Флешмоб «Найбільша витинанка»

Флешмоб «Найбільша витинанка»

Мета: познайомити учнів з одним із видів декоративно – прикладного мистецтва – витинанкою; навчити учнів найпростішим прийомам, які необхідні для виготовлення витинанки; дати поняття про оберегові символи у витинанках; показати різноманітність  форм і візерунків витинанки; навчити виготовляти вироби з поданих матералів; формувати навички вирізування з паперу;

• виховувати розуміння взаємозв’язку внутрішньої та зовнішньої краси навколишнього світу через створення художнього образу засобами витинанки, шанобливе ставлення до звичаїв і традицій українського народу, зокрема народного мистецтва, культури Батьківщини, почуття патріотизму, усвідомлення своєї національної неповторності;
• розвивати образнее мислення, творчі та комунікативні здібності, художній смак; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Обладнання: зразки виробів, ілюстрації, інструкції по виготовленню витинанки, таблиця з правилами безпеки при роботі з ножицями і клеєм.

Інструменти та матеріали: кольоровий папір, картон, ножиці, клей ПВА, простий олівець, гумка.

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Видумуй, пробуй, твори!

Розум, фантазію прояви!

Активним і уважним будь

І про кмітливість не забудь!

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Розповідь вчителя

Витинанка - вид українського народного декоративного мистецтва.  Назва походить від слова — "витинати", тобто "вирізати". Це орнаментальні прикраси житла, ажурно або силуетно витяті ножицями, вирізані ножем з білого або кольорового паперу. У давнину такі вироби використовували для оздоблення стін, вікон, полиць, груб, печей. Як правило, традиційна витинанка містить сюжет - за нею можна було прочитати, що відбувається в селі, хто народився, де весілля, які були свята.

Перші витинанки з'явилися у VІІ-ХІІ столітті у Китаї, на батьківщині паперу. Напередодні свята весни китайські жінки наклеювали на вікна традиційні паперові узори, сюжети у вигляді драконів, квітів, різних символів. У Західній Європі витинанки були подібні до графічних зображень, це були аплікації на одному цілому аркуші паперу. Слов’янські народи використовували витинанку здебільшого як декоративний елемент в народних традиційних орнаментах. Зустрічаються витинанки у артефактах кочових народів Алтаю, на півночі Європи, Балканах і в слов'ян.

В Україні попередниками цього виду мистецтва були витинанки зі шкіри, тканини. Відомий всім кептар і донині, крім рясної вишивки, щедро обшивається різними вирізаними зі шкіри деталями. На Полтавщині до середини ХХ століття верхній жіночий одяг-юпка декорувався аплікаціями з оксамиту або іншої тканини. Часто це були зображення дерева життя, симетричних стилізованих галузок, декоративних елементів. Перші паперові витинанки з'являються в Україні у ХVІІ – ХVІІІ столітті. Це були підкладки для печаток, так звані "кустодії". Коли у середині ХІХ століття папір стає досить дешевим, прикраса-витинанка надовго входить у побут міщан та селяна. Її можна було бачити у хатах на вікнах, стінах, сволоках, на печі. Іноді вона замінювала собою настінні малюнки. Витинанка стала стала популярною прикрасою українського житла.

При всій подібності, витинанки різних місцевостей мають самобутні риси, притаманні лише цьому певному регіону. Так, витинанки західних областей розмиті та дрібно орнаментовані, як і писанки та рушники. Подільські витинанки продовжують традиції народних килимів, гончарних розписів, вишивок. Витинанки Дніпропетровщини перегукуються з петриківським розписом та в кожній паперовій прикрасі проглядається обличчя окремого майстра як творчої особистості.

На свята українці виготовляли особливі витинанки: у вигляді сніжинок-зірочок, хреста, у вигляді барвінку чи постатей ангелів. Витинанка-хрест була оберегом, її  чіпляли на сволок, де висіла дитяча колиска. Особливо поширеним в українській хаті було оздоблення божників та мисників. У вигляді серветок з ажурно вирізаними краями вони прикрашали полиці буфетів та тумбочок, служили замість фіранок на вікнах навіть у містах у важкі для держави часи, особливо після війни. На простінках між вікнами в українській хаті висіли витинанки з зображенням "дерева життя". На гіллі цих дерев часто розміщуються птахи, внизу біля дерева можна побачити людські постаті чи силуети звірів. Це символ родини, роду і є типовим для всіх регіонів України.

Відомі майстри українських витинанок: Дмитро Мимрик (Тернопільщина) Софія Приймак (с. Петриківка Дніпропетровської області), Любов Процик (Львів), Людмила Лузгіна (Запоріжжя), Галина Хміль (Київ), Андрій Пушкарьов (Дніпропетровськ)

Дітям особливо корисні заняття цим мистецтвом. Витинанка розвиває дрібну моторику, просторове мислення, художній смак.

.

III. ПРАКТИЧНА РОБОТА (виготовлення витинанки разом із учителем)

1. Мотивація практичної діяльності

Учитель. Уявіть собі, що ми працюємо у графічній майстерні, де кожен з нас виконує роль дизайнера і виготовляє для вистави свій шедевр – сюжетно-декоративну композицію в техніці витинанки, і це незвичайна витинанка, а своєрідний оберіг, який ви можете подарувати своїм родичам чи знайомим, прикрасити нею свою оселю. Також ця робота буде сприяти відродженню українського народно-декоративного мистецтва.

2. Роз’яснення практичної діяльноситі вчителем

Отже, сьогодні ми ознайомимося із технологією виготовлення витинанок і створимо власну витинальну композицію, своєрідний власний оберіг. Для сьогоднішньої роботи нам потрібні будуть такі матеріали та інструменти:

- кольоровий папір (односторонній, двосторонній ); вінмає бути яскравий з насиченими кольорами, щоб добре складався і легко витинався та вирізався;

- білийпапір;

- картон(білий, кольоровий);

- клей ПВА, який має бути злегкарозведений водою, щоб краще проклеювалась витинанка;

- ножиці (великі, з прямим лезом);

- ножиці (маленькі, з загостренням на кінцілеза);

- ніж (за потребою, дужегострий);

- ганчірка (протирати поверхню витинанки);

- пензель (для нанесення клею).

 3.  Повторення правил техніки безпеки при використанні ножиць і клею

Учитель. Зараз ми повторимо правила техніки безпеки при використанні ножиць та клею.

При роботі з ножицями:

1. Класти ножиці так, щоб вони не звисали з парти.
2. Не залишати ножиці в розкритому вигляді.
3. Не тримати ножиці кінцями вгору.
4. Передавати ножиці кільцями вперед.

При роботі з клеєм:

1. Не брати клей до рота.
2. Слідкувати, щоб не потрапив до очей.
3. На виріб багато не наносити.
4. Користуватися пензликом для клею.
5. Залишки клею промокати серветкою.

    4.Виконання практичної діяльності учнями. 

    5.Склеювання усіх учнівських робіт в одну велику витинанку

ІV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Учитель. А зараз ми перевіримо, якими ви уважними сьогодні були.

1. Бесіда-опитування

1. Одним із видів українського народного мистецтва є… (витинанка).
2. Що таке витинанка? (це декоративна прикраса житла, виконана з кольорового паперу методом вирізання  (витинання) за допомогою ножиць та різців).
3. Які витинанки ми сьогодні зробили? (ми створили свій власний своєрідний оберіг. У ньому об’єднуються дійсність, майбутнє і минуле кожної людини).

2. Об'єднання  усіх витинанок в одну

V. ПІДСУМКОВЕ СЛОВО ВИТЕЛІВ

Сьогодні ми з вами виконали завдання – відродили і зберегли традиції стародавнього художнього промислу. Майбутнє нашої української витинанки, як і будь-чого іншого, залежить тільки від нас – українців, адже ми сильна, добра, вміла, розумна та надзвичайно талановита нація! Тож будемо сподіватися і працювати для того, щоб витинанкові силуети летіли й через наші оселі, наші серця і душі.