Фанфік до твору Лесі Українки «Давня казка»
На уроках української літератури у 8 класі ми вивчаємо ліро-епічну соціальну поему-казку Лесі Українки «Давня казка». Цей цікавий і філософський твір порушує проблеми ролі поета й поезії в суспільстві, авторка торкається питань про суть людського щастя, вдячності. Юні читачі переймаються долею поета, тому його смерть дуже вражає. Звичайно ж, нам хочеться змінити сюжет. Можна запропонувати учням придумати своє закінчення твору або змінити деякі епізоди, тобто створити фанфіки.
Казка ця цікава дуже,
Але сумно без поета.
Чудеса в казках бувають,
Повернути його треба.
У той час, коли в темниці
Наш поет страждав від болю,
Його вірші всі читали
Про життя, добро і волю.
А Бертольдо усе злився,
Не міг вдіяти нічого –
Навіть слуги його вірні
Віршам вірили чудовим.
Почали допомагати,
Різне зілля діставали,
Напували ним поета,
І хвороби відступали!
А коли він вже одужав
І на ноги став ставати,
Відчинили навстіж двері,
Щоб з темниці врятувати!
І помчав поет крилатий
Людям щастя дарувати.
А Бертольдо, злий на світ весь,
Зачинився у палатах.
З Ізідорою своєю
За кордон вони тікали,
Забирали все багатство,
Щоб народу не дісталось.
Тільки людям хіба треба
Камені коштовні їхні?
Всі бажали лиш одного –
Граф лихий хай зовсім зникне!
Поет завжди із народом,
Надихає його знову.
І скінчилась давня казка,
Бо настала правда нова!
І звучить повсюди пісня,
Що поет її складає
Для народу, що піднявся,
Волю й незалежність має!
За жанром цей фанфік - сиквел (Sequel) - продовження, де змальовано, що трапилося з героями після закінчення тексту. Віршовий розмір його, як і твору Лесі Українки “Давня казка” - чотиристопний хорей. Римування перехресне (другий і четвертий рядки) та без рим (перший і третій рядки); рими жіночі.