Форми проведення класної години

Форми проведення класної години

Класна година є однією з найпоширеніших форм організації фронтальної виховної роботи, сприятливою формуванню у школярів системи відносин до навколишнього середовища.

Тому ми робимо спробу дослідити форми проведення класної години. Але спочатку ми вважаємо за необхідним визначити які існують види класних годин. Класні години можуть бути: інформаційними, тематичними, моральними, інтелектуально-пізнавальними тощо.

Ми вважаємо за доцільне розглянути цілі кожного вищезазначеного виду класної години. Розглянемо цілі першого виду класної години – інформаційна, яка є необхідною в житті школярів. Вона переслідує наступні цілі: формування в учнів причетності до подій і явищ у суспільно-політичному житті своєї країни, свого міста чи района; застосування знань, отриманих на уроках історії; формування свого ставлення до подій; розвиток дослідницьких умінь. Наступним видом є тематична класна година. Вона має наступні цілі: розвивати кругозір учнів; сприяти духовному розвитку учнів, формуванню їх інтересів і духовних потреб. Ще одним видом проведення класної години є моральна класна година, яка має наступні цілі: навчання учнів з метою вироблення власних моральних поглядів, суджень, оцінок; критичне осмислення і аналіз власних моральних вчинків, вчинків одноліток і однокласників; розвиток моральних особистісних якостей, таких як доброта, бажання допомагати людям, вміння визнавати свої помилки та відстоювати і поважати чужу точку зору тощо. І останнім видом є інтелектуально-пізнавальна класна година. Вона переслідує наступні цілі: розвивати пізнавальний інтерес учнів; розвивати вміння усвідомлювати свої індивідуальні можливості, прагнення до самовдосконалення.

За логікою нашого курсового дослідження є необхідним розглянути форми проведення класної години. Існує велика кількість форм проведення класної години, наприклад, таких як: бесіди, диспути, тематичні бесіди, вікторини, дискусії, заочні подорожі, екскурсії тощо. Але ми пропонуємо розглянути основні форми проведення класної години на різних етапах шкільного життя та особливості їх проведення.

До форм проведення класної години в початковій школі (1-4 класи) ми відносимо: ситуаційно-рольову гру, сюжетно-рольову гру, гру-драматизацію, гру-бесіду, усний журнал, групову справу, уявну подорож, розповідь, моделювання, спортивні змагання, догляд за рослинами та тваринами, тематичний зошит. Ми вважаємо за доцільне детальніше розглянути найпоширеніші форми проведення класної години в початковій школі.

Розглянемо першу найпоширенішу форму проведення класної години – ситуаційно-рольову гру. В даній формі виховної роботи розігрується життєва ситуація, де учні грають певні ролі. Об’єднуючи дітей за лічилкою в малі групи, вчитель роздає учням ситуації-малюнки, які заготовлює заздалегідь.  В цих невеличких ситуаціях-малюнках розповідається про життєві ситуації, в яких головні герої поводять себе невірно, порушуючи норми поведінки, етичні правила тощо. Учні розглядають малюнки-ситуації протягом 5-7 хвилин та за допомогою вчителя обирають собі ролі, вигадують діалог, який міг би відбутися між головними героями, які зображені на малюнку. Учні одягають елементи костюмів і готуються до розігрування ситуації, яку повинні продемонструвати у класі.

В кінці проведення гри вчитель разом із учнями обговорюють ситуації, виробляють спільне рішення щодо помилок та шляхів їх розв’язання у реальному житті. Вчитель ставить дітям наступні запитання: хто саме себе невірно поводив, в чому причина цієї поведінки, як треба було вчинити, що сказати?

Наступною формою даного заходу є сюжетно-рольова гра. Сюжетно-рольова гра – це форма виховної роботи спрямована на оцінку дій героїв, які приймали участь у розігруванні сюжету. В даній грі учні приймають участь , виконуючи ролі за підготовленим сюжетом. Вчитель об’єднує дітей у малі групи за допомогою лічилки та роздає учням невеликі сюжети. Це можуть бути: казкові, життєві сюжети, або сюжети у малюнках, коміксах, які вчитель заготовлює до проведення даної гри, надаючи учням можливість підготуватися до виступу. Дані сюжети є невеликими за об’ємом, в яких герої роблять помилки, або поводять себе невірно. Протягом 5-7 хвилин учні читають сюжет та вирішують хто буде грати головні ролі. Також учні розглядають малюнки-сюжети, за якими моделюють діалог, що міг би відбутися між головними героями, зображеними на малюнках. За допомогою вчителя учні одягають елементи костюмів та готуються до розігрування сюжету. В кінці проведення даної гри вчитель разом із учнями, обговорюють сюжет та роблять висновок про те,  хто допустив помилки та які саме. Також учні відповідають на такі запитання вчителя: хто у сюжеті був правий, чому так сталося, як треба було вчинити, що сказати?

Діти, які не приймають активної участі у шкільному житті, можуть розкривати свої творчі та акторські здібності, беручи участь у класній годині. Саме гра-драматизація допомагає учням розкрити творчі здібності. Вчитель готує ролі  та проводить репетиції індивідуально з кожним героєм.

Сюжет обирається спільно з учнями. Це може бути: відома або невідома казка, уривок драматичного твору, вигаданий учнями із вчителем драматичний сюжет, притча, легенда тощо. Вчитель читає слова автора та допомагає учням. Після проведення гри учні разом із вчителем визначають кращі виконання ролей за номінаціями: «кращий актор», «за краще перевтілювання», «за кращий костюм», «за кращу драматичну гру» тощо.

Гра-бесіда – це форма виховної роботи, яка проводиться з метою донесення до відома дітей норм і правил спілкування, поведінки в різних життєвих ситуаціях, суспільних місцях, таких як: транспорті, театрі, музеї, крамницях, на вулиці тощо. В даній формі виховної роботи вчитель обирає тему бесіди та проводить її у вигляді гри. Гра проводиться за обраними правилами. У цій грі можуть приймати участь школярі старших класів, які виконують певну роль. Вступна частина бесіди складається із опису подій. Основна частина даної гри складається з питань, направлених на аналіз та оцінку поведінки, роз’яснення виховних норм, вирішення моральних норм, створення життєвих ситуацій тощо.

Вчитель ставить запитання всьому класу або окремому учневі. Учні обмірковують і відповідають, висловлюючи власну думку. Завдання вчителя полягає у тому, щоб змоделювати гру таким чином, щоб учні,  запам’ятовували головну думку, норми і правила життя, життєві цінності, їх значення у особистому житті кожної людини. Граючи, учні навчаються пізнавати себе, оточуючих, жити поруч з близькими, приймати власне рішення тощо.

Наступною формою проведення класної години є усний журнал. В процесі проведення даної форми виховної роботи, проходить огляд подій, повідомлень, зібраних даних соціологічних досліджень, анкетування або інформації про якийсь об’єкт чи визначну подію в житті шкільного колективу чи суспільства. Обов’язковою умовою є  наявність ведучого, від імені якого йде повідомлення. Ведучим може бути старшокласник або вчитель. Під час проведення усного журналу є доцільним демонстрація наочності, фотоматеріалів, слайдів або імітування телевізійної програми. Ведучий може задавати питання слухачам, підводити узагальнення, проводити бліцопитування тощо.

Ще однією розповсюдженою формою виховної роботи є групова справа, під час якої учні працюють у групі, виконуючи певне завдання, отримане від вчителя. Вчитель об’єднує учнів у групи за кольором або за допомогою дитячої лічилки та за певний час дає можливість виконати невелике практичне завдання. Вчитель слідкує за виконанням завдання, подає практичні поради та прямо керує процесом підготовки. В цей час учні готують завдання та презентують свою роботу, розповідаючи учням про те, що вони створили разом.

Виставка-ярмарок – це форма колективної або  масової загальношкільної роботи, в ході проведення якої учні разом із вчителем, батьками готують виставки  творчих робіт учнів. Виставка-ярмарок може супроводжуватися не тільки демонстрацією творчих робіт учнів, але й їх продажем. Заздалегідь вчитель пропонує учням приготувати експонати до майбутньої виставки, розповідає основні вимоги щодо оформлення робіт. Можливий наступний варіант підготовки: на виховній годині провести майстер клас чи творчу практичну роботу по виготовленню виробів із пластиліну, солоного тіста,  кольорового паперу тощо.

На ярмарок запрошуються гості, батьки, учні інших класів. По закінченню, вчитель разом з учнями підводять підсумок і планують форму проведення наступного ярмарку, збирають кращі ідеї.

Спортивні змагання також є формою організації колективних виховних заходів, які пов’язані з спортом. Сценарій спортивного заходу готується заздалегідь вчителем та викладачем фізичної культури. Сценарій складається зі спортивних конкурсів, які мають різноплановий характер. Це можуть бути конкурси зі спортивними знаряддями або предметами, індивідуальні, парні, групові конкурси на швидкість виконання завдання, на створення сюжетної спортивної картинки, скульптури, гумористичні тощо. Учні об’єднуються у групи, вигадують назву команди, девіз,  уважно слухають завдання та виконують його. Оцінювання конкурсів проводить компетентне журі.

Наступним ми робимо спробу розглянути форми виховної роботи в основній школі (5-9 класи). Розповсюдженими формами роботи в основній школі є: година спілкування, класні збори, година класного керівника, зустріч, спартакіада народних ігор, родинне свято, вікторина, «жива» газета тощо. На нашу думку, буде доречним детальніше розглянути вище перелічені форми виховної роботи, які є наявними в основній школі.

Година спілкування – це класна година на тему, роздум, діалог, диспут, який веде вчитель. Він обирає тему спілкування та планує проведення класної години, спираючись на особливості запитів класного колективу.  Учні ж виступають з підготовленими завчасно доповідями або повідомленнями за даною їм темою. Треба зауважити, що година спілкування супроводжується демонстрацією заздалегідь підготовленого матеріалу, виставкою творчих робіт, демонстрацією слайдів тощо.

Наступною формою проведення виховного заходу є класні збори, які спрямовані на розвиток учнівського самоврядування, згуртування первинного колективу, формування громадської думки, а також залучення учнів до організаторської діяльності. Головними завданнями зборів є привчити учнів говорити, відстоювати і аргументовано доводити свою точку зору та вирішувати термінові справи класного колективу для прийняття колективного рішення. Вчитель також має право брати участь з правом одного голосу, надавати методичну допомогу організаторам зборів та підтримувати творчу ініціативу учнів. Учні ж вирішують термінові питання класу, а також планують і аналізують роботу класу, розподіляють громадські доручення, приймають колективні рішення, які потім висвітлюють у класному куточку.

Що стосується години класного керівника, то це форма колективної виховної роботи з класом, спрямованої на розкриття однієї теми. Вчитель готує свій виступ із доповіддю, оповіданням про подію із життя, або розкриває своє власне відкриття чи захоплення, а також демонструє слайди, ілюстрації тощо. Учні приймають активну участь в обговоренні даної проблеми, висловлюють своє власне відношення до події тощо. 

Зустріч – це форма проведення колективного, групового заходу на яке запрошуються гості, представник громадської організації, підприємства, видатна людина, герой, ветеран, вчитель, переможець олімпіади або спеціаліст: юрист, лікар, бібліотекар, міліціонер тощо. Вчитель веде розмову, представляє запрошеного, задає запитання та розпочинає дискусію. Запрошена людина виступає з розповіддю, доповіддю, демонструє наочність, веде анонс подій, відповідає на запитання учнів, аргументує свої думки, пропонує доказові матеріали тощо. Учні уважно слухають, обмірковують, задають запитання, приймають участь у дискусії.

Форма колективної виховної роботи, яка організується з метою ознайомлення учнів із низкою  українських народних ігор, що пов’язані з випробуванням витримки, сили, мужності дітей є спартакіада народних ігор. Вчителем готується сценарій заходу, добираються народні українські ігри, прилади, елементи костюмів, спортивні знаряддя. Вчитель розподіляє учнів класу на команди та проводить змагання між учнями. Учні  приймають активну участь у всіх іграх, набираючи бали та вивчаючи особливості ігрового українського фольклору.

Дуже цікавою формою проведення виховного заходу в основній школі ми вважаємо родинне свято. Це форма колективного виховного заходу, що проходить із запрошенням  та за участю батьків. Захід збирає коло родин та представників  різних поколінь. Знайомство присутніх із сімейним  традиціями, сімейними святами та реліквіями відбувається саме на цьому заході. Це свято можливо супроводжувати виставкою родинних творчих робіт, кулінарних виробів тощо. Також на святі презентуються родинні творчі проекти, родинне дерево, сімейні фотоальбоми, мультимедійні презентації, інсценізація літературних, музичних творів тощо. Вчитель разом із батьками  готує сценарій виховного заходу, обирає ведучих, готує виступи, творчі виступи представників різних поколінь, а також  обговорює оформлення зали, музичний супровід тощо. Учні разом із батьками приймають участь у  створенні родинних проектів.

Вікторина є розповсюдженою формою проведення класної години в основній школі. Вона допомагає поповнювати знання учнів та надає можливість проявити себе кожному учневі. Вчитель готує завдання для проведення вікторини. Вони можуть бути у вигляді тестів, запитань, невеликих завдань тощо. Учні приймають активну участь у проведенні вікторини, відповідаючи на запитання вчителя. Вчитель оцінує участь дітей у вікторині та підводить підсумок вікторини, визначаючи кращих знавців.

Вікторина може бути тематичною, тобто за певною темою із області  окремих предметів, та загальною, з різних областей знань.

 І останньою формою проведення виховного заходу, яку ми пропонуємо розглянути є «жива» газета. Недаремно ця форма проведення носить таку цікаву назву, адже це форма пізнавальної і організаційної справи-огляду, що складається із серії коротких виступів, автори-виконавці яких в образній формі повідомляють про новини з життя колективу, дають оцінку справам та розкривають перспективу на майбутнє. За допомогою «живої» газети члени колективу оцінюють позитивні і негативні сторони життя на протязі 15-20 хвилин. Матеріалом для випуску газети може стати: позитивний досвід колективу, визначні події, конфлікти, плани, перспективи у розвитку колективу, привітання тощо. Весь матеріал подається у вигляді сценок, «живих картинок», карикатур, шаржів, інтерв’ю, загадок, частівок, жартівливих од, картинок, слайдів, демонстрації фотоматеріалів тощо. Вчитель організовує підготовку матеріалів до випуску газети, рецензує, доповнює та узагальнює їх. Учні працюють над створенням випуску газети, збирають та обробляють матеріал, готують свої виступи.