Форми поведінки тварин: дослідницька, харчова, захисна, гігієнічна, репродуктивна, територіальна, соціальна

Урок 53-2.

Тема: Форми поведінки тварин: дослідницька, харчова, захисна, гігієнічна, репродуктивна, територіальна, соціальна

Мета: поглибити знання учнів про поведінку тварин, сформувати знання про форми поведінки тварин та їх прояви у різних груп тварин;

розвивати спостережливість та дослідницькі якості учнів, вміння порівнювати, аналізувати, логічно мислити та робити висновки;

виховувати інтерес до вивчення особливостей поведінки тварин, дбайливе ставлення до тварин та природи, сприяти розвитку інтересу до вивчення природничих наук.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, зошит, мультимедійне обладнання, презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Що допомагає тваринам орієнтуватися у просторі?

Чи можна назвати таксис способом орієнтування?

Чому при використанні ехолокації тварини використовують високочастотні звуки?

Чим зумовлені міграції тварин?

Що вам відомо про міграції різних груп тварин (риб, птахів, ссавців, комах)?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Яка мета поведінки тварин?

ІV. Вивчення нового матеріалу

Сьогодні на уроці ми детальніше розглянемо поведінку тварин, дізнаємося про форми поведінки тварин. Запишіть, будь ласка, тему уроку в зошити.

Головні життєві завдання тварини – її власне виживання і народження потомства. Поведінка тварин є одним з головних засобів, які забезпечують виконання цих завдань. Аби здобути їжу, сховатися від ворога, піклуватися про потомство, тварині зазвичай потрібно здійснити цілий набір послідовних дій, зазвичай розтягнутих у часі та розділених просторово. Такі набори дій, спрямованих на певну мету, називають формою (стратегією) поведінки. Залежно від мети поведінки, розрізняють кілька форм поведінки тварин:

• Харчова
• Дослідницька
• Захисна
• Гігієнічна
• Репродуктивна
• Територіальна
• Соціальна

Спробуймо разом дати визначення першій формі поведінки, яку ми розглянемо, - харчова поведінка – це …

Харчова поведінка – поведінкові дії, спрямовані на пошук їжі, її захоплення та утримання здобичі.

Дослідницька поведінка є обов’язковою частиною поведінки тварин.

Захисна поведінка – дії тварини, спрямовані на уникнення небезпеки.

Гігієнічна поведінка забезпечує підтримання чистоти тіла тварин. Складовою гігієнічної поведінки є грумінг – поведінка тварин, спрямована на очищення поверхні тіла (умивання, купання).

З якою метою тварини застосовують репродуктивну поведінку?

Репродуктивна поведінка – це поведінка особин, спрямована на відтворення собі подібних та існування виду в часі. Основою цієї поведінки є статеві, батьківські та материнські інстинкти тварин. Прояви репродуктивної поведінки в багатьох тварин мають видоспецифічний характер, тобто здійснюється однаковим способом тваринами одного виду.

Як би ви пояснили поняття «територіальна поведінка»?

Територіальна поведінка пов’язана з поділом території на окремі ділянки. Вони можуть бути постійними й тимчасовими, індивідуальними та груповими.

Соціальна поведінка – сукупність різноманітних поведінкових реакцій, пов’язаних з існуванням постійних або тимчасових співтовариств тварин. Прояви соціальної поведінки здійснюються багатьма організмами одного виду й мають пристосувальне значення.

Чи можуть тварини жити поодиноко?

Поодинокими називають тварин, у яких контакти між особинами підтримуються у шлюбний період та під час турботи за потомством. До таких тварин належить зозуля звичайна. Зозуля підкладає свої яйця у гнізда інших птахів, тому не бачить своїх пташенят, а особин свого виду зустрічає лише у шлюбний період.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота в групах.

Учні діляться на 7 груп, кожна група опрацьовує матеріал за певним QR-кодом протягом 10 хвилин. Далі кожна група ділиться здобутими знаннями з рештою класу.

2. Виконати тести

VІ. Підсумок уроку

Чи виникли у Вас труднощі при вивченні цього матеріалу?

Що було найцікавішим на уроці?

VІI. Домашнє завдання: опрацювати § 46, завд. 4 ст. 185, вивчити конспект.  

Додаток 1

Харчова поведінка тварин

Харчова поведінка – поведінкові дії, спрямовані на пошук їжі, її захоплення та утримання здобичі. Харчова поведінка ж головним процесом життєдіяльності тварин. Вона пов’язана з активним пошуком, вибором, поглинанням та переробкою поживних речовин.

Птах горіхівка збирає горіхи ліщини, складає їх та прикриває зверху лишайниками, щоб навіть під снігом знайти свої схованки. Личинка мурашиного лева викопує в піску конічну ямку (своєрідну лійку), викидаючи пісок головою. Сама личинка закопується в центрі лійки, а назовні виставляє лише щелепи і чекає, аби спіймати здобич – різних комах та мурашок. Піщинки допомагають затримати здобич у випадку, коли та намагається втекти. За допомогою щелеп личинка мурашиного лева впорскує в жертву травні соки та висмоктує перетравлені рештки. Яких тварин ми вже вивчали з подібним способом живлення?

Полювання є способом добування активної їжі. У різних тварин полювання здійснюється залежно від особливостей будови, а також від типу їжі, якою вони живляться. Таким яином полювання у тварин здійснюється шляхом влаштовування засідок (ссавці родини Котячих, деякі комахи), побудови пасток (павуки), за допомогою приманки (риба вудильник). Полювання за допомогою переслідування здобичі притаманне для швидких тварин (кальмари, вовки).

Проте, не всі тварини хижаки і не всі живляться тваринною їжею. У рослиноїдних тварин харчова поведінка здійснюється шляхом випасання – спосіб добування їжі великими хребетними травоїдними тваринами (вівці, кози, корови).

Явище відбирання здобичі в інших організмів для одних видів є підмогою в несприятливих умовах, а для інших, наприклад для багатьох чайок, така харчова поведінка є звичайним джерелом їжі.

Додаток 2

Дослідницька поведінка тварин

Дослідницька поведінка є обов’язковою частиною поведінки тварин. Коли тварина шукає їжу, воду, укриття, шлюбного партнера, вона здійснює дослідницьку поведінку. Ця форми поведінки є особливо важливою для травоїдних тварин, адже крім пошуку їжі, їм ще й потрібна інформація, яка допоможе уникнути зустрічі з хижаками. Тому тварини у дослідницькій поведінці активно використовують органи чуття, які допомагають їм відчути наближення ворога заздалегідь та виграти час для укриття від хижої тварини.

Дослідницька поведінка тварин може здійснюватися за допомогою реакції орієнтування, при якій тварина залишається нерухомою, оглядаючи нову територію або незнайомий об’єкт та шляхом активного дослідження. У вигляді дослідницької поведінки яскраво проявляється здатність тварин до навчання. Вчені вважають, що кожен вид тварин володіє власною здібністю до навчання, яка передається з покоління в покоління через коди ДНК.

Захисна поведінка тварин

Захисна поведінка – дії тварини, спрямовані на уникнення небезпеки. Захисні поведінкові реакції виникають у відповідь на зовнішні подразники та проявляються в активній або пасивній реакції тварин. У птахів спостерігається реакція уникнення у відповідь на появу силуету хижака. Цю реакцію використовують люди для запобігання зіткнень літаків та птахів. Поблизу аеродромів, поблизу яких мешкають колонії птахів, випускають спеціально навчених соколів. Птахи бачать силует хижака і не злітають у повітря.

Агресивною називають поведінку, що спрямована на відлякування або заподіяння шкоди іншій особині. До цієї форми поведінки відносяться реакції тварин у вигляді загрозливих демонстрацій, нападу і нанесення травм. Агресивна поведінка притаманна тваринам при захисті від хижаків, розподілі територій та харчових ресурсів.

Деякі прояви агресивної поведінки можуть бути спрямовані на представників свого виду. Така агресія відноситься до суспільної поведінки.

Агресія потрібна тваринам для встановлення відносин між особинами, розподілу територій, їжі та інших ресурсів. Внутрішньовидова агресія протидіє проникненню в групу чужих особин свого виду, обмежує її чисельність, дає можливість поповнити інші групи, допомагає встановити упорядковані відносини між тваринами.

Захисна поведінка у тварин може реалізуватися у вигляді оборони або втечі та пасивно (переховування, прикидання і завмирання).

Додаток 3

Гігієнічна поведінка тварин

Гігієнічна поведінка забезпечує підтримання чистоти тіла тварин. Складовою гігієнічної поведінки є грумінг – поведінка тварин, спрямована на очищення поверхні тіла (умивання, купання).

Тварини можуть чистити тіло за допомогою кінцівок, тертися об субстрат, струшуватися, купатися у воді або піску. При цьому вони позбавляються не тільки бруду, але й зовнішніх паразитів.

У більшості ссавців щоденним проявом гігієнічної поведінки є чищення шерсті. Горобець хатній чисте дзьобом пір’я, купається у водних та пилових ваннах. Мухи під час грумінгу активно потирають одну об одну передні лапки, а потім за допомогою них чистять усе тіло.

Високоорганізовані тварини, яким притаманна соціальна поведінка, часто доглядають за тілом одна одної: самки чистять тіло дитинчат, а дорослі тварини з однієї  зграї – допомагають одна одній. У суспільних комах (бджіл, мурах, термітів) робочі особини доглядають за личинками.

Більшість тварин тримають в чистоті свої нори та гнізда. Борсуки та бабаки облаштовують так звані вбиральні у норі або поряд з нею. Представники родини Котячих відрізняються своєю охайністю, вони закопують свої екскременти (випорожнення) в землю. Бабаки покидають нори в разі загибелі одного з членів сім’ї. Борсуки витягають дитинчат із нір та піддають дії сонячних променів.

Звички тварин до підтримання чистоти корисні в боротьбі з різноманітними захворюваннями та є щоденним ритуалом у більшості тварин.

Додаток 4

Репродуктивна поведінка тварин

Репродуктивна поведінка – це поведінка особин, спрямована на відтворення собі подібних та існування виду в часі. Основою цієї поведінки є статеві, батьківські та материнські інстинкти тварин. Прояви репродуктивної поведінки в багатьох тварин мають видоспецифічний характер, тобто здійснюється однаковим способом тваринами одного виду. Оскільки статеве розмноження переважає у тварин, а репродуктивна поведінка пов’язана зі статевим розмноженням, то інколи термін «репродуктивна поведінка» замінюють терміном «статева поведінка».

Основні прояви репродуктивної поведінки тварин:

• Сезонність – поведінка, пов’язана з розмноженням у певну пору року, за сприятливих кліматичних умов або достатньої кількості їжі.
• Залицяння – поведінка спрямована на вибір самкою того самця, гени якого найкращі. Залицяння є обміном спеціальними сигналами. Залицяння змушує самку і самця погоджувати свої дії під час парування.

Шлюбні танці, турнірні бої між самцями, демонстрації з розпусканням хвостів чи настовбурченням пір’я є своєрідними ритуальними рухами, спрямованих на пригнічення захисних реакцій страху або агресії у особин протилежної статі.

• Парування – поведінка, спрямована на утворення пар організмів протилежної статі для народження та вирощування потомства.
• Турбота про потомство – поведінка, спрямована на вигодовування, догляд і захист потомства. Складна батьківська поведінка спостерігається у птахів, ссавців, деяких риб і земноводних. У ссавців батьківська поведінка включає будівництво житла, вигодовування та догляд за потомством, а також його навчання.

Батьківська поведінка. Самка королівської кобри будує гніздо з лісової підстилки, що гниє. Після відкладання яєць вона підтримує температуру в гнізді в межах +26-28^◦С, збільшуючи або зменшуючи купу листя. Самки охороняють кладки та стають агресивними в цей період. Незадовго до вилуплення дитинчат самка залишає гніздо.

Найважливішою ознакою репродуктивної поведінки тварин є циклічність – повторюваність через певні проміжки часу. Ця ознака пов’язана з необхідністю підготовки організмів до розмноження, накопиченням сил та енергії для народження та вигодовування здорового потомства.

***Які умови навколишнього середовища можуть вплинути на циклічність репродуктивної поведінки тварин?

Репродуктивна поведінка тварин визначається не лише умовами середовища, а й гормонами, що впливають на активність тварин, діяльність статевих залоз, зміну забарвлення тощо. Гормони можуть визначати початок самого розмноження, наприклад, розмноження тритонів і саламандр залежить від гормонів щитоподібної залози.

Додаток 5

Територіальна поведінка тварин

Територіальна поведінка пов’язана з поділом території на окремі ділянки. Вони можуть бути постійними й тимчасовими, індивідуальними та груповими.

Територіальна поведінка включає мічення меж ділянки та її охорону від інших тварин свого виду. Птахи позначають свою територію переважно за допомогою співу. Ссавці – пахучими та візуальними мітками (екскрементами, витоптаними ділянками, подряпинами на корі дерев тощо).

Мітки, якими тварини позначають межі території, несуть інформацію про її хазяїна та дають можливість оцінити шанси на перемогу в разі конфлікту з тваринами, що наближаються до зайнятої території. Наприклад, висота подряпин на корі дерев дозволяє оцінити розміри ведмедя, який їх залишив.

Охорона території може здійснюватися співом, ревом, патрулюванням кордонів (леви), демонстрацією погроз та ритуальними поєдинками (бої між оленями або баранами). Територію існування може захищати одна тварина, пара або група тварин.

Територіальна поведінка часто пов’язана з періодом розмноження тварин. Наприклад, у шлюбний період самці бабок-красунь вибирають ділянки над струмками. Вони позначають їх щоденними багаторазовими обльотами та енергійно обороняють  від самців-родичів. У цю зону самець запрошує самку танцем над поверхнею води. Під час відкладання яєць він обороняє самку від інших самців.

На окремих лежбищах північних морських котиків, які вони використовують для розмноження, можна нарахувати близько 50 000 особин. Така кількість тварин на одній території впливає на їхні взаємовідносини та призводить до загострення внутрішньовидової конкуренції, що є прикладом механізму регуляції чисельності особин. Слабші котики витісняються на гірші місця і не беруть участі в розмноженні, велика кількість дитинчат гинуть від переміщення дорослих тварин, а самці гинуть від ран.

В межах своїх територій тварини переміщуються в певному порядку, за певним маршрутом. Ці стежки можуть бути помітними, протоптаними упродовж багатьох днів (носороги, слони, бегемоти). Шляхи дрібних ссавців і птахів залишаються непомітними для людини. Деякі тварини змінюють або облаштовують свої території: бобри будують греблю, восьминоги можуть збирати черепашки під своїм «будинком».

Додаток 6

Соціальна поведінка тварин

Соціальна поведінка – сукупність різноманітних поведінкових реакцій, пов’язаних з існуванням постійних або тимчасових співтовариств тварин. Прояви соціальної поведінки здійснюються багатьма організмами одного виду й мають пристосувальне значення. Тварини, які тримаються разом, раніше помічають ворога і втіканням врозтіч збивають з пантелику хижака. Тому така поведінка підвищує життєздатність виду.

У суспільній поведінці важливе значення також має обмін інформацією між особинами.

Тварин, які утворюють постійні групи, називають соціальними. До таких тварин відносять соціальних комах (термітів, мурашок, деякі види бджіл та ос), бобрів, вовків, дельфінів тощо. Поведінка тварин у групах ґрунтується на соціальному інстинкті, що спонукає  тварин об’єднуватись та внутрішньовидовій агресивності, яка дає змогу встановити та підтримувати певний порядок у співтоваристві.

Тваринам, що утворюють табуни або зграї, легше забезпечити себе кормом. Великі синиці ефективніше добувають корм у складі групи. Зграї морських птахів вистежують скупчення планктону або косяки риб з більшим успіхом, ніж поодинокі особини. Деякі хижі риби, наприклад, тунці, використовують групові способи полювання.

Поодинокими називають тварин, у яких контакти між особинами підтримуються у шлюбний період та під час турботи за потомством. До таких тварин належить зозуля звичайна. Зозуля підкладає свої яйця у гнізда інших птахів, тому не бачить своїх пташенят, а особин свого виду зустрічає лише у шлюбний період.