ЕКОСЦЕНАРІЙ "ЗБЕРЕЖЕМО МИ ЛІС"

ЕКОСЦЕНАРІЙ «ЗБЕРЕЖЕМО МИ ЛІС»

ЯВА І

Лунає  спокійна музика.

Заходить еколог.

   Еколог. З давніх-давен ліс був основою життя людини. Все, що було потрібно людині, вона знаходила в лісі  і використовувала для своїх потреб. Ліс – це найбільша частина природи, яка дає нам  житло, їжу, одяг, чистий кисень.

                             Ліс – багатство, слава краю.

                             Він могутній, він живий,

                             Він од посух заступає

                             Лан широкий степовий…

                             Ліс – то сила для людини,

                             Ліс – окраса всіх країн…

                             Ліс безсмертний,  адже люди

                              Берегти повинні ліс!

Заходить хлопець-ліс.

Ліс.

 Я — Ліс. І все під владою моєю:

Тварини і рослини, й джерело.

Хоч матінка-природа  і піклується про мене,

Та люди завдають багато лиха все одно.

Я споконвічно не жалію їм нічого,

 Дарую щедро всі свої дари...

                                    Від них чекаю  щоденно лиш одного,                         

                                    Щоби до мене  добрими були.

 Еколог. 

На сьогодні у людства багато проблем.

Та збереження лісу – головна із цих тем.

Бо без лісу загинуть звірі й пташки,

А також і люди загинуть усі.

Адже без лісу – кисню не буде,

І як існувати  тоді будуть люди?

Де житиме пташка, звірина мала?

Збідніє без лісу наша Земля.

Ліс.

Адже,  доки існуватимуть люди,

Свої віддавати багатства їм буду.

Одяг, їжу, меблі – все, що зможу.

Еколог.

То ж нищити лісу ніяк не гоже.

Ліс.

Ви завинили переді мною всі:

Старі, дорослі і навіть малі.

Дерева  ламаєте, квіти рвете,

Вбиваєте, палите і все берете.

 

Еколог.

Усе беремо і не хочемо  знати,

Що треба природі борги віддавати.

Бо все, що в борг ми у лісу взяли,

У наших нащадків  ми відняли.

То ж гляньте довкола – хіба не болить?

Спішіть у природі рівновагу робить.

 

Еколог під тиху музику йде за завісу.

 

ЯВА ІІ

             З’являються на галявині мисливець і  лісоруб, які не  помічають Лісу.

 Лісоруб.

 Хочу відпочити,  

 Ходімо до тих дерев..

 Добре, що ліс такий великий,

 І добре, що він нічий.

Мисливець

Ніхто не заважатиме -

Пали. вирубуй, бий.

Цього ніхто не знатиме,

Що хочеш тут роби.

 Веселяться і починають співати частівки

    Лісоруб

                                                           Ой, дерева у ліску

                                    Дуже вже слабенькі.

                                    Ми і тих не бережем,

                                                           Зрубаєм швиденько!

   Мисливець

 А у наші  у ліси

 Ой, прийшли сумні часи.

 Тепер лісу не дістати,

Значить, будем свій рубати.

   Лісоруб

А садити буде хто?

  Мисливець.

Нехай. хто попало.

  Лісоруб

Привеземо гарні дрова,

Сім’я скаже: «Браво!»

Мисливець

Я додому принесу

Ой, зайчатину смачну.

На воріт лисицю вб’ю,

Одягну свою сім’ю.

 

 

 Лісоруб

 Урн нема – сміття в кущі! (Кидає папір)

 З лісом  майже ми на «ти»!

До них підходить Ліс.

Ліс. (сердито)

Що за гам ? Прийшли чого?

Чи шукаєте кого?

(Дивиться навколо)

І  це зі мною хто на «ти»?

     Лісоруб. (Злякано) Та-а-а… Нікого не шукаємо! Прийшли сюди просто відпочити.

 Ліс.  (Дивиться на землю)   Даруйте! Що це тут? (Бачить сокиру і рушницю.  Кричить.) Так ви що, дерева збиралися рубати, звірів, пташок убивати!

   (Повчально)     Як кожен так робити звикне,

                             То в лісі зовсім дерева зникнуть!

                             А звір лісний, лісна пташина

                             Тоді, звичайно, всі загинуть!

                             Коли б не птахи, гусінь з’їла б

                             Листки на деревах і кущах,

                              І вже трава не зеленіла б,

                             Дерева всохли б у лісах.

 

Мисливець.  Та ти не кричи, не сердься на нас. Це ми просто так веселимося.  А взагалі ми  любимо природу.

 Лісоруб. ! Любимо, ще й як! Любимо в суботу чи неділю  вранці взяти рюкзак...

 Ліс. (Перебиває)  Набитий пляшками і консервами….

 Мисливець (Ніби не чує)  На плечі і — гайда у зелений ліс...

 Ліс. (Продовжує свій монолог)  Наламати там зеленого віття….

  Лісоруб.  Розпалити вогнище...   

 Ліс.(Сам до себе)   Забувши його потім погасити...

Мисливець. Постелити на землю кілька газет...      

 Ліс. ( бурмоче сердито)  Які завжди забуваєте прибрати...

 Лісоруб. І посидіти з друзями навколо вогнища...

 Ліс. Яке забудете потім загасити.

 Мисливець. Послухай,  що ти там кажеш?

Ліс. ( З  іронією в голосі) Та ось міркую, що мені добре знайомі такі «любителі природи», які «знають», як    поводитися в довкіллі.

Лісоруб. А що там знати? Що вміти? Природа — вона для нас створена і нам служить повинна!

         Ліс.

 Та ні! Це ви частиночка природи.

  Це ви  слугувати повинні за те,

 Що ділиться всім, що в ній доброго є.

Скоро не залишите й тварини

 І змусите скоро всі рослини

 Сховатись до Червоної книги...

 (Кричить вбік.)  Агов, мої сестри! Де забарилися?

 

Заходять Флора і Фауна.

                                 Фауна

                               Не чули, брате. Були далеко.

      Ліс.

Знайомтесь,

Це  дві мої сестри,

Фауна. Я- Фауна .

Флора. Я – Флора.

Ліс.

 Природи дві дочки.

 І ніжні, і красиві.

 Мов янголи вони,

У матінки росли.

Сестри рідні — моя втіха,

Щоб ви ніколи не знали лиха!

Бо вже Червону книгу занесли   

Тварин й рослин таких чудових,   

Що поступово вимирають,

      (До мисливця)   Можливо, хтось їх і вбиває?

Вони рятунку у вас благають.

 

ЯВА ІІІ

На сцені ті ж герої.

Заходить еколог. У руках він тримає макет Червоної книги.

 

Еколог.  Коли ви приходите до лісу, то ніколи не звертаєте уваги на те, скільки ви знищили квіток, зруйнували мурашників, вбили комах…А окремі види з них вже майже зникають на нашій Землі. Тому їх занесли до Червоної книги. У нашій країні Червона книга видана 1980 року.  На превеликий жаль, книга постійно поповнюється все новими видами зникаючих рослин і тварин. До Червоної книги України занесено 923 види рослин, тварин, грибів та інших рідкісних організмів.

 Зниклі види позначено чорним кольором, наприклад: біла куріпка, тарпан -дикий кінь, тур — дикий бик, соболь. Зникаючі види позначено червоним, це — лосось чорноморський, кіт лісовий, орел, ховрах. Вразливі види позначено у книзі жовтогарячим — махаон (метелик), тритон (ящірка), лелека чорний. Відновлені, яких дуже мало, позначені зеленим кольором надії: зубр.

 

Передає книгу Флорі.

Флора, тримаючи в руках ілюстрації зникаючих рослин, які занесені до Червоної книги, демонструє їх і промовляє із великим жалем.

Флора.

Не уявляю, що не цвістимуть у лісі

Первоцвіт, підсніжник, конвалії ніжні.

І сон-трава, нарциси чарівні

Невже з планети зникнуть всі вони?

Не треба з них плести вінки,

Й великі оберемки  рвати.

Бо з кожним днем їх  менше й менше на землі,

І треба нам усім про  це не забувати. 

Вмійте природу любити

І берегти її, діти!

 

Флора передає Червону книгу Фауні. Та  демонструє всім зникаючі види тварин, які занесені до Червоної   книги.

 

 Фауна.

         Навіть не можу уявити,  

         Що зникнуть можуть назавжди

         З планети сірі журавлі,

         Лелека чорний і куріпка,

         Бабак й комаха  богомол,

         А також жаба сіра зникне.

         І їх не знатиме ніхто.

 Прислухайся, як плаче пташка-сиротина,

 Як помирає життя в павутинні,

 Як зранений звір стогне від болю,

  Благає людей, вимолює  волю.

 

Еколог. Пам’ятайте, що багато цікавого можна дізнатися, не руйнуючи гнізд, навчившись непомітно спостерігати за життям комах, пташок, тварин. Адже знищивши одну тваринку, ви знищите ціле потомство у майбутньому.

Тож, якщо зустрінеш непутящих,

Що біжать поза ліском

Розоряти гнізда в хащах,

 Їх одразу присором.

 Усе живе ти бережи,

 Ти їм шкоди не зроби.

Усі йдуть за завісу. Залишається тільки еколог.

 

ЯВА ІV

 

Еколог.   Ліси — це легені Землі.  Вони очищують повітря,  виділяють необхідний для дихання кисень. Гектар лісу протягом року очищує 18 млн. м³ повітря. До того ж подібно до велетенських пилососів, вони збирають із повітря пил. Так, 1 га дерев хвойних порід затримує за рік до 40 т пилу, а листяних — майже 100 т. Ліси затримують вологу й вітри, не дають їм руйнувати ґрунти. (Демонструє  картки з цими числами)

  Через велику спеку,  людську необережність виникають лісові пожежі, які часто мають катастрофічні наслідки. Щорічно зникають лісові масиви на площі 120 000 м².              

Виходить учень.

 Учень.

Не так давно в нас за селом

Ріс хвойний  молоденький ліс.

І не раз у ньому ми

Гриби збирали в кошики.

Рідним лісом милувались,

Повітрям дихали, гуляли.

А на свята й вихідні

Навіть сім’ями всі йшли.

Та прийшла у ліс біда -

На хвою кинув невідомий сірника.

Можливо, вогнище забув

Після «гулянки»  загасити.

І ліс палав, згорів увесь.

Не допомогло і МНС.

Пустир залишився  тепер,

Помер наш ліс, помер.

Еколог.     В Україні площа лісів за останні 100 років зменшилась майже в 4 рази. Бо не тільки горять, а люди-злодії вирубують великі лісові масиви, не думаючи про прийдешнє покоління. Зникнуть ліси — зміліють ріки, загинуть звірі,  риба, зміниться клімат, Земля  перетвориться  на пустелю.

    Про недбале ставлення до лісів говорить народна мудрість: «Якщо одна людина залишить в лісі слід, то сто людей залишать стежинку, а тисячі — пустелю».

Ліс треба берегти! Бо зникнуть ліси – зміліють ріки, загинуть тварини, зміниться клімат, Земля перетвориться на пустелю.

 

    Еколог і учень ідуть за завісу.

Тихо заходять  Флора, Фауна.  Збоку непомітно стоїть дівчинка-ялинка..

Флора.

Колись тут, на галявині,

Ялинонька стояла.

Всіх вабила до себе,

Всім око милувала.

Та ось прийшли в ліс дітлахи,

Ялиноньку хвалили.

Коли прощались з нею,

По гілці відломили.

Стоїть мала ялинонька,

Від болю ледь не плаче: (Показує на Ялинку)

(Підходить до неї) Була така красива,

Тепер, немов деркачик. (Веде на середину сцени..)

Фауна.

Чому плачеш, красуне моя?

Чом зажурена і сумна?

Ялинка.

Злії люди згубили мене.

Мабуть, серце у них кам'яне.

Бачиш, рана глибока яка!

З неї сік, наче кров, витіка.

 

Флора.

-Ні, ялинонько,  ти не помреш,

Як раніше у лісі зростеш. 

Не покину тебе я кохану,

Залікую глибокую рану.(Замотує руку. )

В цей час підходить до Ялинки Ліс.

Ліс.

 Прошу вас, у ялинки ви гілочок не гніть, 

Ви краще їй сестричку зелену посадіть.

Не рубайте, не губіть

Ялинки ненароком,

Завжди серце в них тремтить

Перед Новим роком!

Щоб ялинок не рубати,

Треба штучні  купувати.

Можна гілочку зірвати

Та гарнесенько прибрати

Лісовий Пень.

Біля ялиноньки колись

Кремезним ріс я дубом.

І в спеку, і в морозні дні

Я був для неї вірним другом.

Усім я дарував  тінь і прохолоду,

І від дощу не раз усіх ховав.

Стояв я міцно в будь-яку погоду.

На вітах часто діточок  гойдав.

 Рішили люди, що пора вже

 Мене  на дошки розпиляти,

Бо стали хату будувати.

Залишився від мене тільки пень,

Який страждає кожен день.

Флора.

                                  Не раз я бачила сама,

Як дуб ридав, як плакала ялинка. (Показує на них)

Бо нелюди,   не знали,

Яку красу навіки руйнували.

 І позабувши про добро і зло,

Сокиру в дерево встромляли, наче жало.

Ялинка

Ви схаменіться, люди,

Адже нам так болить!

Ви краще нам сестричок

Маленьких посадіть!

Фауна.

Ви не губіть дерева нині,

Нехай красу вони несуть людині!

Флора.

З деревами ви краще подружіться,

За дихання віддячте, поклоніться.

Фауна.

 Зупиніться, люди! Лихо вам буде,

 якщо  повирубуєте ліси!

 

  Заходять лісоруб і мисливець.

                                    Лісоруб.

 Щоб ліси рятувати,

                                     Щоб очистити лісу легені,

                     (Разом)  Ми обіцяємо –

 Мисливець.

  Посадимо дубки зелені,

  Ялиноньку струнку –

  Нехай ростуть під сонечком

  У нашому ліску.

Лісоруб.

Нам людям потрібно дерева садити,

Щоб дихати свіжим повітрям — щоб жити.

Мисливець.

Тож будемо садити  деревця малі.

Учитись творити добро на Землі!

(показують плакати)

Лісоруб. Отже: Немає лісу — посади!

Мисливець.  Мало лісу — не губи!

Лісоруб.  Багато лісу — бережи!

Мисливець. Зрубав дерево — посади два.

Всі ідуть зі сцени.

 

ЯВА V

Заходить еколог, Ліс,Фауна,Флора.

Еколог.    Не тільки люди знищують ліси.  Не всі навіть можуть уявити наслідки екологічних катастроф. Найбільше збитків завдають природі аварії на атомних станціях. Так, в ніч на 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній станції сталася жахлива катастрофа. Такого удару природа ще не зазнавала.

                                     Ліс.

  Матінко-природа,  ти зазнала біль!

  Усе палало в лісі, пожежа звідусіль!

Флора.

Ліси стали в’януть, ріділи ліси.

Фауна.

Пташки покидали гаї навіки.

Флора.

Ліси мої, хто ж вас убереже?

Замислюється людство над цим вже?

Фауна

Повітря забруднюють дим і заводи, 

І це завдає всім великої шкоди,

Бо гинуть тварини, дерева і квіти,

Хворіють частенько дорослі і діти..

 Ліс.

Людство прагне всесвіт осягнути,

І себе у ньому зрозуміть.

А тривожне «Жити чи не жити?»

Страшно над планетою висить.

На Землі, у домі вселюдському.

Протиріч і негараздів – тьма.

Будьте, люди, обережні в ньому,

Іншого житла у вас нема.

 

           Еколог. У березні 2011 року стався потужний землетрус у Японії. Він пошкодив атомні електростанції м Фукусіми. Атомна загроза через 25 років знову нагадала про себе. Вона ніби попереджає: люди, бережіть природу, свою планету! 

З-за завіси виходять двоє хлопців.

  2-й учень.

Дивлюсь я довкола і помічаю,

Що ми після себе на світі лишаєм.

1-й учень.

Тож щоби на світі не стало біди,

 Ми будемо природу шанувати завжди.

2-й учень.

Хай стане чистою Земля.

Господарі в ній — ти (показує на товариша) і я.

                                  Ліс.

                                   Зупиніться! Останній є шанс!

                                   Огляніться! Благаю я вас!

 

Усі йдуть за завісу.

 

ЯВА VІ

 

Заходить Еколог

Еколог. У справі охорони лісів велика заслуга належить заповідникам. У різних куточках України є 15 заповідників. Найбільші – це Асканія-Нова, Карпатський, Поліський , Медобор. Ви  теж можете створити маленький заповідник у своєму рідному куточку, якщо будете прислухатися до порад, які навчать вас правильній поведінці  у лісі.

                                         Заходять Ліс, Флора і Фауна.                          

  Фауна.

Поводься в лісі гідно й чемно.

І не кричи, як звір, даремно,

А лиш тихенько говори.

          Флора .

           Як зрубаєш дерево — вмить

           Поспішай хоч два посадить.

                                               Ліс. 

  Не ламайте гілки для забави.

  Рослина — жива істота, кожен її листочок виділяє в     повітря кисень необхідний для дихання  тваринам і  людям.

Флора.

Не рви квіток — нехай цвітуть.

                                      Маленькі бджілки там живуть.

  Кожна зірвана квітка — це комаха, яка залишилася без їжі,

 це насінина,  з якої не виросте  нова рослина.

        Фауна.

        Метелики, неначе квіти,

        Але не треба їх ловити.

        Комахи запилюють рослини.

        Ліс.

       Шарудить у траві їжачок:

      «Не чіпайте моїх колючок!»

        Не ловіть диких тварин  і не забирайте їх додому,

        бо вони не можуть жити в неволі.

       Фауна.

 Мурашника не чіпай!

      Це будинок, так і знай,

      Для маленьких мурав’їв.

                                              Флора.

                                           Не руйнуйте гнізда і не чіпайте їх.

                                          Порушені гнізда птахи покидають.

                                          З яєць, які у них були,

                                          вже не вилупляться пташенята.

 Ліс.

     А вогнище — велике лихо.

     Тому з вогнем поводься тихо.

     Все спалахне від нього вмить

     Звір, пташка, ліс — усе згорить! 

     Загине все в вогні страшному,

     Людина теж загине в ньому.

 

ЯВА VIІ

Присутні все ж ті герої.      Заходить лісова мавка.

Лісова мавка.

(Дивиться навколо себе)

Помирати квітки стали,

Так забруднилась земля,

Незабаром перестане

В ліс збиратись дітвора.

Мотлохом та склом побитим

Вкрилися кругом ліси.

І не стануть більше люди

Повертатися сюди.

 

Ліс.

Ой, рятуйте ліси, люди,

Повиносьте з нас сміття,

Що кидаєте ви повсюди

 І воно псує   життя.

Я прошу вас, люди добрі!

Не засмічуйте ліси!

Збережіть для покоління,

 Нехай будуть для краси.

 Заходять діти.

  1-а дитина.

І вийшли всі люди: дорослі та діти,

Зібрали, розкидане ними сміття,

На пустощах стали дерева садити,

А в душі вселялася радість буття.

  2-а дитина.

А дружна робота усіх окриляла,

Хоч важко трудились, та радість росла!

А після роботи ми всі заспівали,

Бо в кожному серці радість росла.

 

             На мелодію пісні  «Якщо  з  другом вийшов у путь…»

(муз. В.Шаінського)

 

Якщо разом підем ми, /Двічі

Разом на природу.

Доглядати будем всі /Двічі

 і красу і вроду.

Приспів:

 Що нам сніг, що жара,

 Коли в гості пішла

У ліс наша дітвора.

 

Все сміття ми зберемо, /Двічі

Буде чисто й гарно..

Шкоди ми не завдамо  /Двічі

Трудимось не марно.

Приспів:

Що нам сніг, що жара,

Коли ліс нам пора

Рятувати всім від  зла. 

 Еколог.

   Отже, бачите: ліс не мовчить.

 Тільки слухай — розкаже, навчить.

  Бережіть, не доводьте до сліз

  Свого друга зеленого — ліс.

  Розмовляйте частіше із ним —

  Він не буде для вас мовчазним!