«Формування соціально-культурного та оздоровчого простору учнів шляхом організації дослідно-експериментальної, пошуково-творчої діяльності»

Про матеріал
Відповідно до нормативно-правових документів – Конституції України, Законів України «Про освіту, Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки одним із пріоритетів державної освітньої політики є створення оптимальних умов для формування, збереження та зміцнення здоров’я учнівської молоді, розвитку фізично здорової та духовно багатої особистості. В даному питанні важлива чітка системна робота. Формування здоров´язбережувальної компетентності здійснюється системно за етапами самоосвіти протягом багатьох років: І- Модульно-розвивальна система і рейтингове оцінювання знань; ІІ- Інтерактивні технології навчання в модульно-розвивальній системі з біології; ІІІ-Елементи тренінгу у викладанні біології з використанням інтерактивних тех.- нологій навчання. ІY-Формування соціально-культурного та оздоровчого простору шляхом організації дослідно-експериментальної, пошуково-творчої діяльності учнів у процесі вивчення біології.
Перегляд файлу

 

 

           

 

«Формування соціально-культурного та оздоровчого простору учнів

шляхом організації дослідно-експериментальної, пошуково-творчої

діяльності»

 

 

(Майстер-клас Пантелей Г.Г.,вчителя біології Нижньосірогозького опорного закладу ПЗСО)

 

 

 

 

 

 

«Формування соціально-культурного та оздоровчого простору учнів

шляхом організації дослідно-експериментальної, пошуково-творчої

діяльності»

 

Пантелей Г.Г., вчитель біології,

вчитель-методист Нижньосірогозького

закладу повної загальної середньої освіти

 

Девіз презентації:

Прагніть того, щоб ваші слова і справи були провідними зірками

                                                                                                         В. Сухомлинський

Відповідно до нормативно-правових документів – Конституції України, Законів України «Про освіту, Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки одним із пріоритетів державної освітньої політики є створення оптимальних умов для формування, збереження та зміцнення здоров’я учнівської молоді, розвитку фізично здорової та духовно багатої особистості. В даному питанні важлива чітка системна робота.

Формування здоров´язбережувальної компетентності здійснюється системно за етапами самоосвіти протягом багатьох років:

І- Модульно-розвивальна система і рейтингове оцінювання знань;

 ІІ- Інтерактивні технології навчання в модульно-розвивальній системі з біології;

ІІІ-Елементи тренінгу у викладанні біології з використанням інтерактивних тех.-

нологій навчання.

ІY-Формування соціально-культурного та оздоровчого простору шляхом організації  дослідно-експериментальної, пошуково-творчої діяльності учнів у  процесі вивчення  біології.

Досвід над даною проблемою поширюється протягом цих років через матеріали власної  друкованої  продукції, на порталі «Нижньосірогозька ЗОШ. Класна оцінка» ,через статті,  які надруковані у журналі« Таврійський вісник», через сценарії конкурсних уроків“Панорама творчих уроків”,  у журналі “Біологія. Шкільний світ, за допомогою авторських програм курсу за вибором “ Запорука здорового способу життя” та « Природа рідного краю як складова здоров´я».

Творчі наробки по впровадженню досвіду надруковані у науково-

методичних журналах « Біологія», «Біологія. Позакласна робота» ,  на сторінках  « Учительський журнал он-лайн»,  у газеті  для вчителів фізкультури та основ здоров´я “Здоров´я та фізична культура». Про поширення досвіду з даної проблеми на сторінках фахових журналів свідчать сертифікати.

Велике значення для  формування, збереження та зміцнення здоров’я учнівської молоді, розвитку фізично здорової та духовно багатої особистості та поширення досвіду відіграє кабінет біології, лабораторія кабінету.

Недарма французький письменник, журналіст А.Барбюс висловив саме таку думку «Школа – це майстерня, де формується думка підростаючого покоління, треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє». А майбутнє країни зможуть побудувати лише здорові, інтелектуально розвинуті молоді люди.

Здоров’я людини – це одна із глобальних проблем, яку намагаються вирішувати не лише лікарі, а й психологи, фізіологи, педагоги. Тому в сучасних умовах надзвичайною потребою стало навчити кожну людину, в першу чергу дитину, науки здоров’я, сформувати в неї вміння та навички здорового способу життя. У вирішенні цієї важливої проблеми великого значення набуває здоров’язбережувальна діяльність сучасного навчального закладу. Важливо мотивувати  молоде покоління вести здоровий спосіб життя.

Сучасний урок. Яким він повинен бути? Звичайно ж зміненим відповідно до вимог часу, оновленим і цікавим, добре продуманим та правильно побудованим. Таким, щоб результатом його стало оптимальне  співвідношення знань, умінь і  практичних навичок. Одним із методів реалізації компетентнісного підходу до навчання  біології, зокрема  формування здоров’язбережувальної  компетентності, є дослідницько-пошуковий метод.

,,Дуже важливо,щоб мислення учнів ґрунтувалось на дослідженні, пошуках…”
                                 В. Сухомлинський

Це відбувається під час проведення навчальних занять, під час виконання лабораторного практикуму, лабораторних досліджень, під час виконання польового практикуму, практичних робіт, занять секції біології НТС.

Етапами формування дослідницьких умінь під час вивчення біології
з використанням здоров´язбережувальних технологій є:

І-підготовчий-формування основних навчальних вмінь(5-6 кл.),

ІІ-розвиток  дослідницьких  умінь(7-8 кл),

ІІІ-самостійна дослідницька  діяльність школярів (9-11кл.)

Біологічні експерименти  залучають учнів до занять біологією,  сприяють   формуванню пізнавального інтересу до   проблем, що обрані  для дослідження. Так, діти 5-6-х кл.отримують відповіді на питання,

 що у цьому віці є домінуючими: «Що?», «Хто?». Дозволяється скерувати

зацікавленість  школярів на оволодіння першоосновами справжнього

наукового дослідження. Учні роблять спроби встановити елементарні

причинно-наслідкові  зв’язки.

 Біологічні експерименти заохочують дітей до самостійної роботи з науковою літературою, до проведення фенологічних спостережень, до здійснення морфологічного аналізу рослин,  до статистичної обробки результатів досліджень

У  віці 7-8 кл.пізнавальна діяльність учнів спрямованана встановлення зв’язків між явищами та об’єктами. Учні отримують відповіді на головні

 питання свого віку: “Чому?”, “Як?”. Збільшується частка самостійної

дослідницької  діяльності дітей. Спостереження за об´єктом  дослідження

вимагає від учня-дослідника терпіння. Учні самостійно обирають методику спостереження, фіксують результати, проводять їх аналіз. До запропонованої вчителем теми дослідження, юні науовці розробляють дослідницький проект. Біологічнні експерименти дозволяють зміцнювати міжпредметні зв’язки, особливо з такими предметами, як математика, хімія й фізика. Для учнів 9-11-х кл. характерна самостійна дослідницька діяльність, наприклад моніторингові дослідження. В основу змісту  занять покладено вивчення і оволодіння нескладними методами польових досліджень. Характерно  самостійний добір об´єктів дослідження, створення дослідницьких проектів, узагальнення результатів та висновків.

Для школярів цього віку  доступні методи геоботанічних досліджень, біоіндикації повітря,маршрутний облік птахів, обліки комах тощо

Пошуково-дослідницький метод дозволяє вишукувати невикористані можливості традиційної та нетрадиційної медицини, природних і народних засобів стимулювання здоров’я для оздоровлення дітей і молоді в загальноосвітніх закладах. Доречно впроваджувати його під час проведення системно-узагальнюючих уроків, під час проведення екологічних та народних форумів за темою «Народна медицина –  запорука здоров´я і краси», «Екологія країни та здоров´я нації». Саме такі інтегровані навчально-виховні заходи дозволяють учням самостійно проводити дослідження вартівців природи,  юних екологів, майбутніх медиків та юних дослідників під час проведення фотоспостережень по 5-ти станціях екологічної стежини школи про шкідливий влив факторів  довкілля на організм. Важливі практичні та лабораторні дослідження, які проводять самі діти, компетентно роблять обосновані висновки. Так, готуючись до системно-узагальнюючого уроку «Значення Червів у природі та житті людини», учні проводять  мікроскопічне дослідження грунту «Виявлення гельмінтів», складають профілактичні пам´ятки здоров´я. Важливе значення мають дослідження в процесі експерименту. Наприклад, у вступній частині курсу «Біологія» у 6 класі за темою «Методи біологічних  досліджень організмів» учням пропонується створити невеличкий проект про вплив мобільних телефонів на живий організм. За об´єкт дослідження учні І групи обрали листки різних видів кімнатних рослин. Діти ІІ групи запропонували поставити експеримент і дослідити листкову пластинку плодово-ягідних культур.  У першому варіанті без дії мобільного телефону за дві доби морфологічних змін з листком не відбулося У другому варіанті під дією мобільного телефону на листкових пластинках відбулися зміни кольору від світло до темно-зеленого, листкова пластинка стала в´ялою, змінився прсвіт черешків. У юних дослідників виникає питання: – Які зміни відбулись на клітинному рівні? Розглянувши внутрішню будову досліджуваних об´єктів, діти спостерігають зміни у кількості, забарвленні та розташуванні у клітині хлоропластів. Старшокласникам важливо дізнатися: – Чому відбулись такі зміни? Тема уроку з біології у 10 класі «Методи біологічних досліджень» сприяє подальшому дослідженню проблеми про вплив мобільних телефонів на клітинному та організмовому рівнях. Учні роблять висновки про можливість змін що відбуваються в клітинах тваринного організму. Самі пропонують об’єкти дослідження тварин – куряче яйце. Після 6-хвилинної дії мобільних телефонів на об´єкт дослідження діти спостерігають зміни у складових структурах яйцеклітини птаха: потовщення   халаз і їх відходження від жовтка на певну відстань. Учні приходять до висновку, що у клітинах живих організмів дійсно відбуваються зміни під дією мобільних телефонів. Старшокласники можуть використати  результати своїх досліджень, як волонтери у передачі знань за здоровий спосіб життя. Дослідницькі проекти учнів можуть стати науково-дослідницькими роботами на конкурсі-захисті у наукових товариствах старшокласників школи та  секцій біології МАН України.

         Часто нагадую  учням слова Сократа: «Здоров’я – це ще не все, але все без здоров’я – це нічого». Також наводжу приклади, які відомі  протягом багатьох віків:

– найбільша цінність – це досвід мудрих;

– найбільша слабкість – це ненависть;

– найкраще місце там, де ти живеш;

– найкращий день – сьогодні;

– найбільший гріх – страх;

– найбільша втрата – втрата надії;

– найнебезпечніша людина – брехун;

– найкращий відпочинок – робота;

– найбільший порушник спокою – базіка;

– найбільша потреба – у спілкуванні;

– найбільше багатство – це здоров’я . Пропоную учням довести , що ці вислови відповідають дійсності.

Велике значення мають уроки – форуми «Здорове харчування -запорука здоров´я і краси»,  « Цілющі скарби рідної землі» . Учні обосновують постановку досліду про вплив рідин на об´єкти живої природи, які містять харчові добавки. Вони зацікавлені методами  лікування засобами  української народної медицини: лікування росою, накладанням рук, викочування хлібом, курячим яйцем,  лікування рослинами. Учні самостійно створюють пам´ятки чудодійних лікувальних властивостей чаїв. Проведення таких форумів здоров´я та краси в межах творчої групи вчителів Нижньосірогозького закладу ПЗСО є незамінним заходом спілкування дорослих ( вчителів, бібліотекарів, лікарів, представників санепідемстанцій) та учнів-дослідників, учнів-науковців, майбутніх професіоналів  додаткових знань з народної медицини, вирішення проблем здоров´я людини у різні історичні часи; важливі знання правознавців, українознавців, психологів. Важливо, щоб підростаюче покоління цікавилось проблемами здоров´я людей різних країн світу про профілактику та лікування засобами народної медицини для підтримання працездатності організму майбутніх громадян України. Проведення таких уроків є  підсумком навчально-виховного процесу з біології. Саме такі навчально-виховні заняття дають можливість  формувати  здоров´язбережувальну компетентність учнів протягом  навчального року.
Головне – результат : зниження стомлюваності, підвищення продуктивності, працездатності, життєздатності, творчості.

Важливі дослідження природних об´єктів станцій екологічної стежини на території рідного краю на тему  “Ми віримо: в майбутньому оживе водне плесо!”

Важливість формування інформаційних та дослідницьких компетентностей учнів полягає в тому , що дослідницька діяльність пов’язана з розв’язанням учнями творчих завдань, активізується мисленнєва  діяльність учнів, формується  початковий  рівень опанування методами дослідницької роботи, вдосконалюються дослідницькі уміння по доведенню важливості збереження власного здоров´я протягом життя людини.

Важливо дотримуватись структури навчально-дослідницьких умінь учнів на уроках біології

 

Потрібно враховувати три послідовні ступені формування мислення під час дослідження, що відповідає трьом типам навчально-пізнавальних завдань

І-Етап формування понять (Що ви побачили? Почули? Помітили?Як це пов’язано одне з одним? За якою ознакою? Як би ви назвали ці групи? )

ІІ-Етап інтерпретації відомостей  (Що ви зауважили та побачили? Що виявили?

Чому це сталося? Що це означає? Що з цього випливає? Які висновки можна зробити?)

ІІІ-Етап застосування правил і принципів ( Що б могло статися, якби?

Чому це могло би статися? Що знадобиться для того, щоб твердження

повністю підтвердилося?)

Провідними методами наукового дослідження є: спостереження , експеримент, які мають особливі правила( див. Слайд 27)

Впроваджуємо методи за способом реалізації ( спостереження, опитування , вимірювання, порівняння, тестуванн, анкетування) та методи дослідження за ознакою способу реалізації(логіко-аналітичні, візуальні або графічні)

Біологічні експерименти є чудовим методом залучення дітей до занять
біологією та формування здоров´язбережувальної компетентності школярів.

Здобувачі освіти проводять власні досліждження та  спостереження, самостійно добирають об´єкти дослідження(Див. слайд 30).

Дослідницький метод є основним методом навчання та збагачення досвіду творчої діяльності по виявленню якості питної води на організм, про вплив секунд-хенда на організм підлітка, про вплив гаджетів на підлітковий вік та ін.

Важлива кінцева мета: удосконалення  шкільної біологічної освіти, результативність процесу навчання, виховання і розвитку учнів, створення передумов для формування інтелектуального потенціалу здорового майбутнього громадянина.

Моя основна мета як вчителя – формування домінанти на здоровий спосіб життя, розуміння найвищої людської цінності – життя та здоров’я.
Вважаю, що сучасний урок має бути здоров’язберігаючим, здоров’яформуючим, здоров’язміцнюючим, спрямованим на формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя. Важливо учити культурі здоров’я на засадах розвитку життєвих навичок. Упевненість у собі, своїх силах, щоденне піклування про здоров´я звільнить людей від хвороб, принесе радість, щастя, наповнить кожен день життєдайною силою.
Тільки в тісному взаємозв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками, практичними психологами, соціальними педагогами школи, усіма тими, хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я дітей і молоді, педагоги спроможні створити таке здоров’язберігаюче освітнє середовище. Саме від нас, дорослих, залежить здоров´я майбутніх громадянУкраїни.

 

 

 

docx
До підручника
Біологія (профільний рівень) 10 клас (Межжерін С.В., Межжеріна Я.О., Коршевнюк Т.В.)
Додано
1 березня 2020
Переглядів
575
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку