Г.Тютюнник. « Климко» . Подорож воєнними стежками Климка у пошуках добра і милосердя. ( Воєнне дитинство в повісті. Характеристика Климка).

 

 

 

 

 

 

                      

 

 

 

 

       Підготувала:

       вчитель  української  мови  та 

       літератури  ЗОШ  I – II ст. № 21

       Савіна  В.В.

 

Тема:Г.Тютюнник. « Климко» . Подорож  воєнними  стежками  Климка  у  пошуках добра  і  милосердя. ( Воєнне  дитинство  в  повісті. Характеристика  Климка).

Мета: продовжувати  опрацьовувати   ідейний  зміст  твору « Климко» , дослідити , як  у  творі  відображено  воєнне  дитинство; охарактеризувати  образ  Климка;

розвивати  зв’язне  мовлення, логічне  мислення, творчу  уяву, вміння грамотно  висловлювати  власні  думки  та  аргументувати  їх;формувати  кругозір, світогляд  школярів;

виховувати почуття  поваги  до  творчої  спадщини  Г.Тютюнника, доброту, людяність, чуйність , спостережливість.

Тип  уроку: урок  засвоєння  нових  знань  і  формування  вмінь.

Форма  проведення: урок – уявна  подорож

Обладнання: електронна  презентація  , мультимедійний  проектор, текст  твору, дидактичний  матеріал.

    ХІД  УРОКУ:

1. Організаційний  момент.

( Учні  розподілені  на  п’ять  груп)

Слово  вчителя.

Добрий  день, діти!

 Погляньте, будь  ласка, один  на  одного  та  перевірте,  чи  всі  в  класі. У  вас  на  партах  є  фігурки, з  них  оберіть  ту,  яка  відповідає  вашому  настрою.(Готовність  учнів  до  уроку: обрати  із  запропонованих  схематичних  зображень  те , яке  найбільше  відображає  настрій).

Прекрасно, майже  всі  мають  гарний  настрій , значить  і  робота  на  уроці  буде  плідною  і  цікавою. Можна  розпочинати наш  урок.

 Але  перед  тим, як  розпочати  його , треба  перевірити  рівень  вже  здобутих  знань. Це  завдання  буде  першою  зупинкою  у  нашій  подорожі.

2. Актуалізація  опорних  знань.

1. Колективне  розгадування  кросворду  « Нелегка  доля  письменника».

1. Представлення  теми  і  мети уроку. Мотивація.

1.Погляньте  на  слайд  і скажіть:

• Про  що піде  розмова  на  нашому  уроці?

( Про  Климка, про  війну. Все  вірно,  сьогодні  ми  будемо  подорожувати  воєнними  стежками  Климка.)

2. Колективна  робота  з  епіграфом.

А  мета  нашої  подорожі  сховалась  у  цитаті  Григора  Тютюнника.

«… Ідеалом  для  мене  завжди  були  і  залишаються   доброта, самовідданість  і  милосердя  людської  душі  в  найрізноманітніших  проявах».

В  ній  не  вистачає  трьох  ключових  слів, вам  треба  розгадати  їх.

На  слайді  зображена   телефонна  клавіатура, з  її  допомогою  вам  треба  скласти  ці слова . Кожній  клавіші  відповідають  три  літери,  з – поміж трьох  літер  треба  обрати  потрібну. ( учні  в  групах розгадують  слова)

Правильно, це доброта, самовідданість  та  милосердя. Ці  моральні  якості  Григір  Тютюнник  цінував  в  людях  найбільше, на  цих  духовних  стовпах  - принципах  і  будується  людський  всесвіт, саме завдяки  цим  рисам  характеру  ми  маємо  право  називати  себе  Людьми.

1. Постановка  проблемного  запитання.

Сьогодні на  уроці  ми  будемо  подорожувати  воєнними  стежками Климка  у  пошуках  добра  і  милосердя.

• Чи  зустрів   Климко  на  своєму  шляху  добрих  та  милосердних  людей  у  ті  страшні  часи?
• Чи  притаманні  ці  риси  характеру  Климкові?

Ми  дізнаємося  про  це  лише  в  кінці  нашої  мандрівки.

 

 

III. Основний  зміст  уроку.

1. Слово  вчителя.

 Герої багатьох творів Г. Тютюнника – діти, але це не означає, що вони писалися спеціально для дітей. Душа митця була дуже схожою на дитячу, його власні почуття і переживання світу суголосні з переживанням дитини, чистого, довірливого, ще  не зіпсованого створіння.
            Читаючи твір Г. Тютюнника «Климко», кожен із вас, я сподіваюсь, замислився над тим, як складно жилося дітям під час Другої світової війни.
Багато дітей залишилися без батьків, без приміщень, без житла. Тому діти вимушені були шукати собі помешкання, їжу, одяг.
Війна принесла як і українцям, так й іншим поневоленим фашистською Німеччиною народам – хворобу, голод, смерть…
           Скільки дітей було вивезено до Німеччини! Діти працювали за верстатами поруч із дорослими, не знаючи сну й відпочинку.
2.  Асоціативний кущ до слова «війна»  (усно)

- Діти, а  які  асоціації  викликає  у  вас  слово « війна»?
3. Перегляд презентації Microsoft Power Point: «Діти війни»

( Вчитель  читає  вірш  Ліни  Костенко « Мій  перший  вірш  написаний  в  окопі»).

Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите не війні.
Лилась пожежі вулканічна лава,
стояли в сивих кратерах сади.
І захлиналась наша переправа
шаленим шквалом полум'я й води.
Був білий світ не білий вже, а чорний.
Вогненна ніч присвічувала дню.
І той окопчик –
як підводний човен
у морі диму, жаху і вогню.
Це вже було ні зайчиком, ні вовком –
кривавий світ, обвуглена зоря!
А я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря.
Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,
в казки літать на крилах палітур.
А я писала вірші про фугаси,
а я вже смерть побачила впритул.
О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
Душа в словах – як море в перископі,
І спомин той – як відсвіт на чолі…
Мій перший вірш написаний в окопі.
Він друкувався просто на землі.

Л. Костенко

4. Проблемне  запитання.

- Чи  схожі  картини  на  слайдах  на  життя  Климка  в  ті  часи? Чому?

5. Слово  вчителя.

Війна  вкрала  дитинство  у  Климка, як  і  у  мільйонів  інших  дітлахів, а  у  декого  вона  відібрала   життя.

6.Робота  в  групах.

Слово  вчителя.

Ось  ми  підійшли  до    зупинки « Кінотеатр».

Тут  учні – «кінорежисери»  продемонструють  власний  фільм  до  повісті            « Климко».

Завдання:

Використовуючи   малюнки – «кадри»  ( заздалегідь  підготовлені) до  повісті, створити  «фільм»  і  скласти  коротеньку  розповідь.

Зупинка «Художня  майстерня»

Учні – художники  готують  словесні  портрети  головних  героїв  повісті.

             Завдання:Учні  цієї  групи складають  словесні  портрети  Зульфата, шевця, тітки  Марини, Наталі   Миколаївни, Климка) і  по можливості  роблять  малюнки.

 

 

1 учень

Климко – хлопець – підліток, сирота.  Він був брудний, нестрижений, босий, невисокий  на  зріст, худорлявий, під  очима  синьці,  що  свідчать  про  недоїдання. Ходив  він  завжди  в  одному  і  тому  ж: у  куцих  штанцях, старій  матросці, що  була  колись  голубою, а  тепер  сіра, в  дядьковій Кириловій   діжурці, ноги  в  нього  були  аж  « побуряковілі»  від  холоду.

2  учень

Зульфат  Гарєєв – онук  дідуся  Гарєєва  з  хлібопекарні, найкращий  і  єдиний  друг  Климка.

Я  уявляю  його  таким:

Невисокий  на  зріст, але  дещо  повнуватий  від  природи, в  обірваному  одязі, брудний, завжди  голодний, але  з  добрим  серцем.

3  учень

Наталя  Миколаївна – молода  вчителька  Климка  та  Зульфата.

Вона  була  худорлявою  , тендітною  жіночкою, нещодавно  стала  матір’ю, від  цього  вона  стала  ще  худішою,  її  красу  та  молодість  з’їв  голод, тому  вона  стала  схожою  на  тінь. Вона  одягнена  у  чорну  стару  сукню, а  чорні  шовкові  коси  прикриває  стара  хустка. Єдиним  її  розкішним  вбранням  була  трояндова  сукня, яку  вона  хотіла  обміняти, щоб  хоч  якось  прогодувати  себе  і  донечку .

4  учень

Швець – старий  чоловік, каліка, який  втратив  ноги  в  шахті, його  скроні  вже  давно посивіли, лице  все  в  зморшках, але  у  нього  була  добра  і  лагідна  усмішка, залишки  його  ніг  були  завжди  прикриті  старою  ковдрою, він  пересувався  з  допомогою  саморобного  дерев’яного  візочка  на  коліщатах, двома  палицями   він  відштовхувався  від  землі  і  таким  чином  їхав. Цей  дядько  заробляв  на  життя  , продаючи  прорезинені  тапочки. Саме  він  подарував  Климкові  взувачку.

 

5 учень

Тітка  Марина була  худа, невисока  на  зріст, руки  в  неї порепані  від  сонця, наче випалені  , жили  на  руках  аж  повиступали  від  тяжкої  праці. Її  волосся  прикривала  стара  хустка, вона  жила  сама,  дітей  в  неї  не  було, а  чоловік  пішов  на  фронт. Нічого  незвичайного  не  було  в  її  зовнішності ,  хіба  що  чорні, як  вуглини,  очі, які  ще  горіли  життям. Тітка  Марина   вміла    зігріти  теплим   добрим  словом.

Зупинка « Телепрограма  « Зустріч  з  героєм» 

А  зараз  ми  завітаємо  на  телепрограму « Зустріч  з  героєм».

І  так, уявіть, ви – глядачі,  які  знаходяться  в  студії  телепередачі, я -   ведуча. Ось  наші  герої, з  якими  ми  зараз  ближче  познайомимось  і  дізнаємось  про  їх  життєвий  шлях.   

Завдання:

• Перевтілитися  в  героя ( Зульфат, швець, тітка  Марина, Наталя    

Миколаївна, Климко);

• Розповісти  про  себе  як  героя  повісті;
• Відповісти  на  питання:

1. Що  Климко  зробив  доброго  особисто  для  вас?
2. Які  риси  характеру, на  вашу  думку, притаманні  Климкові? Чому?

Запитання  вчителя:

Добрий  день, шановні  глядачі!В  ефірі  телепрограма « Зустріч  з  героєм». Героями  нашої   телепрограми  стали  школярі Климко  та  Зульфат, старий  швець, тітка  Марина, вчителька  Наталя  Миколаївна.  Сьогодні  ми  з  вами  дізнаємося  про  життя  цих  людей  під  час  Великої  Вітчизняної  війни.

- Климко,  розкажи , будь  ласка, нашим  глядачам  про  себе, про  твою   подорож  до  Слов’янська , про  людей,  яких ти  зустрів  на своєму  шляху.

Климко. Виріс я у бідній селянській сім’ї , у  мене рано не стало батьків. Тому й забрав мене до себе дядько Кирило на виховання. Дуже цінував я у своєму дядькові його доброту і чесність. Він до мене ставився, як до сина: похвалить, обніме, принесе гостинчик. Як з трепетом чекав його з роботи. Дуже болісно я переживав його трагічну загибель. У моєму житті зустрічались ще багато хороших щирих людей. Зульфат, мій однокласник, завжди був зі мною поруч. Допомагав облаштувати вагову, разом з ним було легше переносити життєві негаразди. Вчителька Наталія Миколаївна замінила нам із Зульфатом рідних людей, а з Олечкою ми гралися, ніби з молодшою сестричкою. Усім цим людям мені хотілося віддячити. Я знав, що похід за сіллю буде нелегким, але відповідальність за життя близьких була серйозною. А швець – ця справжня добропорядна людина. Він мені дуже допоміг із взуванкою, яка для мене була потрібна, як повітря. Такі лагідні очі в цієї людини, багацько в житті довелось йому перетерпіти, але доброту свою він зберіг для усіх нас. Як би я вижив після такої довгої дороги, бо пройшовши 200 км. І відчувши, що втрачаю сили, коли б не тітка Марина. Вона лікувала мене. Давала яблука, хліба, молоко. Та ще й на дорогу для Олечки передала.

           Бажаю усім людям бути сердечними, жити в мирі і злагоді.

Запитання  вчителя:

- Зульфате, як  ми  зрозуміли, ти – найкращий  друг  Климка, найближча  людина  для  нього  після  батьків.

- Що  ти  можеш  нам  розповісти  нам  про  Климка, його  характер?

Зульфат. Климко – це мій давній друг, однокласник. Він ніколи мене не зраджував, не видавав секретів, не ображав, не розпускав кулаків. По натурі він дуже спокійний. Боляче мені було, коли дізнався, що фашистський снаряд зруйнував Кликові барак. Потім я шукав Климка, хотів по - товариськи допомогти. Після нашої зустрічі допоміг облаштувати його невеличку кімнату. Дуже добре, що переїхала до нас Наталія Миколаївна. Життя стало кращим. Для маленької Олі приніс колиску ще свою. Дуже хвилювався  за Климка, коли його довго не було.

           Шановні семикласники! Цінуйте своїх учителів, любіть школу, не зраджуйте своєї людяності.

Запитання  вчителя:

• У  нас  в  студії  також  знаходиться  вчителька  хлопців Наталя  Миколаївна.  Наталя  Миколаївно, розкажіть про  вашу  зустріч  з  Климком  та  Зульфатом  на  базарі.

Наталія Миколаївна. Повік буду вдячна Климкові і Зульфатові які в тяжку хвилину протягнули руку допомоги. Дуже переживали ми із Зульфатом за Климком. Була б побігла за ним, наздогнала, та куди. Де він пішов? Климка знайшла пораненим. В його торбинці була маленька пляшечка з молоком. Це ж він для Олі його привіз. Так можуть вчинити тільки самовіддані сердечні люди. Самопожертва його дуже велика. Люди, майте Бога в серці, будьте турботливими, добрими, бережіть один одного. І тоді життя буде прекрасним.

Запитання  вчителя:

• Одним  із вершителів  долі  Климка  був  старий  швець, все  своє  життя  ця  людина  присвятила  шахтарській  справі,  там  він  і  став  інвалідом. А  на  старості  заробляє  на  кусень  хліба, продаючи  прорезинені  тапочки.
• Як  ви  познайомилися  з  Климком? Що  ви  побажаєте  нашим  глядачам?

Швець. Підійшов  до  мене  хлопець , дивлюсь на цього босоногого хлопчину і думаю: «Яке ж складне життя тобі випало, хлопчино?», - та й подарував йому взуванку. Хотілося ще й нагодувати його, але грошей у мене не було, бо й сам бідував. Пристроїв хлопчину до жіночки, у якої була сіль. Думаю, може підсобить йому, харч дасть який – небудь. А може, Климко ще й залишиться в неї. Допомагатиме та й не буде бити ноги по сирій холодній землі. Бажаю усім людям думати не тільки про себе, а й про свого ближнього.

Запитання  вчителя:

- Марино, які  висновки  ви  зробили  після  зустрічі  з  Климком?

Тітка Марина. Думала собі:» Що людині треба для щасті?». Виходить – дружну сім’ю. Побачивши добру, працьовиту дитину, хотілося всю материнську невичерпану любов передати йому. Климко занадто вдячний. Ще перебуваючи в стані хвороби, хотілося йому допомагати  мені по господарству. Він і слово чемне скаже ,і пожаліє. Люба дитина. Турбувався за якусь маленьку Олю і молока для неї попросив. Я дала в дорогу йому солі стільки, скільки він міг донести, і молока для дівчинки.

Хотілося б, щоб усі люди стали добрішими, мали турботу про свого ближнього, цінували почуття. Може б і злочинців стало менше. Люди, вмійте знайти зернину любові в собі і подарувати тим, хто поряд.

 

 

Зупинка  « Краєзнавчий  музей» 

Учні – екскурсоводи  готують  історичну  довідку  про  предмети, які розташовані  на  слайді. ( гірка  солі, хустка, сукня, прорезинені тапочки)

Питання  до  учнів:

• Що  це  за  предмети?
• Яку  роль  вони  відіграли  в  житті  головних  героїв?

1. Сіль відіграла  головну  роль  у  творі Г.Тютюнника  « Климко», за  стакан солі  у  той  час  можна  було  виміняти  мішечок  картоплі, якихось  овочів  і  навіть  муки, тому  Климкові  і  довелося  відправитися  у  довготривалу   подорож  по  сіль  до  Слов’янську , щоб  забезпечити  їжею  Наталю  Миколаївну, Зульфата  і  Олечку.
2. Трояндова  сукня, червона  , як  сто  троянд. Ця  сукня була  святковою, Наталя  Миколаївна   одягала  її  лише  на  перше  вересня  та останній  дзвоник. Через  цю  сукню  стався  конфлікт  між Зульфатом  і  бородатим  чоловіком, але  хлопці  не  дозволили  продати  цю  сукню.
3.    Прорезинені  тапочки  подарував  Климкові  старий  швець, добрий  і  милосердний  чоловік. Він  побачив  босі  ноги  хлопчика, всі  подряпані  ,  в  ранах,  а  на  дворі  вже  було  по – зимовому  холодно. Певно, це  була  найтепліша  взувачка  для  Клима, бо  була  подарована  від  щирого  серця.
4. Ця уквітчана  хустка   належить   тітці  Марині. Вона  хотіла  стати  для   Климка другою  матір’ю . Тітка  Марина  пропонувала  йому  залишитися  у  неї, стати  їх  сином.

Зупинка « Редакція  газети « Правда»

Ця  група   пише   і   зачитує  відгук  до  повісті   Г.Тютюнника «Климко».

IV. Закріплення  вивченого  матеріалу.

Зупинка « Мій  висновок».

1. Мозкова  атака.

• Яким  , на  вашу  думку, було  дитинство  хлопця?
• Які  ж  риси характеру  Климка  розкрив  автор?
• Чи  вплинуло  воєнне  дитинство  на  формування  моральних  якостей  хлопця? Як  саме?

2. Відповідь  на  проблемні  запитання  , які  були  поставлені  на  початку  уроку:

Чи  можете  ви  тепер відповісти  на   запитання , яке  було  поставлене  на  початку  уроку:

- Чи  зустрів   Климко  на  своєму  шляху  добрих  та  милосердних  людей  у  ті  страшні  часи?

 - Які  ж  моральні  якості  притаманні  Климкові?

3.Висновок   вчителя.

Головний герой виявляє непереборну готовність дійти до заповідної мети, терпляче зносячи важкі випробування.
Г. Тютюнник втілив в цьому творі свій ідеал людини у маленькій сирітській душі. Климко був  носієм  доброти, милосердя, співчуття до знедолених і стражденних. Він не боявся в 11 років вирушити в далеку дорогу по сіль. Цей маленький лицар ризикував власним життям, щоб врятувати близьку йому людину. Усе своє коротке життя Климко більше піклувався про інших, ніж про себе. Утративши єдину рідну людину, Климко не може опанувати себе, аж поки не виникла потреба опікуватися долею своєї вчительки. Доля немов винагородила хлопчика за високе благородство помислів і вчинків. Але зла було так багато, що воно не дало маленькому добротворцеві лишитися живим. Війна полонила всіх у своїх обіймах….
           Ця повість страшна своєю правдою про війну і красива  правдою про благородних людей.
           Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, аби не опалював  вогонь війни душі   інших  дітей.

4. Слово  вчителя.

- А  зараз  давайте  перевіримо,  чи  змінився  ваш  настрій  після нашого  уроку? ( з  допомогою  схематичних  зображень)

V. Підсумки. Оцінювання учнів.
VІ.  Домашнє завдання.
Написати твір-роздум: «Мої враження від прочитаної повісті» або «Чого навчає нас Григір Тютюнник повістю «Климко»?»