ФОРМУВАННЯ ПЕРВИННОГО ЕКОНОМІЧНОГО ДОСВІДУ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ

Софіївський заклад дошкільної освіти «Ромашка»

Софіївської селищної ради Дніпропетровської області

ФОРМУВАННЯ ПЕРВИННОГО ЕКОНОМІЧНОГО ДОСВІДУ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ

Автор вихователь Тронь Л.Р.

смт Софіївка

Зміст
Глава 1. Теоретичні основи економічного виховання дітей дошкільного віку.
1.1. Теоретичні підходи в економічному вихованні.
1.2. Економічне виховання дитини в сім'ї.
Глава 2. Аналіз методичних розробок з економічного виховання старших дошкільників.
2.1. Експериментальна мікропрограма з економічного виховання дітей старшого дошкільного віку.
2.2. Перспективний план реалізації мікропрограми з економічного виховання дітей старшого дошкільного віку.
2.3. Сюжетно-дидактичні ігри з економічним змістом.
2.4. Методика економічного виховання старших дошкільників.

ВСТУП

Питання «Чи потрібно і навіщо дошкільнику економічне виховання?» набуває нині особливої ​​актуальності і вимагає серйозної педагогічної корекції. Чим більше діти дошкільного віку стикаються із соціальною дійсністю, побутом, тим більше виникає у них питань. Повсякденне життя, сім’я, спілкування з однолітками, освітня робота в умовах ЗДО формують досвід, який стає базою для подальшої роботи з економічного виховання. Педагог ЗДО повинен стати для дитини авторитетною людиною, яка допоможе правильно осмислити нові явища, факти, поняття.
За кордоном приділяють пильну увагу підготовці підростаючого покоління до життя, праці, до вміння заробляти свої гроші і мати свою справу. Спеціальні економічні програми ставлять своєю метою формувати з дитячих років економічне мислення, поважати людей, які вміють працювати в бізнесі, дітей навчають орієнтуватися в рекламі, правильно, ощадливо, за призначенням витрачати кишенькові гроші, не купувати непотрібних речей, не заздрити придбанням однолітків, розраховувати на свої можливості. Сама ідея і деякі завдання, які ставляться в зарубіжних програмах, безперечно, заслуговують на увагу. Ось хоча б думка доктора філософії Беверлі Ноер Фельдмана: «Цінності, що закладаються з дитинства, приносять надалі велику віддачу». Необхідно виділити доступні дітям знання з області економіки і якості діяльності, які поступово стануть особистісними.
Мета економічного виховання – розкрити дитині навколишній предметний світ як світ духовних і матеріальних цінностей, як частина загальнолюдської культури і в процесі пізнання навчити відповідним формам поведінки.
Для того, щоб дитина в школі добре розбиралася в найскладніших економічних поняттях, починати працювати в цьому напрямку потрібно з 5-6-річного віку в тісній співпраці з батьками.
Мета роботи: теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити технологію економічного виховання старших дошкільників.
Відповідно до поставленої мети треба вирішити наступні завдання:
1.Здійснити аналіз літератури з проблеми дослідження, конкретизувати зміст понять «економічне виховання», «економічна культура».
2.Визначити зміст і засоби економічного виховання.
3.Розробити технологію економічного виховання дітей старшого дошкільного віку.

Методи дослідження: вивчення педагогічної документації;
вивчення продуктів дитячої діяльності; спостереження, бесіди; вивчення науково-методичної бази.

Рішення проблеми економічного виховання у дошкільному віці бачиться в руслі вдосконалення морального виховання в цілому, в знайомстві з нормами моралі, що розкривають, як слід ставитися до навколишньої природи, до світу цінностей, до результатів людської праці. Враховуючи те, що у дошкільнят переважає наочно-образне мислення і основний вид діяльності – гра, всю роботу потрібно вибудувати в ігровій формі.

Глава 1. Теоретичні основи економічного виховання дітей дошкільного віку.

1.1. Теоретичні підходи в економічному вихованні.
Економічне виховання – це одна з граней виховного процесу дошкільників.
Економіка – це, перш за все, рішення двох ключових питань: звідки беруться кошти і як ними розпорядитися. Дитина бере участь в економічних процесах. Вона разом з батьками ходить в магазин, іноді сама робить покупки, отримує економічний досвід. Тому завдання педагога не тільки дати якийсь обсяг економічних знань, але й навчити правильно цими знаннями розпоряджатися, тобто виховати економіста.

Пропонується включати такі ключові теми: «Моя країна і моя сім’я», «Доходи сім’ї», «Расходи сім’ї», «Текущій і перспективний сімейний бюджет», «Семейние заощадження та їх використання».
У підсумку дошкільник повинен знати основні економічні поняття і категорії, яким було приділено увагу на заняттях.
Вміти: порівнювати свої потреби і можливості; усвідомлювати, що гроші «ростуть» якщо їх зберігати в банку; відчути причетність своєї родини до розвитку і зміцненню держави і нерозривний між ними звֹ’язок; засвоїти, що зарплата – це оплата за кількість і якість праці, а пенсії за минулий працю, а допомоги на дітей – це аванс дітям у розрахунку на їх майбутню працю; що витрати сім’ї не повинні бути марнотратними і що дитина може, будучи економним, їх збільшити; що реклама може допомогти, якщо вона правдива, і навпаки, нашкодити, бюджету сім’ї; що заощадження сім’ї – це грошові кошти, які можуть залишитися, якщо розумно витрачати свої доходи і можуть бути використані для відпочинку всією сім’єю або придбання необхідних, але дорогих речей: усвідомити свою значимість для сім’ї і суспільства; відповідальність за свої вчинки, які можуть позитивно або негативно позначитися на економічному становищі сім’ї.
Результати економічного виховання будуть виявлятися у відношенні дітей до будь-якої праці; в їх поведінці при вирішенні питань ефективності витрачання всіх ресурсів: грошових, одягу та взуття, електроенергії та води, їжі, часу і здоров’ю, своєму і всіх членів сім’ї, вихователів, майна ЗДО; в здатності до правильного вибору ситуації, пов’язаної з економічною діяльністю; у виробленні почуття господаря нарівні зі старшими членами сім’ї, а також відповідального ставлення до свого дитячого садка, до товаришів; у прагненні до підвищення доходів сім’ї.

1.2. Економічне виховання дитини в сім'ї.

Принципи «фінансового виховання»:

1. Дотримуватися гарантії недоторканності приватної власності. Тим, що належить дитині, може розпоряджатися тільки вона сама. Це стосується грошей, іграшок, книжок тощо. Якщо річ належить дитині, то не можна лаяти її за те, що вона цю річ подарувала комусь або обміняла чи зіпсувала. Тільки усвідомлення наслідків свого вчинку може надалі утримати дитину від невірного кроку. Хай краще виявить, що даремно подарувала другу новенький самоскид, ніж років через 20, що необачно розлучився з автомобілем або квартирою. Можна розповісти, як в дитинстві особисто берегли (або не берегли) свої іграшки, і що з цього вийшло, промалювати перспективу «життя» тієї або іншої речі. Тоді дитина буде готова до тих несподіванок, з якими може зіштовхнутися (загубилася, розбилася, порвалася, збереглася так добре, що служила багато років, і була найулюбленішою).
2. Прийняти всі збитки заздалегідь. Дитина вчиться, маючи «страховку», якою у неї, можливо, не буде надалі. Тому нехай вона при нас зробить як можна більше помилок! Наше завдання – а розбирати ці випадки з чисто дослідницькою метою. Коли дитина зрозуміє, що ми хочемо ій допомогти, вона буде прислухатися до наших порад.

3. Завжди пояснювати, чому витратити гроші можна саме таким чином. У придбанні важливе обговорення співвідношення якості і вартості, її вплив на відносини з іншими. Це привчає дитину вибирати, а значить, аналізувати існуючі альтернативи. Треба радитися з дитиною і при спільних покупках. Користь подвійна: можна буде побачити, який хід її думок («як у всіх», «як ні в кого», «дуже дешево», «виглядає дорого», і отримати інший погляд зі сторони).
4. Чітко дотримуватися домовленостей: ніяких «додаткових» фінансових вливань, якщо дитина нераціонально розпорядилася первинної сумою; завжди треба віддавати обіцяне, у противному випадку – не обіцяти нездійсненного. Помилка батьків – це компенсація втраченого дитиною.
5. Обов’язково визначати систему фінансування дитини. Чим раніше вона одержить у свої руки гроші, тим краще. Навичка формується при безпосередній дії і багаторазовому повторенні.

Система фінансового навчання дитини.

Кишенькові гроші – це ті кошти, розпоряджатися якими дитина може на свій розсуд. Періодичність видання коштів – оптимально щотижня.
Розмір. Природно, чим менша дитина, тим менше сума. Виходити треба з своїх можливостей, але поцікавитися у дитини, яка сума б її влаштувала.

Що входить до переліку витрат? Треба нагадувати дитині, що гроші – це засіб для отримання чогось. Багато дітей мріють стати багатими. Краще, якщо вони будуть мріяти мати гроші, щоб побудувати корабель, відкрити школу, подорожувати тощо. Обов’язково треба цікавитися, куди витрачені гроші або сплачені необхідні витрати. Однак не можна наполягати на повному звіті про особисті витрати, треба поважати таємниці дитини, його можливі промахи.

Якщо витратила свої гроші «не так», то треба пояснити, як треба (або як зробили б ви) і чому саме так. Обговорити, чому так вийшло, що віна не врахувала. Поспівчувати. Ніколи не пропонувати фінансову компенсацію. Обмежитися психологічною. Якщо загубила, то ніколи не лаяти, інакше вона буде боятися «зв’язуватися з грошима». Сказати, що з вами таке теж бувало, і не раз.

Штрафні санкції. Система штрафів – це щось на зразок ділової гри, коли збитки неприємні. Така гра може послужити діагностичною процедурою для дитини. Це покаже, наскільки вона готова до матеріальної відповідальності за свої дії. Перша згадка про штрафи виникає у разі, коли ви даєте дитині гроші в борг. Якщо ви дали дитині грошей у борг, то обов’язково вимагайте повернення всієї суми в строк. Відразу треба обумовити штрафні відсотки і не соромитися наполягати на їх виплаті. Нехай дитина зрозуміє, що за невиконані зобов’язання треба платити. Краще закріпити свою угоду письмово розпискою. Це підвищує відповідальність дитини за дане слово і дозволить в майбутньому уважніше ставитися до чужих обіцянок, наполягати на дотриманні юридичних норм.

Отже, що ж дає дітям система самостійного розпорядження грошима?

1. Уміння рахувати.

2. Знання про співвідношення вартості речей (послуг).

3. Вміння вибирати (між двома «хочеться», між потрібним і необхідним, гарним і поганим).

4. Вміння відмовлятися (від менш потрібного, від неякісного, від менш цінного).

5. Підвищення самооцінки, почуття власної гідності. Як будь-який навик (знання, вміння), новий досвід додає впевненості («Я сам щось вирішую»). Міра психологічної зрілості – це міра відповідальності. Щоб відчути себе дорослим, треба пізнати себе через дію, через прояв себе в тих чи інших ситуаціях. Механізм тут такий: вчинок - наслідки - усвідомлення - розуміння - розвиток - психологічна зрілість - новий, вже більш зрілий вчинок.

6. Пізнання себе. Іноді діти з подивом виявляють, що вони не такі добрі, як про себе думали; не такі безпорадні, як припускали.

7. Пізнання інших. Чим раніше дитина усвідомлює, що грошові відносини іноді є «лакмусовим папірцем» і для дружби, і для любові, тим менше помилок і провокацій здійснить він надалі. Повага до інтересів інших - теж важливо. Усвідомивши, як іноді важко позбутися частини своєї власності, не буде претендувати на власність інших.

8. Радість благодійності, безоплатної допомоги іншим. Це важливо! Можна навіть запропонувати дитині пожертвувати частину його коштів на добрі справи і подивитися, як він до цього поставиться
   (хороший тест для батьків - кого ж ми виростили? Що нас чекає в старості?).

9. Можливість проявити себе «на рівних» у відносинах з батьками (укладення договорів, позичання, можливість «скинутися» на спільну справу тощо).

10. Знайомство з основними фінансовими поняттями – «боргове зобов’язання», «кредит», «договір», «розписка». Сучасній людині поряд зі знанням комп’ютера та іноземної мови сьогодні також необхідні початкові знання у фінансовій сфері. Ринок є ринок ... До того ж, не виключений варіант, що навчання відносинам з грошима стане для дитини першою сходинкою у виборі сфери професійної діяльності.

11. Уміння прораховувати свої дії, бачити наслідки того чи іншого рішення.

Глава 2. Аналіз методичних розробок з економічного виховання старших дошкільників.

2.1. Експериментальна мікропрограма з економічного виховання дітей старшого дошкільного віку.

Напрямки роботи з дітьми.

1. Реалізація завдань економічного виховання можлива за умови повноцінного вирішення завдань трудового виховання в усіх вікових групах ЗДО, тому що праця – це провідна категорія економічної науки.
II. Ознайомлення дітей з найпростішими економічними термінами: економіка, інфляція, бюджет, ціна, гроші, валюта, товар, вартість, банк, аванс, кредит, відсоток, дохід, збиток, власність, прибуток, бізнес, біржа, акція, дивіденди, банкрут, аукціон, реклама, підприємство, власник, вигода, бартер, конкуренція, норма, продукція, ферма, ярмарок.

ІІІ. Ознайомлення дітей з новими професіями: менеджер, підприємець, бізнесмен, фінансист, рекламодавець, фермер, брокер, бухгалтер.
ІV. Закріплення знань з області категорій, пов’язаних з працею (предмети праці, результати праці, індивідуальна-колективна праця).

V. Ознайомлення з поняттями: дорожче-дешевше, вигідно-невигідно, виграв-програв, поміняв.

VІ. Формування знань про людину, як бережливого, економного, хорошого господаря.

VІІ. Ознайомлення з правилами чесної, справедливої ​​гри, вмінню програвати, не ображаючись на партнера.
VІІІ. Формування у дітей економічного мислення шляхом залучення старших дошкільників у процес сюжетно-рольових ігор, настільно-друкованих, дидактичних, читання художньої літератури тощо.

2.2. Перспективний план реалізації мікропрограми з економічного виховання дітей старшого дошкільного віку.
Заняття «Читання казки про царицю Економіку, лиходійку Інфляцію, чарівний Комп’ютер і вірних друзів Т. Попової та І.Меньшикова».

Мета: Ознайомити дітей з поняттями «економіка», «інфляція», ввести ці слова в мову дітей. Продовжувати вчити зображати персонажі літературного твору, образотворчими засобами відбиваючи свої емоційні враження. Виховувати культуру мовного спілкування.
План: 1. Читання I глави казки. 2. Бесіда за змістом прочитаного і пояснення термінів «економіка», «інфляція». 3. Малювання цариці Економіки і лиходійки Інфляції.

Заняття «В гостях у цариці Економіки».

Мета: Ознайомити дітей з економічними поняттями «гроші», «ціна», грошовими знаками, уточнити їх призначення. Формувати вміння співвідносити товар з певною кількістю грошей. Продовжувати вчити вирішувати прості задачі на віднімання і розкладати число на два менших. Вчити розгадувати кросворди. Розвивати кмітливість. Активізувати у мові дітей вживання слів: ціна, гроші, товар, економіка, інфляція.
План: 1. Діти відправляються в гості до цариці Економіці. 2. Розгляд грошей і розповідь вихователя про історію їх появи. 3. Дидактична гра «Магазин». Пояснення поняття «ціна». 4. Рішення завдань: Муха знайшла п’ятикопійчану монету. Самовар коштує три копійки. Скільки копійок здачі повинна отримати муха? Якими монетами їй можуть дати здачу? 5. Розгадування кросворду: 1. Особливий товар, на який можна обміняти будь-який інший товар. 2. Кількість грошей, яку треба заплатити за товар.

Сюжетно-рольова гра «Магазин».

Мета: Формувати вміння широко і творчо використовувати в грі отримані знання про економічні поняттях. Розвивати здатність спільно розгортати гру, погоджуючи власний ігровий задум з задумами однолітків. Закріплювати вміння співвідносити товар з певною кількістю грошей, вирішувати прості задачі на віднімання і додавання в межах 10. Формувати взаємини співробітництва. Виховувати культуру мовного спілкування.

Попередня робота: розгляд картини «Продавець», екскурсія в магазин, бесіда «Ми були в магазині», саморобка матеріалів з дітьми (чеки, каса, гроші, цінники), зустріч з продавцем магазину.

Матеріал: каса, товари, гроші, чеки, машина, будівельний матеріал.

Ролі: продавці, касир, покупці, контролер, шофер.
Короткий опис: вихователь оголошує, що побудований новий магазин. Шофер привозить товар, продавці беруть товар, розміщують його в магазині по відділах. Контролер перевіряє правильність ціни товару.
Аналіз гри.

Констатуючий етап. Мета: розвивати вміння грати в колективі, допомагати один одному в скрутних ситуаціях, домовлятися про хід гри.
Завдання: вчити вибирати з безлічі одиничне, знаходити можливе правильне рішення у колективному здійсненні задуму і сюжету.
Формуючий етап. Мета: Формувати уявлення про професії, про ресурси та способи їх використання.

Завдання: познайомити з новими поняттями, показати їх взаємозалежність.
Контрольний етап. Мета: виявити рівень економічних знань дітей.
Завдання: уточнити поняття, тренувати дітей у правильному використанні термінів.
Заняття «Читання історії Мухи-Цокотухи».

Мета: Розвивати у дітей інтерес до економічних знань. Ознайомити з економічними термінами: бюджет, вигода, економія. Продовжувати вчити будувати просторову модель казки. Удосконалювати вміння дітей відповідати на запитання за змістом прочитаного. Розвивати допитливість.
План: 1. Читання «Історії Мухи-Цокотухи». 2. Бесіда за казкою з поясненням термінів «бюджет», «економія», «вигода».
Заняття «Знайомство з професією бухгалтера».
Мета: Закріпити знання про економічні термінах «вигода», «економія», «бюджет». Дати уявлення про роботу бухгалтера. Удосконалювати вміння утворювати однокореневі слова. Виховувати допитливість, посидючість.
План: 1. Вихователь просить дітей пояснити значення термінів «бюджет», «економія», «вигода». Що стосується труднощі допомагає дітям, узагальнює відповіді і читає розділи з книги І. Шведової «Економічна абетка для дітей та дорослих». 2. Дидактична гра з м’ячем «Назви правильно» (на закріплення узагальнюючих понять).
3. Розповідь вихователя про роботу бухгалтера з показом ілюстрацій (рахунки, калькулятор, комп’ютер).

4. Дидактична гра «Підбери однокорінне слово» (економія, бюджет, бухгалтер, комп’ютер, вигода).

Сюжетно-рольова гра «Круїз».

Мета: Закріпити в грі економічні поняття «бюджет», «економія», «вигода», «заробітна плата», «витрати», знання про природно-кліматичні зони (тропіки, пустеля, гори). Вчити виконувати ролі відповідно до сюжету, використовуючи атрибути і будівельний матеріал. Розвивати творчу уяву. Виховувати культуру мовного спілкування.
Попередня робота: підготовка екскурсоводів, розгляд схем кораблів. Матеріал: атрибути для ігор «Моряки», «Буфет», великий будівельний матеріал. Ролі: капітан і команда корабля, група туристів і керівник групи, касир, продавець буфету, екскурсоводи, будівельники.
Короткий опис: на початку гри всі отримують деяку кількість грошей. Вибираються будівельники. Вони будують корабель за схемою і отримують зарплату. Вибирається команда корабля. Вихователь пропонує відправитися в круїз. Набирається група туристів, вихователь бере на себе роль керівника групи. На кораблі організовується буфет. На зупинках проводяться платні екскурсії, де екскурсоводи знайомлять з особливостями даної місцевості.

Аналіз гри.

Констатуючий етап. Мета: вчити організовувати предметно-ігрове середовище і рольова взаємодія з урахуванням теми гри.
Завдання: орієнтувати дітей на тематику ігрових сюжетів з економічним змістом, вчити адекватно діяти в грі.

Формуючий етап. Мета: розширювати уявлення дітей про професії.
Завдання: виховувати вміння розумно витрачати гроші, розраховувати на свої можливості, усвідомлюючи зв’язок «праця-гроші-продукт».
Контрольний етап. Мета: виявити рівень економічних знань в результаті гри.
Завдання: розширювати словниковий запас дітей, підвести до розуміння залежності товару від якості.

2.3. Сюжетно-дидактичні ігри з економічним змістом.

Пошук оптимальних шляхів вирішення проблеми економічного виховання дошкільників призвів до використання ігрових технологій. Особливу значимість набувають сюжетно-дидактичні ігри економічної спрямованості. Сюжетно-дидактична гра допомагає збагнути сенс трудової діяльності дорослих. Система сюжетно-дидактичних ігор дозволяє закласти основи базису особистісної культури дошкільнят з пріоритетом економічного розвитку через інтегрування різних видів діяльності. Якість гри дітей багато в чому визначається їх поінформованістю про сферу життя, що відображається в грі. Сюжетно-дидактична гра допомагає зробити економіку зрозумілою через моделювання реальних життєвих ситуацій: купівля-продаж, виробництво і збут продукції тощо.

Умови організації сюжетно-дидактичних ігор:
1. Відбір знань для ігор;
2. Ознайомлення з доступною діяльністю дорослих через наочність;
3. Відображення економічного змісту в сюжеті і змісті гри;
4. Збагачення ігри за тематикою, сюжетом, ролям, взаєминам;
5. Спільне виготовлення атрибутів для ігор;
6. Участь вихователя в грі;
7. Створення ігрової проблемної ситуації.
Розвиток сюжетно-дидактичної гри йде поетапно:
1 етап - сюжетно-дидактична гра, вихователь у провідній ролі.
2 етап - сюжетно-дидактична гра, вихователь у другорядній ролі.
3 етап - самодіяльна сюжетно-дидактична гра, вихователь-спостерігач.
Структура технологічної карти сюжетно-дидактичної гри:
1. Тема, завдання гри.
2. Ролі, зміст сюжету.
3. Засоби збагачення сюжету.(заняття, дидактичні ігри; література, бесіди; спостереження, демонстрація; предметно-ігрове середовище).

2.4. Методика економічного виховання старших дошкільників з використанням елементів ТРВЗ.

Гра «МУЗЕЙ ГРОШЕЙ». Мета: Закріпити знання про виникнення металевих грошей, про валюту різних країн, дізнатися, що служило грошима для древніх людей, стимулювати активність дітей.
Хід. Обговорення про те, що таке музей, для чого він потрібен, що в ньому зберігається? Перехід до музею. Діти підходять до виставки разом з вихователем. На столах лежать різні гроші (паперові, металеві, різних країн). Розгляд експонатів. Діти сідають на стільчики. Візьмемо 1 гривню. Які ще гроші є в обігу, з чого складається гривня? (копійки) Гривнями користуються в нашій країні, а в інших країнах які гроші? (долар, марка, франк) Як називаються гроші інших країн? (валюта) Тепер пограємо.
3. Гра. Діти в колі Кому передам гроші, той називає валюту (долар, рубль, франк, марка, ієна, гривня, юань, фунт стерлінгів, ліра).
Раніше гроші були такими ж, як сьогодні, чи ні? Для того, щоб дізнатися, ми повинні злітати в минуле, до первісних людей. Пристебнули ремені. Полетіли. 5, 4, 3, 2, 1. Пуск. А поки ми летимо, закриємо очі і розслабимося. Ми приземлилися біля печери первісної людини.
Організація: мозковий штурм

У первісних людей був метал або папір, щоб виготовляти гроші? А чим вони могли розплачуватися? Спочатку вони міняли товар на товар. Хто міняв рибу на яйця, хто м’ясо на шкуру. Але це було незручно. Адже, якщо мені потрібна шкура, то скільки яєць я маю за неї віддати, 5, 10 або 100? Господар шкури хоче більше, а я хочу менше. Хто правий? Ось так сперечалися кожного разу. Навіть лаялися. І прийшли до висновку, що потрібні гроші. В одних грошима спочатку були тварини. У кого більше овець, корів, кіз, той і є багатшим. Інші стали розплачуватися шкурками звірків (білок, зайців, кротів, куниць). Ті, хто жили біля моря, розплачувалися намистинками-перлинами або мушлями. Хто жив у горах, ті розплачувався камінчиками або скельцями. І тільки в десятому столітті з’явилися металеві гроші. Розглядають експонати музею (долар марка, франк, тварини, перлинки, рубль, камінчики, копійки).
Пора повертатися назад. Пристебнули ремені. 5, 4, 3, 2, 1. Пуск. Полетіли.

Фізпауза «Моя сім’я»

Сучасні гроші завжди зручні? А в майбутньому гроші збережуться або їх чим-небудь заміняться? (чекові книжки, картки тощо)
Завдання: кожен витягує листочок, на якому написана назва валюти і перемальовує валюту; з’єднує стрілками валюту і країну.

Анкета для вихователів

(вивчення стану економічного виховання дошкільників)

1. Чи вважаєте Ви необхідним економічне виховання старших дошкільників у сучасній парадигмі освіти?______Якщо так, чи реальним вам вбачається це завдання?_____.

2. Що, на вашу думку, є найголовнішою складовою економічного виховання (необхідне підкресліть):

• формування бережливості;

• формування економності;

• формування дбайливого ставлення до предметів, природних ресурсів;

• формування економічного мислення;

• засвоєння економічних понять та термінів;

• інші варіанти________________________________________

3. Що, на вашу думку, сприяє економічному вихованню дошкільників (необхідне підкреслити):

• включення в програму математичної підготовки систему інтелектуально-творчих завдань економічного змісту;

• застосування в освітньому процесі ЗДО ігор-стратегій, що створюють для дітей ситуації занурення в реальні соціально-економічні проблеми (доступні для досвіду дітей) та вимагають самостійного пошуку ефективних способів дії;

• освоєння старшими дошкільниками в процесі сюжетних ігор соціальних ролей економічної спрямованості;

• формування в дітей особистісних якостей, необхідних для успішних соціально-економічних взаємин.

4. Як Ви оцінюєте стан економічного виховання дошкільників на сучасному етапі (необхідне підкреслити):

• вище за достатній;

• достатній;

• добрий;

• дуже добрий.

Якщо оцінка низька, у чому вбачаєте недоліки з боку:
а)сім’ї____________________________________
б)ЗДО___________________________________
5. Які засоби економічного виховання дошкільників Ви використовуєте на практиці?________________________________
6. Чи можна назвати Вашу особисту роботу з економічного виховання систематичною?______________________________
7. Чи достатньо методичного матеріалу для організації процесу економічного виховання дітей?______________________________

Анкета для батьків

1. Чи вважаєте Ви необхідним економічне виховання вашої дитини?

Якщо так, то хто повинен відповідати за це (необхідне підкреслити):

сім’я; ЗДО.

2. Чи залучаєте Ви дитину до розподілу сімейного бюджету? Як саме?

3. Чи є у вашої дитини скарбничка? На що вона витрачає зібрані гроші?

4. Чи заохочуєте Ви вашу дитину грошима? За що саме та в якому розмірі?

5. Як дитина витрачає свої заощадження (необхідне підкреслити):

дитина самостійно вирішує, що придбати; ви контролюєте її витрати; даєте дружні поради; наполягаєте на слушності Вашої пропозиції.

6. Як дитина поводиться, якщо Ви відмовляєтесь придбати їй обрану річ?

7. Як Ваша дитина ставиться до дорогих речей (іграшок, одягу тощо)?

8. Чи можете Ви назвати свою дитину заощадливою? Поясніть відповідь.

9. Чи граєте ви з дитиною в економічні ігри?

Якщо так, то у які саме?

Елементарні економічні поняття

Ключові економічні поняття: економіка, економісти, потреба, товар, послуга, обмін, бартер, гроші, ціна, вартість, продаж, купівля, якість, виробництво, виробник, бюджет, доход, витрати, ресурси, праця, спеціальність, реклама, бізнес, господар.

Поняття економічної діяльності: економити, заощаджувати, купувати, продавати, обмінюватися, допомагати, зберігати, міняти, позичати, працювати, розподіляти, домовлятися, втрачати, багатіти, бідніти, виробляти, використовувати, готувати, прибирати, розраховувати, планувати, спостерігати, аналізувати, змінювати.

Базові характеристики економічного стану людини: економний, ощадливий, добрий, спостережливий, кмітливий, уважний, охайний, доброзичливий, рішучий, грамотний, обізнаний, жадний, обережний, діяльнісний, вдячний, дружелюбний, нерішучий, впевнений, невпевнений, культурний, розумний, оригінальний, швидкий, пунктуальний.

Поняття економічних дій, товарів та послуг: економічний, ощадливий, дорогий, дешевий, сучасний, зручний, красивий, гарний, модний, правильний, конкурентний, іноземний, імпортний, якісний, оригінальний, практичний, необхідний, безкорисний, корисний, новий, старий, вигідно, корисно, компактний.