Екосистема змішаного та дистанційного навчання, антикризові рішення та стійкість» На прикладі досвіду Миколо-Комишуватської гімназії Берестинської міської ради

Брусніцина Антоніна 16 листопада 19 Відгуки відсутні

Про матеріал

Екосистема змішаного та дистанційного навчання, антикризові рішення та стійкість»

На прикладі досвіду Миколо-Комишуватської гімназії Берестинської міської ради Харківської області

Перегляд файлу

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Тема: «Екосистема змішаного та дистанційного навчання, антикризові рішення та стійкість»

На прикладі досвіду Миколо-Комишуватської гімназії Берестинської міської ради Харківської області

ВСТУП

Сучасна українська освіта змушена працювати в умовах постійних змін. Особливо це стосується закладів освіти Харківської області, де через воєнні дії питання безпеки учнів і вчителів стало одним із головних. За таких обставин школам потрібно не лише виконувати навчальні програми, а й шукати способи організувати навчання так, щоб діти могли отримувати знання навіть тоді, коли звичний освітній процес порушується.

Одним із важливих напрямів розвитку освіти стало використання дистанційного та змішаного навчання. Ці формати дали можливість продовжувати освітній процес за відсутності постійного доступу до шкільних приміщень. Водночас вони виявили певні труднощі: не всі учні мають однакові технічні можливості, декому складно навчатися самостійно, а вчителям потрібно адаптувати матеріали й способи пояснення тем.

Актуальність цієї роботи пов’язана з досвідом Миколо-Комишуватської гімназії Берестинської міської ради Харківської області. Протягом двох років заклад працював у змішаному форматі, а в 2026–2027 навчальному році планує організувати очне навчання в денному форматі в укритті. Такий перехід є прикладом того, як заклад освіти може пристосовуватися до обставин і шукати можливості для повернення учнів до безпосереднього спілкування з учителями та однокласниками.

Мета роботи — описати можливості організації змішаного, дистанційного та очного навчання в умовах воєнного стану на прикладі досвіду Миколо-Комишуватської гімназії, а також визначити підходи до забезпечення безперервності освіти та стійкості освітнього середовища.

Для досягнення мети поставлено такі завдання:

Розкрити значення змішаного та дистанційного навчання в сучасній школі.

Охарактеризувати основні труднощі, з якими стикаються учасники освітнього процесу в умовах кризи.

Описати досвід організації навчання в Миколо-Комишуватській гімназії.

Запропонувати практичні рішення для забезпечення безпеки, доступності та якості освіти.

Визначити можливі результати впровадження запропонованих підходів.

Об’єкт роботи — організація освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти в умовах воєнного стану.

Предмет роботи — педагогічні підходи, цифрові засоби та організаційні рішення, що допомагають підтримувати безперервність навчання й адаптувати освітній процес до змінних умов.

Практичне значення роботи полягає в тому, що запропоновані матеріали можуть використовуватися для планування навчальної діяльності, взаємодії з батьками, підтримки учнів та підготовки закладу освіти до можливих змін формату навчання.


1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОСИСТЕМИ ЗМІШАНОГО ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

1.1. Поняття освітньої екосистеми

Освітня екосистема — це сукупність людей, ресурсів, технологій і правил, які взаємодіють між собою для організації навчання. До неї належать учні, педагоги, батьки, адміністрація закладу, навчальні матеріали, цифрові платформи, технічне обладнання та освітнє середовище.

На мою думку, головна особливість такого підходу полягає в тому, що якість навчання залежить не від одного окремого елемента, а від їхньої взаємодії. Наприклад, наявність сучасної цифрової платформи не гарантує успішного навчання, якщо учень не має стабільного доступу до інтернету або не розуміє, як працювати з матеріалами. Так само навіть досвідчений учитель може зіткнутися з труднощами, якщо немає налагодженого зв’язку з батьками та учнями.

В умовах воєнного стану освітня екосистема повинна бути гнучкою. Це означає, що заклад має заздалегідь передбачати різні варіанти організації занять і бути готовим змінювати їх залежно від безпекової ситуації.

Для ефективної роботи освітньої екосистеми важливі такі складові:

Організаційна складова. Планування розкладу, визначення правил проведення занять, розподіл обов’язків між педагогами та адміністрацією.

Педагогічна складова. Добір методів навчання, пояснення матеріалу, організація самостійної роботи й оцінювання результатів.

Цифрова складова. Використання електронних підручників, презентацій, відеоматеріалів, онлайн-завдань та засобів комунікації.

Соціальна складова. Співпраця між учнями, учителями та батьками, підтримка взаєморозуміння й відчуття належності до шкільної спільноти.

Безпекова складова. Організація навчання з урахуванням повітряних тривог, доступності укриття та інших ризиків.

Психологічна складова. Урахування емоційного стану дітей, підтримка їхньої мотивації та створення доброзичливої атмосфери.

Усі ці складові пов’язані між собою. Якщо одна з них не працює належним чином, це може впливати на весь освітній процес.

1.2. Змішане навчання та його особливості

Змішане навчання передбачає поєднання очної взаємодії з використанням цифрових технологій та самостійною роботою учнів. Співвідношення цих компонентів може змінюватися залежно від можливостей закладу освіти, віку дітей, навчальних предметів і безпекових умов.

Перевагою змішаного навчання є можливість поєднувати безпосереднє спілкування з учителем та доступ до матеріалів поза межами уроку. Учень може повторити пояснення, переглянути презентацію або виконати додаткові завдання у зручний час.

Наприклад, під час уроку вчитель пояснює нову тему, відповідає на запитання та проводить практичні вправи. Після уроку учні отримують електронні матеріали для повторення, виконують завдання й надсилають результати на перевірку. На наступному занятті педагог аналізує типові помилки та за потреби повертається до складних питань.

Проте змішане навчання потребує чіткої організації. Учням потрібно розуміти, де знаходяться завдання, коли їх виконувати та як отримати допомогу. Якщо цифрові матеріали дублюють урок або містять занадто багато інформації, вони можуть ускладнювати навчання замість того, щоб допомагати.

Тому доцільно дотримуватися кількох принципів:

  • Навчальні матеріали мають відповідати темі та меті уроку.

  • Завдання повинні бути зрозумілими й посильними.

  • Учні мають отримувати зворотний зв’язок від учителя.

  • Необхідно враховувати різний рівень підготовки дітей.

  • Цифрові засоби потрібно використовувати тоді, коли вони справді покращують навчання.

1.3. Дистанційне навчання як спосіб забезпечення безперервності освіти

Дистанційне навчання передбачає організацію освітнього процесу за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, коли учасники можуть перебувати в різних місцях. Воно може включати відеоуроки, онлайн-консультації, електронні завдання, самостійну роботу та обмін навчальними матеріалами.

Під час дистанційного навчання важливо розрізняти синхронну й асинхронну взаємодію. Синхронна взаємодія відбувається в реальному часі, наприклад під час відеоуроку. Асинхронна дає змогу працювати з матеріалами без одночасної присутності вчителя й учнів.

Обидва способи мають свої переваги. Онлайн-уроки дозволяють оперативно пояснювати складні питання та спілкуватися, а асинхронні завдання дають змогу повторювати матеріал у власному темпі. Для дітей, які мають нестабільний інтернет або користуються одним пристроєм разом із членами родини, можливість отримати завдання для самостійної роботи особливо важлива.

Водночас дистанційний формат має недоліки. Не всі учні можуть довго працювати перед екраном, деяким важко зосередитися без постійного контролю, а вчителеві складніше помітити втому, розгубленість або нерозуміння матеріалу.

Через це дистанційне навчання не повинно зводитися лише до надсилання завдань. Воно потребує регулярного контакту, зрозумілих пояснень, посильного навантаження та своєчасної допомоги.

1.4. Антикризові рішення та стійкість закладу освіти

Антикризові рішення — це дії, спрямовані на подолання труднощів і збереження основних функцій закладу в несприятливих умовах. В освіті такими рішеннями можуть бути перехід на інший формат навчання, зміна розкладу, створення резервних способів зв’язку, адаптація завдань та організація психологічної підтримки.

Стійкість закладу освіти означає його здатність продовжувати роботу, пристосовуватися до змін і відновлювати звичні процеси після кризових ситуацій.

Для школи стійкість проявляється не тільки в наявності технічних засобів. Важливими є також злагоджена робота колективу, взаємодопомога, довіра між учасниками освітнього процесу та готовність до різних сценаріїв розвитку подій.

Наприклад, якщо під час онлайн-уроку зникає інтернет, учень повинен мати можливість отримати завдання іншим способом. Якщо заняття переривається через повітряну тривогу, учитель має діяти відповідно до встановлених правил безпеки, а не намагатися будь-якою ціною завершити урок.

Отже, стійкість передбачає не відсутність проблем, а здатність реагувати на них без втрати головної мети — забезпечення права дитини на освіту.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСВІДУ МИКОЛО-КОМИШУВАТСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ

2.1. Загальна характеристика закладу та умов його роботи

Миколо-Комишуватська гімназія Берестинської міської ради Харківської області є закладом загальної середньої освіти, досвід якого розглядається в цій роботі з погляду організації навчання в умовах воєнного стану.

Для закладів освіти Харківської області питання вибору формату навчання має особливе значення. Під час ухвалення рішень потрібно враховувати не тільки освітні потреби дітей, а й безпекову ситуацію, стан приміщень, можливості укриття, доступність транспорту та технічні умови для дистанційної роботи.

За наданою інформацією, гімназія протягом двох років працювала у змішаному форматі. У 2026–2027 навчальному році передбачено очний денний формат навчання в укритті. Така зміна показує важливість гнучкого підходу до організації освітнього процесу: формат навчання не є незмінним, а залежить від обставин і можливості забезпечити безпеку учасників.

Важливо зазначити, що очне навчання в укритті має бути організоване відповідно до чинних вимог безпеки. Самого факту наявності приміщення недостатньо. Потрібно враховувати його місткість, стан, доступність, санітарні умови, можливості перебування дітей під час тривалої повітряної тривоги та порядок евакуації.

У межах цієї роботи досвід гімназії розглядається як приклад адаптації освітнього процесу до змінних умов. Конкретні цифрові платформи, кількість учнів, результати опитувань і показники успішності не зазначаються, оскільки такі дані необхідно підтвердити інформацією самого закладу.



2.2. Досвід роботи у змішаному форматі

Протягом двох років змішаний формат був одним зі способів організації навчання в гімназії. Його значення полягає в тому, що він дає можливість поєднувати різні форми роботи та пристосовувати освітній процес до наявних умов.

Під час організації змішаного навчання важливо було враховувати потреби учнів, можливості педагогів і доступність технічних засобів. Навіть якщо більшість дітей мають доступ до інтернету, умови навчання вдома можуть суттєво відрізнятися. Одні учні мають власний комп’ютер і спокійне місце для занять, інші користуються телефоном або ділять пристрій із рідними.

Тому одним із важливих напрямів роботи є підготовка матеріалів, які можна переглянути повторно. Це можуть бути короткі конспекти, презентації, інструкції, відеопояснення та завдання з чіткими вимогами до виконання.

Доцільно також зберігати єдиний порядок подання інформації. Наприклад, якщо завдання з різних предметів розміщуються в різних місцях без зрозумілої системи, учням складніше планувати час. Натомість єдиний спосіб повідомлення завдань і визначення термінів виконання допомагає зменшити плутанину.

Ще один важливий аспект — регулярний зворотний зв’язок. Учневі потрібно розуміти не тільки те, яку оцінку він отримав, а й що саме було виконано правильно та над чим варто попрацювати. Це особливо актуально під час дистанційної роботи, коли вчитель не завжди може одразу помітити труднощі.

Змішаний формат також потребує співпраці з батьками. Проте батьки не повинні повністю перебирати на себе роль учителя. Їхнє завдання полягає передусім у створенні умов для навчання, підтримці режиму дня та допомозі в разі технічних проблем.

Таким чином, досвід змішаного навчання має значення не лише як спосіб проведення уроків. Він дає змогу розвивати організаційні навички учнів, самостійність, відповідальність і вміння користуватися цифровими ресурсами.





2.3. Перехід до очного навчання в укритті у 2026–2027 навчальному році

Перехід до очного навчання є важливим етапом у розвитку освітнього процесу. Безпосередня взаємодія з учителем дає змогу швидше з’ясовувати незрозумілі питання, проводити практичні заняття, працювати в групах і підтримувати спілкування між однокласниками.

Особливе значення очне навчання має для дітей, яким складно довго працювати самостійно або які потребують додаткових пояснень. У класі вчитель може швидше помітити, що учень не зрозумів тему, втомився або потребує допомоги.

Водночас очний формат в укритті має свої особливості. Необхідно продумати розташування робочих місць, освітлення, провітрювання, доступ до питної води, санітарні умови, організацію перерв та можливість комфортного перебування дітей протягом навчального дня.

Також важливо передбачити порядок дій під час повітряної тривоги. Учні й працівники мають знати, як діяти за встановленими правилами, куди переміщуватися та хто відповідає за організацію безпечного перебування. Усі рішення повинні відповідати чинним вимогам цивільного захисту й рекомендаціям відповідальних органів.

Повернення до очного навчання не означає, що цифрові технології більше не потрібні. Навпаки, досвід змішаного формату можна використати для покращення очних уроків. Електронні матеріали допоможуть учням повторювати теми вдома, а вчителям — надавати додаткові пояснення тим, хто пропустив заняття або потребує індивідуальної допомоги.

На мою думку, найкращим результатом такого переходу буде не просто відновлення відвідування школи, а створення умов, за яких діти зможуть навчатися безпечно, спілкуватися між собою та поступово повертатися до звичного ритму навчання.









3. МОДЕЛЬ ЕКОСИСТЕМИ НАВЧАННЯ В ГІМНАЗІЇ

3.1. Основна педагогічна ідея

Основна педагогічна ідея полягає в тому, щоб створити гнучку систему організації навчання, яка дасть змогу зберігати його безперервність незалежно від зміни формату. Очне, змішане та дистанційне навчання в такій системі не повинні існувати окремо одне від одного. Вони мають бути взаємопов’язаними.

Наприклад, якщо учень пропустив урок через хворобу або інші обставини, він повинен мати доступ до матеріалу й розуміти, як надолужити пропущене. Якщо через безпекову ситуацію заняття потрібно перевести в дистанційний формат, учителі мають використовувати зрозумілу схему взаємодії, а не створювати нові правила в останній момент.

Запропоновану модель можна назвати «Безперервне навчання: безпека, доступність, взаємодія».

Вона ґрунтується на п’яти принципах:

Безпека. Навчання організовується з урахуванням реальної безпекової ситуації.

Безперервність. Учні мають можливість продовжувати навчання в разі зміни формату.

Доступність. Матеріали повинні бути зрозумілими та доступними за різних технічних умов.

Взаємодія. Учні, учителі, батьки й адміністрація співпрацюють та обмінюються необхідною інформацією.

Гнучкість. Методи й організація роботи змінюються відповідно до потреб учнів і обставин.

3.2. Основні складові запропонованої моделі

Модель передбачає кілька взаємопов’язаних напрямів роботи.

Перший напрям — організація освітнього процесу. Потрібно визначити порядок повідомлення розкладу, подання завдань, перевірки робіт і проведення консультацій. Учні мають знати, де шукати навчальні матеріали та до кого звертатися з питаннями.

Другий напрям — цифрова підтримка. Доцільно використовувати електронні матеріали, презентації, інтерактивні вправи та засоби комунікації. Водночас потрібно мати альтернативу на випадок відсутності інтернету: завантажені файли, текстові інструкції або інший погоджений спосіб передавання матеріалів.

Третій напрям — психологічна підтримка. Важливо враховувати, що тривалий стрес може впливати на пам’ять, увагу, мотивацію та поведінку дітей. Тому педагогам варто пояснювати завдання спокійно, уникати зайвого тиску й давати можливість поставити запитання.

Четвертий напрям — співпраця з родинами. Батьки повинні отримувати своєчасну інформацію про організацію навчання, правила безпеки та способи допомоги дитині. Водночас комунікація має бути організованою, щоб не створювати надмірного навантаження на родини й педагогів.

П’ятий напрям — аналіз результатів. Після певного періоду роботи потрібно оцінювати, чи доступні учням матеріали, чи зрозумілі завдання, які труднощі виникають і які зміни потрібно внести.

3.3. Алгоритм дій у разі зміни формату навчання

Для забезпечення стійкості доцільно розробити простий алгоритм дій.

Крок 1. Оцінювання ситуації. Адміністрація закладу враховує безпекові умови та чинні рекомендації відповідальних органів.

Крок 2. Прийняття рішення. Формат навчання визначається відповідно до встановлених процедур і реальних можливостей закладу.

Крок 3. Інформування учасників. Учителі, учні та батьки отримують повідомлення про розклад, формат занять і порядок подальшої роботи.

Крок 4. Організація навчання. Педагоги проводять заняття або надають матеріали для самостійної роботи залежно від обраного формату.

Крок 5. Перевірка доступності. За можливості з’ясовується, чи всі учні отримали матеріали та чи можуть виконувати завдання.

Крок 6. Аналіз результатів. Після завершення відповідного періоду визначаються труднощі й коригується організація навчання.

Такий алгоритм не замінює офіційних планів реагування, правил цивільного захисту або розпоряджень адміністрації. Його призначення — впорядкувати педагогічну й інформаційну взаємодію.

4. АНТИКРИЗОВІ РІШЕННЯ ТА ПРАКТИЧНІ ПРИЙОМИ

4.1. Організаційні рішення

Одним із головних завдань закладу освіти в кризових умовах є зменшення невизначеності. Коли учні й батьки не знають, де отримати завдання або коли відбудеться урок, це створює додаткове напруження.

Тому варто використовувати єдиний порядок інформування. Наприклад, усі важливі повідомлення щодо навчання можна розміщувати в погодженому каналі комунікації, а зміни розкладу повідомляти завчасно, коли це можливо.

Доцільно також підготувати резервний порядок роботи на випадок технічних проблем. Якщо відеозв’язок недоступний, учитель може надати короткий конспект, інструкцію та завдання. Якщо учень не може надіслати роботу вчасно через відсутність зв’язку, потрібно передбачити можливість погодити інший термін.

При цьому важливо не перетворювати гнучкість на відсутність вимог. Учні повинні розуміти навчальні цілі й критерії оцінювання, але також мати можливість повідомити про обставини, які заважають виконати завдання.

4.2. Цифрові інструменти та навчальні матеріали

Для організації навчання можна використовувати різні цифрові засоби: платформи для відеоконференцій, електронні журнали, хмарні сховища, презентації, онлайн-тести та інтерактивні вправи.

Вибір конкретного інструменту має залежати від технічних можливостей закладу, віку учнів, вимог до захисту персональних даних і зручності користування. Не обов’язково використовувати багато платформ одночасно. Часто простіша система є ефективнішою, оскільки учням легше знайти потрібні матеріали.

Навчальні матеріали доцільно подавати невеликими блоками. Наприклад, замість довгого тексту можна підготувати коротке пояснення, кілька прикладів, практичне завдання та запитання для самоперевірки.

Для учнів, які мають труднощі з певною темою, можна передбачити додаткові вправи. Для тих, хто швидше засвоює матеріал, — завдання підвищеної складності. Такий підхід допомагає враховувати індивідуальні відмінності без поділу дітей на «сильних» і «слабких».

4.3. Підтримка мотивації та психологічного стану учнів

Навчання в умовах тривалого стресу може бути складнішим, ніж за звичайних обставин. Дитина може швидше втомлюватися, відволікатися, забувати вивчене або втрачати інтерес до завдань. Тому педагогічна підтримка повинна включати не тільки пояснення навчального матеріалу, а й уважне ставлення до стану учнів.

Одним із простих прийомів є коротке емоційне налаштування на початку заняття. Учитель може запитати, як учні почуваються, запропонувати оцінити свій стан за шкалою від одного до п’яти або провести коротку вправу на концентрацію уваги.

Інший прийом — поділ великого завдання на кілька менших. Якщо учень бачить чітку послідовність дій, йому легше розпочати роботу та оцінити власний прогрес.

Важливим є й доброзичливий зворотний зв’язок. Замість загального зауваження «неправильно» педагог може пояснити, у якому місці виникла помилка та як її виправити. Це допомагає сприймати помилку як частину навчання, а не як особисту невдачу.

Не менш важливо не вимагати від учнів постійної високої продуктивності незалежно від обставин. Підтримка не означає відмову від навчальних вимог, але передбачає розумне навантаження, зрозумілі правила та можливість звернутися по допомогу.

4.4. Співпраця з батьками

Батьки є важливими учасниками освітнього процесу, особливо коли навчання відбувається дистанційно або в незвичних умовах. Вони можуть допомогти дитині організувати робоче місце, дотримуватися режиму дня та своєчасно повідомити вчителя про технічні чи інші труднощі.

Водночас не варто очікувати, що батьки повністю контролюватимуть виконання кожного завдання. Важливо поступово розвивати самостійність учнів, щоб вони вміли планувати роботу, стежити за термінами й відповідати за власні результати.

Для покращення співпраці можна використовувати короткі інформаційні повідомлення, індивідуальні консультації та опитування щодо організації навчання. Якщо виникають проблеми, їх краще обговорювати спокійно й конкретно, зосереджуючись на пошуку рішення.

4.5. Безпека під час очного навчання в укритті

Очне навчання в укритті потребує особливої уваги до організації простору та дотримання правил безпеки.

Перед початком навчання потрібно перевірити готовність приміщення відповідно до вимог, які застосовуються до конкретного укриття. Важливо врахувати кількість людей, доступність входів і виходів, санітарні умови, вентиляцію, освітлення та можливість тривалого перебування учнів.

Для дітей потрібно пояснити правила поведінки в укритті в доступній формі. Вони мають знати, як діяти за сигналом тривоги, де знаходиться відповідальна особа та як отримати допомогу.

Навчальний розклад також має враховувати особливості перебування в такому просторі. Доцільно передбачати перерви, змінювати види діяльності та уникати надмірного навантаження.

Важливо пам’ятати, що цифрові технології можуть підтримувати навчання навіть за очного формату. Наприклад, електронні матеріали можна використовувати для повторення тем або надолуження пропущеного. Проте використання гаджетів не повинно заважати виконанню правил безпеки та вказівок відповідальних осіб.

ВИСНОВКИ

Під час виконання роботи було розглянуто особливості організації змішаного та дистанційного навчання, а також значення антикризових рішень для забезпечення безперервності освіти.

Освітня екосистема включає не тільки учнів і вчителів, а й адміністрацію, батьків, цифрові ресурси, навчальні матеріали та правила взаємодії. Її ефективність залежить від того, наскільки злагоджено працюють усі ці складові. В умовах воєнного стану особливого значення набувають гнучкість, доступність навчання та дотримання вимог безпеки.

На прикладі Миколо-Комишуватської гімназії Берестинської міської ради Харківської області розглянуто досвід роботи у змішаному форматі протягом двох років і перехід до очного денного навчання в укритті у 2026–2027 навчальному році. Цей досвід показує важливість пристосування освітнього процесу до наявних умов та пошуку способів зберегти навчальну взаємодію.

Отже, головний висновок полягає в тому, що стійкість закладу освіти залежить не від одного технічного рішення, а від готовності педагогічного колективу співпрацювати, планувати дії та реагувати на зміни. Цифрові технології є корисним інструментом, але вони мають доповнювати педагогічну взаємодію, а не замінювати її повністю.

Для подальшого розвитку досвіду гімназії доцільно систематизувати напрацьовані матеріали, проводити опитування учнів і батьків, аналізувати навчальні результати та вдосконалювати порядок дій у разі зміни формату навчання. Це допоможе зробити освітній процес більш організованим, доступним і стійким до кризових ситуацій.









СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

  2. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 № 463-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20

  3. Деякі питання організації дистанційного навчання : наказ Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 № 1115. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20

  4. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-р (дата звернення: 15.10.2026).

  5. Нова українська школа. Міністерство освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/nova-ukrainska-shkola (дата звернення: 15.10.2026).

  6. Положення про обласну тематичну виставку ефективного педагогічного досвіду «Освіта Харківщини ХХІ століття». Затверджено рішенням науково-методичної ради КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», протокол № 3 від 08.09.2025.






ДОДАТОК А

Орієнтовний план дій у разі зміни формату навчання

  • Перевірити актуальну безпекову ситуацію та отримати необхідну інформацію від відповідальних осіб.

  • Ухвалити рішення щодо формату навчання відповідно до встановленого порядку.

  • Повідомити педагогів, учнів і батьків про організацію занять.

  • Перевірити доступність навчальних матеріалів.

  • Передбачити резервний спосіб передавання завдань.

  • Організувати консультації для учнів, які мають труднощі.

  • Проаналізувати результати роботи й визначити, що потрібно вдосконалити.


ДОДАТОК Б

Орієнтовний перелік матеріалів для вебсторінки виставки

  • Назва закладу освіти та коротка інформація про його досвід.

  • Опис досвіду роботи за темою виставки.

  • Приклади навчальних матеріалів для змішаного й дистанційного навчання.

  • Приклад резервного плану організації освітнього процесу.

  • Методична розробка заняття.

  • Приклад анкети для учнів або батьків.

  • Результати опитувань і аналіз навчальних досягнень — якщо такі дані реально зібрані

  • Фотографії освітнього середовища та навчальних матеріалів за умови дотримання правил безпеки й захисту персональних даних.

  • Відеозапис інтерактивного заходу.

  • Перелік використаних нормативних і методичних джерел.