: Г. Скорода. «Бджола та Шершень». Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання і «сродний труд». Повчальний характер і художні особливості збірки «Байки

Урок

Українська література

9 клас

Тема уроку: Г. Скорода. «Бджола та Шершень». Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання і «сродний труд». Повчальний характер і художні особливості збірки «Байки Харківські»

Мета: допомогти учням краще усвідомити моральні загальнолюдські цінності, про які пише Г. Сковорода; зосередити увагу на ідейно-тематичному спрямування байки «Бджола та Шершень»; закріпити навички виразного читання байок, пояснення їх моралі; розвивати вміння аналізувати, коментувати зміст байки, розвивати культуру мовлення, вміння висловлювати й аргументувати власну думку; виховувати кращі моральні якості, любов до художнього слова, естетичний смак.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: мультимедійні засоби навчання, портрет Г.Сковороди, роздатковий матеріал (тестові завдання, картки),  текст байки.

Перебіг уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Робота з інтелект-картою

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

• Скласти з хмарки слів визначення байки (слайд)

Байка — невеликий, частіше віршований алегоричний твір повчально-гумористичного або сатиричного характеру, що містить на початку чи наприкінці мораль.

•                   Що таке байка?
•                   Назвіть основні ознаки байки.
•                   Яких відомих байкарів ви знаєте?

• Створеня асоціативного куща до слова «байка» (біля дошки)
• Повторення визначення «алегорія»

ІV. Оголошення теми, визначення учнями мети уроку. (Слайд)

Мотивація навчальної діяльності

         Вправа «Очікування»

Від сьогоднішнього уроку я очікую…

V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

• Загальна характеристика збірки. (робота з інформаційною картою )

Залишивши педагогічну працю і живучи в селах поблизу Харкова, Г.Сковорода написав знамениту збірку байок «Басни харьковскія». Перша половина її (15 байок), очевидно, створена у 1769p., бо сам автор повідомляє, що «полтора десятка басен» він написав «в седьмом десятке нынешняго века, отстав от учительской должности». Друга половина збірки написана 1774 р. в селі Бабаях, і тоді ж Г. Скворода надіслав увесь збірник з  30 ба­йок до свого приятеля П. Ф. Панкова з листом-посвятою, в якому висловив свої погляди на жанр байки.

У цих байках, з одного боку, автор продовжував традиційну тематику байок Антонія Радивиловського, байок з риторик і по­етик, а з іншого — виступав як новатор, що розширює ідейно-тематичні обрії байки, виводить її на шлях самостійного роз­витку.

Григорій Савич визначав байку як «мудрую играшку, що в собі ховає силу». Ця розумна штука «сверху ничто, но в серьодке чтось, снаружи ложь, но внутрь истина… картинка, сверху смешна, но внутрь благолепна». Він добре розумів, що форма байки дає йому можливість висловлювати і пропагувати свої суспільно-політичні та філософсько-етичні погляди.

Ідейно-тематична спрямованість байок шкільного репертуару була досить обмеженою потребами практичної моралі. Як і його попередники на ниві байкарства, Г. Сковорода підносить у бай­ках дружбу, любов, розум та позитивні людські риси, показує, що справжня цінність людини визначається не одягом, зовнішньою красою, багатством, походженням, титулами, чинами, посадами, тобто не зовнішніми, а внутрішніми якостями. Ці якості — ро­зум, знання, працьовитість, чесність, справедливість — визнача­ють учинки кожної людини.

Найбільший інтерес становлять байки, в яких Г. Сковорода викриває негативні явища тогочасного суспільства. Насамперед байкар таврує згубність честолюбства та сластолюбства, нестримне прагнення до багатства і маєтків, показує безглуздість ба­гатства. Серед байок є також такі, які спрямовані проти ненаситного и зажерливого панства, його гонитви за славою і чинами.

• Заповнити таблицю.

• Тематика байок.

1.                Справжня цінність людини визначається не зовнішніми її якостями, а внутрішніми, які розкриваються у справах: «Ворона і Чиж», «Жайворонки і Талуб», «Два коштовні камінці: Діамант і Смарагд».
2.                «Сродна праця», що відповідає природним здібностям і нахилам людини: «Бджола і Шершень», «Годинникові Коліщата», «Зозуля та Дрізд».
3.                Викриття згубних для людини прагнень та пристрастей: «Чиж і Щиглик», «Сова і Дрізд», «Жаби», «Щука й Рак».
4.                Уславлення дружби: «Пес і Вовк», «Соловей», «Жайворонок і Дрізд».

3. Робота над змістом байки «Бджола і Шершень».

-  Прослуховування аудіозапису виразного читання байки.(Слайд)

- Виразне читання учнями байки за ролями.

- Бесіда:   

- як Шершень називає Бджолу? (дурна)

- Кому, на думку Шершня, користь від праці Бджоли? (людям, а Б.- смерть)

- Чому Шершень називає Бджіл «безглуздими головами», як сам це пояснює? («ви без пуття закохані в мед»)

- як Бджола звертається до Шершня? (поважний дурень, пане раднику)

- Який засіб комічного використано? (дурень – сатира, радник - іронія)

- Як Бджола пояснила свою любов до меду?

- Поміркуйте, чому автор  у своїй байці вибрав саме Бджолу і Шершня, а не інших тварин? (зовнішня схожість, але «ядро» - різне)

• «Асоціативний кущ»: Бджола і Шершень. Визначення алегорії, з використанням цитат.

Образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше.

Символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться.

- Процитуйте, які слова Бджоли є метою їхнього життя.

• Робота з словосполученням «Сродна праця». Підібрати спільнокореневі слова. Що значить «природжене діло»?

• Які життєві приклади наводить байкар у висновку («силі») твору? Про що вони свідчать? (слайд)

• Що мав на увазі Епікур, зазначаючи про необхідність жити за натурою? (слайд)

4 .Заповнення паспорту твору

Тема: розповідь про призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.

Ідея: возвеличення праці, яка є смислом щасливого життя; засудження ліні, ледарства, крадіжки.

Головні герої: Бджола, Шершень.

Жанр: літературна байка.

Композиція .(робота вчителя біля дошки)

Твір складається з двох частин: сюжетної і дидактичної («сили»). Сюжетна частина побудована у формі діалогу між Шершнем, який сміється над працелюбністю Бджоли і над бджолою, яка отримує від праці задоволення. Друга частина («сила») містить тлумачення прихованого змісту першої.

Філософська мудрість у творі.

• «Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла».
• «І немає більшої радості, аніж жити за покликанням».
• «Душа, володарка людини, втішається природженим ділом».
• «Веселість серця — життя для людини».

5.Визначння особливостей байки Сковороди (дописування до куща):

Чим ця байка за формою відрізняється від звичних нам, наприклад байок Глібова, Гребінки, Крилова? (Вони мають «силу», а не мораль, докладно пояснюють ідею.)

VІ.Закріплення вивченого матеріалу.
 

VІІ. Підсумки уроку. Рефлексія.

1. «Займи позицію»

У наш час професія передусім має приносити фінансову стабільність та благополуччя. А час і досвід  допоможе стати гарним  фахівцем.

Тільки «сродна» праця може принести духовне задоволення. А це набагато важливіше, ніж матеріальний добробут.

2. Намалювати чи домалювати інфографіку «сродна праця». Підключити вчителів.

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів.
          IX. Домашнє завдання

*Написати творчу роботу «Багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця».

Підготуватися до к.р.

Інформаційною карта

Загальна характеристика збірки «Байки Харківські»

Залишивши педагогічну працю і живучи в селах поблизу Харкова, Г.Сковорода написав знамениту збірку байок «Басни харьковскія». Перша половина її (15 байок), очевидно, створена у 1769p., бо сам автор повідомляє, що «полтора десятка басен» він написав «в седьмом десятке нынешняго века, отстав от учительской должности». Друга половина збірки написана 1774 р. в селі Бабаях, і тоді ж Г. Скворода надіслав увесь збірник з  30 ба­йок до свого приятеля П. Ф. Панкова з листом-посвятою, в якому висловив свої погляди на жанр байки.

У цих байках, з одного боку, автор продовжував традиційну тематику байок Антонія Радивиловського, байок з риторик і по­етик, а з іншого — виступав як новатор, що розширює ідейно-тематичні обрії байки, виводить її на шлях самостійного роз­витку.

Григорій Савич визначав байку як «мудрую играшку, що в собі ховає силу». Ця розумна штука «сверху ничто, но в серьодке чтось, снаружи ложь, но внутрь истина… картинка, сверху смешна, но внутрь благолепна». Він добре розумів, що форма байки дає йому можливість висловлювати і пропагувати свої суспільно-політичні та філософсько-етичні погляди.

Ідейно-тематична спрямованість байок шкільного репертуару була досить обмеженою потребами практичної моралі. Як і його попередники на ниві байкарства, Г. Сковорода підносить у бай­ках дружбу, любов, розум та позитивні людські риси, показує, що справжня цінність людини визначається не одягом, зовнішньою красою, багатством, походженням, титулами, чинами, посадами, тобто не зовнішніми, а внутрішніми якостями. Ці якості — ро­зум, знання, працьовитість, чесність, справедливість — визнача­ють учинки кожної людини.

Найбільший інтерес становлять байки, в яких Г. Сковорода викриває негативні явища тогочасного суспільства. Насамперед байкар таврує згубність честолюбства та сластолюбства, нестримне прагнення до багатства і маєтків, показує безглуздість ба­гатства. Серед байок є також такі, які спрямовані проти ненаситного и зажерливого панства, його гонитви за славою і чинами.

Інформаційною карта

Загальна характеристика збірки «Байки Харківські»

Залишивши педагогічну працю і живучи в селах поблизу Харкова, Г.Сковорода написав знамениту збірку байок «Басни харьковскія». Перша половина її (15 байок), очевидно, створена у 1769p., бо сам автор повідомляє, що «полтора десятка басен» він написав «в седьмом десятке нынешняго века, отстав от учительской должности». Друга половина збірки написана 1774 р. в селі Бабаях, і тоді ж Г. Скворода надіслав увесь збірник з  30 ба­йок до свого приятеля П. Ф. Панкова з листом-посвятою, в якому висловив свої погляди на жанр байки.

У цих байках, з одного боку, автор продовжував традиційну тематику байок Антонія Радивиловського, байок з риторик і по­етик, а з іншого — виступав як новатор, що розширює ідейно-тематичні обрії байки, виводить її на шлях самостійного роз­витку.

Григорій Савич визначав байку як «мудрую играшку, що в собі ховає силу». Ця розумна штука «сверху ничто, но в серьодке чтось, снаружи ложь, но внутрь истина… картинка, сверху смешна, но внутрь благолепна». Він добре розумів, що форма байки дає йому можливість висловлювати і пропагувати свої суспільно-політичні та філософсько-етичні погляди.

Ідейно-тематична спрямованість байок шкільного репертуару була досить обмеженою потребами практичної моралі. Як і його попередники на ниві байкарства, Г. Сковорода підносить у бай­ках дружбу, любов, розум та позитивні людські риси, показує, що справжня цінність людини визначається не одягом, зовнішньою красою, багатством, походженням, титулами, чинами, посадами, тобто не зовнішніми, а внутрішніми якостями. Ці якості — ро­зум, знання, працьовитість, чесність, справедливість — визнача­ють учинки кожної людини.

Найбільший інтерес становлять байки, в яких Г. Сковорода викриває негативні явища тогочасного суспільства. Насамперед байкар таврує згубність честолюбства та сластолюбства, нестримне прагнення до багатства і маєтків, показує безглуздість ба­гатства. Серед байок є також такі, які спрямовані проти ненаситного и зажерливого панства, його гонитви за славою і чинами.