Флеш-картки "Біорізноманіття" (для підготовки до ЗНО)

Система́тика (від дав.-гр. ἡ συστηματική — упорядковання) —  біологічна наука про розмаїття

живих організмів, завданням якої є опис і упорядковування

різноманітних існуючих і

вимерлих видів, їх розподіл,

(класифікація) на певні систематичні групи (таксони) та опрацювання природної

системи органічного світу.^[1] Термін було запропоновано К. Ліннеєм.

Синонімом або складовою частиною систематики вважають біологічну класифікацію.

•       морфологічний — сукупність подібностей особин виду за будовою. До

нього відносять усі матеріальні структури: від хромосом до особливостей будови органів та їхніх систем.

•       фізіологічний — подібність або відмінність у процесах життєдіяльності особин одного чи різних видів.

•       біохімічний — особливості хімічного складу та перебігу певних біохімічних реакцій, характерні для особин певного виду.

•       географічний — полягає в тому, що популяції кожного виду заселяють певну частину біосфери (ареал), яка відрізняється від ареалів близьких видів, і площа та контури ареалів є видовою ознакою.

•       екологічний — охоплює всі критерії, оскільки популяції кожного виду мають свою екологічну нішу в біогеоценозі.

•       генетичний — Полягає у схожості ДНК окремих представників або груп особин.

•       Історичні

Віруси ( Вимова. Від лат. virus — отрута) — неклітинні форми живих організмів, які складаються з

нуклеїнової кислоти (ДНК або

РНК) і білкової оболонки, зрідка включаючи інші компоненти

(ферменти, ліпідні оболонки тощо)  

…

Віруси складаються з різноманітних компонентів: серцевина — генетичний матеріал (ДНК або РНК). Генетичний апарат вірусу кодує від декількох (Вірус Тютюнової Мозаїки) до сотень генів

(ВірусВіспи, понад 100 генів). Необхідний мінімум — гени, що кодують вірус-специфічну полімеразу та структурні білки.

Віро́їд (від «віруси» та грец. εἶδος — форма, вид) — інфекційні агенти, які являють собою низькомолекулярну, висококомплементарну одноланцюгову молекулу РНК, замкнену в кільце, та на відміну від вірусів не мають білкової оболонки. Більшість віроїдів містить від 250 до 375 нуклеотидів — набагато менше, ніж віруси^[1]. Спричинюють хвороби рослин.

Послідовності нуклеотидів вір оїдів не кодують власних білків.

Пріони (від англ. proteinaceou

s infectious particles — білкові заразні частинки) — особливий клас інфекційних агентів,

чисто білкових (тобто таких, що не містять нуклеїнових кислот), що спричиняють

тяжкі захворювання централь

ної нервової системи у людей і ряду вищих тварин —

 пріонові хвороби, що, в свою чергу, входять до

групи повільних інфекцій

Архе́ї (лат. Archaea, від грец. αρχαία —

«старі», також архебактерії —  Archaebacteria) — одна з груп живих організмів, до якої належать мікроскопічні одноклітинні прокаріоти, що дуже відрізняються низкою фізіолого-біохімічних ознак від справжніх бактерій (еубактерій). Хоча досі є невизначеність в точному філогенезі цих

груп, археї, еукаріоти і бактерії є фундаментальними групами в так званій системі трьох доменів. Подібно до бактерій, археї — це одноклітинні організми, що не мають ядра і тому класифікуються

як прокаріоти (Prokaryota) — відомі також як Monera в таксономії п'яти царств. Археїв спочатку було виявлено в екстремальних середовищах, але потім їх було знайдено в усіх типах екосистем. Архебактерії суттєво відрізняються від інших мікроорганізмів за складом і послідовністю нуклеотидів у рибосомних і транспортних РНК.

Що таке бактерії???

Бактерії — мікроскопічні, переважно одноклітинні, організми, для яких характерна наявність клітинної стінки, цитоплазми, різних включень, відсутність ядра, мітохондрій, пластид т а інших органел. Вони зазвичай мають клітинні стінки, як рослинні та грибні клітини, але бактеріальні клітинні стінки зазвичай зіткані з пептидогліканів. Більшість з них дуже малі, зазвичай тільки 0,5—5,0 мкм у своєму найбільшому розмірі, хоча гігантські бактерії, такі, як Thiomargarita namibiensis та Epulopiscium fishelsoni, можуть виростати до 0,5 мм у розмірі та бути видимими неозброєним оком^[3]. Деякі бактерії (наприклад, мікоплазми) настільки дрібні, що можуть проходити крізь бактеріальні фільтри.

Еукаріо́ти^[1] (інколи Евкаріо́ти, від грец. εύ- -повністю, добре й грец. κάρυον — ядро)

або Я́дерні (лат. Eukaryota Whittak

er & Margulis, 1978) — домен одно-

та багатоклітинних організмів, що характеризуються переважно

полігеномними клітинами, морфологічно

сформованим ядром та наявністю мембранних субклітинних органел.

представляють

еукаріоти?

ГЕНОМИ ЕУКАРІОТІВ ПРЕДСТАВЛЕНІ….

Геноми еукаріотичної клітини представлені:         а) ядерним геномом, зосередженим у ядрі і представленим ядерною ДНК;

•       б) У більшості клітин мітохондріальним геномом, зосередженим у мітохондрії і представленим мітохондріальною ДНК;  в) У деяких клітин пластидним (зокрема хлоропласт ним) геномом, що розташовується у пластиді, і представлений хлоропластною ДНК (генофором);

•       г) геномом нуклеоморфу^[2]. , який виявлений лише у кількох відділах водоростей у надзвичайно цікавій ядроподібній структурі, розташованій між оболонкою пластиди та особливою клітинною системою —  хлоропластним ендоплазматичним ретикулумом. В нуклеоморфі виявлена власна, нуклеоморфна ДНК.

Типи живленн

я

Атотрофи (для синтезу власних органічних

сполук використовують

Карбон СО2)

Гетеротрофи (для синтезу власних

органічних сполук

використовують Карбон готових органічних сполук)

прокаріотів….

Що таке капсид???

Капсид —

зовнішня білкова оболонка вір уса. Капсид виконує декілька функцій:

•       Захист генетичного матеріалу (ДНК або РНК) вірусу від механічних і

хімічних пошкоджень.

•       Визначення потенціалу до зараження клітини.

•       На початкових стадіях зараження клітки капсид виконує прикріплення

до клітинної мембрани, розриває мембрану і

впроваджує в клітину

генетичний матеріал вірусу.

Обмін спадковою інформацією бактерій

Обмін спадковою інформацією. Деяким бактеріям властиві статеві процеси, за яких немає мейозу й не утворюються гамети, немає злиття клітин з утворенням диплоїдної зиготи, але відбувається видозміна спадкової інформації. Це процес генетичної рекомбінації, суть якого полягає в тому, що із клітини-донора у клітину-реципієнт переноситься частина генетичного матеріалу. Відомо три типи таких процесів:

■ кон'югація (видозміна спадкової інформації за рахунок перенесення невеликих ділянок ДНК через цитоплазматичні місточки);

■ трансдукція (видозміна спадкової інформації за рахунок активного перенесення вірусами невеликих ділянок ДНК);

■ трансформація (видозміна спадкової інформації за рахунок активного поглинання клітиною невеликих ділянок ДНК).

Паличкоподібні бактерії (застаріле —  бацили від лат. bacilli — «палички») —  бактерії паличкоподібної форми. Нині назву «бацили» використовують для означення представників роду Bacillus. Морфологічно виділяють ще так звані коккобацили — округліші клітини, довжина яких ще помітно перевищує ширину (зокрема як

у Bacteroides fragilis, Yersinia

pestis, Bordetella bronchiseptica, Haemophilus influenzae). Паличкоподібна форма зустрічається у більшості видів бактерій, як грам-негативних, так і грам-позитивних. Паличкова форма є самою численною і різноманітною групою бактерій.

Клітинна стінка паличкоподібних бактерій являє собою тверду, нееластичну трубку. Тому вони ростуть переважно в довжину, а коливання товщини відносно невеликі (переважно в межах 0,5-1 мкм). По довжині паличкові поділяють на дрібні (до 1,5 мкм), середні (2-4 мкм), великі (більш ніж 4 мкм). За товщиною паличкові бактерії поділяють на тонкі (до 1 мкм) і товсті (>1 мкм). Форма кінців у паличкових буває закруглена, загострена, обрубана

  

  

 у тварин скрепі, губчасту енцефалопатію великої рогатої худоби (коров'ячий сказ), хронічну виснажливу хворобу диких копитних в неволі тощо.

 у людей до пріонових хвороб долучають куру, хвор обу КройцфельдаЯкоба, синдром

Герстмана— Штройслера—

Шейнкера, фатальне сімейне безсоння.

Що таке скрепі???

Скрепі — пріонна інфекція овець. Симптоми: підвищена активність, сильний хронічний свербіж шкіри, тремтіння, паралічі, виснаження, смерть. Аналог коров'ячого сказу.

РОЛЬ ВІРУСІВ У ПРИРОДІ…

Віруси регулюють чисельність своїх хазяїв.

■ Віруси є чинником зміни генетичної інформації організмів (з допомогою вірусів відбувається горизонтальне перенесення генів, тобто передача генетичної інформації між особинами різних видів; найбільш ефективними чинниками мінливості геному є ретровіруси, які можуть переносити гени із клітини в клітину різних тварин, наприклад однакові ділянки вірусної ДНК виявлені в геномах миші, кота, свині й людини).

Таксон (від taxis — розташування) — одиниця класифікації; елемент таксономії, група

в класифікації, рівень таксономічного рангу

використовуваний в біологічній класифікації.

Поняття застосовується переважно в біологічній систематиці, де під таксоном розуміють групу організмів, об'єднаних на основі загальноприйнятих методів

класифікації, пов'язаних між собою тим чи

іншим ступенем спорідненості, та достатньо відокремлену від інших груп, щоб їй можна

було призначити визначену таксономічну категорію (таксономічний ранг) —  вид, рід, родина і т. д.