Фізкультхвилинки на уроках інформатики Ч.2

ФІЗКУЛЬТУРНІ ХВИЛИНКИ

Здоров'я – не все, але все без здоров'я – ніщо.

Сократ

Вправи-енергізатори, нестандартні фізкультхвилинки

Енергізатор – це коротка вправа, що віднов­лює енергію групи.

Призначення енергізаторів на уроці – ство­рення позитивної психологічної атмосфери в класі, відновлення енергії та посилення групової актив­ності. Крім того, вони дозволяють учням проявити рівні здібності — тілесно-кінестетичні, візуально-просторові, міжособистісного спілкування.

«М'ячик по колу»

Обладнання: м'яч середнього розміру.

Хід вправи: учні стоять. Руки з відкритими долонями на рівні талії.

Завдання: кидати м'яч один одному хаотично, якомога швидше, але не допускати його падіння.

«Австралійський дощ»

Хід вправи: учні стоять. Учитель показує рух, усі повторюють його, поступово приєднуючись один до одного.

•    Чи знаєте ви, який австралійський дощ?
•    Піднімається вітер (потираємо руки).
•    Падають перші краплини дощу (клацаємо паль­цями).
•    Почалася злива (плескаємо долонями по стег­нам).
•    Злива перетворилася на бурю (тупаємо).
•    Ось буря стихає (плескаємо долонями по гру­дині).
•    Стихає злива (плескаємо долонями по стег­нам).
•    Закінчується дощ, падають останні краплі (кла­цаємо пальцями).
•     Шумить тільки вітер (потираємо долоні).
•    Австралійський дощ скінчився. Сонце! (Діти піднімають руки вгору)

«Цифри»

Хід вправи: стоячи, за інструкціями вчителя виконуємо вправу: «Зараз ми будемо писати цифри у незвичний спосіб.

Цифру 1 «пишемо» носом (кажемо і вико­нуємо),

цифру 2 – підборіддям,

цифру 3 – правим плечем,

цифру 4 – лівим плечем,

цифру 5 – «пишемо» правим ліктем,

цифру 6  – лівим ліктем,

цифру 7  –  правим коліном,

цифру 8  –  лівим коліном,

цифру 9  – правою ногою,

а десяточку – «хвостиком».

«Шалене курча»

Хід вправи: учні стоять, і за командою одно­часно трусять по вісім разів – спочатку правою рукою, потім лівою рукою, потім правою ногою, потім лівою ногою. Не зупиняючись, продовжують разом робити теж саме, тільки по сім разів, потім по шість разів тощо. Темп рухів поступово підви­щується. Вправа закінчується, коли зроблено по одному стряхуванню кожною кінцівкою. Учасникам стає зрозуміло, чому вправа має таку назву.

«Подарунок»

Хід вправи: учні стоять. Починаючи з ведучо­го, кожний по черзі засобами пантоміми зображує якийсь предмет чи поняття і «дарує» його сусіду (морозиво, квітку, кішку, сонце, свій настрій тощо). Сусід «приймає подарунок» і робить якийсь інший подарунок наступному учаснику.

«Добра тварина»

Хід вправи: діти стоять, тримаючись за руки. Ведучий тихим голосом каже: «Ми одна велика, добра тварина. Послухаймо, як вона дихає!» Усі прислухаються до свого дихання і дихання сусідів. «А тепер подихаймо разом!» Видих – усі роблять два кроки назад. Вдих - два кроки вперед. «Так не тільки дихає тварина, так чітко й рівно б'ється її велике, добре серце. Стук - крок уперед, стук - крок назад. Ми всі беремо дихання та стук серця цієї тварини собі. Ми -єдине ціле».

 «Один до одного»

Хід вправи: учні стоять парами. Ведучий дає команди: рука до руки, вухо до вуха, спина до спини, плече до плеча, віч-на-віч тощо.

За командою: «Один до одного» змінити пари.

«Загальна увага»

Хід вправи: усім учасникам гри пропонується виконати одне і те саме просте завдання. Будь-якими засобами, не вдаючись до фізичних дій, потрібно привернути увагу одного з учасників вправи - установити зоровий контакт. Ті, хто зумі­ли привернути увагу один одного, сідають. Вправа продовжується доти, поки всі учасники не сядуть на свої міста.

«Гуфі»

Хід вправи: на початку вправи ведучий обирає одного учасника на роль Гуфі (казкової істоти), але повідомляє його про це так, щоб інші учні класу не дізналися. Учні стають, і ведучий повідомляє, що серед присутніх є мовчазна істота Гуфі. Зна­йти її можна лише так: доторкнутись і запитати: «Ти – Гуфі?» Якщо відповідь буде «Ні» – можна рухатись далі. Якщо відповіді не буде – значить це справжній Гуфі, і той, хто доторкнувся до нього, приліплюється до нього і сам стає такою ж мов­чазною істотою.

«Грім - ураган - землетрус»

Хід вправи: учні об'єднуються в трійки. У кож­ній трійці двоє учасників беруться за руки і, під­німаючи їх угору, утворюють «хатинку», а третій учень стає між ними - це мешканець хатинки.

Якщо ведучий каже «Грім» - мешканці хатинок намагаються знайти собі нові хатинки і забігають усередину нової пари. Якщо він каже: «Ураган» —–«хатинки» шукають собі нових мешканців. А за командою «Землетрус» – всі трійки розпадаються і створюють нові. Завдання ведучого – знайти собі, трійку. Той, хто не встиг знайти нову хатинку або нового мешканця, стає ведучим.

«Світлофор»

Хід вправи: учні рухаються, а ведучий віддає команди, називаючи кольори світлофору. Якщо тре­нер каже: «Червоний!», учні мають швидко присіс­ти; якщо «Зелений!» – учасники продовжують іти і плескають у долоні; якщо вони чують «Жовтий!», то мають зупинитися і підняти руки вгору. Вправа виконується швидко.

«Зіпсований телефон»

Хід вправи: ведучий пропонує учням стати в коло. Ближчому до ведучого учню передаємо (дуже тихо) одну фразу, наприклад: «У середу фут­бол, у четвер контрольна з математики, а в п'ятницю кінець тижня». Запропонуйте йому передати (теж дуже тихо) цю фразу по колу. Останній учасник промовляє вголос те, що він почув і зрозумів.

«Динамічні»

Хід вправи: «напишіть» у повітрі носом і під­боріддям цифри від 1 до 10 або букви (наприклад, А, В, Д, О, У, К, М, П, Р, Ш тощо). Робити це треба з максимальним повертанням голови (цифри або букви повинні бути високими і великими). Можна малювати в повітрі різні предмети, фігури, тощо, писати добрі слова. Виконуючи вправу, потрібно рухати шиєю плавно, без ривків і зайвого напру­ження. Тулуб тримати нерухомо, спину прямо.

Ця вправа покращує кровообіг головного мозку, роботу шийних хребців, позбавляє обличчя подвій­ного підборіддя.

Фізкультхвилинка - гра «Чапля»

Хід вправи: оголошується конкурс на кращу «чаплю». За сигналом діти повинні праву ногу зігнути в коліні, повернути її на 90° до лівої ноги і притиснути ступню до стегна лівої ноги якомо­га вище. Руки на поясі. Очі заплющені. Необхідно протриматися в такому положенні якомога довше.

Ця вправа-гра тренує вестибулярний апарат і розвиває здатність концентрації уваги, а також завжди дуже смішить дітей.

«Вуха»

Хід вправи: для виконання цієї вправи потрібно | сісти на край стільця. За сигналом діти нахиляють голови до плечей, по черзі зліва направо і справа наліво. Нахили виконуються сильно і різко, так, щоб у кожному нахилі дістати вухом до плеча. Вправа виконується 20 секунд.

У цій вправі розігріваються вуха, а через нерво­ві закінчення у вушних раковинах збуджується і весь організм. Крім того, розробляється актив­ність шийних хребців.

Дихальна фізкультхвилинка «М'яч»

Хід вправи: уявіть, що у вас у руках м'яч. Зро­біть глибокий вдих і виконайте команду «М'яч про­битий» – зі звуком «с-с-с» починайте випускати потроху повітря з легенів, одночасно показуючи руками, як зменшується м'яч.

«Машинка»

Хід вправи: робота губ, гудіння губами, тріск – чим противніше – тим краще (на усмішці м'язи розтягуються).

«Рубання дров»

Хід вправи: діти стають прямо, ноги ширші за плечі. Руки опущені, пальці зчеплені в замок.

Підніміть руки вгору, вдихніть, прогніться назад.

Потім, різко видихаючи, зі звуком «ха!» нахи­літься, опустіть руки, як під час удару сокирою, поміж ніг і відразу підніміть їх угору.

Повторити 5-10 разів. Дуже важливо, щоб звук «ха!» був результатом різкого видиху, ішов із груд­ної клітки.

Вправа добре очищає дихальні органи, покра­щує їх роботу.

Психологічні фізкультхвилинки

Здібність людини до саморегуляції стану, до психічної перебудови забезпечує і її ефективну адаптацію у довкіллі, у стосунках з іншими. Навча­ти керувати своїм психофізичним станом треба починати з дитячих років.

Вправи пропонуються у формі гри.

Поза «кучера»: діти сідають на стільці, виправ­ляють спину, прагнуть розслабити всі скелетні м'язи. Слід стежити, щоб діти не нахилялися впе­ред, інакше діафрагма буде тиснути на шлунок. Голова повинна бути опущена на груди, ноги роз­слаблені і зігнуті під тупим кутом, носки трохи розсунені. Очі заплющити. Найголовніше – навчи­ти дітей полинути в уяву. Ефективно використо­вувати образи казкових персонажів, улюблених звіряток.

«Морозиво»

Учитель. Я знаю, що ви всі любите морозиво. Уявіть, що ви завітали до Снігової королеви. Замерзли і стали самі схожі на морозиво. Тіло, руки, ноги, голова скуті холодом... Брр... Але прийшов добрий чарівник і сказав: «Заплющіть очі! Покладіть руки на коліна. Вам зручно, вам ніщо не заважає... Зараз почнемо відтавати. Зігріваються і відтаюють паль­чики ніг, зігріваються і відтаюють ступні, зігріва­ються і розслаблюються коліна. Тепло йде від паль­чиків ніг угору, ноги теплі, вони розслабляються. Зігріваються пальчики рук. Пальці розслаблюються. Зігріваються і розслаблюються долоні. Зігріваються і розслаблюються кисті рук. Тепло від кистей іде до ліктиків. Від ліктиків до плечей. Руки теплі, роз­слабились. Вам тепло. Тепло йде по всьому тілу, від жидотика піднімається до грудей, шиї, голови. Обличчю жарко. Обличчя розслабилося, ротик від­крився, голова повисла».

Розтануло морозиво, розтеклося солодкою калюжею по підлозі.

«Комплімент»

Хід вправи: діти повертаються одне до одно­го, витягають руки вперед і з'єднують їх із доло­нями товариша. За сигналом учителя діти по черзі говорять комплімент один одному. Компліменти не повинні повторюватися. Вимовляється комплімент із посмішкою, треба дивитися в очі дитині, якій він призначається.

«На кого я схожий (схожа)?»

Хід вправи: діти дають один одному порівняль­ні характеристики. Наприклад: «Тетянко, у тебе чудова посмішка, схожа на сонечко!», «Альбіно, у тебе очі — як зірочки!»

Гра розвиває мовлення учнів, учить бачити в однолітках прекрасне, добре.