Формування читацької компетентності молодших школярів

Формування читацької компетентності молодших школярів. Підготувала:вчитель початкових класів. КГ №125 Лученко Олена Володимирівна2023 рік

" Той, хто не вміє швидко і свідомо читати, не може успішно володіти знаннями ... "  В. О. Сухомлинський. Крапля довбає камінь не силою, а частим падінням, так людина стає вченою не силою, а частим читанням.  Овідій Найважливіше завдання початкової школи : навчити дітей вчитися, а це неможливо без уміння читати і працювати з книжкою.

Читацька компетентність молодшого школяра -  це володіння комплексом читацьких знань, умінь і навичок, ціннісних ставлень учнів, які дають змогу учневі свідомо здійснювати пошук книжок, відбір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань і виявляються у процесі сформованості повноцінної навички читання, розуміння текстів різних жанрів, обізнаності з колом читання (доступного дітям цього віку), сформованості особистісних ціннісних суджень щодо прочитаного.

Курс “Літературне читання”: органічна складова освітньої галузі “Мови і літератури”Основна мета: розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі.

Завдання предмета «Читання» у початкових класах : формувати, закріплювати, удосконалювати навички свідомого, правильного, швидкого, виразного читання, розвивати потяг до самостійного читання книг. Предмет «Читання» ставить за мету виробити в учнів не тільки уміння читати, а й внутрішнє бажання читати, що є усвідомленням необхідності спілкування з книгою, бачити в цьому життєву потребу (самостійне читання).  Кожен урок має формувати в учнів свідоме, правильне, виразне читання з відповідною для кожного віку швидкістю.

Читацька компетентність є особистісно-діяльнісним інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень учнів, що набувається у процесі реалізації усіх змістових ліній предмета «Читання». У процесі навчання відбувається становлення і розвиток якостей дитини-читача, здатної до самостійної читацької, творчої діяльності; здійснюється її мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток; формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується любов до мистецтва слова, потреба в систематичному читанні.“

Для досягнення мети виконуються такі завдання:формування в учнів повноцінної навички читання як базової у системі початкового навчання;ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики і жанрів; формування у дітей соціальних, морально-етичних цінностей через художні образи літературних творів;формування у школярів умінь сприймати, розуміти, аналізувати й інтерпретувати літературні тексти різних видів з використанням початкових літературознавчих понять; розвиток мовлення учнів; формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);розвиток творчої літературної діяльності школярів;формування у школярів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок, довідковим матеріалом, умінь здійснювати пошук, відбір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань;виховання потреби в систематичному читанні як засобові пізнання світу, самопізнання, загальнокультурного розвитку.

Компоненти читацької компетентності:когнітивний (знання);комунікативний (слухання, читання, говоріння, письмо);ціннісний (оцінні судження і ставлення учня до прочитаного);діяльнісний (уміння, навички, способи діяльності);особистісно-творчий (мотиваційно-ціннісні ставлення, прагнення  особистості до навчання, пізнання і діяльності).

Складові читацької компетентності:мовленнєва, яка передбачає формування і розвиток мовленнєвих умінь і навичок; літературознавча, яка передбачає формування основ теоретико-літературних знань і вмінь ними користуватися; бібліотечно-бібліографічна – передбачає уміння учня працювати з книгою, періодичними виданнями як джерелами отримання інформації; наявність у молодших школярів певного кола читання; знання початкових бібліотечно-бібліографічних понять та вміння користуватися довідковою літературою;літературно-творча – передбачає розвиток і реалізацію літературно-творчих умінь і здібностей учнів; емоційно-ціннісна – розвиває емоційну і почуттєву сфери учнів, уміння висловлювати оцінні судження щодо прочитаного.

Для формування у молодших школярів читацької компетентності необхідно: зацікавити учнів читанням;розвивати цей інтерес до створення постійної потреби у читанні;навчити вибирати літературу, враховуючи вікові та особистісні інтереси;створити належні психолого-педагогічні умови для сприйняття, розуміння та оцінки прочитаного;формувати навички аналізу художнього твору; організовувати дослідницьку роботу школярів;розвивати усне та писемне мовлення учнів;працювати над постійним удосконаленням естетичного смаку школярів.

Основні шляхи у системі роботи над формуванням мовленнєвої складової читацької компетентності: формування навички правильного, свідомого, виразного читання; удосконалення уміння слухати і розуміти усне мовлення; формування й розвиток зв’язного мовлення у різних видах  читацької діяльності; оволодіння нормами українського літературного мовлення. 

Шляхи формування читацької компетентності молодших школярів. Основні методи: Читання-розгляд (опора на інформаційно-довідковий апарат книжки). Пояснювальне (коментоване) читання. Літературне читання (бесіда морально-етичного спрямування). Метод творчого читання (настанова на творче втілення прочитаного). Основні прийоми: Спільне визначення теми уроку. Використання рольової гри. Вільний вибір навчального діалогу. Парна і групова форми роботи. Спілкування-діалог: учитель – учень – учні. 

Для формування читацької компетентності можна використати і такі прийоми:  Виділення на кожному уроці часу для читання мовчки  та вголос . П'ятихвилинка самостійного читання пошепки на початку уроків не тільки читання, а й на інших (трудового навчання, образотворчого мистецтва, природознавства….) Вправи зі скоромовками, які сприяють тренуванню пам'яті, чіткості та швидкості вимови. Читання тексту учнями (самостійно), готують відповіді на заздалегідь, поставлені запитання. Стеження за підручником, а не лише слухання, коли читає вчитель. Використання різних вправ на вміння швидко орієнтуватись (ігри “Знайди початок (кінець) речення”, “Слідопити”, “Вікно” та інші). Застосовання, кросвордів, ігор що потребують вміння читати. Читання тексту з прикритою верхньою частиною літер лінійкою або закладкою. Читання деформованих слів, речень, текстів. Ознайомлювати дітей з різними цікавими книжками, щоб кожен учень зміг обрати таку, яку читатиме без примусу. Учні самі роблять презентацію книги, яку вони читають або вже прочитали.

  Невід'ємною складовою у формуванні читацької компетентності є уроки позакласного читання. Їх основна мета - сформувати навички читання та читацьку самостійність учнів, виробити позитивне ставлення школярів до читання з власної ініціативи. Отже, чим раніше дитина візьме в руки "свою" книгу, тим швидше процес читання перетвориться в насолоду, осмислення — у потребу читати. Тому формувати самостійного читача, розвивати пізнавальні інтереси потрібно з першого тижня перебування дитини в школі. До кінця 4 класу всі учні мають оволодіти навичками та вміннями, які необхідні активному читачеві, технікою читання, орієнтовними та гігієнічними вміннями, а головне, вони мають полюбити книжку та самостійне читання.

"Читання як джерело духовного багатства не зводиться до вміння читати, з цього вміння воно тільки починається. Дитина може читати вільно, безпомилково, але книжка не стала для неї тією стежкою, що веде до вершини розумового, морального, естетичного розвитку." В. О. Сухомлинський .

Основне завдання сучасної літературної освіти: формування уважного читача з розвинутими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки, обстоювання власної думки, при цьому врівноваживши у своїй свідомості інші точки зору на предмет обговорення.

Сучасний навчально-виховний процес спрямований на виховання учня - суб'єкта культури і власної життєтворчості. Школа, учитель, класний керівник мають забезпечити духовний розвиток і саморозвиток особистості, навчити вихованців мистецтва творити себе і своє життя. Велику роль у цьому процесі відіграє книга. Тому пропаганда читання, виховання читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, книжкою, розвиток пізнавальних інтересів, формування в учня читацької компетентності — пріоритетні напрями спільної діяльності педагогів, бібліотекарів, батьків.

Дякую за увагу!