Тези до наукової роботи

Я, Поровчук Богдана, учениця 9 класу Воютинського ліцею Луцького району Волинської області.

Вашій увазі хочу запропонувати доповідь на тему: «Екологічна оцінка атмосферного повітря в селі Воютин за асиметрією листя берези повислої»

На сьогоднішній день неконтрольовані види забруднень антропогенного характеру становлять велику загрозу для навколишнього середовища. Тому потрібно постійно визначати якість повітря у населених пунктах, нажаль такі дослідження є досить дорогими і нам потрібно шукати досить дешеві методи. Одним з таких методів є біоіндикація, яку ми обрали для визначення якості повітря в селі Воютин. Провівши візуальне спостереження побачили, що найчастіше в селі зустрічаються берези і саме їх листки ми використовували для дослідження.

Метою нашого проєкту було передбачено: визначити екологічний стан повітря в селі Воютин використовуючи флуктуаційну асиметрію листків берези повислої.

Перед початком написанням проєкту поставили перед собою чіткі завдання.

1.               Опрацювати літературні джерела та проаналізувати їх.
2.               Обрати методи для проведення досліджень;
3.               Визначити ділянки та відібрати матеріали для дослідження;
4.               Провести повний аналіз морфометричних параметрів листя;
5.               Порівняти результати досліджень на окремих ділянках.
6.               Визначити якість повітря в селі Воютин, та сформулювати висновки.

Об’єкт досліджень: листкові пластинки берези повислої.

Предмет досліджень: флуктуаційна асиметрія листкових пластинок берези повислої відібраних в селі Воютин.

Новизна проєкту: полягає у першій спробі визначення стану повітря в селі Воютин використовуючи флуктуаційну асиметрію листків берези повислої.

Методи досліджень: візуальний – для ведення фенологічних спостережень, ваговий - для визначення ваги листків, розрахунковий - для ведення обрахунків, порівняльний - для порівняння отриманих результатів.

У своїх дослідженнях використовували: лінійку, транспортир, циркуль, конверти для збору листя, блокнот, олівець, міліметровий папі.

Матеріалами для реалізації проєкту були власні дослідження, які проводили в селі Воютин. Опрацювавши літературні джерела розглянули методи відбору проб, після чого взяли карту села Воютин  та позначили на ній обрані ділянки. Точки дослідження розміщували так, щоб вони були рівномірно розташовані одна від одної.

Нами було обрано три ділянки: Ділянка №1 - знаходилася по вул. Зелена розташована на максимальній відстані від дороги. Ділянка № 2 - по вул. Шкільна і мала середню відстань від транспортної дороги. Ділянка № 3 в центрі села по вул. Центральна і мала мінімальну відстань від дороги.

У кожній точці спостереження відбирали приблизно 100 листків берези повислої з нижньої частини крони, на рівні піднятої руки. Всі зібрані листки поміщали в паперові конверти з вказаним номером ділянки. Після чого листки висушували, для подальших досліджень, які проводили за наступним планом.

 1. Вимірювання асиметрії листків. З кожного листка знімали показники за допомогою вимірювального циркуля, лінійки, транспортира, по п'яти пунктах. Обрахунки проводити за наступною формулою визначаючи заміри з лівого та правого боку. Після чого визначали середнє значення для кожного листка, поділивши всі ознаки на 5.

Пізніше  визначали середню відносну відмінність на одну ознаку для певної ділянки, тобто для 10 листків одного дерева, а потім аналогічно для групи з 10 дерев:

2. Варіація листків. Після проведення замірів всіх листків побудували графіки на міліметровому папері від найбільшого до найменшого, щоб побачити варіацію листків берези повислої.

3. Площа листкових пластинок. Визначаючи площу листкових пластинок використовували ваговий методом з модифікацією Л.В. Дрогань враховуючи площу квадрата паперу у см². Для цього на міліметровому папері окреслювали прямокутник із сторонами, рівними довжині і ширині листка, потім обмальовували контур листка.

4. Рівень ураження. Для обчислення відсотків ураження тканини листка, відібрані листки розпрямляли, вирізали з кальки фігуру, яка за довжиною і шириною відповідали розмірам листка. Застосування кальки зумовлено її прозорості, що необхідно для подальшої роботи. Контури листка на кальці суміщали із листком і обкреслювали всі пошкодженні зони, вирізали і зважували.

По завершенні проведених досліджень можемо сформулювати наступні висновки:

1.               Транспорт - один з основних джерел забруднення атмосферного повітря в селі Воютин.
2.               Береза повисла є одним з біоіндикаторів забруднення навколишнього середовища, за станом якої можна визначити якість атмосферного повітря.
3.               За результатами наших досліджень, які ми проводили на трьох дослідних ділянках побачили, що ширина половинки листка змінюється від 1,2 см до 1,8см.. Довжина жилок  - становила від 2,0 до 2,8.см. Відстань від жилками основи – 2см. – 6см. Кут другої жилки від 40 до 60 градусів.
4.               Провівши всі підрахунки за  методикою О.П. Мелехова та О.І. Єгорова,  визначили стан навколишнього середовища в селі Воютин: ділянка №1 – чисте повітря, ділянка №2 - відносно чисте повітря, ділянка № 3 - забруднене повітря.
5.               Отже, якість атмосферного повітря на території села Воютин не є однаковим, поблизу лісу та далеко від дороги повітря можна охарактеризувати, як чисте. На території шкільного парку, поблизу автошляхів повітря є відносно чистим.
6.               Самі дрібні та несиметричні листки берези біля автошляхів, трохи більші далі від дороги, найбільші в парку. У контролі переважає листя середнього розміру. Зміна морфології листків залежить від інтенствності забруднення повітря. У відносно чистих зонах переважають великі симетричні листки, що свідчить про відносно здоровий стан дерева.
7.               Аналіз отриманих результатів показав, що в зоні мінімального забруднення листкові пластинки знаходяться в межах норми. Закономірно, що збільшення рівня забруднення атмосферного повітря негативним чином впливає на морфометричні показники листків берези.