Форми роботи з батьками ,які в умовах війни є актуальними, які є єфективними під час очного навчання. Що є проблемою у роботі з батьками.
Виховна робота завжди була невід’ємною складовою освітнього процесу, а зараз, в умовах військової агресії проти України, її важливість складно переоцінити. Усе, що відбувається зараз – виклик для школи, для вчителів та учнів, батьків..
В умовах війни педагогічні працівники мають бути готовими, спроможними повноцінно надавати освітні, інформаційні, консультаційні послуги сім’ям, які виховують дітей раннього та дошкільного віку. Саме тому питання організації комунікації з учасниками освітнього процесу (незалежно від формату навчання) посідає ключове місце. В умовах військових дій найбільшої актуальності набувають системи комунікації з дітьми, їхніми батьками, що дає змогу встановити швидкий обмін інформацією, мобільність зворотного зв’язку.
Роботу з батьками в 5 класі будую через партнерські взаємини. Це дає можливість оперативно реагувати на актуальні виклики та проблеми, відстежувати зміни у поведінці дитини, краще розуміти її вподобання та життєві орієнтири. Це дає можливість визначити спільне бачення розвитку дитини, усвідомити права та обв’язки одне одного, мінімізувати загрозу виникнення непорозумінь. Щоденно спілкуючись з учнями, спостерігаючи за їхньою поведінкою я можу зрозуміти проблеми в сім’ї ( діти самі про них говорять) . І допомогти дитині можна за умови, якщо батьки цього бажають, готові працювати над цією проблемою ( Гікова, Рябов, Калинка) .
Є різні форми роботи з батьками, але , на мою думку, найефективнішою є індивідуальна форма роботи. Батьків цікавить лише їхня дитина, і це нормально. Тому колективні батьківські збори в реаліях сьогодення себе відживають.
Якщо говорити про проблеми у роботі з батьками, то це низький рівень психолого – педагогічної культури батьків, батьки мало приділяють уваги спілкуванню з дітьми.
Найважливішим напрямком виховної роботи зараз має стати психологічна та емоційна підтримка учнів. Діти найбільше потребують підтримки та розуміння, оцінки відходять на другий план. Той факт, що діти, на жаль, поступово вимушено звикають до нових реалій, не означає, що вони можуть обійтися без підтримки дорослих. Вони як ніколи її потребують. А без допомоги батьків складно дитині стати впевненою, бути добрим, чуйним, націленим на навчання. Тому саме це намагаюсь донести до кожного з батьків.