Екологічний проєкт "Раціональне екологічне поєднання рослин в біогеоценозах з врахуванням секретів алелопатії"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

 У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНЕ УЧИЛИЩЕ № 81»

 

 

Екологічний проєкт

РАЦІОНАЛЬНЕ ЕКОЛОГІЧНЕ ПОЄДНАННЯ РОСЛИН

В БІОГЕОЦЕНОЗАХ

З ВРАХУВАННЯМ  СЕКРЕТІВ АЛЕЛОПАТІЇ

 

                            Роботу виконав:  Буряк Єгор Олександрович,

                                                          учень 15 групи спеціальність «КУХАР»

 

 

                 керівник:  Крупська  Галина  Миколаївна,

                      викладач хімії та біології,

                      вчитель вищої категорії, старший вчитель

 

 

Юр’ївка – 2021

Зміст

 

ВСТУП………………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ 1

ВІД ПРОСТИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ДО СТАНОВЛЕННЯ НАУКИ…………….6

1.1. Розвиток ідей поєднання рослин в біоценозах……………………………….6

1.2. Легенда про «Про трьох сестер»………………………………………………7

1.3.Меланжевий город………………………………………………………………8

1.4 Оптимальні пари сумісної висадки овочів………………………………….....9

РОЗДІЛ 2

 ДРУЗІ ТА ВОРОГИ………………………………………………………………..10

 2.1.  Проблеми з колорадським жуком…………………………………………...10

2.2.  Часник-цілитель……………………………………………………………….10

 2.3. Очей не мають, а все відчувають…………………………………………….11

 

РОЗДІЛ 3

ОБГРУНТУВАННЯ БІОХІМІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ РОСЛИНАМИ……….12

3.1.Хімічна структура виділень……………………………………………………12

3.2.Біохімічний вплив на організми……………………………………………….12

3.3.  Вплив концентрацій колінів………………………………………………….13

3.4.Коліни чистять грунт…………………………………………………………..13

РОЗДІЛ 4

СКАРБНИЧКА ЛЮДСЬКОГО ДІСВІДУ ВИКОРИСТАННЯ ЗНАНЬ ПРО АЛЕЛОПАТІЮ…………………………………………………………………….14

 

РОЗДІЛ 5

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ  ЗАЧЕННЯ    РАЦІОНАЛЬНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО ПОЄДНАННЯ РОСЛИН З ВРАХУВАННЯМ АЛЕЛОПАТІЇ     

Дослід 1. Пригнічуюча дія «яблуневого повітря»……………………………….17

Дослід 2. Вплив колінів яблуні на горох…………………………………………17

Дослід 3. Вплив етилену на прискорення дозрівання  плодів помідорів………18

Дослід 4. Пагубна дія фітонцидів…………………………………………………19

Дослід 5. Алелопатична взаємодія між органами рослини……………………...19

 

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...21

 

                    ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………………………23

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

В даний час особливо гостро постають перед людством проблеми взаємодії  всіх компонентів екосистем. Життя дає нам завдання і проблеми, які можуть бути представлені  по різному. І коли ми  намагаємося їх зрозуміти, осмислити, то й  рішення наші стають більш виваженими та раціональними.

Об’єкт дослідження:  алелопатичні взаємодії між організмами  в екосистемах.

Предмет дослідження:      перспективи використання досягнень алелопатії для раціонального формування екосистем.

Мета  дослідження:     виявити особливості взаємовпливу організмів через їх хімічні виділення.

Для досягнення поставленої мети я розв’язував  наступні  завдання:

підвищення інформаційної компетентності (ознайомлення з  науково-популярними джерелами в галузі досліджень алелопатії);

проведення досліджень  та   спостережень;

створення натуральних та віртуальних  моделей екосистем;

проведення аналізу здобутої інформації;

узагальнення і оформлення результатів  роботи.

Методи дослідження:  пошуково-інформаційний, спостереження, дослідження,  моделювання, експериментальний, аналітичний.

В процесі виконання поставлених завдань  ознайомився з унікальними ефектами взаємодії в оточуючому середовищі.

Результати систематизації і узагальнення  моїх  досліджень сприяли пізнанню «еволюційних перспектив» використання знань алелопатії для розв’язування екологічних проблем в залежності від ситуації,  розвитку вміння у звичайному побачити щось нове, оглянути його в новому ракурсі, в незвичному взаємозв’язку одного з іншим.

Плануючи самостійну пізнавальну діяльність, прагнув знаходити подібність та відмінність між процесами та об’єктами, вчився дотримуватись послідовної системи вправ, яка б приводила у рух пізнавальні уміння.

Позакласна робота дала великі можливості для спілкування з товаришами-однодумцями,  не тільки поглибилися теоретичні знання, а й розвинулися певні  практичні навички. Це сприяло  розвитку наполегливості, викликало завзятість, формувалася креативність.   При цьому виник неабиякий інтерес до такої цікавої і нескінченно загадкової науки -  екології!

Результати моєї роботи – це не тільки  пізнання світу екологічної алелопатії, а й глибокі переконання у надзвичайній важливості  довготривалої праці геніальних вчених, які своє життя присвячували і присвячують вивченню взаємодій між організменними  структурами, велика вдячність за їх дослідницьку ретельність і повага їх таланту і самовідданості цій справі!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

ВІД ПРОСТИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ДО СТАНОВЛЕННЯ НАУКИ

 

     1.1.Розвиток ідей поєднання рослин в біоценозах

Вчені-хлібороби давно помічали, що між рослинами є якісь «свої відношення». Для одних – «море сліз».  А є  й рослини-приятелі, які сприяють активному росту, розвитку, плодоношенню; або  ще – відлякують шкідників, а корисних комах навпаки приваблюють.

Значить, люди можуть скористатися цим.  Ідея поєднання рослин в саду і городі бере початок в стародавньому Римі і Греції.

У середньовічній Європі працьовиті ченці, обробляючи монастирські городи, зібрали цінні відомості про сумісність різних рослин. На їх ділянках, крім овочів, обов’язково росли різноманітні квіти і ароматичні трави. Чому?

  Ченці добре знали лікарські властивості трав,   їх позитивний вплив на середовище, в тому числі й  на сусідні овочі.

 Минуло багато століть землеробства і садівництва… Людина постійно займалася вивченням впливу одних рослин на інші рослини, навіть на своїх городах захопленими овочівниками, садівниками проведено багато експериментів! Ці важливі проблеми вивчаються й науково-дослідними установами. З покоління в покоління передавався і передається практичний досвід спільного висаджування і овочевих, і фруктових  рослин, і трав…

Поступово виникла наука алелопатія, яка в даний час набуває неабиякого прискорення. Назва походить з далекої Греції: Ἀλλήλων ( allelon ) - взаємно і πάθος ( pathos ) – страждання, властивість одних організмів виділяти хімічні сполуки , які гальмують або пригнічують розвиток інших. Термін  «алелопатія» запровадив німецький учений Г. Моліш у 1937 р.

Але не тільки негативні,  є  і позитивні взаємодії між рослинами в фітоценозах. 

В чому ж все-таки переваги використання даних  досліджень?

Та в тому, що раціональне екологічне поєднання рослин з врахуванням алелопатії  не вимагає ніяких спеціальних витрат часу, коштів або праці, при цьому обіцяє підвищити врожай і поліпшити його якість, не порушуючи екологічну рівновагу.

 

     1.2. Легенда  «Про трьох сестер».

         Скористаюсь відомим артефактом. Яскравий приклад  алелопатичного впливу мульчі розповідає індіанська легенда про «Про трьох сестер». В давні часи індіанці Північної Америки вирощували маїс (кукурудзу), квасолю і гарбуз, не маючи ніяких сільськогосподарських знарядь. Робили палицею ямки, кидали в них зерна кукурудзи, присипали їх, а коли кукурудза досягала 10-15 см, біля кожного кукурудзяної рослини встромляли насінину квасолі і по всьому полю (негусто) заривали насіння гарбуза.

Густота посадки була приблизно такою: на 1 м² росло 7-8 рослин кукурудзи й квасолі і по 1 гарбузу, на цьому «посівна» закінчувалася. І весняна, і літня. В кінці сезону збирали врожай, на бадилля не звертали уваги, навесні його притоптували, знову робили палицею ямки, кидали в них...  словом, все повторювалося з року в рік…

Науково-екологічне обґрунтування: грунт не виснажувався — мульча щорічно потовщувалася бадиллям, під ним «пирували»  черв'яки, а «колишні» коріння поповнювали ґрунт органікою, і «сестрам» утрьох було дуже затишно.

А яка ж роль кожної рослини?

Кукурудза  підтримувала квасолю, а та, немов на знак вдячності, підгодовувала «кариотиду» Нітрогеном, що уловлювався з повітря бульбочковими бактеріями, а листки гарбуза надійно вкривали землю і не давали абсолютно ніяких шансів бур'янам.

Ці «три сестри» були так вдало підібрані, раз їхні виділення з листків та коренів не пригнічували одна одну.

 

      1.3. Меланжевий город

«Хрін та редька, цибуля та  капуста лиха не пустять!» (нар. мудрість)

Різнобарвний, як меланжева нитка, город, вдало підібрані рослини для корисних цілей  – це і фундамент, і свідчення здоров’я та  його самодостатності.  Але тут особливу роль, як доведено практикою,  відіграє вірне чергування культур та їх взаємне розміщення. Це можна продемонструвати таблицею:

 Табл.1.

Взаємовідношення між основною та супутніми рослинами

Назва основної рослини	Назва супутньої рослини	Екоалелопатичний вплив
огірки	кукурудза	- від пекучого сонця зможе  захистити - охорона від бактеріального в’янення - відганяє мурашок
огірки	редиска	- відганяє огіркового жука
огірки	часник	- захист від фітофторозу - захист від слимаків
огірки	щириця	- зманює гусеницю на себе, ризикуючи своїм корінням
огірки	лобода	- в невеликій кількості додає енергії культурним рослинам
огірки	осот, пижмо	- досить агресивні виділення

 

        У цьому випадку важливо не помилитися і не посадити поруч рослини, які будуть ворогувати.

На меланжевій грядці разом можуть  рости і ароматичні трави, і квіти, і «зелене добриво», і  інші овочеві культури. Важливо знати, яка роль відводиться кожній із них, щоб  підбирати такі рослини, які мають позитивний алелопатичний вплив.

Наприклад, редиска, як супроводжуюча рослина може бути і в ролі додаткової овочевої культури, тобто поки основні рослини, зазвичай повільно дозріваючої культури (морква) невеликі за розмірами, проміжки між ними зайняті компактними швидко дозріваючими видами овочів. Коли вони дозріють і будуть  прибрані,  основна культура підросте і матиме достатньо місця для свого розвитку. Завдання супроводжуючої рослини – створити для основної сприятливе середовище, захистити ґрунти від бур'янів і висихання, зігравши роль живої мульчі. 

На одній ділянці важко вживаються представники родини Селерових:  петрушка, селера,  пастернак, любисток, кріп, морква.

Зате, навколо картоплі, помічено,  легко  ростуть  буряк, квасоля, редиска, різні салати.

 

       1.4. Оптимальні пари  сумісної висадки овочів

капуста – буряк огірок –  кукурудза квасоля – кукурудза буряк – цибуля морква –  редиска

баклажан –боби цибуля –перець картопля – квасоля помідори –селера

РОЗДІЛ 2

ДРУЗІ ТА ВОРОГИ

     2.1. Проблеми з колорадським жуком

Всім добре відомі проблеми з ворогом картоплі  -  колорадським жуком. А  от  хрін  вберігає від колорадського жука листячко картоплі. Та тут треба бути обережними, адже коріння хріну   росте, не знаючи міри.  Дуже спритно в глибину і метрами в довжину! Позбутися ж цієї рослини на городі не просто. Не любить жук і виділення пижма та котовника, то ж можна було б використати їх алелопатичну дію. Та тут перед овочівниками знову стає проблема: їхні  виділення навіть з коренів можуть зробити справжнє «попелище»  з грунту.  Це страшніше хімікатів! Настій котовника містить сильну отруту -  непетактон, яка  смертельно  впливає на личинок.  Якщо ж  вкинути в ямку  разом з картоплею  декілька насінин квасолі, гороху чи бобів, то від їхніх  біохімічних виділень  жуки можуть загинути, а картоплі це ніяк не зашкодить.

 

     2.2. Часник-цілитель

Часник - чарівник! Він, як і цибуля, здавна вважається  цілителем не тільки для рослин, а й для людини. Вірили в його чарівну силу  і в Єгипті, і в Індії…На Кавказі, наприклад, на шию дитини вішали зашиту у торбинку маленьку голівку часнику, а в Угорщині так прямо в колиску новонародженого клали! Люди вірили в те що запах часнику може відганяти від дитини злих духів.

І його алелопатичну дію теж можна використати  на  присадибній ділянці:

обсадити часником фруктові дерева, щоб  від свердлильників захистити;

обсадити троянди, щоб захистити від чорної плямистості;

незамінимий  сусід і для суниці – не  буде вона потерпати від слимаків.

Та от отримати врожай квасолі чи гороху поблизу часнику не вдасться, так як його виділення несумісні з біохімічними процесами, що відбуваються в клітинах рослин родини Бобових.

 

      2.3. Очей не мають, а все відчувають

Якщо поряд росте інший кущ, то рослини призупиняють ріст коренів назустріч один одному – «впізнають» на відстані, не торкаючись. Немов сигналізують «Мені чужого не потрібно, я мирний!»

Адже, крім рослин-супутників є й рослини-антагоністи!   Своєрідний зеленим шлагбаум для малини  – посаджені поряд  рядків три  щавлю. А можна ще шпинату. Ось яскравий факт корисного (для людини!) співвідношення рослин-антагоністів.

 Для кореневих виділень буряка характерні властивості антибіотиків! Вони особливо оздоровлююче діють на моркву. Але слід пам’ятати про дотримання певної відстані між рослинами, так як  потужна листкова маса затіняє сусідні рослини.

Деякі рослини виділяють в атмосферу ароматичні речовини, які не тільки оздоровлююче діють на сусідні рослини, а й істотно впливають на їх смак. Наприклад:  базилік поліпшує смак помідорів, кріп – капусти, кущова капуста – редиски.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ОБГРУНТУВАННЯ БІОХІМІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ РОСЛИНАМИ

 

      3.1. Хімічна структура виділень

Будь-яка рослина, починаючи з проростання насіння, виділяє у навколишнє середовище продукти своєї життєдіяльності. З часом, у процесі росту й розвитку рослини, кількість її виділень різко зростає і досягає максимуму.  Про це свідчить початок відмирання рослинного організму. Виділення одних видів вищих рослин можуть безпосередньо діяти на інші. Такими виділеннями є:

•  ефірні олії (запахи),
•  органічні кислоти,
• алкалоїди,
• вітаміни,
•  ферменти,
• глюкозиди,
•  нуклеотиди та ін..

 

      3.2. Біохімічний вплив на організми

Вплив їх найрізноманітніший:

• антибіотики - виділяються мікроорганізмами, служать для пригнічення життєдіяльності інших мікроорганізмів;
•  маразміни - виділяються мікроорганізмами,  служать для пригнічення життєдіяльності вищих рослин;
•  фітонциди - виділяються вищими рослинами  і служать для пригнічення життєдіяльності мікроорганізмів; 
• коліни - виділяються вищими рослинами і служать для пригнічення життєдіяльності інших вищих рослин.

 

       3.3.  Вплив концентрацій колінів

За своїми властивостями коліни  подібні до гербіцидів, що застосовуються для знищення бур’янів, їх називають ще інгібіторами.

Вони вбивають рослини або ж затримують їхній ріст,  гальмують фотосинтез,

 отруюють інші важливі процеси життєдіяльності рослин.

Ці речовини  діють як отрути лише у високих концентраціях. Якщо їх розчинити у великій кількості води, то вони починають діяти протилежно, стають стимуляторами росту цих же рослин. Так само поводяться і гербіциди, які у малій кількості замість знищення бур’янів, навпаки, посилюють їхній ріст.

Коліни діють вибірково — отруюють одні рослини і зовсім не впливають на інші.  Якщо ж їхня концентрація у грунті досить висока, тоді вони отруюють усе, не виключаючи і ті рослини, що виділили ці коліни.

 

       3.4.Коліни чистять грунт

Грунт від бур’янів можуть очистити самі рослини. Яка буває чистою земля під житом! Але справа не тільки в світлі  -  жито отруює сусідів-бур’янів  листковими, а ще більше кореневими виділеннями. Добре чистять грунт і гречка, овес, ячмінь, біла гірчиця, чумиза.

Який  же злісний-презлісний  бур'ян – в’юнок-берізка! Та спроби посіяти на дуже забур’яненій  грядці чумизу викликали у вчених  здивування. Вони  на власні очі бачили, як берізка «затамовує подих». Це ще один доказ того, що природа щедро наділила рослини захисною біохімічною сферою.

РОЗДІЛ 4

СКАРБНИЧКА ЛЮДСЬКОГО ДІСВІДУ ВИКОРИСТАННЯ ЗНАНЬ

ПРО АЛЕЛОПАТІЮ

 

Опрацьовуючи наукові джерела по даній проблемі, я ознайомився з багатьма  прикладами досить цікавих алелопатичних взаємодій та їх обґрунтуванням, з прикладами використання цих даних для досягнення  оптимального розвитку рослин.

Наприклад:

Чистий баштан пропадає набагато швидше, ніж помірно забур’янений щирицею.

Шкоду, заподіяну культурним рослинам  бур'янами, не завжди можна переконливо пояснити конкуренцією за світло, вологу, поживні речовини, простір тощо.  З позицій конкуренції абсолютно нез'ясовно посилення росту культурних рослин при невеликих домішках бур'янів, що помічено не тільки багатьма вченими-дослідниками і практиками, а й на наших городах.          

 Цей феномен нагадує гомеопатію. Зміїна отрута у певній кількості, отримана, наприклад, при укусі змії, приносить серйозні страждання аж до смерті, а в мікроскопічних дозах вона входить  до складу ліків. Подібна дія алкоголю та наркотичних речовин.

 Встановлено безпосередній вплив тополі на овес. Близько біля тополі овес росте погано, стебла досить  низькі. Зате далі – вищі від нормальної висоти. Чому?

Близько – великі концентрації колінів діють пригнічуюче, на відстані –мікродози колінів навпаки стимулюють ріст.

 Бобові рослини затримують ріст проростків кукурудзи. Але кукурудза, до речі,  як і інші злаки, часто вирощується на корм з багатими білком бобовими.  Як зменшити негативний алелопатичний вплив бобових?

             При посіві кукурудзяно-горохової суміші на корм рекомендується сіяти горох після кукурудзи, щоб кукурудза встигла набрати силу і змогла протистояти алелопатичному впливу гороху.

Знищення та приорювання. приполювання в грунт надземних та підземних частин  пирію більше шкодять просу, ніж збереження бур'яну. Але ж і пирій, що залишений на грядці, виснажливо діє на рослини. Що робити?

Вибирати та вигрібати пирій обов’язково з коренями, зменшуючи тим самим шкідливий алелопатичний вплив підземної частини пирію.

При повторній посадці фруктового саду на місці старого після його викорчовування молоді дерева дуже хворіють. Погано приживаються.

Не можна садити нові дерева на місці викорчуваних — в ґрунті залишається помітна кількість фенолів, що пригнічують зростання нових дерев і призводять, зрештою, до їх загибелі. Це пов'язано з алелопатичним впливом дорослих рослин на більш слабкі (навіть свого виду).

Невдачею закінчується й підсів конюшини в зрілий посів — дорослі рослини гальмують сходи нових рослин.

 Спроби загустити ділянки конюшини та люцерни  не дають вагомих результатів. Агрономи переконуються що  це -  безнадійно…  Дорослі рослини мають «льодяне серце»! 

При посадці дерев, кущів винограду в ямку рекомендується  кинути  жменьку ячменю.

Ячмінь, набухаючи та проростаючи у вологому ґрунті, виділяє леткі фітонциди, яким властиві антибактеріальні властивості. Ці речовини сприяють розмноженню корисних бактерій, підвищуючи імунітет рослин, стимулюючи  приживання та ріст.

Врожайність залежить від густоти висівання насіння. Проріджування ж сходів не завжди виправдовує себе. То ж що краще: прорідити, чи потім при необхідності досадити?

Проріджування  густих сходів навряд чи може виявитися корисним прийомом, оскільки  під час проріджування в ґрунті залишаються перегниваючі корені, які можуть своїми виділеннями отруювати рослини.

Особливо страждають від перенасичення та послідуючого проріджування редиска, буряки, морква.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 5

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ  ЗАЧЕННЯ    РАЦІОНАЛЬНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО ПОЄДНАННЯ РОСЛИН  З ВРАХУВАННЯМ АЛЕЛОПАТІЇ 

   

Для переконливості достовірності набутої інформації мною були проведені досліди, спостереження, експерименти.

 Дослід 1. Пригнічуюча дія «яблуневого повітря».

Вчені, досліджуючи так зване «яблуневе повітря» й світильний газ, виявили, що органи даної рослини, особливо листки,  містять ненасичений вуглеводень – етилен, що діє пригнічуючи на інші рослини. Я спробував переконатись:

Вар.1. Під скляний ковпак поставив дві гілочки яблуні й одну – жовтої акації.

Вар.2. Під скляний ковпак поставив одну гілочку яблуні й одну – жовтої акації.

Вар.3. Під скляний ковпак поставив тільки дві гілочки жовтої акації.

Результати спостережень: В першому варіанті листки жовтої акації почали обсипатись вже на третій день, в останньому ж – протримались до 10 днів.

 

 

Дослід 2. Вплив етилену на прискорення дозрівання  плодів помідорів.

Для перевірки досліду взято ящики з плодами помідорів відповідного співвідношення їх зрілості. На протязі декількох днів спостерігалась динаміка дозрівання плодів. Це можна показати діаграмами:

 

Результати через 10 днів:

Висновки: Етилен, який виділяють зрілі плоди помідорів прискорює їх дозрівання. Збільшення  його концентрації значно впливає на прискорення дозрівання.

Дослід 3. Вплив колінів яблуні на горох.

Вар.1. Горохові рослини, вміщені під ковпак разом з гілочками яблуні.

Вар.2. Горохові рослини, вміщені під ковпак разом з гілочками яблуні.     

Вар.3. Горохові рослини, вміщені під ковпак без гілочок яблуні.

 Результати спостережень: Горохові рослини, вміщені під ковпак разом з гілочками яблуні  враз пожовтіли, а потім загинули. Значить, яблуня – сильна рослин, раз може так себе захистити!  На відміну від кукурудзи, картоплі, які виділяють дуже мало летючих речовин і не отруюють грунт. Але це робить їх майже беззахисними перед бур’янами.

 

Дослід 4. Пагубна дія фітонцидів.

Майже немає одноклітинних організмів, на які б не діяли пагубно фітонциди.

Вар.1.  Поживне середовище засіюється спорами чорної цвілі.

Вар.2. Поживне середовище засіюється спорами чорної цвілі.

Через декілька днів:

Вар.1. Всередині робиться заглиблення, яке заповнюється часниковою кашкою.

 Вар.2.  В  поживне середовище,  засіяне спорами чорної цвілі не вносяться ніякі компоненти.

Результати спостережень: Вже через 24 години у вар.1 навколо заглиблення утворюється «чиста» зона: плодові тіла цвілі загинули під впливом фітонцидів, що містить часник. Провівши аналогічні проби з матеріалом інших рослин, я виявив різну інтенсивність дії фітонцидів на мікроорганізми.

 

Дослід 5. Алелопатична взаємодія між органами рослини

Для досліду було вибрано два   цілі огірки та дві дині. З кожного одного плоду вибране насіння і висіяне в досить сприятливі умови проростання. Коли ж з’явилися досить міцні проростки, розрізав цілі плоди, щоб перевірити зміни в них. Та насіння було не пророщеним. Цей факт привів мене до міркування:  у плодах та насінні є речовини, що затримують ріст, розвиток – речовини-інгібітори. Вони й заважають проростати! Насінинки, що знаходяться всередині соковитих плодів, проростають у виняткових випадках, хоча умови вологості і аерація задовільні. Але варто створити такі ж умови насінню, вийнятому з плодів, і воно проросте!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Алелопатія рослин – це одна з найважливіших і характерних форм хімічного зв’язку і взаємодії рослин фітоценозу. Алелопатія зумовлена  виділенням рослинами в навколишнє середовище хімічних продуктів життєдіяльності:  фітонциди,  біоліни чи фітоліни, коліни та ін..

Вони впливають на рослини та їх хімічний склад безпосередньо або через зміни екологічних факторів.

Це надзвичайно важливий чинник, так як  визначає :

•  видовий склад,
•  чисельність популяції,
•  структуру фітоценозів,
•  продуктивність фітоценозів.

Дослідження алелопатичних особливостей рослин допомагає вирішенню таких важливих завдань:

• лікарські рослини -   відновлення й розведення їх, створення мішаних насаджень, визначення умов заготівлі сировини;
• сільськогосподарські культури – підвищення врожайності та зниження собівартості;
• декоративні  - удосконалення красоти та  естетики середовища;

Акуратно поставлені прості  досліди і  обгрунтування їх  результатів – це для мене  - малесенькі відкриття.  І кожне таке відкриття принесло мені величезне  задоволення. Свою роботу мені хотілося б закінчити власне зібраними рядочками:      Алелопатія – важлива властивість:

Комусь на біду, а комусь на милість.

Хімічні речовини – як імунітет у рослини.

Рослини виділяють сполуки, себе захищають.

А ті  - когось гублять, когось зберігають.

 Довготривале вивчення алелопатії дало  можливість переконатися, що  екологія поряд з нами,  на власному городі. І якщо в ньому господарюють на догоду догмам традиційного землеробства, а не згідно з природою, то саме тут закладаються мінікатастрофи, що є загрозою   для всієї Землі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

Гродзинский А.М. Алеллопатия в естественных и искусственных фитоценозах. Сб. научных трудов. - К.: Наукова думка,1982.

Гродзинский А.М. Головко Э.А., Горобец С.А. Аллелопатия растений и почвоутомление. - К.: Наукова думка, 1991.

ГродзинскийА.М. Экспериментальная алеллопатия. - К.: Наукова думка, 198 4.

Гродзінський А.М. Серед природи і в лабораторії. К. : Наук. думка, 1983 .7.

Мороз П.А. Алеллопатия в плодовых садах. - К.:Наукова Думка, 1990.

Фукуока Масанобу. Революция одной соломинки. М.: Аккоринформиздат,1993 та ін..

Собко В.Г. Науки заповідне зілля. К. : Укр. фітосоціал. центр, 2005;

Терлецький В.К. Дивовижне у світі рослин К. : Урожай, 1990

Цеханська О.Ф. Україна: живий світ : дит. енцикл. Х. : Ранок, 2007