Форми, методи та засоби, які забезпечують контроль і оцінювання навчальних досягнень молодших школярів

Форми, методи та засоби, які забезпечують контроль і оцінювання навчальних досягнень молодших школярів (Методи індивідуального контролю, тестові завдання, квести і навчальні проєкти, моніторинг навчальних досягнень)

Форми, методи й засоби контролю в дидактиці початкової освіти розглядаються у взаємозв’язку, за їх допомогою визначають результативність навчально-пізнавальної діяльності учнів і педагогічної діяльності вчителя. Прийнятними для початкової школи є форми контролю:індивідуальні;групові.

Провідна ідея індивідуального контролю полягає в неперервному відстеженні особистісного розвитку дитини та ходу опановування нею навчального досвіду як передумови функціональної грамотності і компетентності. Це дозволить вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини; діагностувати її досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявити проблеми й запобігти їх нашаруванню; мотивувати до здобуття максимально можливих результатів; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, відсутність побоювання помилитися, переконання у власних можливостях і здібностях тощо.

Методи індивідуального контролю. Метод педагогічного спостереження. Опитування Індивідуальне тестування Вивчення учнівських робіт. Квести , навчальні проєкти та ін.

Метод педагогічного спостереження є одним із дієвих та органічних у практиці вчителя початкової школи. Педагогічне спостереження — це метод контролю, який дозволяє на основі первинних даних створити уявлення про стан формування в кожної дитини навчальної діяльності, про особистісні прояви в навчанні та спілкуванні.

Усне опитування — це метод контролю, який дає змогу визначити рівень засвоєння навчального матеріалу на кожному етапі його опрацювання, володіння вмінням будувати й логічно надавати відповідь. Він дозволяє оперативно коригувати міркування дітей, спрямовувати до правильних рішень, допомагати знаходити шляхи до правильної відповіді, вчити аналізувати свої висловлювання й оцінювати їх. Опитування може відбуватися в різних форматах, наприклад у вигляді усної лічби, демонстрації знання алгоритму виконання навчальної дії, пояснення учнем вибору певного способу дії, складання плану тощо. Інструментом усного опитування є запитання до учнів.

Ефективність опитування забезпечується дотриманням таких етапів: постановка вчителем запитань (завдань) із врахуванням специфіки предмета та вимог освітньої програми; обмірковування і надання учнем відповіді; самоконтроль і коригування по ходу відповіді; аналізування й оцінювання відповіді вчителем із залученням учнів Недоліки:часові затрати;обмежене коло учасників;організаційна складність;труднощі у фіксуванні відповідей для подальшого аналізу і висновків.

Тестові завдання — це стандартизований інструмент вимірювання різних якостей, зокрема навчальних досягнень і компетентностей.

У початковій школі застосовують тестові завдання різних рівнів складності за змістом, а також різноманітні за типами (закритого з вибором правильної відповіді з кількох запропонованих варіантів і з альтернативною відповіддю; на встановлення відповідності; на встановлення послідовності; відкритого типу на доповнення і з вільним викладом відповіді).

Квести , навчальні проєкти Ураховуючи інтерес сучасних дітей до різноманітних інтерактивних занять, на завершальному етапі вивчення логічно завершеного блоку навчального матеріалу практикуються квести (аналоги рольової гри) і навчальні проєкти. Ці форми організації навчальної діяльності учнів мають значний пізнавальний і розвивальний потенціал. Основна мета квестів і навчальних проєктів — залучення дітей до переосмислення свого навчального досвіду, доповнення його необхідними компонентами, використання в змінених навчальних умовах.

Навчальні проєкти вважають найефективнішим засобом розвитку і виявлення компетентності учнів. У практиці початкового навчання найпоширенішими є міжпредметні проєкти, які мають більший потенціал для інтегрування навчального досвіду учнів.

Спільними для навчальних квестів і проєктів є такі ознаки: „ використання матеріалу з різних змістових ліній освітньої програми; „ опис знайомої дітям життєвої ситуації; „ необхідність аналізу умови й пошуку деяких потрібних для розв’язування даних; „ спонукання до самостійного прийняття практично виваженого рішення.

Моніторинг навчальних досягнень Особливою формою контролю й оцінювання результатів навчання є моніторинг навчальних досягнень учнів. Функції моніторингу як однієї з форм педагогічного супроводу полягають у системному відстеженні якості освітнього процесу та його результатів. Перелік і зміст цих функцій — інформування, діагностування, контролю, зворотного зв’язку, коригування, прогнозування — дозволяють передбачити, що моніторинг якості навчальних досягнень молодших школярів може забезпечити не лише одержання достовірної інформації про їх рівень, а й можливості для з’ясування стану реалізації цілей початкової освіти, у тому числі спрямованих на особистісний розвиток учнів; визначити об’єкти, які потрібно коригувати й удосконалювати.

Даний орієнтовний перелік діагностувальних робіт у 3 класі нової української школи допоможе учителям початкових класів правильно скласти календарно-тематичне планування та здійснити об'єктивне підсумкове оцінювання здобувачів освіти.

Поєднання в контрольно-оцінювальній діяльності учасників освітнього процесу різних форм, методів і засобів дозволить точніше виявити динаміку розвитку молодшого школяра, сприятиме підвищенню мотивації та інтересу учнів до навчання, збагатить практику діяльності вчителя, позитивно вплине на якість освітніх послуг.