Про матеріал
Галицько-Волинська держава (1199–1340) — середньовічна держава на західноукраїнських землях, спадкоємиця Київської Русі. Створена Романом Мстиславовичем, об'єднала Галичину та Волинь. Найвищого піднесення досягла за Данила Галицького, ставши центром європейської політики та культури, що захищав українські землі від монголів. Розквіт при Данилі Галицькому (1238–1264 рр.): Це період найбільшої могутності. Данило Романович відновив єдність держави, переніс столицю до Холма та у 1253 році прийняв титул короля Русі.Після смерті Юрія I Львовича (який також мав королівський титул) та його синів, влада перейшла до Юрія II Болеслава. З його смертю у 1340 році династія Романовичів припинилася. Землі держави стали об’єктом боротьби між Польщею, Литвою та Угорщиною 1340-1385 рр. Більша частина Галичини відійшла до Польщі, а Волинь — до Великого князівства Литовського.