Форми взаємодії людей у суспільстві

                                                               

Тема - Форми взаємодії людей у суспільстві

Мета уроку:

• Пояснити, як організоване суспільство для спільного життя людей.
• Ознайомити учнів з основними формами взаємодії: співпраця, конкуренція, конфлікт, комунікація.
• Порівняти взаємодію людей у часи Київської Русі та сьогодні.
• Розвивати аналітичне мислення, вміння аргументувати свою думку та працювати в групах.

 

Хід уроку

1. Організаційний момент (2 хв)

Привітання, налаштування на роботу.

Питання до класу: «Чи можна людині жити повністю окремо від інших?»

2. Актуалізація опорних знань

Люди об’єднуються в суспільство, щоб разом задовольняти потреби: безпека, освіта, культура, господарство.

Суспільство організоване через:

•      правила (закони, мораль),
•      установи (школа, громада, армія),
•      взаємодію людей.

3. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель пропонує переглянути відео у мережі інтернет «Що таке суспільство».

4. Вивчення нового матеріалу

1.Як суспільство організоване для спільного життя

Що таке співпраця, конфлікти і комунікація. Як люди взаємодіяли за часів Русі-України і як взаємодіють сьогодні.

Робота з поняттями

Суспільство – це організована сукупність людей на певному етапі історичного розвитку, об'єднаних характерними для них відносинами.

2.Що таке співпраця, конфлікти і комунікація

Головними формами взаємодії у суспільстві є:

1. Співпраця

2. Конфлікт

3. Комунікація

Співпраця вчить членів суспільства єдності, взаємодопомого та відповідальності.

Конфлікти допомагають знайти швидше рішення для розв’язання та подолання проблеми завдяки прийняттю альтернативних рішень.

Комунікація вчить людей ділитися власним досвідом, емоціями та думками, що значно покращує взаємодію між людьми.

Робота з терміном

Співпраця в контексті громадянської освіти – це процес спільної діяльності громадян та інституцій задля досягнення суспільних цілей, розвитку демократичних цінностей та активної участі в житті громади й держави. Це набір знань, навичок та установок, що навчають людей розуміти свої права та обов'язки, взаємодіяти за спільними правилами та брати участь у суспільному житті для його покращення.

Ключові аспекти співпраці в громадянській освіті:

Активна участь: Громадяни співпрацюють у громадських, політичних та соціальних процесах, реалізуючи свої можливості та втілюючи бажані зміни.

Розуміння суспільства: Це навчання принципам функціонування суспільства, розуміння власного місця в ньому та механізмів впливу на нього.

Формування цінностей: Співпраця сприяє розвитку демократичних цінностей, відповідальності та поваги до прав інших.

Розвиток навичок: Набуваються навички для ефективної взаємодії, вирішення конфліктів та спільної роботи над спільними проблемами.

Залученість у розвиток: Громадянська освіта спонукає до співпраці для розвитку себе та держави, сприяючи мирному співіснуванню.

Приклади співпраці:

• Спільна робота над місцевими проєктами (благоустрій, екологічні ініціативи).
• Участь у громадських організаціях та волонтерських рухах.
• Взаємодія з органами місцевого самоврядування для вирішення соціальних питань.
• Обговорення та просування демократичних ідей у колективі та громаді.
• Співпраця між людьми здатна побудувати міцне суспільство та вирішити будь-які соціальні проблеми.
• Співпраця забезпечує обмін ідеями між людьми й практичне навчання у різних суспільних інститутах – у школах, університетах, на робочих місцях. Також співпраця вимагає від людини великої особистої відповідальності і вміння працювати у команді. Успіх команди та ваших проєктів залежить від того, чи кожен учасник команди докладатиме всіх зусиль для досягнення цілей.

Тож, знаходячись у колективі, треба будь-що уникати конфліктів.

«Мозковий штурм»

Що ви розумієте під поняття «конфлікт»?Які види є конфліктів?Які можуть бути розподілені ролі в конфлікті?

Конфлікт – це зіткнення окремих людей чи соціальних груп, що виражають різні, часом протилежні цілі, інтереси і погляди.

Причини зародження конфліктів

•      Розподіл ресурсів
•      Взаємозалежність
•      Відмінності в меті
•      Відмінності в уявленнях і цінностях
•      Відмінності в манері поведінки. Проблеми у комунікації

Визначте причину зародження конфліктів

 1. Молодший брат постійно розкидає свої речі по кімнаті, а старшому доводиться прибрати за ним. (Конфлікт загострюється через різні потреби, бажання та очікування від спільного простору, а також через різну поведінку та відсутність узгодженої відповідальності за спільні обов'язки).

2. Ви з сусідом/сусідкою по парті отримали один підручник для занять на уроці.  (Причиною конфлікту в даній ситуації є обмеженість ресурсу (один підручник на двох) та неузгодженість у його використанні. Такий стан призводить до суперництва, дефіциту, а отже — й до потенційних суперечок, оскільки кожен прагне отримати свою частку користування книгою).

3. Ви хочете піти ввечері з друзями у кіно, а ваша молодша сестричка просить відвести її на ковзанку. (Причиною зародження конфлікту в цій ситуації є зіткнення несумісних інтересів та бажань двох сторін: вашого бажання піти в кіно з друзями та бажання сестрички піти на ковзанку. Обидва варіанти є для вас важливими, але неможливими до одночасного виконання, що створює конфліктну ситуацію).

Розповідь вчителя

Виділяють політичні, економічні, соціальні та організаційні конфлікти. Політичні конфлікти — це зіткнення з приводу розподілу владних повноважень та форми боротьби за владу. Економічні конфлікти являють собою широкий спектр конфліктів, в основі яких лежать суперечності між економічними інтересами окремих особистостей, груп.

Соціальний конфлікт — це найвища стадія розвитку суперечностей у відносинах між людьми, соціальними групами та суспільства в цілому. Соціальний конфлікт характеризується зіткненням протилежно спрямованих інтересів, цілей та позицій суб'єктів взаємодії.

Організаційний конфлікт – це зіткнення учасників конфліктної взаємодії, викликане несумісністю інтересів, норм поведінки та ціннісних орієнтирів членів колективу.

Існують п'ять основних способів розв'язання конфліктів: відсторонення, поступка, боротьба, компроміс і співпраця. У більшості ситуацій найкраще вирішувати конфлікти через переговори. Однак іноді ліпше відсторонитися від конфлікту чи піти на поступки або рішуче відстоювати свою позицію.

Конфлікт виконує і позитивну роль у суспільстві: Позитивним результатом конфлікту вважається розв'язання проблеми, що породила суперечності й викликала зіткнення, з урахуванням взаємних інтересів і цілей усіх сторін, а також досягнення розуміння й довіри, зміцнення партнерських стосунків і співробітництва. 

Аби уникнути конфліктів, треба, насамперед, поважати думку інших людей, бути толерантним у своїх судженнях та комунікабельною людиною.

Комунікація — це процес, під час якого двоє або більше людей обмінюються інформацією. Окрім того, у процесі комунікації люди здійснюють обмін досвідом, цінностями, досягненнями. Здатність до сприйняття й передання інформації називають комунікативністю. Слово «комунікація» може означати також зв’язок, повідомлення, засіб зв’язку, інформацію, засіб інформації, а також контакт, спілкування, соціальну взаємодію.

5.Закріплення матеріалу

1.Групова робота «Ланцюг історії» (10–12 хв)

Мета: навчитися бачити причинно-наслідкові зв’язки історичних подій.

Хід роботи:

1. Клас ділиться на групи по 4–5 учнів.

 

 

2. Кожна група отримує тему: «Хрещення Русі», «Поширення християнства», «Розвиток освіти», «Нові культурні традиції».

3. Учні стають у коло.

Ролі та порядок виступів:

Учень 1: Називає причину події.

Учень 2: Називає подію.

Учень 3: Називає наслідок події.

Учень 4 (за наявності): Пояснює сучасне значення або вплив на сьогодні.

Приклад для «Хрещення Русі»:

Учень 1 (Причина): Князь Володимир хотів зміцнити державу і об’єднати народ.

Учень 2 (Подія): У 988 році відбулося хрещення Русі.

Учень 3 (Наслідок): Поширилося християнство, з’явилися нові культурні традиції.

Учень 4 (Сучасне значення): Християнські цінності впливають на освіту та культуру сьогодні.

5. Кожна група коротко презентує свій «ланцюг» перед класом (1–2 хв).

6. Учитель обговорює логічність причинно-наслідкових зв’язків.

2. Дебати «Природа - Наукові винаходи»

Мета: розвивати аргументацію, вміння слухати опонентів і вести дискусію.

Хід роботи:

1. Клас ділиться на дві групи:

Група 1: «Природа впливає більше на людину».

Група 2: «Наукові винаходи впливають більше на людину».

Ролі та порядок виступів:

Учень 1 (Група 1) Перший аргумент: як природні фактори (клімат, географія, спадковість) формують людину. Приклад із історії: життя людей у Київській Русі залежало від природи.

Учень 2 (Група 2) Контраргумент: як наукові винаходи змінюють життя людей (технології, медицина, освіта). Приклад: сучасні винаходи дозволяють подолати природні обмеження.

Учень 3 (Група 1) Другий аргумент: природа формує характер, звички, спосіб життя. Приклад: традиційні культури та заняття залежали від природного середовища.

Учень 4 (Група 2) Другий аргумент: наукові винаходи впливають на соціальний розвиток та культуру. Приклад: книги, комп’ютери, інтернет.

Учні 5–6 Запитання та уточнення: ставлять один одному запитання для перевірки аргументів або уточнення прикладів.

Питання для обговорення:

Що більше впливає на людину: природні фактори чи технологічний розвиток?

Як ці фактори змінювалися від Київської Русі до сьогодення?

Підсумок:

Учитель виділяє найсильніші аргументи та робить коротке резюме.

3. Ментальна карта «Причини – Подія – Наслідки»

Учні створюють ментальну карту у зошитах або на дошці.

Структура ментальної карти:

1. Центральна тема: «Вплив історичних подій на суспільство»

2. Головні гілки: по темах:

«Хрещення Русі»

«Розвиток освіти»

3. Підгілки для кожної теми:

Причина: чому відбулася подія (політичні, соціальні, економічні, релігійні фактори).

Подія: основна історична подія.

Наслідки: що змінилося в суспільстві після події (соціальні, культурні, політичні).

Сучасне значення: вплив на сьогодні (традиції, освіта, цінності, технології).

Приклад для теми «Хрещення Русі»:

Причина: Князь Володимир хотів зміцнити державу та об’єднати народ.

Подія: Хрещення Русі у 988 році.

Наслідки: Поширення християнства, нові культурні традиції, зміцнення влади князя.

Сучасне значення: Християнські цінності впливають на культуру, освіту, моральні норми сьогодні.

Приклад для теми «Розвиток освіти»:

Причина: Необхідність підготовки грамотних людей для управління державою та церкви.

Подія: Відкриття шкіл та книгодрукування.

Наслідки: Зростання грамотності, поява освіченої еліти.

Сучасне значення: Сучасна освіта формує критичне мислення, професійні навички та розвиток суспільства.

Як працювати з картою на уроці:

1. Учні або групи створюють ментальну карту у зошитах або на дошці.

2. Кожна група заповнює одну тему.

3. Учні обговорюють причинно-наслідкові зв’язки та додають сучасне значення події.

4. Вчитель об’єднує карти всіх груп, показуючи взаємозв’язки між подіями та їх вплив на сьогодення.

Слово вчителя. Форми взаємодії людей допомагають суспільству існувати.

Взаємодія змінювалася від Київської Русі до сьогодення, але основні принципи залишилися.

6. Домашнє завдання

Написати  есе на тему: «Сучасні винаходи, які змінили наше життя так само, як колись — хрещення Русі чи друкарство».