Під егідою ФІФА проходять усі футбольні турніри всесвітнього масштабу, серед яких чемпіонат світу ФІФА, аналогічний турнір серед жінок, молодіжні та юнацькі турніри, Кубок конфедерацій та клубний чемпіонат світу. Дочірні організації: КОНКАКАФ, УЄФА,КОНМЕБОЛ, Африканська конфедерація футболу, Азіатська конфедерація футболу та Конфедерація футболу Океанії
Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) - спортивна організація, яка управляє футболом у Європі та деяких західних регіонах Азії. Вона об'єднує національні футбольні асоціації європейських країн та організовує всі європейські змагання футбольних клубів та збірних команд, а також розподіляє доходи від реклами та трансляцій між клубами та національними асоціаціями, що входять до її складу.
Найпрестижніші змагання з футболу поділяються на: Чемпіонат світу Олімпійські ігри. Чемпіонат Європи. Ліга націй УЄФАКубок АзіїКубок АмерикіКубок Африканских націй. Кубок конфедерацій. Суперкубок УЕФАЛіга чемпіонів УЄФАЛіга Європи УЄФАЛіга конференцій УЄФАКлубний чемпіонат світу з футболу. Чемпіонати країн. Національні збірніКлубні змагання
Дебютний розіграш найпрестижнішого європейського клубного трофею стартував через місяць після першого Конгресу УЄФА, який відбувся 2 березня 1955 року у Відні. Цікаво, що ідея організації Кубка чемпіонів народилася аж ніяк не в самому футбольному союзі. Перші п'ять трофеїв дісталися мадридському «Реалу». Переломним моментом у розвитку найпрестижнішого клубного змагання зазвичай вважають сезон — 1992/93, коли на зміну Кубку чемпіонів прийшла Ліга чемпіонів. Зростання популярності цих змагань призвело до того, що поступово кількість учасників основної сітки зросла з 8 до 32. Матчі Ліги чемпіонів проводяться по вівторках і середах.
Регламент турніру. Турнір складається з трьох етапів: кваліфікації, який в свою чергу має три кваліфікаційні раунди і раунд плей-оф; групового етапу - вісім груп по чотири клуби і плей-оф, де шістнадцять найкращих команд виявляють переможця Ліги в фінальному матчі. Кваліфікація. На стадії кваліфікації команди грають за кубковою системою на вибування. В турнірі є чотири відбіркові раунди (включаючи раунд плей-оф), що являють собою двоматчеві поєдинки, тобто гру вдома й на виїзді. За результатами визначаються останні 10 з 32 учасників групового етапу. У основну сітку ведуть два шляхи: «Шлях чемпіонів» або «Шлях нечемпіонів».
Найтитулованішимй клуб Ліги чемпіонів УЄФАРеал Мадрид. Виграв найбільшу кількість турнірів Кубку та Ліги чемпіонів УЄФА — 13. Бувши найтитулованішим клубом Ліги чемпіонів УЄФА, «Реал» пропустив найшвидший гол в історії цього турніру. Це відбулося через 10,12 секунди 1/8 фіналу Ліги чемпіонів 2006—2007 у матчі проти мюнхенської «Баварії». «Реал» почав з центру поля, Фернандо Гаго зробив пас на Роберто Карлоса. Бразилець невдало прийняв передачу, м'яч дістався баварцю Хасану Саліхаміджичу, той відпасував на Роя Макая, який переправив м'яч в сітку воріт «Реала». У розіграші Ліги чемпіонів 2021—2022 мадридський «Реал» став першим клубом в історії цього турніру, який забив у ньому 1000 голів
Ліга Європи УЄФА (англ. UEFA Europa League) — щорічний європейський футбольний кубковий турнір, що проводиться під егідою УЄФА, другий за престижністю європейський клубний турнір. Заснований в 1971 році, реорганізований в 2009 році. Розігрується в новому форматі з сезону 2009/10. Перший фінал реорганізованого турніру відбувся 12 травня 2010 року на стадіоні «ХСХ Нордбанк-Арена» в Гамбурзі.
З моменту першого розіграшу в сезоні 1971/72 і по сезон 2008/09 турнір називався Кубком УЄФА . До сезону 1998/99 в цьому турнірі не брали участь клуби-володарі національних кубків, оскільки існував Кубок володарів кубків УЄФА, який на той час вважався другим за престижністю європейським клубним турніром після Ліги чемпіонів УЄФАЗ сезону 2009/10 він дістав назву Ліга Європи УЄФА зі зміною формату турніру за аналогією з Лігою Чемпіонів.
Поточний формат. Клуби, які отримали путівку до Ліги Європи УЄФА, потрапляють до кваліфікаційного раунду, номер якого залежить від рейтингу федерації, а також від місця в національному чемпіонаті або від того, чи є команда володарем кубка країни. До четвертого кваліфікаційного раунду потрапляють також клуби, які вилетіли з 2-го кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів.37 переможців 4-го кваліфікаційного раунду, діючий володар кубка і 10 клубів, які вилетіли з 3-го кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів, жеребкуванням сформують 12 груп по 4 команди. Кожен клуб проведе 6 матчів проти суперників по групі: 3 вдома та 3 на виїзді. Дві найкращі команди з кожної групи виходять до плей-офф.
Суперкубок УЄФА - символічний щорічний турнір під егідою УЄФА, який відкриває європейський футбольний сезон. Турнір складається з одного матчу між переможцем Ліги чемпіонів та Ліги Європи УЄФА (з 1972 до 1999 року в Суперкубку УЄФА брав участь володар Кубку володарів кубків УЄФА, з 2000 до 2009 року — володар Кубка УЄФА) сезону, що минув.
Матч за Суперкубок проходить наприкінці серпня перед початком футбольного сезону, який проводиться за структурою «осінь—весна». У цей час закривається трансферне вікно, а тому команди-учасники грають з оновленими складами. Першим переможцем Суперкубка став амстердамський «Аякс». Суперкубок УЄФА було засновано у 1972 року репортером нідерландської газети «De Telegraaf» Антоном Віткампом. Окрім Кубка європейських чемпіонів, УЄФА проводила турнір, який називався Кубок Кубків. Тому почесне звання найсильніших клубів у Європі носили команди-переможці цих двох змагань. Було очевидним, що протистояння між володарями цих трофеїв виявить справді найсильнішу команду Європи.
Ліга конференцій УЄФА – щорічне змагання футбольних клубів, що входять до складу УЄФА. Клуби претендують на участь у цій Лізі на основі результатів їхнього виступу в національних лігах та кубкових змаганнях. Це третій рівень європейського клубного футболу після Ліги чемпіонів та Ліги Європи. На ранніх етапах турнір мав назву «Ліга Європи 2», але у вересні 2019 року УЄФА назвала третій за значимістю клубний європейський турнір Лігою конференцій
За повідомленнями, УЄФА розглядала можливість додавання змагання третього рівня з 2015 року, вважаючи, що турнір нижчий за рівень, ніж Ліга чемпіонів та Ліга Європи, може стати шансом для клубів з країн-членів УЄФА з нижчим рейтингом перейти на пізніші стадії, до яких вони зазвичай не добираються до Ліги чемпіонів та Ліги Європи.2 грудня 2018 року УЄФА оголосила, що турнір, попередньо названий «Ліга Європи 2», має бути запущений у рамках трирічного циклу змагань 2021—2024 років, УЄФА також додала, що в новому турнірі буде «більше матчів для більшої кількості клубів та асоціації». Офіційна назва турніру – «Ліга конференцій УЄФА» – була оголошена 24 вересня 2019 року. 24 травня 2021 року УЄФА представив трофей та фірмовий стиль конкурсу. Перший в історії гол у відбіркових матчах Ліги Конференції Європи був забитий 6 липня 2021 гравцем «Мости» Ево Емеме Христосом у матчі відбірного раунду проти «Спартака» Трнава.
Клубний чемпіонат світу з футболу або Клубний кубок світу ФІФА — змагання між найсильнішими представниками шести континентальних конфедерацій, хоча з 2007 року переможець Ліги чемпіонів має грати плей-офф проти клубу чемпіона приймаючої країни. Клубний чемпіонат світу проводиться керуючим органом світового футболу - ФІФА.
Перший розіграш Клубного чемпіонату світу ФІФА відбувся у Бразилії у січні 2000 року. Він був визнаний ФІФА як правонаступник Міжконтинентального кубка, який щороку розігрувався в Йокогамі (Японія) між переможцем Ліги чемпіонів УЄФА та володарем Кубка Лібертадорес. Після чотирирічної перерви турнір був перейменований на Клубний кубок світу ФІФА і знову став проводитися з 2005 року.
Чемпіонати країн - Це національні першості, які проводяться всередині країни. У різних країнах різна кількість команд, що бере участь у найвищій лізі чемпіонату, а також різна кількість ліг національного чемпіонату. Чемпіонат проводиться у два кола за системою «осінь-весна». Останні дві команди, що посіли місце в турнірній таблиці, по закінченні сезону спускаються в лігу нижче. А ті, що посіли перші два місця, команди ліги нижче, піддаються до вищої ліги. У національних першостях є свої Кубки країни та Супер кубки. У кожних країнах розігруються за своїм. Національні першості країн розігруються з кінця серпня до кінця травня місяця. Найсильніші чемпіонати країн вважаються: Англія, Іспанія, Німеччина, Італія, Франція.
Пеле. Едсон Арантіс ду Насіменту (відоміший як Pelé) — бразильський футболіст, нападник. Грав за клуби «Сантос» та «Нью-Йорк Космос». Провів 92 матчі та забив 77 голів у складі збірної Бразилії. Рекордсмен за кількістю виграних як гравець чемпіонатів світу — три титули. Єдиний футболіст, який тричі ставав чемпіоном світу як гравець. Учасник чотирьох чемпіонатів світу. Секрет майстерності Пеле криється у його феноменальних фізичних даних та величезній працьовитості. Відомо, що на піку своєї спортивної кар'єри він пробігав 100-метрову дистанцію менше, ніж за 11 секунд, тим самим зовсім небагато поступаючись показниками професійних легкоатлетів-спринтерів. Надзвичайно обдарований від природи, Пеле, проте, чимало часу приділяв відпрацюванню окремих компонентів футбольної техніки, завдяки чому він, наприклад, однаково добре бив по м'ячу з обох ніг. Ще одна безперечна його перевага - чудовий дриблінг і обведення. На думку експертів, у техніці Пеле не було слабких місць, його специфічна манера гри багато в чому змінила уявлення про можливості та саму сутність футболу.
Лев Яшин. Лев Яшин – радянський футбольний воротар, який виступав за московське «Динамо» та збірну СРСР. Олімпійський чемпіон 1956 року та чемпіон Європи 1960 року, 5-кратний чемпіон СРСР. Єдиний воротар історії, який отримував «Золотий м'яч». Вважається одним із перших воротарів у світовому футболі, який широко освоїв гру на виходах і по всьому штрафному майданчику.
Ференц Пушкаш. Ференц Пушкаш - угорський футболіст, нападник, визнаний за результатами багатьох опитувань одним із найбільших гравців в історії футболу, учасник угорської "Золотої команди". Ференц Пушкаш ще за життя був визнаний найкращим угорським футболістом усіх часів. За збірні Угорщини та Іспанії зіграв 89 матчів, забив 84 голи, у вищих лігах Угорщини та Іспанії зіграв 534 матчі, забив 512 голів. Ім'я Ференца Пушкаша має мультиспортивний стадіон у Будапешті. Приз найкращого голу року за версією ФІФА має ім'я футболіста.
Альфредо Ді Стефано. Альфредо Ді Стефано - аргентинський та іспанський футболіст, нападник. Після завершення кар'єри гравця працював тренером. Як футболіст був двічі чемпіоном Аргентини, тричі чемпіоном Колумбії та восьмиразовим переможцем чемпіонату Іспанії. Ді Стефано по разу вигравав Кубок Колумбії, Кубок Іспанії та Міжконтинентальний кубок. Двічі він вигравав Малий Кубок світу та п'ять разів перемагав у Кубку європейських чемпіонів. Як тренер Альфредо виграв два чемпіонати Аргентини, один чемпіонат Іспанії, один Суперкубок Іспанії та один Кубок володарів кубків УЄФА. Ференц
Франц Беккенбауэр німецький футболіст та тренер, який виступав у амплуа центрального захисника чи півзахисника. За час своєї кар'єри двічі обирався футболістом року в Європі, зіграв на полях трьох чемпіонатів світу, 103 рази призивався до лав гравців збірної ФРН. Як капітан команди ФРН виграв чемпіонат світу з футболу 1974 р. З мюнхенською «Баварією» тричі поспіль завойовував Кубок європейських чемпіонів у 1974—1976 роках та Кубок володарів кубків УЄФА у 1967 році. Єдиний футболіст, який як капітан грав у трьох різних командах. Виступав за мюнхенську «Баварію», «Гамбург» та «Нью-Йорк Космос». Як головний тренер виграв зі збірною ФРН чемпіонат світу 1990 року.
Йохан Кройфнідерландський футболіст та тренер збірної Нідерландів, «Аякса» та «Барселони». Кройф став уособленням не лише всього нідерландського футболу, а й цілого стилю — так званого тотального футболу, в який вперше почали грати його команди «Аякс» та збірна Нідерландів зразка початку 1970-х років. Загалом за свою кар'єру зіграв 752 матчі, забив 425 м'ячів. Триразовий володар Золотого м'яча, три рази вигравав Кубок європейських чемпіонів як гравець і один раз як тренер. Широко визнаний одним із найкращих футболістів XX століття.
Роналдобразильський футболіст виступав на позиції нападника. На думку багатьох футбольних організацій, фахівців та спортсменів, є одним із найкращих гравців в історії футболу. Дворазовий чемпіон світу, віце-чемпіон світу, найкращий польовий футболіст чемпіонатів світу 1998 і 2002, найкращий бомбардир чемпіонату світу 2002, рекордсмен чемпіонатів світу за кількістю матчів, в яких футболіст забивав принаймні один гол, рекордсмен за кількістю голів, забитих у всіх турнірах, тричі найкращий футболіст року за версіями ФІФА та журналу World Soccer, дворазовий володар «Золотого м'яча», володар «Золотої бутси».
аргентинський футболіст, який завершив кар'єру, грав на позиціях атакуючого півзахисника та нападника. Виступав за клуби "Архентінос Хуніорс", "Бока Хуніорс", "Барселона", "Наполі", "Севілья" та "Ньюеллс Олд Бойз". Провів 91 матч і забив 34 голи у складі збірної Аргентини. Чемпіон світу 1986 року. Віце-чемпіон світу 1990 року. Учасник чотирьох чемпіонатів світу. Чемпіон світу серед молодіжних команд 1979 року. Найкращий гравець чемпіонату світу 1986 року. Футболіст року в Південній Америці 1979 та 1980 років. Двічі член символічних збірних чемпіонатів світу. Чемпіон Аргентини у складі клубу "Бока Хуніорс". Дворазовий чемпіон Італії у складі клубу "Наполі". В 1999 Марадона був визнаний кращим спортсменом XX століття в Аргентині. Дієго Марадона
Зінедін Зіданколишній французький футболіст, нині головний тренер . Вважається одним із найвеличніших футболістів в історії. Зідан тричі визнавався найкращим футболістом світу (1998, 2000, 2003), у 1998 році він виграв «Золотий М'яч» як найкращий футболіст Європи. У 2004 році він був визнаний УЄФА найкращим футболістом останніх 50 років. У 2016 році Зідан визнаний найкращим французьким гравцем в історії футболу за версією France Football. У 2001 році Зінедін перейшов до мадридського «Реалу» за рекордні на той момент 75 млн євро. Француз виграв два чемпіонати Італії у складі Ювентуса, один чемпіонат Іспанії у складі Реала. З 1994 по 2006 рік виступав за збірну Франції, у складі якої став чемпіоном світу (1998) та Європи (2000).
Кріштіану Роналдупортугальський футболіст, який виступає за іспанський клуб «Реал Мадрид» та збірну Португалії, у складі якої став чемпіоном Європи 2016 року. Найкращий бомбардир в історії збірної Португалії, а також рекордсмен за кількістю зіграних за неї матчів. Вважається одним із найкращих футболістів сучасності. Власник «Золотої бутси» 2008, 2011, 2014 та 2015 років. У 2008 році був визнаний найкращим футболістом року в клубному європейському футболі за версією УЄФА та найкращим гравцем Ліги чемпіонів, отримав «Золотий м'яч» як найкращий футболіст Європи та нагороду «Гравець року ФІФА» як найкращий футболіст світу. У січні 2015 року став володарем свого третього «Золотого м'яча», як найкращий футболіст світу у 2014 році.колишній
Аргентинський футболіст, лідер «Барселони» та збірної Аргентини, вважається найкращим бомбардиром за всю історію футболу. Він єдиний футболіст у світі чотири рази поспіль, що став найкращим голеадором «Ліги Чемпіонів» та першою людиною, володар 7 «Золотих м'яча». Крім того, що став наймолодшим гравцем, який забив 200 голів у «Лізі Чемпіонів» і має найдовшу серію забитих м'ячів у «Ліги Чемпіонів». Ліонель Мессі просто фантастично контролює м'яч, може буквально на рівному місці змінити ситуацію на користь своєї команди, як ракета, прорвавшись до воріт суперника або віддати філігранний пас. Ліонель Мессі