Формування креативного мислення учнів на уроках географії

Креативність - це здатність створювати і знаходити нові оригінальні ідеї, відхиляючись від прийнятих схем мислення успішно вирішувати завдання нестандартним чином. Це бачення проблем під іншим кутом та їх вирішення унікальним способом.

2 Креативне мислення має цінність  у всіх областях, де розвинена конкуренція. У цьому і полягає її цінність для суспільства.

Креативні люди більш врівноважені і терпимі до оточуючих, адже вони знають, що кожна людина бачить світ по-своєму.

     Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до використання нових ідей, задумів, підходів та рішень.

   3 За даними Всесвітнього економічного форуму, до 2021 року креативність стане однією з трьох найважливіших навичок, які роботодавці цінуватимуть у своїх працівниках, поряд із критичним мисленням та комплексним вирішенням проблем.
       

          Досвід роботи вчителем географії переконливо показує, що успішний розвиток творчих здібностей учнів неможливий без систематичного застосування в навчальній роботі завдань творчого характеру.

      4    На уроках географії учні пізнають довкілля, де вони живуть, а також дізнаються про близькі та віддалені території. Вивчаючи, діти розуміють та усвідомлюють роль людини, її можливості у вирішенні проблем, які виникають у процесі освоєння навколишнього світу.
Використовую на уроках матеріал, який дозволяє відкрити, з одного боку, творчі,  можливості людини, з іншого, – її безвідповідальне ставлення до довкілля. Головна мета сучасної географії – підготувати і виховати географічно грамотного громадянина Землі з такими якостями особистості, які б забезпечили йому можливість нормальної життєдіяльності в природі.

На сучасному етапі розвитку освіти виникає необхідність оновлення методів, засобів та форм організації географічного навчання.

      5. Найчастіше урок починається з розминки_, яка заміняє  організаційний момент. Головна функція розминки - створення сприятливого мікроклімату для творчості на уроці.  Підхід до організації розминки може бути різний. Один з них, який я застосовую найчастіше, - це обговорення девізу країни  або епіграфу уроку . Наприклад, уроки «Країни світу» розпочинаю висловами відомих людей

  Америка- не  країна грошей, а країна багатства; не країна багатих людей, а країна успішних працівників.  Генрі Форд,

Девіз Франції – свобода, рівність, братерство, як ви розумієте цей вислів?

6. Обговорення змісту девізу налаштовує дітей на творчий лад, сприяє формуванню  потреби в осмисленні почутого.

На етапі актуалізації  учні  пригадують все те, що вони знають з теми. Це їх змушує перевіряти свої власні знання та продумувати до дрібниць тему, над якою вони починають працювати.       На  цьому етапі використовую методичний прийом «Асоціативний кущ». 

 7. Часто використовую   метод  - «Вірю-не вірю», при застосуванні якого  вимагається чітка, але обов’язково аргументована відповідь. Прийом «Закінчи фразу» сприяє розвитку  уваги і логічного мислення,  а також дає можливість швидко пригадати вивчений матеріал.

      Найголовніший  етап уроку - усвідомлення нового матеріалу, оскільки учень сам отримує та аналізує інформацію у вигляді схем, діаграм , таблиць, тексту, географічних карт. Необхідним компонентом усвідомлення є мозковий штурм. Цей метод можна використовувати при розв’язанні  різних проблем - від найпростіших, відповідь на які є в підручнику:

- Чому в рельєфі Африки переважають рівнини?

- Чому річки Австралії на карті позначені пунктирною лінією?

до більш складних, наприклад:

- Запропонуйте власну програму порятунку екваторіальних лісів Амазонії.

    Готуючись до уроку, стараюсь підготувати найбільше проблемних запитань, тому що вони спонукають учнів активно працювати, критично мислити, а не просто пасивно сприймати пояснення вчителя.

      Учням доцільно запропонувати метод «Якби…», де вони кожен по-своєму уявляє дану ситуацію і пропонує свій варіант розвитку подій. Саме тут проявляється їхнє вміння  нестандартно мислити.

-Якби українців було сто мільйонів, що б змінилося?

-Які відбулися б зміни в Україні, якщо б повернулися всі люди, що виїхали з держави?

        Часто відповідь на поставлене запитання складається з певного ланцюжка міркувань, тобто встановлення причинно - наслідкових зв'язків. Таке завдання вимагає від дітей значної розумової діяльності. Тут необхідно добре знати причини, вміти побудувати відповідь у потрібній послідовності і використати розгорнуте порівняння, тощо.

         Проблемні ситуації, що породжують різні точки зору, розглядаємо під час проведення дискусії. Дискусія дає можливість учням  проаналізувати визначені проблеми, взаємодіяти один з одним,  виявити різні позиції з даної проблеми або суперечливого питання.

       Я пропоную  такі теми для обговорення:

 - Чий внесок у географічне пізнання Землі більш вагомий  - Х. Колумба чи Магеллана?,

-У природи немає поганої погоди.

При вивченні фізичної географії України  дискусійно розглядаємо  такі питання:

 - Чи можна вважати, що річки – продукт рельєфу і клімату?,

 - Чи потрібні заповідники?,

- Що придбали та що втратили люди, освоївши степ?.

       Найкраще дискусія вдається  при вивченні економічної та соціальної географії України та світу:

- Глобальні проблеми людства,

 - Геоекологія і здоров’я людини,

 -Ресурсозабезпеченість визначає рівень економічного розвитку

 та інші.

      Технологія опрацювання дискусійних питань включає методи : «Прес», «Обери позицію». 

      Роботу над навчанням учнів дискутувати  краще починати з технології метод «Прес». Цей метод допомагає навчитися знаходити вагомі аргументи і формувати свою думку відносно спірного питання; розбиратися у своїх ідеях,  а також формулювати їх у вигляді чіткої та логічної структури. Ця стратегія може бути використана на будь-якому етапі уроку.

      Наприклад, при вивченні теми «Транспорт »  ставлю перед учнями проблемне питання «Який же вид транспорту ви оберете для себе?» Щоб дати відповідь на це питання, треба розглянути переваги і недоліки кожного виду, а потім  учні аргументують свої думки. В кінці пропонується визначити, хто був найбільш переконливим.

      Метод «Обери позицію» допомагає навчитися обирати позицію відносно спірних проблем, висувати аргументи на захист свого вибору та прислухатися до аргументів тих, хто обирає іншу позицію. Даний метод досить вдалий для розв’язання таких проблемних питань, як «За і проти  експлуатації атомних електростанцій», «Плюси й мінуси трудової міграції з території України», «Позитивні і негативні риси урбанізації».

      8. Вивчення географії неможливе без використання різноманітних географічних карт та практичного їх застосування. Сучасний урок географії відрізняється від інших навчальних уроків саме наявністю карти і роботи з нею. У свій час влучно сказав про це видатний географ М.Баранський. Він підкреслював значення географічної карти, наголошував, що:

« карта не терпить пустих місць, пусті місця на карті сигналізують провали географічного дослідження»

Роботу з картою я організую як індивідуально так і в парах і групах, а коли проводиться контроль знань учнів - це, навіть, може бути самоконтроль. Неодмінно намагаюсь враховувати індивідуальні особливості учнів, тому пропоную завдання різного характеру, щоб було цікаво тим учням, які мають певні захоплення та інтереси. Часто на своїх уроках географії  роботу з картою я проводжу у формі гри. Елементи гри на уроці займають небагато часу, вони допомагають урізноманітнити урок, зробити його цікавим.

            При використанні карт для розвитку креативного мислення я  застосовую Гугл мапс. Коли ми шукаємо географічні об’єкти на паперових картах, ми можемо знайти відповідники на електронній карті. Сюди ми можемо прив’язати різні теми – розрахувати маршрут, час поїздки, визначити, яким видом транспорту можна доїхати і скільки це буде коштувати, розглянути географічне положення, туристичні місця, економіку та багато іншого. 9. При вивченні теми «Рекреаційні ресурси світу » пропоную учням скласти маршрут власної подорожі по туристичним місцях, які сподобалися. Для повторення пройденого матеріалу ми можемо прив’язати розв’язання задач : на якій висоті знаходяться ці об’єкти, визначити їх координати, кліматичний пояс…

10.  Також пропоную учням скласти інфографіку. Це може бути як електронний варіант, так і паперовий. Суть інфонографіки в тому, що це має бути небагато короткого тексту, але дуже змістовного по даній темі.

11.

12. Розглядаючи тему «Природні зони» можна подивитися на географію з точки зору мистецтва : як зображена зона мішаних лісів у поезії, літературних та образотворчих творах?

13. Вивчаючи тему «Клімат» пропоную провести дослідження погоди за народними джерелами і засобами ЗМІ у своїй місцевості.

14. Учні можуть провести дослідження «Світові системи харчування» .

15. Розглядаючи тему «Промисловість» з учнями, які навчаються за професією  «Кравець», увагу більше зосереджуємо на легкій промисловості. Зокрема розглядаємо  тенденції моди різних країн.

16. З учнями , які навчаються за професією «Тракторист» досліджують походження зернових та райони їх поширення в Україні, адже багато не знають, що батьківщина пшениці - Туреччина, а гречки – Індія.

17. Вивчаючи тему « Секторальна модель економіки» пропоную учням попрацювати з логотипами брендів для кращого запам’ятовування . Наприклад, за відомим логотипом Макдональдс ми визначаємо, що це - харчова промисловість - сфера послуг-третинний сектор економіки.

18.Для самостійного опрацювання рекомендую такі види досліджень :

За 10 клас

- Відновна електроенергетика в країнах Європи: регіональні особливості та відмінності.

- Національні парки Австралії як об’єкти міжнародного туризму.

-Панамериканське шосе – дорога через три Америки.

За 11 клас

-Визначення оптимального маршруту руху між визначними об’єктами свого району за допомогою навігаційної карти своєї області.

-Ресурсний потенціал атмосфери своєї місцевості та приклади його використання. 

-Деградовані ґрунти: причини і перспективи використання.

 19. Також пропоную :

• гру "Мандрівник ". Учні самостійно шукають на фізичній карті "кольорові" моря та річки. Та команда чи той учень, що більше знайде назв, перемагають. (Моря - Червоне, Жовте, Біле, Чорне. Річки - Біла, Оранжева, Голубий Ніл, Білий Ніл).

- "Країни та їх столиці "

 Цю гру можна провести при вивченні будь - якого материка, наприклад Південної Америки.

-" Географічне лото ". З розрізаних шматочків скласти, якомога швидше, картинку певного материка, океану, озера, моря, острова і відповісти :

" Що зображено, що ви про цей географічний об'єкт знаєте ?"

 - «Краєзнавець ". За контуром на карті відгадати країну певного материка, назвати її столицю.

-"Асоціація ". На картках записати слова - асоціації, в яких відображається якась істотна риса, особливість тієї чи іншої держави. Необхідно відгадати країну, показати її на карті. Наприклад, "ця держава об'єдналась у 1989 р., займає провідне місце в світі за виробництвом автомобілів "(Німеччина).

20.КРЕАТИВНА ОСВІТА – це освіта, орієнтована на розвиток творчих здібностей людини, на закріплення в її професійній свідомості установки на інновації, що включає аналіз проблем і варіантів діяльності. Така освіта мотивує самостійне осмислення дійсності, самопізнання , перетворення знань у потенціал мислення і саморозвитку.