Формування мотивації до навчання

Формування мотивації навчальної діяльності учнів на уроках хімії

Підготувала вчитель хімії 

Ліцею №4 міста Житомира

Валентина Мантик

Житомир 2025

Ми живемо в час стрімкого розвитку техніки і технологій, науково-технічного прогресу. Сьогодні випускник школи має вміти самостійно обирати свій життєвий шлях, адаптуватися в суспільстві, бути життєво активним, компетентним. Навчальна діяльність  повинна не просто дати школяреві суму знань, умінь та навичок, а сформувати його компетентність. А тому завдання вчителя – виховання мислячої людини, яка б уміла аналізувати, порівнювати, орієнтуватися в потоці інформації, і була готовою діяти, реалізовувати себе в житті. Для цього необхідно створити умови для виявлення творчих сил дитини, формувати в учнів самостійне мислення, підштовхувати їх до самостійної творчості, готувати до безперервної освіти і самоосвіти, до усвідомлення необхідності поповнювати свої знання і вміння. Будувати навчально-виховний процес так, щоб у ньому більше часу займало не пасивне сприйняття навчальної інформації, а активна самостійна діяльність учнів. Для цього учень повинен мати потужні джерела мотивації навчання.

 Що ж спостерігаємо на практиці? Сучасні діти не завжди із задоволенням ідуть на уроки хімія, програмовий зміст предмету для окремих школярів далекий і незрозумілий, часто відсутній інтерес до навчання. Учням складно самостійно оцінювати свою навчальну і самоосвітню діяльність, планувати її та виконувати. І основна, на мій погляд, причина – відсутність у школярів розуміння необхідності здобутих знань і уміння навчатися, відсутність мотивації до навчання. Досліджено, що у випадку відсутності мотивації до навчання задатки не перетворюються на здібності, а інтелектуальний і особистісний розвиток відбувається повільно.

 Англійське прислів`я стверджує: "Можна привести коня на водопій, але не можна змусити його пити". Як не тільки привести учня в клас,  а й заохотити його до активної роботи? Як навчити нового, не змушуючи "пити насильно", а викликавши "спрагу" до знань?

  Педагогічна наука і шкільна практика підтверджують, що найбільш успішно навчання учнів здійснюється за умови їх позитивного ставлення до навчальної діяльності. Тоді вони докладають багато зусиль для засвоєння знань, оволодіння вміннями і навичками, уважні на уроках, намагаються якомога краще виконувати завдання. Отож, визначальним компонентом організації навчальної діяльності є мотивація.

Мотивацією вважають сукупність мотивів, які спонукають людину до досягнення мети; сукупність психологічних процесів, які дають поведінці вольовий імпульс і спрямованість.

Мотивація — це інтереси, потреби, прагнення, емоції, переконання, ідеали, установки, які спонукають учня до діяльності. Мотивація сприяє появі в учня навчальної ініціативи й любові до навчання, спонукає його діяти з максимальною енергією в різних навчальних ситуаціях. (1)

Методи та прийоми, що сприяють підвищенню мотивації навчальної діяльності

З власного досвіду маю сказати, використовую всі методи в тій чи іншій мірі, проте найулюбленішими є навчальні дослідження та формувальне оцінювання.

 Під час викладання уроків хімії у сьомих класах використовую, та пропоную використовувати колегам, такий вид оцінювання, як формувальне оцінювання для розвитку фінансової грамотності. На уроці під час вивчення нового матеріалу дітям пропонуються різні види діяльності, при яких кожен здобувач (здобувачка) освіти може проявити свої здібності, навички комунікації, критичне мислення, задовільнити пізнавальний інтерес шляхом пошуку цікавого для себе теоретичного матеріалу чи дослідницькою діяльністю тощо. Кожна дитина зацікавлена в такій активності, адже в системі оцінювання є, так звана, “бонусна програма” і на ній хочу зупинитись більш детальніше. За активність на уроці дитина отримує оцінку за роботу, та бонус — колбу з підписом вчителя (див. Додаток 1). Отримання колби не обов’язково буде приуроченим виставленню оцінки в класний журнал, але дуже часто таке формувальне оцінювання співпадає з балом в журналі. Діти ці колби охоче збирають, оскільки зібравши 5 колб, дитина може обміняти їх на іменний одноразовий сертифікат. Сертифікатів є 2 на вибір учня:

1 - сертифікат на звільнення від домашнього завдання на один урок;

2 - сертифікат на інформаційну тишу на уроці.

Дитина обирає той сертифікат, який для неї є більш ціннішим.

Дія сертифікату розповсюджується на один урок. Дитина може його використати на будь якому уроці протягом всього навчального року. Виключенням є навчальні дослідження, контрольні та самостійні роботи

В процесі реалізації такого формувального оцінювання дуже чітко простежуються такі результати:

1. Спочатку заробляють колби найактивніші учні, та саме вони реалізують своє право на використання сертифікатів. Інші діти спостерігають і, розуміючи, що це “працює” теж починають долучатись до заробляння колб. Та використання сертифікатів. Важливим фактором цього є той факт, що діти мають вибір у сертифікатах, так, наче вони, умовно перебуваючи в обмежених ресурсах, мають обрати найважливіше та найцінніше для них.

2. На початку, коли діти отримують свої перші колби, вони сприймають їх наче власноруч зароблені кошти. І реалізація цих “коштів” у кожного своя: хтось відразу обмінює на будь-який сертифікат і відразу ж його використовує, а хтось накопичує саме колби, не поспішаючи з вибором сертифікату. Хтось намагається зібрати обидва сертифікати...

3. З часом у дітей формується правильна система цінностей. Вони починають збирати не колби, а сертифікати і, що найважливіше, використовують їх дуже обдумано, в разі дійсної необхідності!

Висновки

У процесі запровадження такого варіанту формувального оцінювання, у дітей шкільного віку формується правильне і заощадливе ставлення до власних ресурсів, обдумане їх витрачання. Формується поняття ринкових відносин та цінність зароблених власними силами коштів. Виробляється активна життєва позиція та критичне мислення, яке дозволяє знаходити правильні рішення у використанні власних фінансів.

Вчитель отримує активних, цілеспрямованих та зосереджених на процесі навчання учнів, адже крім оцінки, буде “бонус”. Заробляючи колби, діти так захоплюються процесом, що можуть забути, що сертифікат дає їм право, фактично, не працювати на одному з уроків, тому вони працюють систематично, що призводить до того, що кожна дитина оволодіває на достойному рівні знаннями з дисципліни. А використовуючи сертифікат на уроці, дитина жодним чином не лишається осторонь освітнього процесу. В разі невиконання домашнього завдання, учень не нервує та не переживає, бо розуміє, що вчитель надасть право не виконати ту чи іншу роботу, шляхом використання сертифікату.

Отже, використання такого виду формувального оцінювання має лише позитивні моменти, як для формування фінансової грамотності, так і для формування стійкого пізнавального інтересу учнів до освітньої діяльності.

Список використаних джерел

1. https://naurok.com.ua/formuvannya-motivaci-navchannya-322028.html
2. https://sci-conf.com.ua/wp-content/uploads/2024/10/PERSPECTIVES-OF-CONTEMPORARY-SCIENCE-THEORY-AND-PRACTICE-14-16.10.2024.pdf ст 602