Група «Народознавці»
Хліб і сіль в українській хаті завжди були символом гостинності. Хліб, як і рушник, здавна в Україні служив оберегом. Кругла паляниця нагадувала сонце і була символом сонця, якому вклонялися наші далекі предки. Жоден із українських обрядів не обходився без хліба, тому що хліб - це життя, добробут, багатство.
- Коли народжувалася дитина, то провідувати її йшли з хлібом, щоб дитина була щасливою, багатою. На хрестини також йшли з хлібом. Сватали дівчину із хлібом, яким обмінювалися при згоді дівчини на шлюб. Перед весіллям у суботу пекли караван, який оздоблювали калиною, барвінком, червоними стрічками. Крім караван, пекли калачі, шишки. Мати благословляла молодих хлібом, коли вони йшли до церкви, обсипала їх пшеницею на щасливе й багате життя.
- У поховальних обрядах також присутній хліб. Його клали на віко домовини. Калач чи хліб несли до церкви, де служили панахиду по померлому. На поминальному обіді усім роздавали поминальне печиво, пиріжки чи булочки.
- Найбільше хліб використовували у різдвяному обряді. По-перше, символ Різдва - це дідух, житній або пшеничний сніп, який стояв на покуті до Водохреща. По-друге, це обрядова їжа - кутя, яку готували на всі святі вечори (6 січня - святвечір, 13 січня - щедрий вечір, 18 січня - голодна кутя). Кутю готували із товченої пшениці, додавали мед, мак, горіхи. Ще одна обрядова страва - пироги, які обов'язково пекли на щедрий вечір 13-ого січня.
- На Великдень пекли із здобного тіста обрядовий хліб - паску, прикрашали фарбованим пшоном, маком, цукровою пудрою. Хліб використовували і в обрядах зустрічі весни на свято 40 святих (22-ого березня). Господині пекли із тіста жайворонків, з якими діти вибігали надвір і закликали весну. Обрядове печиво пекли і на свято Маковія (14-ого серпня) - це коржі з маком та медом. І нарешті - калита, яку пекли на Андрія (13-ого грудня). Калита - круглий корж з діркою посередині, який символізував сонце. І кусання калити не випадкове, адже сила осіннього сонця зменшувалася і , очевидно, це символізувала собою надкушена калита.
- "Хліб наш насущний дай нам на кожен день", - молили Всевишнього наші предки і дякували Богові щоденно за хліб на столі.
1. Не можна починати роботу, коли господар хворий - «буде мізерне зерно».
2. Не можна лихословити та лаятись, «щоб чорт не ходив слідом та не розсівав бур’янів».
3. Не можна губити крихт від їства, бо «миші трубитимуть збіжжя».
4. Не можна в цей день позичати посівного зерна, «аби до нового врожаю не йти в позички».
5. Не можна доїдати хліб після когось – забереш його силу та щастя.
6. Якщо хліб упав на підлогу, потрібно підняти його, поцілувати і з’їсти.
7. Якщо на дорозі лежить окраєць не можна через нього переступати. Потрібно підняти, обтрусити і дати птахам.
8. Даси хліб собаці – будеш бідувати все життя.
9. Люди, переломивши кусок хліба, на все життя стають друзями.
Є багато приказок і прислів’їв про хліб.
На чорній землі білий хліб родить.
Без солі й без хліба немає обіду.
Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
Як окраєць на столі, то й життя веселіше.
Хліб – батько, вода – мати.
люди мруть не від хлібу, а від голоду.
Без хліба суха бесіда.
Без солі не смачно, без хліба – не ситно.
Паляниця – хлібові сестриця.
Зима із снігом – літи із хлібом.
Яка пшениця, така й паляниця.
Сій вчасно, вродить рясно.
Де хліб і вода, там немає голоду.
Яка пшениця, така й паляниця.
Сила від хліба, хліб від землі.