Формування читацьких компетентностей на уроках біології

Формування читацьких компетентностей на уроках біології в 7 класі

( розробка засідання методичного об’єднання вчителів природничих наук)

Очікувані результати:  Ознайомлення з особливостями формування читацьких компетентностей на уроках біології, презентація власного досвіду роботи,  робота в команді.

Обладнання :  канва для вправи «Кола Вена», магніти, папір, роздруковані матеріали для інтерактивних вправ, підручник «Біологія 7клас»

 (автор Балан Г. П. )

                                      План проведення засідання:

1. Вправа « Очікувані результати».

2. Актуальність проблеми формування читацьких компетентностей .

3. Практична частина:

- вправа « Мозковий штурм»;

- вправа « Крісло автора»;

- вправа « Доповни схему»;

- вправа « Дослідники».

4. Підсумки засідання.

                                        Хід проведення заняття

1. Вправа « Очікувані результати» : на стікерах  у вигляді листочків дерева, хмаринок  , сніжинок тощо вчителі записують очікувані результати та обмінюються власними думками щодо очікувань від заняття.

2. Актуальність проблеми формування читацьких компетентностей 

Численні дослідження вчених доводять, що читання – важливий компонент  різнобічного розвитку особистості учня. Читання об’єднує дві групи умінь: відтворення звукової форми слова та усвідомлення смислової інформації. У сучасному світі навчання – це не накопичення фактів, знання формул, а формування здатності особи працювати з різними видами інформації, обирати потрібну. Учень, у якого не сформовані навички роботи  з  текстом, не вмітиме знайти потрібну інформацію, той, хто читає повільно, витрачатиме час і не встигатиме вирішувати завдання.  За результатами дослідження PISA-2022, з трьох галузей, які досліджувалися, найнижчі результати у читання, а найвищі – у природничих дисциплінах. Так, базового рівня досягли,  58% українських школярів із  математики, 59%  із читання, 66% із природничо – наукової грамотності. Ці показники є значно гіршими від середніх значень у інших країнах.  Наші учні відстають на 48 балів з читання. У PISA -2022 вважається, що різниця  у 20 балів – це один рік навчання, який потрібен учням, щоб наздогнати своїх однолітків. Порівнюючи дані 2018 та 2022 років, можна зробити висновок, що рівень успішності наших учнів знизився з читання на 38 балів. Дослідники відмітили, що знизився  рівень читацької грамотності у дівчат. Також існує розбіжність між учнями сільської та міської школи. Саме тому проблема формування читацької компетентності надзвичайно актуальна. На сайті testportal. Gov. Ua оприлюднено посібник «Рекомендації щодо формування читацької компетентності учнів на рівні початкової освіти», де подано ґрунтовний аналіз складових читацької компетентності, практичні поради щодо читання в парах, із зупинками, графічні організатори читання.

Уроки біології відіграють важливу роль у формуванні читацької компетентності, оскільки мають величезні можливості для роботи з текстом. Кожна тема  з біології 7 класу містить інформацію , яку слід сприймати,читаючи,виділяти головне, акцентувати увагу на важливих деталях, відкидаючи другорядні.  Учень, навчений працювати з текстом, досягає більших результатів, ніж той, який читає несвідомо, відтворює інформацію механічно.

3. Практична робота.

- Вправа « Мозковий штурм»

Учителі об’єднуються в групи, працюють з усіма можливими джерелами інформації, шукають відповідь на запитання  :

І група

Роль сім’ї, бібліотеки та школи у формуванні читацьких компетентностей

Учасники працюють з канвою для вправи « Кола Вена», визначають спільні та відмінні риси цифрами в колах.

Висновок. Лише спільними зусиллями батьків, учителів та бібліотекаря можна сформувати мотивацію до читання

 ІІ група

Які існують компоненти читацької компетентності?

 Висновки :

Учені виділяють компоненти читацької компетентності:

- мотиваційний ( для чого читати, яка мета ситуативна та стратегічна);

- когнітивний ( система знань для роботи з текстом);

- операційно – діяльнісний ( розрізнення виду тексту, орієнтування в структурі, встановлення зв’язків, теми, основної думки тексту);

- рефлексивний (ставлення до змісту прочитаного).

Після роботи над теоретичним завданням пропонуємо  колегам попрацювати з підручником біології 7 класу ( Балан П. Г.,Козленко О. Г.  Київ: Генеза, 2024) , спробувати себе в ролі учнів та ознайомитись з алгоритмом роботи над формуванням компонентів читацьких навичок.

Тема уроку : Яка роль прокаріотів у житті людини?

Завдання : Сформулюйте запитання до теми уроку для формування мотивації учнів, виникнення інтересу до уроку (робота над мотиваційним компонентом)

Попрацювавши з підручником , учителі створюють запитання : Чому кип’ячене  молоко довго не скисає? Чому все таки скисає згодом ? Які організми беруть участь в цьому процесі? (на уроці відбудеться обговорення з учнями даної проблеми,  адже скисання молока вони вивчали у 6 класі).

Для формування когнітивного компоненту учитель має навчити учнів працювати з текстом, що саме шукати і як.

Завдання : Запропонуйте запитання для подальшої роботи  з текстом, алгоритм пошуку інформації. Учителі пропонують свої запитання, наприклад : Що вивчає наука біотехнологія? Відповідь на запитання можна знайти на сторінці 31 підручника.

Операційно- діяльнісний підхід передбачає пошук інформації, робота безпосередньо з підручником, текстом, малюнками. Також учитель може запропонувати прочитати інформацію за кьюаркодом.

Рефлексивний етап передбачає висловлювання власної думки , можливим є використання вправи « Що викликало подив на уроці».

•          Вправа «Крісло автора»

Знайдіть у підручнику (ст. 79-82) відповіді на запитання, надруковані на листках:

1. Що таке листкова мозаїка?

2. Як поділяють рослини за потребою у воді?

3. В яких екосистемах ростуть рослини?

4. Які ознаки мають трав’янисті рослини?

5. Які ознаки мають дерева?

6. Що таке життєва форма ?

7. Коли рослини скидають листки?

8. Як відбувається процес здерев’яніння ?

Учасники працюють з підручником, дають відповіді на запитання  в «Кріслі автора», присутні задають питання по змісту прочитаного автором. Дана вправа  дозволяє відпрацьовувати навички читання всім учням, адже одні читають, інші слухають, перевіряють правильність прочитаного . 

•          Вправа « Доповни схему»

Учасники отримали роздруковані на листках назви рослин, доповнити схему на дошці, прикріпивши листки магнітом на дошці

                                           Рослини

Світлолюбні                  Тіньовитривалі         Тіньолюбні

 Сосна

Ковила

Квасениця

Граб

Копитняк

Липа

Дана вправа дозволяє на уроці прочитати з підручника назви рослин навіть учням з низьким рівнем сформованості читацької навички.

•          Вправа «  Дослідники»

Учасники об’єднуються в групи, працюють над завданнями знайти відповіді на запитаннями

• Чому у верблюжої колючки корені можуть проникати на глибину 15 метрів, а у кактусів розташовані у поверхневих шарах?
• Яке значення має формування життєвих форм для поширення рослин?

Завдання такого типу дозволяють не просто знайти інформацію в підручнику, але і прочитати додаткову, продумати відповідь, доводити власну думку.

4. Підсумки

Учасники методичного об’єднання повертаються до очікуваних результатів, обговорюють власні здобутки.