ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОСТІ ДІТЕЙ У ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС
Розвиток творчих здібностей підлітків в процесі позакласної роботи значною мірою визначається педагогічними умовами, які визначають певний комплекс способів, методів роботи з цією категорією дітей, забезпечують продуктивність навчально-виховного процесу і спрямовані на отримання позитивного результату.
Взаємозв’язок класної і позакласної роботи є надзвичайно вагомим, оскільки творча діяльність дитини у позаурочний час стимулює її пізнавальну активність на уроках і навпаки. Тому позакласне середовище також можна вважати надійним джерелом розвитку творчих сил дитини.
У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Якщо в деяких психічних процесах людині допомагають складні механізми (комп’ютери, сканери, обчислювальні машини), то творчість не може бути формалізована і обмежена певною програмою дій, не може бути механічною.
Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості. Поняття «творчість» широко використовується у повсякденному житті та науковій літературі. Проте існують труднощі щодо його значення. До основних понять «креативності » належать такі:
Аналізуючи наведені визначення, робимо висновок, що креативність – це людська діяльність, у процесі якої особистість, задовольняючи потреби в реалізації своїх здібностей, створює нові знання, об’єкти, схеми поведінки, робить власні відкриття.
Систематизація матеріалів досліджень провідних вітчизняних і зарубіжних учених дала змогу визначити структурно-компонентний склад креативності учнів, які можуть бути оптимально розвинені в процесі навчання: креативне мислення, креативна уява, креативна грамотність. Вони тісно пов’язані між собою і можуть розвиватися в процесі навчально-творчої діяльності одночасно.
Креативна уява є одним із найбільш важливих компонентів здібностей особистості, особливо в дитячому віці. Креативна уява визначається, насамперед, володінням такими вміннями, як створювати нові образи; встановлювати нові зв’язки між об’єктами, явищами, поняттями тощо.
Креативне мислення визначає творчу спрямованість усіх видів діяльності учнів. Критичне мислення – здатність школяра аналізувати, оцінювати інформацію, самостійно обирати оптимальні шляхи вирішення завдань. Креативне мислення – це здатність до генерування нових і вдосконалення вже існуючих ідей, пошук альтернативних шляхів вирішення завдань.
Креативна грамотність полягає у володінні базовими прийомами пошуку, аналізу, продуктивного опрацювання інформації, від якої залежить ефективність творчої діяльності. Для оптимального розвитку креативності слід створити умови.
Створення даних умов залежить від учителя. Але роль учителя у даному процесі не обмежується лише створенням психологічного клімату. Вона полягає ще й у тому, щоб активно допомогти дитині у розвитку її креативності.
Важливу роль у розвитку креативності у навчально-виховному процесі відіграє наслідування учнями креативної діяльності вчителя. Педагог повинен володіти такими креативними можливостями: креативною уявою й мисленням, розвиненими почуттями та високим рівнем працездатності.
Сучасні методи і форми позакласної виховної роботи школярів обумовлені потребами суспільства в розширенні демократії та гласності, удосконаленням суспільних відносин, розвитком різнобічних здібностей вихованців, продуктивним проведенням їх дозвілля.
Інтерактивні форми передбачають обов'язкове включення аудиторії, яка стає учасником дійства, і його умови потребують від глядача певних дій, знань, вчинків. Інтерактивні форми дають змогу одночасно як подавати інформацію й формувати певні навички, так перевіряти наявний рівень знань та вмінь, розвивати креативість.
Сучасні методи організації виховної діяльності, які розвивають креативність та творчість школярів групуються так:
Одним із методів, що спонукає розвиток самостійної, творчої діяльності учнів є метод проектів. В основі цього методу лежить розвиток в учнів пізнавальних навичок, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, формування креативного мислення, мислення високого рівня.
Підводячи підсумок вище сказаного, саме такі підходи є основою для визначення шляхів розвитку закладу і впровадження різнопланових інновацій. Тому, позакласна виховна робота має величезні можливості для залучення дітей до формування особистості, більше ніж звичайні шкільні заняття. Величезна розмаїтість позаурочних виховних методик і прийомів дозволяє робити це всебічно.