави, виникли світові релігії – християнство, іслам, іудаїзм. Нині це один із суперечливих, геополітично нестабільних, економічно неоднорідних субрегіонів світу. Його суспільний розвиток  впродовж десятиліть визначали три основні чинники: нафта, провідна роль держави в економіці та етнічні і релігійні конфлікти.

ЦЕНТРАЛЬНА АЗІЯ. Це величезний за площею субрегіон у центрі Євразії. Його степова частина від Монголії до Казахстану була цариною кочових народів. Це осередок зрошувального землеробства. Країни, які перебувають у складі субрегіону як самостійні державні утворення виникли у 1991 році в результаті розпаду СРСР.

ПІВДЕННА АЗІЯ. Субрегіон охоплює країни, що розташовані на південь від Гімалаїв та на сусідніх островах в Індійському океані. Субрегіон має вигідне географічне положення, оскільки поряд проходять важливі транзитні шляхи з Європи та Середнього Сходу до Східної Азії та Австралії. У докапіталістичний період у Південній Азії існували численні феодальні держави, які мали відносно високі для свого часу рівні суспільно-економічного розвитку. Саме тут зародився буддизм, що став державною релігією. У ХІХ  ст. Велика Британія створила у Південній Азії своє найбільше колоніальне володіння, яке охоплювало територію нинішніх Індії, Пакистану, Бангладеш, М’янми (тоді Бірма), Шрі-Ланки. Незалежність ці території отримали після Другої світової війни. Найважливішими проблемами субрегіону є питання делімітації державних кордонів між Китаєм та Індією у важкодоступних місцях гірських хребтів Гімалаїв, проблема штату Кашмір, переділеного між Індією, Пакистаном і Китаєм.

ПІВДЕННО-СХІДНА АЗІЯ. Субрегіон розташований на перетині міжцивілізаційних комунікацій, тому він перетворився на арену численних суперечок за сфери впливу між геополітичними силами як із сусідніх, так із віддалених держав. З ХVІ ст.. в субрегіонів з’явилися європейці, а згодом у ХХ ст.. – американці та японці. У Південно-Східній Азії були колонії Португалії, Голландії, Великої Британії, Франції, Іспанії. Звільнення від колоніальної залежності супроводжувалося «брудними» війнами і внутрішніми соціальними конфліктами. Деякі з них неврегульовані і досі: партизанська війна на Філіппінах; «золотий трикутник» на  стику Китаю, Лаосу та М’янми, що його контролює наркоманія.

СХІДНА АЗІЯ. Країни Східної Азії є ядром Азійсько-Тихоокеанського регіону. Найголовнішим наслідком відродження регіону у ХХ – ХХІ ст.. стало перетворення так званого Далекосхідного трикутника (Японія – Китай – Південна Корея) на один із світових осередків сили. Нині на роль регіональних лідерів претендують дві країни – Китай і Японія. Проте в цьому регіоні є осередки геополітичних протистоянь: між КНДР і Республікою Корея, неврегульовані відносини між Китаєм і Тайванем, спірна територія Курильських островів між Японією і Росією, територіальні суперечки Китаю і В’єтнаму.