Мета:
Старовижівська РДА Волинської області
Відділ освіти, молоді та спорту
ЗОШ І-ІІІ ст. с. Буцин
Всеукраїнська природоохоронна акція
«Годівничка»
Ось і прийшла холодна і сніжна зима. Все вкрито білим пухнастим килимом. Мені і моїм друзям дуже подобається гуляти, грати на вулиці.
Якщо змерзнемо, розійдемось по домівках. Вдома тепло, приємно сидіти біля вікна і дивитись на білі дерева.
Ось на моє вікно сіла синиця. Вона така маленька, їй, мабуть, дуже холодно. А що вона може зараз їсти? Все ж вкрито снігом. Треба взяти якогось зерна, посипати на землю, на вікно. Але все знов завалить снігом. Треба зробити годівницю. Таку маленьку хатинку з фанери, обов'язково з дахом, щоб сніг не засипав хліб та зерно. І повісити на дерево недалеко від мого дому. Ранком піду до школи — насиплю свіжого корму. Добре, де у батька молоток?
МЕНЮ ПТАШИНОЇ ЇДАЛЬНІ:
Спостерігати за птахами в годівниці дуже цікаво. Ми розвісили годівнички біля мого вікна, тут дуже зручно спостерігати, залишаючись при цьому в теплому приміщенні не поміченими пташками.
Спочатку, птахи невпевнено та зі страхом відвідували їдальні. Але поступово збільшувалася кількість їх прильотів щодня. Я помітила, що пташки найчастіше відвідували годівнички в морозні та сніжні дні. Корм підсипаю систематично, це приваблює птахів, і вони прилітали щодня.
Крім горобчиків, що з’являлися численними зграями, найчастіше прилітають синички та снігурі.
Сірі лапки, чорна шапка,
Фартушок жовтенький,
голосок тоненький.
Ця пташка невеличка називається … ( Синичка. )
що його в небесну шир
Люди радісно пускають
сповіщати всіх про мир.
Кожен цього птаха знає,
його назву відгадає. ( Голуб. )
Роками не міняє місця, осівши.
В теплії краї не кличе діток відлітати –
Аби де стане зимувати. ( Ворона. )
Їм дерева стережу,
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним здобуваю. ( Дятел )
у сірій свитинці.
По дворах стрибає,
крихти збирає. ( Горобець )
птах стрибає по сніжку
і розпитує синичку
про найближчу годівничку. ( Снігур)
а в день спочиває,
Має круглі очі,
бачить серед ночі.( Сова )
Безліч мошок поїдає,
За вікном гніздо будує,
Тільки в нас він не зимує. ( Ластівка. )
в ній – Співак
Як цю пташку звати…( Шпак )
Яйця іншим
підкидає? ( Зозуля. )
Прилетів – обід приніс.
Смачних жабеняток
Для своїх маляток. ( Лелека )
Ми нікуди не втікаєм, в краї теплі не літаєм.
Ми живем біля оселі: чи то в місті, чи в селі.
Завжди щось знайдем собі:
Крихту хліба чи зерняток, десь розсипане пшоно,
Недоїдений шматочок булки, сиру – ось воно!
Я літаю тут і там. Розказати можу вам
Як красиво сонце сходить, і коли воно заходить.
Є у мене ще й сестрички. Їх також всі звуть синички.
Це я – дятел – я ваш друг!
Швидко прилетів до вас відпочити хоч на час,
Бо багато справ ще маю, а тоді лечу до гаю.
Треба дуже поспішати, хворих всіх на облік взяти,
А тоді всіх шкідників повитягую з дубків,
З буків, ялин і соснини. Так працюю я щоднини
Без неділь і вихідних, чи то взимку, чи весною,
Бо без праці я не звик.
Кашку дітям все варила
Ціле літо їх годувала,
А зимою не знайти
Ні зерна, а ні крупи.
Тож сюди я залетіла,
Пшона, сала у вас поїла.
І за це, при всіх кажу:
«Я добром віддячу».
поруч з іншими птахами.
Я морозів не боюся,
адже голубом зовуся!
Хто це так співає?
Звичайнісінька ворона.
Її кожен знає.
Там пробудем зиму всю.
Звемся ми лелеки.
та треба відлітати.
Там, де тепло, там і рай.
Там буде зимувати.
Сиплеш сум на поля, на гаї?
Я сумую, бо знову на зиму
Залишаю рідні краї.
Шпаківні із дощечок.
І знову у нас біля дому
Защебече знайомий шпачок.
Мудра голова:
Хоч вночі літа,
Все на світі знає.
1