Екологічне виховання на уроках географії

Екологічне виховання на уроках географії

Вчитель географії – Ступак Геннадій Петрович.

Сучасна молодь вступає в життя, епоху тільки бурхливого розвитку науки і техніки, а й негативних наслідків науково-технічної революції. Людству загрожує загибель найближчими десятиліттями, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, не змінить стилю своєї діяльності й існування, не переоцінить життєвих цінностей.

Розв'язати екологічні проблеми, зберегти природу для нащадків під силу тільки людям з високим рівнем екологічної культури і високим почуттям відповідальності за результати своєї діяльності в природі. Тому виховання молоді в дусі бережливого ставлення до природи повинно стати невід'ємним компонентом навчального процесу.

Знаючи про катастрофічність ситуації і розуміючи її наслідки, люди в конкретних ситуаціях не тільки не усвідомлюють свого місця в боротьбі за оздоровлення довкілля, але й самі роблять внесок у погіршення його стану. Катастрофічно впливають антропогенною дією на природу.

Екологічне виховання включає розвиток екологічних знань, формування екологічних умінь і навичок. Тому в процесі вивчення географії навчальний процес повинен відображати можливості навчального предмета у формуванні всіх трьох компонентів свідомої поведінки людини в природі. На мою думку та інших колег екологічне виховання має здійснюватись на всіх етапах вивчення географії. Часто на уроках наводжу цитату Антуана де Сент-Екзюпері: «Вода ти не маєш ні смаку, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не знаючи, що ти таке. Не можна сказати, що необхідна для життя, ти - саме життя».

На своїх уроках географії використовую різні форми роботи, які активізують творчість здобувачів знань, а також сприяють розвитку інтересу до предмета серед будь-якої категорії учнів: вікторини, географічні ігри, різноманітні конкурси. Ці форми я застосовую в середині уроку, щоб здобувачи знань могли продемонструвати один одному рівень опанування вивченого матеріалу і використати додаткову інформацію.

За моїм спостереженням є ефективною форма роботи як відеоурок. Ця форма допомагає побачити ті об'єкти та явища природи про які я розповідаю під час вивчення певної теми. Завдяки побаченому створюється образ території, розглядаються явища. Тут не створюється пасивна бездіяльність здобувачів знань. Вони отримають певні завдання перед переглядом відеоінформації, а потім аналізують певні природні процеси, роблять висновки і .завдання для кожного є дуже конкретним. А для домашнього завдання запропоновується підготувати невеликі повідомлення про певні об'єкти негативної дії на природу людини поблизу їхнього проживання.

Певні спостереження доводять ,що серед здобувачів знань великою популярністю користується географічна вікторина.  Вікторини

проходять дуже емоційно, напружено; групи поділяю за рядами. Організовуючи нетрадиційні форми роботи, та запроваджуючи елементи змагання на уроках географії неможливо обійтись без географічної карти, атласу, проводячи певні доповнення використовую, сторінки для допитливих де є ціла низька ребусів, кросвордів, загадок. Це дуже значно активізує творчу роботу, сприяє розвитку інтересу до предмета та вивчення тем. Формування активності до вивчення географії сприяє створенню сприятливого емоційного стану.

Найвищий ступінь пізнавальної активності учнів проявляється в умінні розв'язувати творчі пошукові завдання. Здобувачи знань досліджують проблеми довкілля, звертаються до статистичних даних по Україні, називають джерела забруднення, виділяють райони України за екологічним станом.

Вони також дають аналіз екологічної ситуації в області, жахливо чути із вуст дітей, які розуміють яким повітрям ми дихаємо. Страшно подумати, що людина недбало ставиться до безцінного дарунка -природи.