Розробка уроку географії для 9 класу
Тема: ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА ЯК СКЛАДОВА ПЕК УКРАЇНИ, ЇЇ ЗНАЧЕННЯ.
Мета: Дати поняття про електроенергетику як складову ПЕК України, її значення, охарактеризувати основні типи електростанцій та найважливіші ЛЕП, розкрити використання традиційних і нових способів одержання енергії , дати поняття про екологічні проблеми електроенергетики, охарактеризувати енергосистему України; розвивати вміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати, продовжити розвиток в учнів уваги, пам'яті, мислення; вчити економно споживати електроенергію; продовжити екологічне та профорієнтаційне виховання учнів, розпочате на попередніх уроках; виховувати в учнів почуття господаря своєї родини, країни та раціональне ставлення до використання електроенергії вдома, у школі та на майбутній роботі ; формувати ключові та предметні компетентності учнів.
Тип уроку: засвоєння нових знань .
Географія 9
Підготувала
вчительгеографії Катеринківського НВК
Папіровник Оксана Вікторівна
Тема: ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА ЯК СКЛАДОВА ПЕК УКРАЇНИ, ЇЇ ЗНАЧЕННЯ.
Мета: Дати поняття про електроенергетику як складову ПЕК України, її значення, охарактеризувати основні типи електростанцій та найважливіші ЛЕП, розкрити використання традиційних і нових способів одержання енергії , дати поняття про екологічні проблеми електроенергетики, охарактеризувати енергосистему України; розвивати вміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати, продовжити розвиток в учнів уваги, пам'яті, мислення; вчити економно споживати електроенергію; продовжити екологічне та профорієнтаційне виховання учнів, розпочате на попередніх уроках; виховувати в учнів почуття господаря своєї родини, країни та раціональне ставлення до використання електроенергії вдома, у школі та на майбутній роботі ; формувати ключові та предметні компетентності учнів.
Тип уроку: засвоєння нових знань .
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схеми-колаж.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
Міжпредметні зв ́язки: історія, економіка, екологія.
Обладнання : підручник, робочий зошит, зошит для практичних робіт, атлас, контурні карти , мультимедійна презентація, опорні схеми книжкова виставка
Основні поняття та терміни: електроенергетика, паливно-енргетичний комплекс, ТЕС,ТЕЦ, ГЕС, АЕС.
Випереджувальне завдання: Зібрати інформацію про негативний вплив на екологічний стан України ТЕС, АЕС, ГЕС.
І. Етап організації. Рефлексія.
ІІ. Етап орієнтації.
Очікувана відповідь.
Економіко-географічне положення України досить сприятливе. Його основними чинниками є:
• Україна найбільша держава у Східній Європі, її площа становить 603,7 тис. км 2 ; крайня північна точка с. Грем′яч (33° 11′ ), південна – мис Сарич (33° 44′ ), крайньою західною точкою є м. Чоп (48° 05′ ), східною – с. Червона Зірка(49° 15′ ),
• Вигідне сусідське положення - Україна безпосередньо межує з сьома країнами: Росією, Білоруссю, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою; Болгарія, Грузія, Туреччина - морські сусіди України. Значна кількість сусідів - позитивна сторона ЕГП України. Це дає можливість Україні розглядати різні варіанти міжнародних відносин.
• Вихід до Чорного і Азовського морів дозволяє Україні підтримувати відносини з морськими державами світу, проводити активну зовнішню політику, рішуче виходити на європейський і світовий зовнішні ринки.
• Близькість до України крупних промислових районів Росії, Польщі, Угорщини, Словаччини створює передумови для розвитку інтеграційних процесів в економіці, розширення двосторонніх господарських
зв'язків.
• Територія України знаходиться в районі інтенсивного розвитку транспортних магістралей, тому через територію України проходять важливі стратегічні магістралі (газопроводи, нафтопроводи) з Росії в країни Центральної і Західної Європи. Україна зацікавлена в тому, щоб її територія використовувалася для транзитних перевезень.
Позначте на контурній карті:
(Після цього блоку учитель робить стислий висновок про якість підготовки класу до уроку).
ІІІ. Етап визначення мети. Мотивація навчальної діяльності
Розповідь вчителя. Щороку 22 грудня в день зимового сонцестояння в Україні святкується День енергетика. Символічно, що свято співпадає з найкоротшим днем і найдовшою ніччю в році, коли робота енергетиків найбільш помітна.
Мозковий штурм
Уявіть собі таку незвичайну ситуацію: на Землі зникла електроенергія.
Які можуть бути наслідки такої події?
Висновок: Життя без енергії не можливе.
Оголошення теми, мети уроку.
Отже, сьогодні на уроці ми поговоримо про таку важливу галузь господарства, як електроенергетика, розглянемо, які джерела електроенергії є в нашій країні, які підприємства її виробляють, які проблеми електроенергетики та запропонуємо шляхи подолання енергетичних проблем.
ІV. Етап проектування. Заповнення таблиці "знаю – хочу знати"
План роботи |
Знаю |
Хочу знати |
Вивчили на уроці
|
1. Електроенергетика |
|
|
|
2. Основні типи електростанцій та найважливіші ЛЕП.
|
|
|
|
3. Альтернативні джерела електроенергії. |
|
|
|
4. Екологічні проблеми електроенергетики.
|
|
|
|
5. Енергозбереження |
|
|
|
Бесіда
V. Етап навчальної діяльності.
1. Що таке електроенергетика?
Очікувана відповідь: електроенергетика - це галузь промисловості, яка займається виробництвом електроенергії та її постачанням споживачам.
1. Електроенергетика як складова ПЕК України, її значення
Електроенергетика є базовою галуззю господарського комплексу України. Від рівня її розвитку залежить функціонування всіх інших галузей господарства.
Електроенергетика — галузь господарства, що виробляє електроенергію (на різних видах електростанцій) і передає її на відстань лініями електропередач (ЛЕП). Входить до паливно-енергетичного комплексу.
Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) — група взаємопов'язаних галузей: паливна промисловість, електроенергетика, допоміжні галузі (транспорт, водопостачання та ін.). які забезпечують господарство та населення паливом та електроенергією.
Найбільшими споживачами електроенергії в Україні є промисловість (до 65 % виробленої електроенергії), населення (побутові потреби), сільське господарство, транспорт.
Електроенергетика включає всі типи електростанцій: теплові (ТЕС) та теплоелектроцентралі (ТЕЦ), атомні (АЕС), гідравлічні (ГЕС), альтернативні — вітрові (ВЕС), сонячні; та електромережне господарство, у тому числі й лінії електропередач.
Теплові електростанції виробляють 42,9 % електроенергії країни (ТЕЦ — 4,2 %) (2008 р.), атомні — 46,9 %, гідроелектростанції — 6 %. До недавнього часу найбільшу кількість електроенергії виробляли ТЕС, але 2008 р. ця ситуація змінилася, і тепер майже половину енергії виробляють атомні станції.
Сучасне електроенергетичне господарство України за потужністю не поступається, а за багатьма показниками навіть перевищує електроенергетичні господарства розвинених країн Європи. Україна водночас є імпортером (з Росії) та експортером електроенергії.
Чи знаєте ви, що...
Програма розвитку елетроенергетики до 2030 р. передбачає, що загальні обсяги виробництва електроенергії в Україні зростуть до 251 000 МВт у 2015 р. та
420 000 МВт год — у 2030 р. Частка АЕС у виробленій електроенергії у 2030 р. становитиме понад 52 %. У структурі споживання також відбудуться помітні зміни. На сьогодні основними споживачами електроенергії є промисловість з часткою споживання 49,6 %, населення —14,3 %, комунально-побутові споживачі — 8,3 %, транспорт — 5%. До 2030 р. прогнозують, що частка промисловості у споживанні електроенергії знизиться до 40,4 %, а транспорту до 3,1 %. Частка населення зросте — до 22,2 % та комунально-побутових споживачів — до 12,0%.
Оскільки для цілковитого розв'язання цієї проблеми потрібно багато коштів і часу, необхідно спочатку досягати економії енергоресурсів за рахунок здійснення заходів енергозбереження — зменшення втрат під час транспортування, удосконалення режиму використання наявних механізмів та обладнання тощо.
Тож давайте ознайомимось з основними типами електростанцій в Україні
та найважливішими лініями електропередач .
Завдання 1 групі
Опрацювати частину § с. 105- 106, заповнити таблицю та схему
Завдання 2 групі
Опрацювати частину § с. 106- 107, заповнити схему та таблицю
Завдання 3 групі
Опрацювати частину § с. 107- 108, заповнити схему та таблицю
За планом:
1) сировина, кількість енергії;
2) чинники розміщення;
3) райони розміщення;
4) електростанції;
5) назвати позитивні і негативні наслідки.
Таблиця 1
Тип електро станції |
Сиро- вина |
Розмі- щення |
Район розміщення |
Назва |
Позитивні наслідки |
Негативні наслідки |
ТЕС, ТЕЦ |
|
|
|
|
|
|
АЕС |
|
|
|
|
|
|
ГЕС |
|
|
|
|
|
|
ВЕС |
|
|
|
|
|
|
Сонячна енергія |
|
|
|
|
|
|
ГТЕС |
|
|
|
|
|
|
4. Представлення результатів роботи над спільним проектом.
1група: характеристика ТЕС
Теплова електроенергетика.
Чи знаєте ви, що...
Загалом в Україні на сьогодні діє 104 енергоблоки теплових електростанцій. 26 із них доволі істотно фізично зношені, оскільки були введені в дію ще в 60-70-ті роки XX століття.
Теплові електростанції (ТЕС) поділяють на конденсаційні та теплоелектроцентралі (ТЕЦ). На конденсаційних теплоелектростанціях відпрацьована водяна пара конденсується і знову подається в котел для нагрівання. Конденсаційні ТЕС виробляють лише електроенергію. ТЕЦ виробляють одночасно електричну і теплову енергію (гарячу воду або пару), яку спрямовують по трубах для обігрівання житлових будинків, підприємств. Максимальний радіус використання теплової енергії ТЕЦ становить близько 35 км.
Використовують різні види палива:
- вугілля;
- газ;
- мазут;
- гас тощо.
Великі ТЕС розміщують у районах видобутку палива, поблизу річок, що дають воду для охолодження. Це економічно вигідно, оскільки перевозити паливо в кілька разів дорожче, ніж передавати електроенергію лініями електропередач.
Великі теплові електростанції побудовані на Донбасі — Луганська, Слов'янська, Старобешівська, Вуглегірська (найпотужніша — близько 4 млн кВт); у Придніпров'ї — Придніпровська, Криворізька, Запорізька; у західних областях — Добротвірська, Бурштинська, а також поблизу Харкова (Зміївська), Києва (Трипільська), Вінниці (Ладижинська).
Поблизу великих міст будують ТЕЦ, які виробляють електроенергію та тепло. Найбільші серед них побудовані в Києві, Одесі, у Харкові.
Проблеми теплових електростанцій пов'язані з тим, що вони є великими забруднювачами атмосфери. При спалюванні низькосортного вугілля з домішками сірки утворюється діоксид сірки (сірчистий газ), який, сполучаючись із водяною парою в повітрі, спричиняє кислотні дощі, крім того, сполуки азоту, сполуки свинцю, а також виділяється в атмосферу значна кількість теплоти. Вугілля, до того ж, не повністю згоряє. Це зумовлено використанням застарілих технологій спалювання палива. Крім того, застосування парових турбін на ТЕС потребує відведення великих площ під ставки, в яких охолоджується відпрацьована пара. Економічно невигідним і таким, що негативно позначається на довкіллі, є спалювання мазуту, нафти й газу. Варто відзначити, що ТЕС, яка працює на вугіллі, викидає в атмосферу більше радіоактивних речовин, ніж АЕС такої самої потужності. Це пов'язано з викидом різних радіоактивних елементів, що містяться у вугіллі у вигляді вкраплень (радій, торій, полоній та ін.). Це - «тихий Чорнобиль», наслідки якого безпосередньо невидимі, але постійно впливають на екологію. Концентрація токсичних домішок у хімічних відходах стабільна, і врешті-решт усі вони перейдуть у екосферу, на відміну від радіоактивних відходів АЕС, що розпадаються.
Тому важливим для ТЕС є їх модернізація, налагодження очистки викидів у атмосферу, а також використання золи і шлаку, які нагромаджуються на ТЕС.
Хоча, на мою думку, ТЕС треба повністю замінити альтернативними джерелами енергії, оскільки вони використовують невідновлювані корисні копалини, які можна використовувати більш продуктивно.
Бесіда за питаннями:
2 група: характеристика ГЕС
Гідроелектренергетика.
Чи знаєте ви, що...
Енергію води використовували значно раніше, ніж з'явилися перші гідроелектростанції, найчастіше — для приведення в дію механізмів млина. Найдавнішу згадку про водяний млин в Україні датують 1292 роком.
ГЕС дають найдешевшу енергію. Однак, якщо вони споруджені на рівнинних річках і водосховища затоплюють великі площі, то втрати від затоплення родючих земель і поселень можуть перевищувати вартість виробленої енергії.
Для більшості ГЕС на Дніпрі характерна саме така ситуація. Це стосується Київської, Канівської, Кременчуцької, Дніпродзержинської та Каховської ГЕС, які разом мають меншу потужність, ніж Бурштинська ТЕС. Тільки ДніпроГЕС-2 (поблизу Запоріжжя), яка є найпотужнішою (800 МВт) з усього каскаду, має найменше водосховище, що затопило пороги, зробивши ріку судноплавною.
До великих можна віднести також Дністровські ГЕС-1 та ГЕС-2, Теребле-Ріцьку ГЕС. Усі гідроелектростанції використовують переважно як пікові, тобто такі, які можна ввести в робочий режим у період найбільшого споживання енергії, а вночі — вивести. Щоб краще використати гідроенергію, інколи поблизу ГЕС будують гідроакумуляційні електростанції (ГАЕС). Суть цього комплексу полягає в тому, що в період малих навантажень на енергосистему електроенергія витрачається на роботу насосів, які перекачують воду на певну висоту в спеціальне водосховище. Під час найбільших (пікових) навантажень вода випускається і крутить додаткові турбіни ГАЕС. Такий комплекс діє на Київській ГАЕС.
Проблеми ГЕС
Гідроенергетичні технології мають багато переваг, але є й значні недоліки. Приміром, дощові сезони, низькі водні ресурси під час засухи можуть серйозно впливати на кількість виробленої енергії. Це може стати значною проблемою там, де гідроенергія складає значну частину в енергетичному комплексі країни; будівництво гребель є причиною багатьох проблем: переселення мешканців, пересихання природних русел річок, замулення водосховищ, водних суперечок між сусідніми країнами, значної вартості цих проектів. Будівництво ГЕС на рівнинних річках призводить до затоплення великих територій. Значна частина площі водойм, що утворюються, — мілководдя. У літній час за рахунок сонячної радіації в них активно розвивається водяна рослинність, відбувається так зване «цвітіння» води.
Зміна рівня води, яка подекуди доходить до повного висушування, призводить до загибелі рослинності. Греблі перешкоджають міграції риб. Багатокаскадні ГЕС уже зараз перетворили річки на низку озер, де виникають болота. У цих річках гине риба, а навколо них змінюється мікроклімат, ще більше руйнуючи природні екосистеми.
(Прийом"Вірю-не-вірю")
3 група: характеристика АЕС
Атомна електроенергетика. Позитивним щодо АЕС є незначні об'єми палива, які вона споживає (декілька вагонів за рік), а також те, що Україна багата на уранові руди. У нашій державі в даний час діє чотири АЕС — Рівненська (4 енергоблоки), Південноукраїнська (З енергоблоки), Хмельницька (2 енергоблоки) і Запорізька (6 енергоблоків, найпотужніша — 4 млн кВт). Чорнобильська АЕС закрита у грудні 2000 року. У 1980-ті роки планувалося спорудження Харківської, Чигиринської, Кримської та Одеської АЕС. Після Чорнобильської катастрофи існували сумніви щодо подальшого розвитку галузі. Однак атомна енергетика в Україні буде надалі розвиватися. Це пов'язано з дефіцитом палива, особливо у правобережній частині країни. Планується до 2030 року добудувати ще 9 нових атомних енергоблоків.
Проблеми галузі полягають у тому, що в Україні необхідно перейти на використання ядерних реакторів з високим ступенем надійності, пристосованих до роботи на низько збагаченому урані.
Проблеми АЕС
Важливо налагодити роботу підприємств, які перероблятимуть уранові руди в готове паливо для АЕС. Поки що його імпортують із Росії, куди надходить руда з українських родовищ. Нерозв'язаними залишаються проблеми поховання й утилізації відходів АЕС. Вони зберігають радіоактивність упродовж сотень років, а тому потребують спеціальних сховищ, які поглинають радіацію. В Україні таке сховище функціонує лише на Запорізькій АЕС. Створення захисту від різного типу радіоактивного випромінювання, значно підвищує вартість енергії, яку виробляють АЕС. Крім цього, ще одним недоліком АЕС є теплове забруднення води, тобто її нагрівання.
Цікаво відзначити, що за даними групи англійських медиків, особи, що працювали протягом 1946— 1988 рр. на підприємствах британської ядерної промисловості, живуть у середньому довше, а рівень смертності серед них від усіх причин, включаючи рак, значно нижчий.
Невиправним лихом для України залишається Чорнобильська трагедія. Але вона більше стосується того соціального строю, що її породив, ніж атомної енергетики.
З'єднайте Назву АЕС і місце її розташування.
Південноукраїнська АЕС |
м. Нетішин |
Хмельницька АЕС |
м. Південноукраїнськ |
Запорізька АЕС |
м. Кузнецовськ |
Рівненська АЕС |
м. Енергодар |
Відкрийте зошити для практичних робіт с. 22 , виконайте 3 завдання.
За картою атласу визначте найбільші лінії електропередач України.
Очікувані відповіді Донбас — Вінниця — Бурштин — Альбертірша (Угорщина), Хмельницьку АЕС та польське місто Жешув
6. Розповідь вчителя за презентацією про альтернативні електростанції
Вітроенергетика
Енергія вітру використовується людством віддавна. Одним з найперших винаходів використання вітру було вітрило десь у п’ятому тисячолітті до н.е.
Вітряні млини для переробки зерна винайдені ще у середньовіччі.
В останні роки енергія вітру все ширше використовується для одержання електроенергії. Створюються вітряки великої потужності і встановлюються на місцевості, де дмуть часті й сильні вітри. Кількість і якість таких двигунів зростає щорічно, налагоджене серійне виробництво.
Розвиток в Україні обумовлений наявністю великого технічно доступного потенціалу енергії вітру на території України.
Вітроенергетика - це значною мірою екологічно чисте виробництво.
- Затока Азовського Сивашу - площа акваторії 2700 км2. Це потенційна можливість розмістити ВЕС (до 135 тис. МВт.);
- Одеська область (до 20 тис . МВт)
Існує чимало переваг розвитку вітроенергетики, включаючи екологічні, економічні та практичні. Сумарна кінетична енергія вітру в світі може бути приблизно оцінена як у 80 разів вища від сумарного енергоспоживання людиною! І хоча для енергетичних потреб може бути використана лише певна частка від цього загального показника, майбутній розвиток самої технології має величезний потенціал.
Переваги для довкілля — відновлювальне джерело енергії, що зменшує залежність від викопного палива, скорочує рівень викидів парникових газів і сприяє боротьбі зі зміною клімату.
Економічні переваги — енергія вітру доступна практично в будь-якій країні і не залежить від коливання цін на викопне паливо, запаси якого невпинно скорочуються. За останні десятиріччя вартість вітроустановок, витрати на їх встановлення та обслуговування значно знизилися. В майбутньому ці витрати продовжуватимуть зменшуватися. Встановити невелику вітроелектроустановку можуть дозволити собі навіть кінцеві споживачі, особливо в тих країнах, де існують дотації та пільги на розвиток вітроенергетики.
Основні недоліки та обмеження
Географічні обмеження — Одне з основних обмежень розвитку вітроенергетики — це необхідність розташування установок у районах із високою інтенсивністю вітру протягом тривалого часу впродовж року. Інше обмеження полягає в необхідності виведення з експлуатації значних площ земель, які могли б бути використані під інші види господарської та природоохоронної діяльності.
Економічні недоліки — Порівняно високі первинні інвестиції у вітроенергетичні проекти в порівнянні з традиційними галузями енергетики, що працюють на викопному паливі.
Проблемне питання
Які, на вашу думку, екологічні недоліки ВЕС?
- шумові впливи;
- шкода для птахів, кажанів, інших видів тварин;
- втрата природних середовищ існування;
- можливе посилення ерозії ґрунту;
- необхідність оцінки повного життєвого циклу обладнання та матеріалів, на виробництво, експлуатацію та утилізацію яких витрачаються ресурси, що може супроводжуватися додатковими викидами парникових газів, які слід враховувати при плануванні вітроенергетики на шляху боротьби зі зміною клімату.
Чи можливо їх вирішити і як?
- Зміни ландшафту — Будівництво ВЕС часто призводить до естетично непривабливої зміни ландшафту місцевості Щоб зменшити такий тип впливу, ВЕС рекомендують розміщувати в промислово освоєних районах.
- Багато з описаних проблем вирішуються в процесі розвитку технології, проте питання негативного впливу на популяції птахів вимагає подальшого вивчення та врахування при плануванні вітроенергетичних проектів.
Деякі методи зменшення смертності птахів від спорудження та експлуатації вітроустановок, що успішно використовуються у світі, включають такі:
- Ретельний вибір місця спорудження з урахуванням шляхів переміщення, місць гніздування, зимівлі птахів;
- Наземне відлякування птахів (біоакустичні, ультразвукові, піротехнічні, механічні, лазерні, візуальні методи);
- Геліоенергетика та сонячна енергія
Потенціальні можливості використання безпосередньо сонячної енергії дуже великі. Якщо ми зможемо використовувати 0,0125% всієї цієї енергії, то людство було б повністю забезпечене енергією зараз, а використання 0,5% повністю б покрило всі потреби людства назавжди.
Серед переваг сонячної енергії — її вічність і виняткова екологічна чистота. Сонячна енергія надходить на всю поверхню Землі, лише полярні райони планети страждають від її нестачі. Тобто, практично на всій земній кулі лише хмари та ніч заважають користуватися нею постійно. Така загальнодоступність робить цей вид енергії неможливим для монополізації, на відміну від нафти і газу. Звичайно, вартість 1 кВт • год. сонячної енергії значно вища, ніж отримана традиційним методом. Лише п'ята частина сонячного світла перетворюється в електричний струм, але ця частка дедалі зростає завдяки зусиллям учених та інженерів світу.
В Україні річне надходження сонячного випромінювання складає 3500-5200 МДж/м що знаходиться на одному рівні з країнами, які активно використовують сонячні колектори (США, Німеччина, Швеція та інш.). Вся територія України придатна для розвитку сонячного теплопостачання. Сезонний період, коли використання сонячної енергії, реальне для України, становить квітень-вересень, а для південних районів - березень-жовтень.
Енергія сонячної радіації за рік, що досягає поверхні Землі у великих містах України, має значення:
- Сімферополь - 4,99 ГДж/м2;
- Одеса - 4,8 ГДж/м2;
- Донецьк - 4,44 ГДж/м2;
- Київ - 4,12 ГДж/м2;
- Суми - 3,89 ГДж/м2;
- Львів - 3,85 ГДж/м2.
Проблемне питання
Чому в Україні мало використовують енергію Сонця?
В Україні, використання енергії Сонця ускладнюється наявністю наступних проблем:
· Висока вартість перетвореної сонячної енергії, яка доки не може конкурувати за ціною з традиційними її джерелами, а також довгий термін окупності самого устаткування, інколи порівнянний із заявленим терміном служби самого устаткування.
· Низька інформованість громадськості про технології сонячної енергії і можливості її використання в українських умовах.
· Відсутність реальної державної підтримки сектора поновлюваної енергетики у вигляді пільг і субсидій, а також спеціальних кредитів.
· Ринок гелиоенергетичного устаткування налічує всього декілька вітчизняних компанії-виробників ефективних, надійних і довговічних гелиосистем.
- Геотермальна енергія (ГТЕС)
Геотермальна енергія (природне тепло Землі), акумульована в перших десятьох кілометрах Земної кори, за оцінкою МРЕК-ХІ досягає 137 трлн. т у.п., що в 10 разів перевищує геологічні ресурси усіх видів палива разом узятих.
Гідрогеотермальні ресурси, які використовуються на сьогодні практично, складають лише 1% від загального теплового запасу надр. Досвід показав, що перспективними в цьому відношенні варто вважати райони, в яких зростання температури з глибиною відбувається досить інтенсивно, колекторські властивості гірських порід дозволяють одержувати з тріщин значні кількості нагрітої води чи пари, а склад мінеральної частини термальних вод не створює додаткових труднощів по боротьбі із солевідкладеннями і кородуванням устаткування.
Аналіз економічної доцільності широкого використання термальних вод показує, що їх варто застосовувати для опалення і гарячого водопостачання комунально-побутових, сільськогосподарських і промислових підприємств, для технологічних цілей, добування цінних хімічних компонентів і ін. Гідрогеотермальні ресурси, придатні для одержання електроенергії, становлять 4% від загальних прогнозних запасів, тому їхнє використання в майбутньому варто пов’язувати з теплопостачанням і теплофікацією місцевих об’єктів. Джерела геотермальної енергії розташовані по всій території України. Україна має значні потенційні ресурси геотермальної енергії. Районами її можливого використання є:
- Крим
- Закарпаття
- Донецька область
- Запорізька область
- Луганська область
- Полтавська область
- Харківська область
- Херсонська область
- Чернігівська область.
ГТЕС - загальна потужність - 200-250 млн. кВт, глибина буріння - до 7 км на 50 років.
Проблемне питання
Які найперспективніші райони для будівництва ГЕТЕС в Україні:
- Закарпаття
- Крим
- Львівщина.
Теплопостачання - загальною потужністю до 1,2-1,5 млрд. кВт, глибина буріння - до 4 км на 50 років.
Переваги і недоліки геотермальної енергії
Переваги:
Геотермальну енергію отримують від джерел тепла з великими температурами.
Вона має декілька особливостей:
температура теплоносія значно менша за температуру при спалюванні палива;
найкращий спосіб використання геотермальної енергії — комбінований (видобуток електроенергії та обігрів).
Недоліки:
низька термодинамічна якість;
необхідність використання тепла біля місця видобування;
вартість спорудження свердловин виростає зі збільшенням глибини.
Це джерело характеризується різноплановим впливом на природне середовище. Так в атмосферу надходить додаткова кількість розчинених підземних водах сполук сірки, бору, аміаку, ртуті; викидається водяна пара, збільшуючи вологість; супроводжується акустичним ефектом; опускання земної поверхні; засолення земель.
Прийом "Дерево рішень"
З якого боку не глянь, а електроенергія для людей досить дороге задоволення. Добування електроенергії супроводжується економічними та екологічними проблемами. Запропонуйте шляхи вирішення цих проблем.
- удосконалювати технології видобування;
- знаходження нових джерел;
- зменшити використання невідновлюваних джерел для добування електроенергії;
- модернізувати очисні системи;
- ощадливо використовувати;
VІ. Контрольно-оцінювальний етап.
Відеозапитання:
Домашнє завдання. Опрацювати тему 5 .с. 105 – 115. Контрольні питання с.115.
Виконати у практичній роботі № 7 завдання 1.
☺☺ Розгадайте кросворд
☺☺☺ Виробіть програму енергозбереження для своєї родини. Обчисліть скільки коштів зекономить родинний бюджет.
Гра Розв’язування кросворду. Визнач ключове слово.
Запитання:
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
|
|
|
|
|
|
|