Г. Квітка-Основ*яненко "Маруся". Матеріали до уроків.

Григорій Квітка-Основ'яненко. «Маруся».

Матеріали до уроків.

• Бесіда

1. Який розділ української літератури почали нещодавно вивчати?  ( Нова українська література).
2. Дайте визначення новій українській літературі? (Нова українська література – українська література ХІХ ст., що базувалася на національній основі – народній мові).
3. Яка подія започаткувала нову українську літературу? ( Перше видання поеми Котляревського «Енеїда» у 1789 році).
4. Яке значення має творчість представників нової української літератури? ( Закріплення позицій української літератури, виникнення нових жанрів в українській літературі, повернення до мови, побуту, традицій українського народу).

• Аналіз повісті «Маруся».

Рік написання: 1834.

Джерела: народна творчість, побут, обряди.

Тема: життя українського селянства, праця, побут, звичаї українського народу.

Ідея: змалювання життя та звичаїв українського селянства; краса і духовна велич українського народу, його моральні ідеали.

Головна думка: звеличення давніх народних традицій, вірувань, моральної чистоти, працелюбності.

Жанр: сентиментально-реалістична повість(визначення ознак сентименталізму та реалізму).

Сюжет:

•      Експозиція: знайомство з головними героями(Наум Дрот, Настя, Маруся), їхніми позитивними характеристиками;
•      Зав’язка: кохання з першого погляду Василя й Марусі;
•      Розвиток дій: Василь просить руки  дочки  в Наума Дрота, який йому відмовляє; хлопець іде на заробітки; Маруся в гаю потрапляє під зливу, застуджується й раптово помирає за день до повернення коханого;
•      Кульмінація: повернення Василя в день поховання коханої;
•      Розв’язка: Василь постригся в ченці й незабаром також помер, а батьки Марусі знаходять втіху в праці та молитвах.

Місце твору в творчому доробку автора: перша україномовна повість нової української літератури.

• Схема аналізу прозового твору.

1. Автор, назва.
2. Історія, рік написання.
3. Джерела.
4. Тема.
5. Ідея.
6. Головна думка.
7. Жанр.
8. Сюжет( експозиція, зав’язка,  розвиток дії, кульмінація, розв'язка).
9. Місце твору в творчому доробку автора.

• Характеристика літературних образів. 

1. Соціальне походження.
2. Портрет.
3. Характеристика за вчинками.
4. Характеристика за мовою.
5. Ставлення до інших героїв.
6. Ставлення автора.

• Ознаки сентименталізму:

1. Підвищений інтерес до людських почуттів, співчутливий тон розповіді, який змушує читача розчулитися й плакати над долею героя.
2. Проста композиція твору, у якій сюжет розгортається послідовно.
3. Герої ідеальні, наділені зовнішньою і внутрішньою вродою, позбавлені негативних рис.
4. Персонажі з простого народу.
5. Змалювання побуту й звичаїв простих людей, акцентування на їхній моральній вищості над панами.
6. Нездоланні перешкоди на шляху закоханих.
7. Увага до описів природи.
8. Наявність пророчої деталі чи епізоду, що натякає на трагічний кінець.
9. Часто смерть героя від стихійного лиха, хвороби, нещасного випадку.