26 травня о 18:00Вебінар: Як вчителю створити та розвивати власний YouTube-канал

Виховна година:" Ми маленькі патріоти"

Про матеріал
Виховування гордості за свій народ, шанобливе ставлення до військових, учасників АТО; зміцнення почуття патріотизму учнів.
Перегляд файлу

До Дня свободи і гідності

 

Тема: Ми маленькі патріоти

Мета: виховувати гордість за свій народ, шанобливе ставлення до військових, учасників АТО; зміцнювати почуття патріотизму учнів; формувати у дітей гуманний світогляд, спрямований на недопущення жахів війни; сприяти збереженню пам’яті про тяжкі випробування нашого народу.

Обладнання: Мультимедіа, магнітофон, фонограми пісень, малюнки дітей, листи дітей.

 

Хід заходу

Під музичний супровід  учні декламують вірш  «Моя Україна».

  1. На світі багато чудових країн,

          Мені наймиліша, найкраща країна,

          Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

          Безсмертна моя Україна.

  1. Ти з давніх давен непокірна була,

          І волю свою боронила невпинно.

          Нарешті збулося – її здобула

          Звитяжна моя Україна.

  1. На землях твоїх неозорих степів

          Живе працьовита і чесна родина,

          Хвилюється колосом стиглих хлібів

          Моя золота Україна.

  1. В садах і дібровах в вечірні часи

          Чарує нас пісня дзвінка солов'їна,

          І чути співочі дівчат голоси, –

          Пісенна моя Україна.

  1. Тепер ще не легко живеться тобі,

          Є в тому, мабуть, особлива причина.

         Та все подолає в тяжкій боротьбі

          Незламна моя Україна.

  1. Квітуй, мов калина, на плесами вод,

          Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

          Хай буде щасливим твій вільний народ,

          Прекрасна моя Україно!

Вчитель

Наша  виховна  година  присвячена  вшануванню пам'яті  загиблих  під час подій, що відбувалися  на Майдані, а також солдатів,  які  воюють,  воювали  й полягли на сході України, захищаючи нашу землю.

В пам'ять про них вшануємо хвилиною мовчання.

Вчитель

У всіх людей своя святиня,

Куди не глянь і не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

А ніж земний в пустелі рай.

Нема без кореня рослини,

А нас людей без Батьківщини.

Вчитель

Наш народ пишався тим, що у буремні 90-ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще два роки  тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні – Героям слава», а  тепер  ці слова набули  нового  змісту. Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – хлопці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі,  які в мирний час повертають поранених з АТО з того світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

Перегляд відеоролику.

Розповідь вчителя про події, що відбувалися на Майдані.

З метою утвердження в молодій Українській державі ідеалів свободи і демократії, осмислення доленосних подій сьогодення, донесення об’єктивної інформації про переломні  історичні моменти в Україні на початку ХХІ ст. –Помаранчеву революцію і Революцію гідності,  вшанування стійкості, мужності і патріотизму громадян нашої країни, які виступили на захист своєї людської  і національної гідності,   державницьких інтересів України, її європейського вибору, Указом Президента України Петра Порошенка від 13.09.2014 № 872 «Про День Гідності і Свободи»  21 листопада в Україні оголошено  державним святом.  

Протягом останніх років наша держава прагнула змін: змін на краще. У кінці листопада 2013 року за чотири дні стратегію майбутнього розвитку України було кардинально змінено, на захист своїх переконань, надій і сподівань повстало перш за все студентство, вийшовши на мирну акцію протесту.  Та чинна влада не прислухалась до голосу молодих громадян, належно не обґрунтувала причин відмови від декларованого курсу держави і вдалася до силового вирішення проблеми. Увесь світ облетіла жахлива хроніка кривавих подій у центрі Києва, коли в ніч з 30 листопада  на 1 грудня 2013 року  загони силових структур кийками калічили юнаків і дівчат за спробу чесно висловити свою громадянську позицію. Тоді почався новий відлік часу, коли не лише обурені   батьки й викладачі підтримали молодь, а й значна частина  нашого суспільства виступила,  проти корумпованої влади, проти порушення прав людини, насильства, приниження і несправедливості. На жаль, мирні протести по всій Україні переросли у жорстке протистояння народних мас і владних структур, а  в грудні 2013 – лютому 2014 року волелюбний порив українського народу було залито кров’ю відважних і незламних борців за права людини, за гідне життя, за європейське майбутнє України, яких вдячні співвітчизники назвали Небесною Сотнею.

      Протягом 2014-2015 років у різних населених пунктах  нашої Батьківщини десятки вулиць, алей, площ названо на честь героїв Небесної Сотні, загиблих воїнів, які  виборювали цілісність і незалежність України. У багатьох школах встановлено меморіальні дошки пам’яті на честь учнів-випускників, що полягли, захищаючи право українського народу жити у вільній демократичній  державі.

Перегляд відеоролику «Небесня сотня»

Виступ учнів

  1. Пробачте, мамо, я не прийду на вечерю,
    Не лийте сльози, серце не міцне.
    Хтось мусить захищати рідну землю —
    Для цього доля вибрала мене.
  2. Не треба, не кидайтеся додолу,
    Лиш тільки вірте у щасливі дні.
    Моліться, щоб вернувся я додому
    Живий, а не у цинковій труні.
  3.  Батьку, пробачте, зараз чи ніколи —
    Ви ж бачите самі усю біду.
    Ми діти України, ми соколи —
    У шию гнатимемо ворога орду.
  4. Згадайте, ви ж самі мені казали:

 «Країну захищай — вона свята».
Пильнуйте маму, що би там не стало,
І бережіть її — вона у нас одна.

       5. Пробач мені і ти, мій менший брате,
           Найближчим часом не зіграємо в м’яча.
           Так сталося — я їду воювати.
           Сам зрозумій, назад шляху нема.
      6.  Тобі ж передаю я естафету:
           Будь сильним й бережи сім’ю.
          Так важко покидати рідну хату,
          А ви ж моліться — я до вас вернусь.

Вчитель

Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням -  це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини, а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу. Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, дивлячись їм у вічі, ми розуміємо, що вислів  «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі.

Виступ учнів

  1.  Повертайся, будь ласка, живим.

          Я прошу не багато, й не мало.

          Кожен вечір молюсь всім святим

          Щоб нещастя  тебе не спіткало.

  1.  Щоби  Янгол закрив от біди,

          Над тобою розправивши крила,

          І шоб куля лихої орди

          Не побачила, не зачепила.

  1.  Ясним ранком, та днем дощовим,

          Я шепочу у синєє  небо:

          Повертайся, будь ласка живим,

          Батьківщина чекає на тебе.

  1.  Я дивлюсь на світлини бійців,
    Щирі посмішки, втомлені очі,
    Сиві скроні та безліч рубців…

      А мій розум сприйняти не хоче:
5.   Це не сон, не синдром маячні,
      Ця війна не в далекій країні,
      Не в Іраку чи десь там в Чечні,
      А в вишневій моїй Україні.
6.   Саме зараз її вояки
      Схід країни від зла захищають,
      Б’ються на смерть мої земляки,
      Кров’ю землю святу поливають.
7.   Щоб країна ввійшла в майбуття
      Вільна, сильна, без чвар та війни.

      Віддають саме цінне - життя,
      України найкращі сини!

Вчитель

В результаті бойових дій в Україні загинули 2905 людей (і це лише офіційні данні про тих, кого вдалося ідентифікувати та захоронити), в тому числі 28 дітей. Поранення отримали 7640 людей. Солдати  добровольчих загонів та регулярної армії віддали життя за кожного з нас!

Число жертв неоголошеної війни з Росією продовжує зростати. В цьому трагічному списку – десятки цивільних активістів і військових, в основному, чоловіків і молодих хлопців, які були гордістю своєї родини, друзів, колег. Вони загинули за свою Батьківщину від рук бандитів, які раптово відчули себе господарями на південному сході України.

Сьогодні наші славні воїни обороняють від ворога незалежність та територіальну цілісність України. Наші захисники, як ніколи потребують уваги, розуміння та підтримки. 

Листи  до бійців АТО

       Мій Любий солдате, пишу я до тебе

       З подякою від щирого серця,

       Що маю сьогодні я мирнеє небо,

       Й надію, що лихо минеться.

       Ти зараз на Сході – мене захищаєш,

       Щоб мирним у мене був сон,

       І те, що молюсь я за тебе – не знаєш,

       На це не потрібно ікон.

       Я просто у небо звертаюсь до Бога,

       Щоб  він  тебе скрізь боронив,

       Безпечною всюди була,  щоб дорога

       І стало на все тобі сил.

       Щоб ти повернувся вцілілим, благаю,

       Молюся за тебе щодня,

       І хоч особисто тебе я не знаю,

       Мені відтепер ти – рідня!

Зачитування творів дітей «Я мрію про мир на Україні»

Перегляд відео ролику з фото бійців із АТО під пісню Світлани Тарабаєвої  «Повертайтесь живими».

Учитель.

Україна – країна трагедій  і  краси.  Ви – майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте культуру, славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність – будемо шановані іншими!

Нехай вам щастить у житті, і ніколи не забувайте, якої держави ви діти! До якої б національності ви  не належали,  завжди  пам'ятайте: ви – громадяни незалежної України! Ви, діти, наймолодші сини й дочки нашої Вітчизни. Майбутнє України у ваших руках. Від вас залежить, яким воно буде.

Україна багатонаціональна, багатомовна, але Україна єдина. Пам’ятаймо, не забуваймо і цінуймо нашу Батьківщину!

Демонстрація відеофрагменту «Моє ім'я Україна»

Лист  до бійця

       Мій Любий солдате, пишу я до тебе

       З подякою від щирого серця,

       Що маю сьогодні я мирнеє небо,

       Й надію, що лихо минеться.

       Ти зараз на Сході – мене захищаєш,

       Щоб мирним у мене був сон,

       І те, що молюсь я за тебе – не знаєш,

       На це не потрібно ікон.

       Я просто у небо звертаюсь до Бога,

       Щоб  він  тебе скрізь боронив,

       Безпечною всюди була,  щоб дорога

       І стало на все тобі сил.

       Щоб ти повернувся вцілілим, благаю,

       Молюся за тебе щодня,

       І хоч особисто тебе я не знаю,

       Мені відтепер ти – рідня!

  1. На світі багато чудових країн,

          Мені наймиліша, найкраща країна,

          Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

          Безсмертна моя Україна.

  1. Ти з давніх давен непокірна була,

          І волю свою боронила невпинно.

          Нарешті збулося – її здобула

          Звитяжна моя Україна.

  1. На землях твоїх неозорих степів

          Живе працьовита і чесна родина,

          Хвилюється колосом стиглих хлібів

          Моя золота Україна.

  1. В садах і дібровах в вечірні часи

          Чарує нас пісня дзвінка солов'їна,

          І чути співочі дівчат голоси, –

          Пісенна моя Україна.

  1. Тепер ще не легко живеться тобі,

          Є в тому, мабуть, особлива причина.

         Та все подолає в тяжкій боротьбі

          Незламна моя Україна.

  1. Квітуй, мов калина, на плесами вод,

            Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

            Хай буде щасливим твій вільний народ,

            Прекрасна моя Україно!

Виступ учнів

  1.  Повертайся, будь ласка, живим.

          Я прошу не багато, й не мало.

          Кожен вечір молюсь всім святим

          Щоб нещастя  тебе не спіткало.

  1.  Щоби  Янгол закрив от біди,

          Над тобою розправивши крила,

          І шоб куля лихої орди

          Не побачила, не зачепила.

  1.  Ясним ранком, та днем дощовим,

          Я шепочу у синєє  небо:

          Повертайся, будь ласка живим,

          Батьківщина чекає на тебе.

  1.  Я дивлюсь на світлини бійців,
    Щирі посмішки, втомлені очі,
    Сиві скроні та безліч рубців…

      А мій розум сприйняти не хоче:
5.   Це не сон, не синдром маячні,
      Ця війна не в далекій країні,
      Не в Іраку чи десь там в Чечні,
      А в вишневій моїй Україні.
6.   Саме зараз її вояки
      Схід країни від зла захищають,
      Б’ються на смерть мої земляки,
      Кров’ю землю святу поливають.
7.   Щоб країна ввійшла в майбуття
      Вільна, сильна, без чвар та війни.

      Віддають саме цінне - життя,
      України найкращі сини!

 

 

doc
Додано
29 січня
Переглядів
88
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку