Етапи наукового дослідження

Етапи науково дослідження Поліщук І. О.

Підготовчий етап 1.1. Вибір напряму дослідження, яке планується провести.1.2. Попереднє вивчення стану питання, що досліджується, в науці та практиці.1.3. Виявлення суперечностей, формулювання проблеми.1.4. Обґрунтування актуальності дослідження.1.5. Формулювання теми дослідження.1.6. Визначення об’єкта та предмета дослідження.1.7. Визначення мети дослідження.1.8. Формулювання гіпотези дослідження.1.9. Постановка завдань дослідження.

Попереднє вивчення стану питання, що досліджується, проводиться за такими напрямами: ознайомлення з історією та сучасним станом дослідження питання; створення попереднього уявлення про об’єкт та предмет дослідження;- відокремлення відомого від невідомого; конкретизація питань, які ще не вивчені.

Попереднє вивчення стану питання дозволяє:- провести якісний та кількісний аналіз проблематики;- обґрунтувати актуальність дослідження;- виявити суперечності між теоретичним обґрунтуванням і практичною реалізацією предмета дослідження;- сформулювати проблему;- сформулювати тему дослідження.

Дослідження – науковий метод вивчення будь-якого об’єкту (предмету, явища) з метою виявлення його закономірностей, які характеризуються об’єктивністю, відтворюваністю, доказовістю, точністю.

Зазвичай дослідження складається з декількох етапів: Етап розробки та затвердження протоколу дослідження. Підготовчий етап. Польовий етап – збір первинних даних. Етап обробки і аналізу даних. Етап представлення та поширення результатів.

Обґрунтування актуальності дослідження – це визначення потреби в опрацюванні проблеми, аналіз рівня її розв’язання, попереднє прогнозування наслідків від упровадження одержаних результатів. Актуальність дослідження характеризує співвідношення між тим, що з даної проблеми вже відомо і що досліджується, і свідчить про те, для якої галузі науки чи практики мають цінність наукові результати дослідження.

Обґрунтовуючи актуальність дослідження, варто: - звернути увагу на своєчасність, важливість розроблення обраної теми для розвитку відповідної галузі науки та практики;проаналізувати ступінь її дослідження в теорії та практиці;обґрунтувати необхідність впливу результатів науково-дослідницької діяльності на об’єкт дослідження як шлях підвищення ефективності (модернізації, раціоналізації, удосконалення тощо) певного процесу, явища, моделі, предмета тощо.

Тема дослідження – це конкретизація і вичерпне визначення досліджуваного явища, сфери, межі досліджень. Під час формулювання теми дослідження слід дотримуватися таких вимог:- тема має відтворювати та узгоджувати об’єкт, предмет і мету дослідження;- тема має вказувати на зміст проведеного дослідження;- формулювання теми має бути досить конкретним; у темі має висвітлюватися спрямування на дослідження конкретного аспекту теорії чи практики;- тема має забезпечувати цілісність дослідження.

Об’єкт дослідження – це конкретна частина об'єктивної реальності, що породжує проблемнуситуацію і тому обрана для вивчення. Предмет дослідження – частина об’єкта, яка включає в себе ті сторони та властивості об’єкта, які в максимальній мірі відтворюють проблему і підлягають вивченню. Предметом дослідження можуть бути тільки ті елементи, зв’язки, стосунки всередині об’єкта, які безпосередньо вивчатимуться дослідником.

Мета дослідження – це передбачуваний результат. Із формулювання мети має бути зрозуміло: - що досліджується;- для чого досліджується (суспільне значення);- яким шляхом досягається результат. Мета дослідження може бути спрямованою на:- виявлення залежностей, що існують між певними факторами;- визначення зв’язків між певними явищами;- визначення умов для усунення недоліків у процесах;- розкриття можливостей удосконалення процесів;- встановлення закономірностей та тенденцій розвитку тощо.

Гіпотеза дослідження – це науково обґрунтоване припущення, формулювання можливого результату або можливого способу вирішення проблеми. Основні вимоги до гіпотези:- не повинна містити невідомих науці понять; - не повинна суперечити вже доведеним фактам; - не повинна пояснювати вже відомі факти; - не повинна супроводжуватися винятками; - має бути такою, що перевіряється на даному рівні теоретичних і практичних знань;- формулювання гіпотези має бути простим і зрозумілим.

Завдання дослідження мають дати уявлення проте, які послідовні кроки слід зробити для розв’язанняпоставленої проблеми та досягнення мети. Завданнями дослідження можуть бути: опис, виявлення, розроблення, обґрунтування, уточнення, доповнення, систематизація, удосконалення, розвиток,конкретизація, аналіз (концепції, підходу, методу, змісту тощо). Оптимальна кількість завдань дослідження – 4-5.Єдиних вимог і алгоритмів для формулювання завдань дослідження не існує.

Детальне вивчення інформаційних джерел Під час вивчення інформаційних джерел можна виділити такі етапи: Пошук та відбір необхідних інформаційних джерел (бібліографічні, довідкові видання, каталоги, схеми, креслення, реферативні журнали, Internet-ресурси тощо). Попереднє ознайомлення з ними, їх класифікація.3. Вивчення інформаційних джерел (читання, конспектування, виписування тощо).4. Систематизація та використання накопиченого інформаційного матеріалу в процесі дослідження (аналіз й узагальнення, створення власної картотеки, підготовка анотацій, рефератів, огляду літератури).5. Складання бібліографії

Оцінювання ефективності дослідження. Під час формулювання наукової новизни дослідження необхідно показати відмінність результатів роботи, які планується отримати, від відомих раніше варіантів вирішення проблеми, а також описати ступінь новизни (вперше одержано … , удосконалено … , набуло подальшого розвитку … тощо). Наукові результати теоретичних досліджень можуть мати форму концепції, гіпотези, класифікації, закону, методу тощо. Новизна дослідження може полягати у розробленні, розкритті, доповненні, обґрунтуванні, створенні нового.

Визначення практичного значення дослідження – це визначення практичної потреби в опрацюванні проблеми, зазначення конкретних шляхів застосування одержаних результатів на практиці, визначення ефекту (економічного, науково-технічного, соціального тощо), що спричиняється через практичне застосування результатів дослідження на практиці (у виробництві, медицині, економіці, соціальній сфері тощо). Практична значущість може включати обґрунтування нової системи, рекомендації, вимоги, пропозиції.

Формулювання загальних висновків Висновки формулюються ретельно, точно, без перенавантаження цифровими даними чи додатковими окремими поясненнями. Кількість сторінок – не більше, ніж 5-6. У висновках виділяється все нове та найважливіше з того, що міститься в результатах дослідження, йому дається вичерпна оцінка. В останньому пункті висновків можуть бути запропоновані напрями, шляхи подальшого розвитку дослідження.