Формування успішності дитини з особливими освітніми потребами в умовах дистанційного навчання

Формування успішності дитини

 з особливими освітніми потребами в умовах дистанційного навчання

Успішність кожної дитини з особливими освітніми потребами (далі ООП) залежить від рівня її вмотивованості та готовності вчитися протягом усього життя. Для вдалого самонавчання та самовиховання потрібно формувати пізнавальні навички, які є головним аспектом соціалізації дитини у сучасному світі. Важливо, за час навчання у ЗЗСО, розвинути дитину за усіма необхідними життєвими компетентностями.

Я, Сабурова Лілія Миколаївна, маю мету своєї педагогічної діяльності, яка передбачає формування успішності дитини з ООП в її самостійності у розв’язанні складних життєвих проблем та нових викликів з активною комунікацією. Також вважаю, що кожен педагог, який працює з «особливою» дитиною повинен впливати на розвиток її критичного мислення, креативності, емоційності, інтелектуальності, адекватної поведінки, здатності до навчання протягом життя та планувати  своє майбутнє для успішної реалізації планів на життя.

В умовах дистанційного навчання, я вже третій рік поспіль працюю зі своєю вихованкою, яка є ученицею 5 класу. Наша спільна робота полягає у інтелектуальному розвитку дівчини. Ми плануємо роботу щодо подолання уповільнення психо-моторного розвитку, виконуємо вправи для розвитку уяви, пам’яті, логічного мислення та сприйняття.

Педагогіка – це та наука, яка не може вплинути на структурні фізичні порушення дитини, але допомагає скоригувати когнітивні навички, які дають позитивний результат у загальному розвитку.

У своїй професійній діяльності я активно використовую корисні та цікаві завдання, розвивальні вправи, різні відеоматеріали та дидактичні ігри.

Під час пандемії та воєнного стану робота з вихованкою проводиться за допомогою онлайн-платформи Classroom, яка призначена для проведення уроків у синхронному та асинхронному режимах. Для самостійного опрацювання теоретичного матеріалу я розробляю власні дидактичні матеріали: картки, малюнки, схеми, таблиці, презентації.

Синхронний зв’язок з дівчиною я підтримую за допомогою сервісу GoogleMeet, який дозволяє спілкуватися в реальному часі, робити показ презентації, спілкуватися в чаті, обмінюватися емоція та працювати на онлайн-дошці.

Робота з дівчиною спрямована на оволодіння нею соціальних навичок: взаємодіяти через допомогу один одному, презентувати власні ідеї та відстоювання власної позиції, зосереджуватися на діяльності, діяти за інструкціями та проявляти власні бажання для реалізації, вміння дякувати та вибачатися, і, звичайно, контролювати власні емоції.

Для навчання чіткому й лаконічному висловлюванню власних думок, використовую ігри на комунікацію, які сприяють також у зміцненні особистісного контакту з вихованкою.

На жаль, не завжди можливо спрогнозувати емоційний стан дитини. І, щоб навчити її розуміти себе та оточуючих, мати уявлення про способи вираження власних емоцій, я використовую вправи та дидактичні ігри на розвиток емоційно-вольової сфери.

Найбільше моїй учениці подобається грати в «Емоційне судоку», яке розвиває логічне мислення та пам’ять. Пі час такої гри розширюється емоційне сприйняття: дівчина зосереджується на завданнях, розмірковує алгоритм своїх дій та проявляє здивування, радість. На своїх заняттях я постійно створюю «ситуацію успіху». Адже, на кожному занятті вихованка переборює власні страхи, вчиться новому та розвивається духовно.

Розвиток словесно-логічного мислення, опанування аналізу і синтезу, порівняння і узагальнення потребують виконання вправ кінезіологічної корекції. За допомогою цієї своєрідної «гімнастики мозку» йде сприяння активізації розумової активності дитини, що допомагає їй під час основних уроків.

З покращенням ефективності мозкової діяльності, для отримання так званого стану продуктивності, який здійснюється за рахунок перемикання свідомості від критичного сприйняття до певної апатії та можливості ефективно виконувати логічні та послідовні операції, використовую вправи з таблицями Шульте. Для ускладнення процесу виконання вправ збільшую кольорову гаму, змінюю розміщення елементів,додаю різні форми й розміри секторів. Такі вправи є ефективними у роботі з дітьми з ООП, так як сприяють поліпшенню периферійного зорового сприйняття, розвивають їх увагу і зорову пам’ять.

Також позитивно на дитину впливає застосування методу художника Айвазовського, який допомагає розвинути пам’ять та увагу.

Для досягнення мінімального успіху з розвитку інтелекту дитини використовую ефективний метод – подвійний дудлинг. Ця техніка малювання сприяє збудженню певної ділянки мозку та вмикає механізм об’єднання думок та рухів. У результаті використання дзеркального малювання та використання дидактичних карток «Графомоторні доріжки» для розвитку міжпівкульної взаємодії розвивається мислення, концентрується увага, уявлення, закладаються елементарні творчі здібності. Також ця техніка позитивно впливає і на розвиток дрібної моторики рук.

У спрощенні роботи над навчальною діяльністю та інформуванні дитини з ООП, використовую «Мнемотехніку», яка є ефективною методикою навчання і позитивно впливає на розвиток психічних процесів дитини. Цей метод сприяє  швидкому запам’ятовуванню інформації, шляхом утворення асоціацій на основі візуального, аудіального та чуттєвого уявлень.

Кляксографія – одна з технік арт-терапії, яка полягає у створенні спонтанних клякс на папері за допомогою фарб. У процесі малювання виходять дуже несподівані зображення, до яких можна домалювати деталі. З цією роботою дитина вдало справляється, а ще, їй подобається фантазувати і втілювати свої фантазії на папері. За допомогою цього цікавого методу у неї відбувається вивільнення негативних емоцій та напруги через створення малюнка, знижується тривожність та імпульсивність. Кляксографія допомагає гармонізувати стан дитини, розвиває образне мислення, гнучкість уяви та фантазію. Сам процес видування ляпки сприяє зміцненню легень і служить відмінним профілактичним засобом захворювань дихальної системи. Тому, використовую його, як один із видів формування здоров’язбережувальної компетентності.

Профілактикою і корекцією тривожності дитини, її соціальних страхів, пригніченості служать «ігри з брудом» або малювання пальцями.

Як прийом для розвитку довільної та просторової уяви, розуміння симетрії, орієнтування у напрямках руху,уважності, пам’яті і посидючості ефективно працюють графічні диктанти. Під час дистанційного навчання використовую тільки слуховий диктант, хоча дитині дуже подобається домальовувати шаблонний контур. Після завершення диктанту отримані зображення дитина звіряє із зразком на іншому боці екрана.

Використання ігор з лічильними паличками спонукає до формування елементарних якостей у дитини: посидючості, наполегливості у досягненні мети, винахідливості; розвиває конструктивні вміння, розумову і творчу активність. Цей вид роботи пов’язаний з різними навчальними предметами: «українська мова» - скласти поширене речення зі словом та визначити головні та другорядні члени речення; «математика» –завдання на логіку та кмітливість (як зібрати два квадрата із семи деталей?); фізична культура – викласти силует людини в русі та зобразити його.

Під час навчання в школі та й у подальшому житті для дитини з ООП корисним буде вміння передбачити  результат своєї діяльності. Цю навичку допомагає розвинути головоломка – танґрам. Збираючи головоломку, дитина вчиться аналізувати зображення, виділяти геометричні фігури, візуально розбивати цілий об’єкт на частини, і навпаки – об’єднувати елементи і складати з них задану модель, а найголовніше, на мою думку, ці вправи спонукають дитину логічно мислити, що вже для неї є великим прогресом.

Використовуючи «ляльковий театр», протягом всієї навчальної діяльності, займаємось з дитиною розвитком мови,розширюємо її словниковий запас, розвиваємо артикуляцію, настільки можливо  – правильну та чітку вимову.

Під час проведення виховних заходів національно-патріотичного спрямування, у дитини формуються елементи національної свідомості. Усі ігрові завдання та вправи, які я активно використовую несуть користь для вихованки.

Вивчаючи та аналізуючи педагогічну спадщину В.О.Сухомлинського, в розрізі роботи з особливими дітьми, дійшла висновку, що кожна гра має супроводжуватись мовленнєвою діяльністю, так як мислення нерозривно пов'язане з мовою та мовленням. Василь Олександрович вважав, що мовленнєві ситуації – це один із шляхів розвитку мислення. Найкраще мовленнєві ситуації з такими дітьми, на його думку, необхідно створювати у процесі гри, адже це спонукає дитину до розвитку. Тому, протягом трьох років роботи з дитиною майже вся освітня діяльність, і очно і дистанційно, побудована мною в ігровій формі. Це ґарантує дитині розуміння та осмислення навчальної діяльності, відчуття радості у процесі виконання завдань, а відповідно і відчуття впевненості та успіху.

Отже, використовуючи перелічені методики у своїй роботі, спостерігаю позитивні зміни у розвитку дитини з ООП: вбачаю прояви уважності, дитина стала впевненою в своїх вміннях, покращилась фонематична та граматична структура її мовлення, розумова та творча активність, зросла швидкість реакції, техніка читання, дитина стала посидючою,проявляє намагання самостійно долати навчальні та життєві труднощі.

Описаний вище досвід роботи з дитиною з особливими освітніми потребами, пропоную для використання у роботі асистентам вчителя, керівникам гуртків, вихователям.

Список використаних джерел:

1.                    Діти із особливими освітніми потребами загальноосвітньому простор і навчальний – методичний посібник /авт.: Н.Ярмола, Л.Коваль – Бардаш, Н.Компанець, Н.Квітка, А.Лапін – к.: ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2020. – 208с.
2.                    Моделювання індивідуального розвитку дітей з особливими потребами в умовах інклюзивної ДНЗ: (навчально - наочний посібник)./К.,2018.-27.
3.                    Навчання дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі:навчальний – методичний посібник А.А. Колупаєва / О.М. Таранченко. – Харків:Вид-во «Ранок», 2019. – 304 с.