Формування національної свідомості школярів на уроках образотворчого мистецтва

Формування національної свідомості школярів на уроках образотворчого мистецтва

  Патріотизм стає сьогодні особливо актуальним, одне з головних завдань - це почуття любові до Батьківщині. І тому підійдуть уроки малювання на теми, які висвітлюють побут: уроки декоративно - прикладного мистецтва, уроки малювання пейзажів рідного краю, портрети українських діячів, предметів побуту. Завдання - викликати в дітей інтерес до країни. На уроці діти розуміють, що вони є частиною багатої та міцної країни. Також використовуються репродукції українських художників.

За формою організації заняття по образотворчій діяльності можуть бути колективними і індивідуальними, коли кожна дитина виконує свою роботу, втілюючи в ній свій задум.

Спочатку об'єднуються індивідуальні роботи в загальні. В подальші заняття включаю ігрові ситуації, примушуючи дітей об'єднуватися в сумісні дії.

  Наприклад, використовувався такий вид сумісної діяльності, як робота з однією писанкою. Діти, варіюючи готові роботи, різноманітні форми, вчаться створювати барвисті композиції. Мимовільно діти починають придивлятися до того, як працюють товариші, з'являється бажання спробувати зробити так само. Це створює основу для завдань, виконання яких залежить від узгодженості дій всіх учасників.

Художня діяльність — це важливий засіб етичного, естетичного виховання дітей. Твори образотворчої творчості багатообразні. Кожний твір наповнений красою, добром, радістю; він несе в собі фантазію, захоплюючу подорож  дітей і дорослих в світ казки.

Знайомство дітей з творами митців допомагає їм увійти до світу прекрасного, учить бачити і відчувати неповторне поєднання фарб природи, будить потребу любити і радіти життю, підвищує емоційно-естетичну культуру.

Значну роль у вихованні дітей відіграють народні традиції – досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління. З традиціями тісно пов'язані народні звичаї – усталені правила поведінки; те, що стало звичним, визнаним, необхідним; форма виявлення народної традиції

Педагогічна цінність пізнання писанкарства, як виду декоративно-прикладного мистецтва в процесі формування патріотизму пояснюється наступними важливими причинами:

Таким чином, прилучаючись до народознавства під час ознайомлення з писанкарством, учні поступово утверджуватимуться у думці, що кожен народ, у тому числі й український, має звичаї, які є спільними для всіх людей. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів'я, приказки, ігри, загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли (вишивка, петриківський розпис, яворівська іграшка, писанкарство), вони поступово отримують більш-менш цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу. Водночас у дітей розширюються знання про характерні для рідного краю професії людей, про конкретних їх представників. При цьому намагаюсь піклуватися не стільки про збагачення знань, скільки про їх творче засвоєння, розвиток почуттів дітей. У шкільному віці вони залюбки беруть участь у народних святах і обрядах, пізнаючи їх зміст, розвиваючи художні здібності, навички колективної взаємодії.

Заняття з образотворчого мистецтва дають змогу ефективно розвивати в учнів почуття прекрасного, формувати уявлення про візуальне мистецтво, знайомство з образною мовою різних видів і жанрів мистецтва, розвивати інтерес до художньої творчої діяльності, виховувати національно-сформовану особистість.
    Таким чином, образотворче мистецтво відіграє певну роль у формуванні патріотичного виховання як учня так і вчителя,  виховуються  почуття любові до рідного краю і країни.