"Формування екологічних знань молодших школярів методами критичного мислення"

Формування екологічних знань молодших школярів

методами критичного мислення

Ми з тих людей, що намагаються                                                                       тримати Землю у своїх руках…

У справжнього вчителя – найважче і найрадісніше життя, трепетно хвилююча і водночас складна творчість, надзвичайно тонкі інструменти, які вічно вдосконалюються і якими він впливає на душу людську.     (В.О. Сухомлинський)

На жаль, сьогодні наша  планета  переживає  велику  екологічну кризу. Ми часто скаржимось на погане повітря, неякісну воду, бруд  на дорогах, погіршення  здоров’я, вирубку лісів, підвищення тарифів на енергію… І, якщо і далі будемо  продовжувати  лише пасивно спостерігати, то подальше погіршення стану планети неминуче.

Саме сучасний вчитель  сприяє розвитку в учнів бережливого ставлення до навколишнього середовища через такі завдання:

 - формування в учнів розуміння необхідної гармонії людини з природою;

 -виховання почуття відповідальності за природу, як національне багатство, основу життя на Землі;

 - формування готовності до активної екологічної діяльності;

- формування основ глобального екологічного мислення.

Головна мета роботи вчителя:

 - виховувати любов і повагу до природи;

 - спонукати до збереження неповторної краси рідного краю;

 - формувати почуття відповідальності за стан природного середовища та дбайливого ставлення до нього;

 - учити самостійно мислити, знаходити раціональні рішення проблеми;

 - формувати активну життєву позицію.

  В  результаті  сумісної співпраці  учні:

 - долучаються до життя суспільства;

 - відчувають причетність до справи глобального масштабу;

 - набувають практичного досвіду з вирішення проблем власними зусиллями, допомагаючи природі;

 - відчувають власну потребність, упевненість у своїх можливостях, емоційне піднесення, моральне задоволення та естетичну насолоду;

 - вчаться бережливого ставлення до природних багатств, господарського підходу до організації власного життя;

 - виховують дисциплінованість, відповідальність, ініціативність;

Для   формування екологічних знань учнів  на своїх уроках  я застосовую

аксіологічний підхід. 

Аксіологія (теорія про цінності) яскраво презентує пріоритет гуманістичних цінностей у діяльнісній взаємодії молодшого школяра з природним довкіллям. У процесі навчання дитина має на внутрішньому, глибинному рівні зрозуміти, що природа – це колиска життя, а завдання  людини – дбати про неї. У контексті цього підходу важливо забезпечити максимальний вплив на емоційно-чуттєву сферу учнів, а також сприяти  розвитку інтелектуальної та дієво-практичної сфери. Для застосування прийому перевтілення – де учням пропонується  уявити себе певними об′єктами  природи  і  розповісти  про себе, я використовую один із методів критичного мислення, метод  «РАФТ».

Назва методики “Рафт (RAFT)” розшифровується як

Роль (R-Role),  Аудиторія (A-Audience),  Формат (F-Forma), Тема (T-Topic).

Основне завдання учня в рамках цієї діяльності – висловити, описати та розповісти основні міркування на задану тему з точки зору певного обраного персонажа, вживаючись у роль. При цьому учень має врахувати особливості аудиторії, до якої він звертається та обрати потрібний формат тексту.

Основне завдання учня:

- висловити важливі для персонажа ідеї;

- врахувати особливості аудиторії;

- обрати для свого повідомлення відповідну літературну форму.

Стратегія РАФТ дозволить вчителеві так організувати процес взаємодії учня з інформацією, щоб він міг побачити ситуацію з різних, часом несподіваних для себе сторін, глибше проникнути в сутність речей.

На уроці слід скористатися таблицею РАФТ.

У першому стовпчику записуємо всі ролі, які  можна обрати з певної теми, тобто відповісти на запитання:

РОЛІ        -  Хто є учасником подій і може про них розповісти?

•  Хто хотів би написати про цю подію?
•  Хто ще може бути зацікавленим в описі подій?
•  З позиції якого персонажа я можу розповісти цю історію?

Ролі можуть бути звичайними: учні класу, мандрівники, вчитель, батьки, люди різних професій. Або незвичними: полуниця, груша на дереві, дерево, шафа, одяг у шафі, циганська голка.

Після того, як вчитель з учнями обговорили можливі ролі та склали список персонажів, потрібно з’ясувати для кого вони могли створювати текст та про що хотіла б дізнатися їхня цільова аудиторія.

Аудиторія    -    До кого звертатиметься мій персонаж?

• Хто це? Що я про це знаю?
• Чому аудиторії буде цікаво читати мій текст?
• Про що я маю написати, щоб зацікавити чи звернути увагу?

Після обговорення адресатів та запису можливої аудиторії відбувається обговорення третьої позиції - у якій формі має бути подано текст. (Розповідь, казка, есе, звертання,  реклама, СМС-повідомлення, лист...)

Це найскладніша для вчителів початкової школи задача. Оскільки у молодших школярів бракує знань з питання жанрового розмаїття текстів та їх особливостей. Тому, бажано на перших порах запропонувати свій варіант формату текст та розповісти про особливості його створення.

Після обговорення ролей, аудиторії та формату тексту, учитель пропонує учням подумати про основні ідеї, які будуть розкриті. Вчитель може заповнювати спочатку четвертий стовпчик – тему та основні змістові лінії майбутнього тексту, а потім у якій формі втілити цей зміст.

Використання РАФТУ сприяє реалізації міжпредметній інтеграції змісту навчання.

Наприклад, при вивченні теми «Південна Америка» у 4 класі (природознавство) ми обговорили можливі ролі, склали список персонажів з даної теми, з’ясували  до кого  можна звернутися і про що можна повідомити.

Після обговорення адресатів та запису можливої аудиторії відбувається обговорення третьої позиції - у якій формі має бути подано текст. А на уроках української мови учні пишуть тексти. Наприклад:

Лист – звернення

Шановні жителі Південної Америки! Останнім часом, нам деревним жабкам, стало дуже скрутно жити в лісі.  Через добування корисних копалин, наші домівки – дерева почали масово вирубувати. На землі на нас полюють голодні ягуари. Ми можемо загинути. Будь ласка, допоможіть нам.

                                                                                                З повагою, деревні жабки.

Реклама

Ви знаєте,  як гарно у вологих  екваторіальному лісах Південної  Америки? Тваринний і  рослинний світ відзначається дивовижною різноманітністю й неповторністю. Близько третини всіх тварин планети живуть лише тут. Ці ліси належать до найбільших постачальниках кисню на Землі, їх називають «легенями» нашої планети. Цю  красу можна зберегти, якщо економно використовувати природні ресурси.

Пропоную приміряти ролі і написати невеличке повідомлення за оповіданням Григора Тютюнника  «Ласочка».

Людина  щодня  користується  дарами   природи.  Однак  вона  потребує нашої  уваги і захисту. За  щедрі  подарунки  природи  ми маємо віддячувати їй турботою  про збереження природних  ресурсів,  милуванням її красою і примноженням її.