Фольклорне свято Стежинками народних традицій

  ФОЛЬКЛОРНЕ СВЯТО                                                                                                                                                                      Стежинками народних традицій

  Мета: виховувати любов до рідного краю, до  народних традицій, розширити знання учнів про усну народну творчість; розвивати пізнавальні та пошукові  інтереси школярів; виховувати почуття гордості за свій народ, любов до рідної мови; сприяти формуванню духовно багатої особистості. Розвивати мовлення дітей, співочу та акторську культуру: засобами, промовок, звуконаслідування, співу, народно-ігрового фольклору,  сприяти відродженню й поширенню національно-пісенного фольклору .

Місце проведення: актова зала

Обладнання : макет української хати, рушники, глиняний  та деревяний посуд. обереги,калина

Учасники: учні 1-10класів. вихователі. вчителі,педагог-організатор

Ведучі: діти, вчителі

(Лунає пісня Н.Май «Ми Вкраїни діти», виходять ведучі  - діти)                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

Ведучий.    Україно моя веселкова, в  вінку із блакиті й пшениць,                            Усмішка твоя барвінкова у водах джерельних криниць.                          Стежки волошкові в майбутнє лежать серед трав і колосся,               Майбутнє твоє і минуле  в душі буйним хмелем сплелося…

Ведуча.      Ти –  наче сонечко на небокраї,                                                                            Ти – наче зіронька ясна.                                                                                     Твою красу я серденьком вбираю,                                                                               І мову п’ю цілющу з джерела.

Ведучий.   Твої простори, наче вишиванка,                                                                   Барвисто розцвітають навесні.                                                                Вмиваєш землю росами щоранку,                                                             Даруючи веселки осяйні.

хоровод з віночком

Музика і слова Ольга Беляева «Віночок»

Ведуча. Доброго дня усім, хто завітав до нас на фольклорне свято

Ведучі (разом): «Оживають народні традиції»!

Ведучий: Сьогодні – особливий час. Ми звертаємося до джерел народної творчості, до народних традицій. І як радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають, і, мабуть, чим більше ми будемо про них знати, тим життя наше буде радіснішим, духовно багатшим.

відеосупровід

Ведуча.    Пройшло століття –  все довкіл змінилось.                                                                   Хоч для історії і вік –  не час,                                                                                   Що є тепер, тим людям і не снилось.                                                                    Та сьогодення всіх вражає й нас.                                                                             

Ведучий.    Та ми в минуле прагнем повернути,                                                                Коли прапрадіди ось тут жили.                                                                               І пригадати нині призабуте:                                                                                 Які вони традиції несли.

Ведуча.   Які були в них звичаї і жарти,                                                                             Пісні і думи, прагнення мети...                                                                     Минуле забувати нам не варто,                                                                             Щоб у майбутнє праведно іти.

пісня-танок «Україна –вишиванка»

Катерина Бужинська - "Україна-вишиванка" (сл. П.Мага, муз. О.Харітонов)

Ведуча:.

 Вишиванка рідна, ну хіба не диво?

В ній ходити модно, стильно і красиво.

Це митецький витвір, це краса і казка,

В ній душі наснага, материнська ласка.

Кольори сплелися в ній в узори й квіти,

Щоб були щасливі і сміялись діти.

А веселі люди від краси раділи

І самі, звичайно, вишивати вміли

Учениця 1. Скажiть, де ви придбали таку чудову вишивку?

Учениця 2. Це бабусина пам’ять, я її бережу, як родинну святиню.

Учениця1.  А мені моя мама свій весільний рушник показувала. Він їй дістався ще від прабабусі. Коли була війна, то прабабуся всі свої найкоштовніші речі в землю закопала, серед них і свої найкращі рушники. Ось цей візерунок (показує вишиту власноруч серветку) я з того рушника вишила.

(дівчатка із цікавістю розглядають вишивки на рушниках,серветках, розміщених на стелажі; виконують пісню «Бабусина вишиванка»)

Ведучий. Українці здавна славляться не лише вмінням гарно працювати, а ще й  сміятися,  жартувати,  танцювати!

Ведуча. Тож  сьогодні до нас завітали майстри українського гумору – учні 7-А класу. І ми  з  вами  послухаємо  у їхньому виконанні жарти  нашого  народу.

(учні читають гуморески )

 Гумореска   «Схожість»

До молодих батьків зайшла сусідка:

• Іванко ваш – ну, вилитий татусь!                                                                                             Такий же носик, щічки і борідка…                                                                                         
• Можливо, – татко радо  усміхнувсь.                                                                                       
• А от і ні!.. – малесенька  Катруся                                                                                          Й собі з куточка  голос  підіймає.                                                                                    
• Іванко схожий  більше на  бабусю,                                                                                   Бо в нього в роті  теж  зубів  нема!

(музичний супровід)

 Гумореска  «Знайомі»

Ідуть  бульваром  внучка  і  бабуся.                                                                             Назустріч  їм – з ковінькою  старий.                                                                                        Як  тільки  порівнявся, то  Катруся                                                                                   Вмить  показала  стрічному  язик.                                                                                             

• Не можна  з дідусем  так  жартувати!                                                                           Він  же  чужий, а ти – язик  йому,                                                                             Бабуся  стала  внучці  дорікати,                                                                                  
• Чому ти  так  поводишся? Чому?                                                                                    
• Він полюбляє  це! – сміється  внучка,                                                                              
• То , бабцю, лікар  наш, дідусь  Лука,                                                                               У  дитсадку  бере  мене  на  руки                                                                                      І  просить: «Покажи-но  язичка!»

 (на сцену вибігає хлопчик у козацькому вбранні)

Хлопчик.  Ой,  чуки-чуки-чуки,                                                                             Начувайтесь,  закаблуки,                                                                               Будемо  у  нас  на  святі                                                                            Танцювати  ми  завзято!

(учні виконують танець  «Гопачок» з перетином в сучасний танок «Мій найкращий день»)

Ведучий. Народ України славиться своєю гостинністю. В українській хаті на столі на вишитому рушникові завжди лежав хліб, а поряд – сіль.

Ведуча.  Народна кухня – це така ж сама культурна спадщина українського народу, як мова, література, ремесла. Мистецтво, яким треба пишатися і не слід забувати.

Пісня у виконанні вихователів «Ой зелене жито, зелене»,

після виконання на сцену виходить Господиня із короваєм на рушнику(виконання без музичного супроводу)

Господиня.  Усіх присутніх я вітаю щиро,                                                                                Стрічємо із хлібом, любов’ю і миром.                                                      Мої дорогенькі! Добра вам бажаю!                                                                         І за добрим звичаєм хлібом пригощаю!

 Господиня йде в зал, пригощає присутніх короваєм

 Ведучий. З давніх-давен українські страви відомі у світі своїми високими смаковими якостями.

І тепер слід згадати про нашу давню традицію. Вона досить приємна і смачна!

Ліпили, ліпили, ліпили, ліпили,                                                                                                   А тоді – хіп! Та в окріп!                                                                                                                  В масло та сметану.                                                                                                                Хто зумів відгадати,                                                                                                                   Того будем частувати!

• Про що  мова? (діти відповідають)

Ведучий. Вареники – найтрадиційніша українська страва. Вони бувають різні: із сиром, вишнями, м'ясом, картоплею або капустою.

Ведуча.   А скільки українських пісень оспівують цю найсмачнішу страву!

(виконують пісню вчителі(дует) «А мій милий вареничків хоче»)

Ведуча.  Мереживом виткане наше життя,                                                                    Душею свій час відчуваєш.                                                                                          І буде настільки цікавим буття,                                                                                     які в нього нитки вплітаєш.

Ведучий. Сучасність стукає в наші двері. Сучасність примушує нас по-новому дивитись на світ.

Ведуча.  Сучасність просить нас не забувати минуле на шляху в майбутнє.

Ведучий. Уклін вам, добрі люди,                                                                                          Хто завітав на наше свято,                                                                                   Хто хоче притулитись до щирості й краси.

Ведуча.   І з вами нам – не сумно,                                                                                                       І з вами нам – не тісно.                                                                                        Нехай лунає пісня на різні голоси.

(фінальна пісня «Уккраїна-це ми»)

співають вихователі і діти. з танцювальними рухами