Екологічний захід "Доля первоцвітів у наших руках"

 

 

Екологічний захід

 «Доля первоцвітів у наших руках»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

учитель біології  Гусятинського ліцею

Гаврилюк Марія Михайлівна

Ведучий 1: Любіть природу, не як символ душі своєї!

  Любіть природу не для себе, любіть для неї!

Ведучий 2: На Землі, у домі вселюдському,

  Протиріч і негараздів тьма.

  Люди! Будьте пильними у ньому.

  Іншого житла у нас нема.

Ведучий 1: До миру кличуть радіо й газети,

  До злагоди у світовій сім’ї,

Бо вже в Червоній книзі – вся планета

І треба дуже берегти її!

 

Ведучий 2: Кожна доріжка, деревце, колосок, квітка, травинка – невід’ємні частинки природи. Квітка – це не тільки насіння чи плід влітку. Без неї порушується життя у природі через тиждень-два. На одну квітку сідає джмелик, на іншу – метелик. Що станеться, коли зникнуть комахи? Це вже ланцюгова реакція. А ми з ними теж разом в цьому ланцюжку життя. 

Доля первоцвітів – це і наша доля!

Ведучий 1: А зараз до вашої уваги ми пропонуємо казку на сучасний лад екологічної тематики «Пригоди Червоної шапочки».

Прийшла Червона шапочка із школи, кинула у кутку сумку з книжками, сіла обідати.

•          Червона Шапочко! – покликала з іншої кімнати мама.
•          Я тут, - озвалася дівчина.
•          Тобі на сьогодні завдання: треба відвідати бабусю і занести їй ці свіженькі пиріжки, - сказала мама.
•          Мамусю, а може ти сама віднесеш? Я так стомилася! У мене було 6 уроків, ще й такі складні!
•          Ні! У мене і так багато роботи.
•          Бери корзинку і вирушай в дорогу!

 

Червона Шапочка іде, співаючи пісеньку:

Ой правда, я гарна дівчинка

А звуть мене  Червона Шапочка.

Люблю я потанцювати,

Ще й веселої пісні заспівати:

Ля-ля- ля, ля- ля-ля

Веселої пісні заспівати.

•          Ой! Які чудові квіти. Треба нарвати їх бабусі.

Юннат: - А хто це у нас нищить природу?

Червона Шапочка: -Я нарвала букет квітів для своєї бабусі, думаю, це не є злочином. Подумаєш, квіти! Он скільки їх у цьому лісі.

Юннат: - Ні, дівчинко, ти не права. Ці квіти занесені у Червону книгу і тому їх слід оберігати, оскільки внаслідок їхнього масового знищення вони зникнуть з лиця Землі назавжди. А з тебе  штраф за те, що ти так нарвала багато квітів.

Червона Шапочка: -Ще чого! Подумаєш, квіти. Вони взагалі мені не подобаються.

Викидає букет і далі йде, співаючи:

Ой вийшла я в ліс погуляти,

Зустріла на стежці юнната.

Він квітів не дозволив рвати,

Природу вчив оберігати.

Ля-ля- ля, ля- ля-ля.

Природу вчив оберігати.

 

Червона Шапочка: - А це ще хто такий?

Вовк: - Невже ти не впізнала мене? Я- самий спритний, самий сильніший, самий хитріший!

Червона Шапочка: - Ой, дивись себе не перехвали!

Вовк: - А куди ти йдеш?

Червона Шапочка: - А тобі яке діло, куди я йду!

Вовк: - Е, так не буде! Я є володарем цього лісу і мені повинні усі підкорятися.

Червона Шапочка: - Я не так часто підкоряюсь своїй мамі, вже не кажучи про тебе.

Вовк: - Не хочеш сказати? Та я все одно знаю куди – до своєї бабусі. Іди цією стежкою, вона коротша.

Червона Шапочка: - Ну добре, бувай!

І попрямувала стежкою, співаючи свою пісеньку:

Ой правда, я гарна дівчинка

А звуть мене  Червона Шапочка.

Люблю я потанцювати,

Ще й веселої пісні заспівати:

Ля-ля- ля, ля- ля-ля

Веселої пісні заспівати.

Раптом вона побачила незнайомців, які сиділи на галявині і галасували.

Хлопець 1: - Ей, дівчино, ходи до нашої компанії.

Червона Шапочка: - Мені вона не подобається і ви також.

Хлопець 2: - І чого б це?

Червона Шапочка: - А навіщо ви так стоптали траву? А скільки паперу понакидали! (Сумно, з тривогою) А де ж юннат? От зараз він і потрібен!

Вовк: - О, це знову ти? А я думаю, хто це так галасує, порушує спокій у лісі?

Червона Шапочка: - Там, на галявині, хлопці-розбишаки понищили дерева. А цей галас! Це теж вони здійняли! Жаль, немає юнната -, він би їх заспокоїв.

Вовк: Чекай, чекай! А я по-твоєму хто? Я теж охоронець лісу! Зараз я їм покажу (Погрожуючи кулаком, йде до хлопців).

Хлопці: - Ой. Рятуйте, ми більше не будемо!

Вовк: - Замість того, щоб кричати, краще приберіть на галявині.

Хлопці: - Ми все зробимо, все! (Промовляють з острахом).

Вовк: - І запам’ятайте, що завжди знайдеться той, хто захистить нашу неньку-природу від зловмисників. Всі жителі планети повинні любити її і шанувати.

Червона Шапочка: - Ой, Вовчику, який ти молодець. Я тепер теж зрозуміла, що найбільше добро – це стати на захист природи, піклуватись і оберігати її. Ходімо до Бабусі, вона з нетерпінням чекає мене!

Виходять всі учасники агітбригади.

 

Учениця 1 зачитує лист-звернення до односельчан:

Лист-звернення

Шановні мешканці с.Гусятин! До вас звертаються юні волонтери-екологи Гусятинської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Перш ніж зірвати квітку, зламати дерево, кинути сміття, вбити птаха, подумайте, чи маєте ви моральне право робити це? Чи зможете ви після цього називатись Людиною?

Ми звертаємось і до представників місцевої влади с.Гусятин з метою запровадження щорічної акції «Бережіть первоцвіти!», взяти під свій контроль її проведення та ввести штрафні санкції для порушників Основного Закону нашої країни – Конституції України, де сказано, що кожен громадянин зобов’язаний не завдавати шкоди природі і компенсувати завдані ним збитки.

Дружіть із природою, з чистою водою, цілющим повітрям. Духмяними травами. Приходьте до лісу, поля, степу, річки, ставайте в їх нерозривне коло і, підтримуйте його і воно підтримає вас.

Учениця 2

Захищайте Землю, захищайте!

І повітря, і воду, і веселок мости.

Журавлине прощання, клекотання орлів,

Яблуневе світання чорнобрових полів,

І правічну криницю, джерело степове,

І розмай, і росицю – все земне і живе!

 

Учениця в українському національному костюмі виконує пісню «Люби рідну землю», сл.А.Комінчука, муз.Л.Херувимської.