Тема: Файли, папки та операції над ними. Безпека життєдіяльності при роботі з комп'ютером.
Мета:
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
І. Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань
ІІІ. Мотивацій навчальної діяльності
На цьому уроці ми дізнаємось що таке файли, папки і які операції можна виконувати над ними.
IV. Вивчення нового матеріалу
В ОС всі програмні дані зберігаються в постійній пам'яті комп'ютера у вигляді файлів.
Файл - це сукупність інформації, що має ім'я і зберігається на диску.
Кожен файл як і людина має своє ім'я.
Ім'я файлу складається з двох частин розділений крапкою, імені і розширення (типу).
Ім'я файлу дає користувач, а тип в основному задається програмою автоматично при його створені. Файл — це ділянка пам'яті, яка містить певну інформацію (текстову, графічну, музичну) і має конкретне ім'я.
Файлом називається іменована область на диску комп'ютера. Мається на увазі, що певний вид інформації (графічна, текстова, звукова, відео та ін.) має унікальне ім'я, яке використовується для пошуку інформації та для того, щоб користувач мав змогу визначити тип інформації за іменем файлу. У ім'я файлу також входить розширення файлу. Розширення вказує користувачеві, який тип інформації зберігається у файлі.
У найбільш поширених системах MS-DOS та Windows ім'я файлу та його розширення розділяються крапкою. Розширення файлу складається з трьох літер, а ім'я - максимум з восьми у MS-DOS та максимум з 256 символів у Windows.
Перший файл, очевидно, зберігає документ з рефератом, другий - графічне зображення потягу, третій - відеозапис шкільного свята.
Всі файли поділяються на ті, що зберігають програми і призначені для виконання, та файли, що зберігають іншу інформацію. Загальноприйнятими розширеннями файлів першої категорії є COM, EXE, ВАТ.
Файли другої категорії можуть мати розширення:
DOC, TXT, LEX, WRI - текстові файли;
BMP, GIF, JPG, RLE, WMF - графічні файли;
AVI, MPG, DAT- відеофайли;
WAV, PCM, MP3 - звукові файли;
Крім основних вищеперерахованих розширень є дуже багато інших, і вони використовуються різними програмами.
Деякі властивості файлів:
цифр;
На вінчестері сучасного комп'ютера зберігаються тисячі файлів. Файли можуть об'єднуватися в групи, які називають папками. Кожна папка має своє ім'я. У папці можуть міститися інші папки. Папки можуть містити різні типи файлів, такі як документи, музика, рисунки, відео або програми. Файли можна копіювати та переміщувати до створених вами папок із різних джерел, наприклад інших папок, іншого комп'ютера або Інтернету.
Ви вже ознайомлені з папкою Мої документи. Наприклад, для групування файлів у межах папки Мої документи можна створити нову папку. Якщо знадобиться перемістити нову папку в інше місце, то можна легко зробити це, виділивши потрібну папку та перетягнувши її до нового розташування.
На кожному диску комп'ютера є так звана головна (або коренева) папка (тільки одна на кожен диск), в якій можуть зберігатися як файли, так і інші папці. Ці папки є папками другого рівня. В цих папках також можуть зберігатися файли і папки, які відносяться до другого рівня. Рівнева (або деревовидна) структура файлів дає змогу користувачеві швидко знайти необхідний файл.
Наприклад, в системі Windows всі документи зберігаються в папці Мої Документи, папка VIDEO напевне зберігає відеофайли.
Для того, щоб вказати місцезнаходження файлу, існує поняття шляху до файлу. Наприклад, шлях C:\MUSIC\W\tanci.wav вказує, що звуковий файл із записом пісні гурту "Воплі Відоплясова" "Танці" зберігається у папці W, яка, в свою чергу, знаходиться у папці MUSIC, що розташована у кореневій папці диску С.
Потрібно зазначити, що назви дисків комп'ютера мають певну систему: дисководи для гнучких дисків позначаються літерами А, В, жорсткі диски - літерами С, D, Е, і т.д. за кількістю дисків. Якщо в склад комп'ютера входить пристрій для читання лазерних дисків, то він зазвичай є останнім у списку дисків комп'ютера.
Диски бувають логічними та фізичними. Фізичні диски - це, по суті, механічні пристрої. їх може бути кілька (зазвичай, максимум два). На фізичному диску може бути один або декілька логічних дисків. Вони і позначаються літерами: спочатку перелічуються логічні диски на першому фізичному диску, потім на другому.
Формат запису імені диску такий: спочатку записується літера диску, потім двокрапка. Наприклад, С:.
Як видно з прикладу шляху до файлу, спочатку записується ім'я диску, потім зворотна риска дробу "\", що позначає кореневу директорію, потім імена директорій із завершальною зворотною рискою дробу (MUSIC\) - це відрізняє ім'я файлу від імені директорії, потім - ім'я файлу з розширенням. Шлях до файлу записується у зворотною порядку до того, як би ми охарактеризували місцезнаходження файлу.
Шлях до файлу необхідний для того, щоб вказати якійсь програмі, який файл вона може використати, тому що файлів з іменем, скажімо, KURSOVA.TXT може бути декілька, але вони знаходяться в різних папках. В одній папці може бути тільки один файл з даним іменем.
Перегляд файлів і папок
Windows пропонує декілька способів розташування та позначення файлів під час перегляду їх у папках, таких як Мої документи. Ви можете змінити спосіб відображення файлів у відкритій папці за допомогою меню Вигляд можна вибрати один із запропонованих режимів вигляду розташування значків у папці:
Відкривання файлу або папки відбувається в результаті подвійного клацання мишею.
У Windows є спеціальні папки Мої документи, Мій комп'ютер, Мережне оточення, Кошик. їх значки та властивості відрізняються від стандартних папок.
V. Підсумки уроку
VІ. Домашнє завдання:
Опрацювати п