Фітовітальня "Лікарські рослини"

Фітовітальня «Лікарські рослини»

Мета:  Розкрити практичну цінність природи для людини; виховувати бережливе ставлення до природи; поповнити знання учнів з теми «Лікарські рослини».

Хід заняття

Є на світі рослин так багато,

Їх Земля віддає недарма.

Бо лікують людей дуже радо,

Й кращих ліків на світі нема.

 

Пропонують здоров'я нам чудо,

Манять нас походить по росі.

Їх відшукують люди усюди,

 Ці цілющі скарби на Землі.

 

Первоцвіт і барвінок, калина,

Звіробій і любисток, і хміль,

Кропива і кульбаба, й ліщина

Поглядають на нас звідусіль.

 

Жовтим оком моргає ромашка,

І волошка синіє в росі,

І конвалії крихітні чашки —

Пропонують нам ліки усі.

 

Вітчизно люба! Рідний край!

Ліси, поля, долини, води...

Ти лиш задумайся, пізнай

Ті дивні дари природи.

В них — сила і любов.

Земля — то мати люба,

В її таїни знов і знов

Заглиблюйся, побачиш чудо.

1-й ведучий. Сила від матері-Землі...

Саме про це ми хочемо сьогодні вам розповісти. Адже кожному із нас мати-Земля дає свої сили. Тільки умій їх взяти, знай свою Землю-матір, люби її і шануй. І кожна людина матиме великі життєві сили, щоб здійснити свій подвиг, чесно і правильно пройти життєвою дорогою.

2-й ведучий. Немає жодної билинки, яка 6 не мала благотворної сили для людини. І все це тому, що рослина вбирає в себе те, що її оточує, як сонце всіх гріє, освітлює душу.

Хочеться, щоб ми більше розуміли душу зеленої рослини, бережно ставилися до рослинного світу.

3-й ведучий. Зелений світ — це той світ серед якого і завдяки якому живе людина на Землі. Зелений колір — це колір життя. Уявіть собі одну годину без рослинного зеленого світу. Це не що інше, як година смерті живого на планеті. Зелений світ оберігає людину від голоду, холоду і хвороб, дає силу і наснагу.

І сьогодні ми з вами відкриваємо світ знань живої природи, заглянемо до бабусь-знахарок, пригадаємо легенди.

Ведуча.

Добрий лікар Айболить,

Він під деревом сидить.

Всі заходьте лікуватись.

Всіх він вилікує вмить.

1-й хворий.

Лікарю! Допоможіть!

Із рани кров зупиніть!

Лікар.

Ой, біда, біда!

Йоду в мене вже нема!

2-й хворий.

Лікарю! Допоможіть!

Голова в мене болить!

Лікар.

Ой, біда, біда!

Цю біду не відведу,

Цитрамону не знайду!

3-й хворий.

Лікарю! Допоможіть!

В животі весь день бурчить!

Лікар.

Ой, біда, біда! Нічого не можу зробить!

Де всі ліки подівались?

Час лікарню закривати,

Інше заняття шукати!

Хворі.

Ну, а нам що робити?

Де нам ліки знайти?

Як нам врятуватися від цієї біди?

Ведуча. Друзі! Я знаю, як вам допомогти. Ходімо зі мною до бабусі Медуниці. Бабуся Медуниця дуже добра і допомагає всім хворим людям. Навіть тоді, коли лікарі вже безсилі допомогти.

Діти. Добрий день, бабусе Медунице!

Бабуся.

Добрий день, мої любі!

З чим завітали до мене?

2-й хворий.

Ой, бабусю, поможіть!

Голова в мене болить!

В аптеці ліків не знайшли.

Тож до Вас тепер прийшли.

1-й хворий.

З пальця, бабцю, кров іде.

Не допомогли ніде.

3-й хворий.

В животі весь день бурчить.

Ну, з лікар все мовчить!

Бабуся.

Зараз, дітки, поможу,

Чаєм міцним напою.

Ось сідайте ви до столу,

Чай у мене чарівний.

Вмить всі болі він знімає,

Всіх на ноги піднімає.

Зараз будете здорові —

Не хворітимете ніколи» (Бабуся наливає чай і по черзі подає хворим дітям).

Голова в тебе болить!

Ти з барвінком подружись.

Чаю з нього ти напийсь.

А в подружки візьми м'яту,

Принеси її у хату,

Приклади листок до лоба —

І за мить будеш здорова.

Кров зупинимо ми враз—

Виручає подорожник нас.

Ти листок потри

І до рани приклади.

Пошукай ще деревію —

Капне сік на твою рану,

І забудеш, де боліло!

Кажеш, в животі бурчить?

Тоді треба більше пить

Чай з ромашки, звіробою,

Ти запар траву з водою.

2-й хворий.

Голова вже не болить —

Танцювать уже кортить!

1-й хворий.

Вже не йде із рани кров.

І не було рани мов!

3-й хворий.

В животі вже не бурчить.

Шлунок теж уже мовчить!

(Танок).

Діти. Ви, бабусю, чарівниця!

Бабуся. Та ні, діти! Зовсім я не чарівниця! Просто знаю і люблю природу. Чую, що говорить кожна квіточка, що шепоче кожен листочок, бачу красу дерев і рослин, розмовляю з ними, як із живими друзями. І не чарівницею, не знахаркою, не відьмою називають мене, а травознавцем, фітотерапевтом.

А тепер ми запрошуємо усіх гостей і дітей до фітобару «Меліса», де вас почастують лікувальними чаями.

(Діти підходять до етапу з назвою«Чай заспокійливий»).

Дівчинка. Дорогі гості! Я хочу вас пригостити чаєм заспокійливим. Коли ви будете його пити, то ніколи не будете сердитися. Завжди будете чемними, ввічливими, доброзичливими. Ніколи не будете сваритися ні на роботі, ні вдома. І сон буде міцний, і на серці легко, і всяка робота буде вам на радість.

В мене чай — потрібний для спокою,

Щоб не сварились між собою.

В нього я поклала листя м'яти,

Щоб в житті лиш добре було знати.

Є ще в ньому корінь валер'яни,

Щоб минали вас думки погані.

Заспокійливий чай попивайте

І тривог у житті не майте.

(Діти і гості підходять до столу з табличкою «Чай для волосся»).

Дівчинка. Коли поп'єте мого чаю, а потім ще й голову змиєте травами, то матимете чудові коси.

Хто хоче пишне волосся мати,

Прошу мого чаю скуштувати.

Я туди травки клала,

І окропом заливала.

Хто мій чай частенько буди пити,

Той без лисини завжди буде ходити.

Кучері зав'ються, ой, пишненькі,

Станете ви ніжні і гарненькі.

 

А коли ще й голову помити,

То саме волосся буде витись.

Тож ходіть до мого чаю, пригощайтеся.

Наступний — «Чай довгожителів».

Дівчинка.

І до мене йдіть чай пити,

Будете на світі довго жити.

З бузини, шипшини попивайте

І ніяких болячок не знайте.

Листя із суниць туди додайте

І собі здоров'ячка придбайте.

 

А зараз перейдемо до «Чаю богатирського.

Дівчинка. Ходіть до мене скуштувати чаю богатирського.

Хто мого чаю нап'ється,

Той сили набереться.

Стане міцним і дужим.

Горобинки і суниць поклала,

Щоб силонька до вас прибувала.

І морквяний сік тече у ньому

На добро козаку молодому.

Прошу вас, попийте мого чаю.