"Галицько-Волинська держава за Данила Галицького"

Озерянський   ЗЗСО І – ІІІ  ступенів

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель  історії

Василенко  Світлана Миколаївна

 

Тема. Галицько-Волинська держава за князя Данила Галицького

Мета.  Визначити особливості розвитку Галицько-Волинського князівства за часів Данила Галицько­го; дати історичний портрет Данила Романовича; продовжувати роботу над розвитком системного мислення учнів у процесі опрацювання різних джерел знань, умінь вис­ловлювати різні точки зору і аргументувати їх; виховувати в учнів національну свідомість на основі особистого сприймання історії.

Тип уроку.  Урок вивчення нового матеріалу

Форма уроку. Урок-літопис

Обладнання

1. Підручник, навчальні посібники

2. Атлас «Історія України. 7 клас»

3. Ілюстративний матеріал

4. Дидактичний матеріал

Епіграф уроку.

Цей же Данило був другим після Соломона.

Галицько-Волинський літопис

 

Перебіг уроку

 

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Робота над епіграфом до уроку. Визначення теми.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Згадайте, що вам відомо з курсу всесвітньої історії про царя Соломона. Наскільки доречним є порівняння Данила Галицького з царем Соломоном, ми спробуємо відповісти в кінці уроку, даючи відповідь на проблемне завдання.

Демонструється портрет князя Данила Галицького

Проблемне завдання

Якими є роль і місце Данила Галицького в історії України? Використо­вуючи метод «Мозкової атаки», визначаємо основні віхи життя Д. Гали­цького, які стануть складовими проблемного завдання для подальшого оп­рацювання і складання плану уроку.

План уроку

1. Внутрішня та зовнішня політика князя.

2. Оцінка Данила Галицького сучасниками та нащад­ками.

План уроку занотовується до зошитів.

Учитель. Отже, ви самі склали план уроку, за яким ми будемо сьогод­ні працювати. Методом «Незакінчених речень» давайте визначимо основні завдання нашого уроку:

— Від цього уроку я очікую...

— Сьогоднішній урок навчить мене...

 

IV.  Основна частина уроку 

Учитель. Сьогодні на уроці нам потрібно відшукати відповідь на надзвичайно важливе питання: яке ж місце посідає ця людина в історії нашої держави? Перш ніж ми ближче розпочнемо знайомство з головним героєм уроку, пропоную намалювати в зошиті лінію часу, де ви будете позначати головні дати життя і діяльності Данила Галицького.

Учні працюють над цим завданням протягом усього уроку.

Лінія часу

1201 р. — народження.

1223 р. — битва на річці Калка.

1238 р. — розгром хрестоносців під Дорогичином, утвердження його влади в Галичині.

1245 р. — перемога під Ярославлем, остаточне утвердження при владі, відвідування Золотої Орди.

1253 р. — коронація в Дорогичині.

1264 р. — смерть першого українського короля.

Учитель. Князь Роман Мстиславич загинув, залишивши по собі тіль­ки-но створену державу, яку необхідно було зміцнювати, розвивати, підніма­ти на вищий щабель розвитку. Почалась міжусобна боротьба.

Словникова робота

Пригадайте, що таке міжусобна боротьба.

Де ми вже зустрічалися з цим терміном, вивчаючи історію?

Робота з підручником

Установіть відповідність –  ст. 162.

Робота зі схемою «Династичне дерево»

Давайте повернемося до пізнавального завдання, яке ви виконували на попередньому уроці.

На схемі «Династичне дерево» князів Галицької та Волинської земель ми поставили знак питання. Нам потрібно продовжити схему,  дописавши синів Романа Мстиславича. Тож пригадаймо події.

                    Галицька земля                         Волинська земля

                                 

 

1. Назвіть найвідоміших князів Галичини та Волині.

2. Коли і завдяки кому Галичина і Волинь об'єдналися в одну державу.

3. Чи мав Данило Романович право на престол?

Учні дописують у схемі Данила і Василька.

Учитель. Князів, які боролися за владу, були знатного походження, історія знає надзвичайно багато. Але рівних за значущістю та популярністю Данилові майже не було. Чому ж з усіх західноукраїнських правителів Данило Галицький заслужив таку увагу та шану нащадків?

(Учні про­бують мотивувати запитання: мабуть, він був гарною людиною, хоробрим воїном, багато зробив корисних справ для держави тощо).

Отже, початком відліку на лінії часу стане 1201 рік, коли у відомого князя Романа Мстиславича та його дружини Анни з'явився син Данилко.

Після смерті князя Романа розгорілися чвари між князя­ми, боярські інтриги, посилилося чужоземне втручання. У 1205 р. князями стали малолітні сини Романа Данило і Ва­силько, а регентом при них — княгиня-мати Анна. Але боярські угруповання прагнули не допусти­ти до влади Романової вдови та її малолітніх синів. На землях Галичини розгорнулася тридцятирічна боротьба за владу. Скрутним було становище синів Романа, не раз їм доводилося тікати від бояр.

Літературна інформація

Учень-літературознавець зачитує уривок з твору Олександра Олеся «Княжа Україна».

Горе учить, кажуть люди,

Доки горя не уб'єш.

І Василька, і Данила

Научило горе теж.

І вони навчились добре

І сидіти на коні,

І терпіти у походах,

І боротись на війні.

І обидва зрозуміли:

Досягає той, хто йде,

Хто бере усе, що треба,

А не ласки з неба жде.

І вони, Волинь забравши,

Поділились, як брати,

І мети — здобути Галич —

Хочуть спільно досягти.

Якими особистісними рисами наділив Данила наш сучасник?

Літописна інформація

Але так вважає наш сучасник. Було б надзвичайно ціка­во дізнатися, як характеризували Данила його сучасники. Тому серед нас присутній літописець з цікавими докумен­тами. Він з радістю поділиться з нами знайденими ма­теріалами щодо участі Данила в битві на р. Калка 1223 р.

Учитель нагадує, щоб не забували заносити події на лінію часу.

 «Коли зіткнулися війська між собою, то Данило виїхав наперед... Уда­рили... в полки татарські..., а Данило поранений був у груди. Але через мо­лодість і відвагу він не чув ран, що були на тілі його.., був-бо він сильний, —  і Данило кріпко бився, побиваючи татар...

… Був-бо він смілий і хоробрий, од голови й до ніг його не було на нім вади».

(Галицько-Волинський літопис)

Учитель. Ставши на чолі Галицько-Волинської держави, Данило ба­гато робить для її розбудови. Що це дійсно так, доведемо за допомогою таблиці «Діяльність Данила Галицького».

Внутрішня політика	Зовнішня політика
Містобудування	Боротьба проти ворогів
Зміцнення обороноздатності	Зміцнення міжнародного авторитету
Військова реформа	Шлюбна дипломатія
Розвиток ремесла, торгівлі	Союз із Польщею, Литвою, Угорщиною

 

Розділи таблиці заповнюються, слідкуючи за подальшим викладенням матеріалу.

Робота з документом «Холм» – ст. 164.

Демонструються ілюстрації «Місто Хелм», «Король Данило закладає Львів»

Учень досліджував наукову інформацію про ці події.

Наукова інформація

«...У 1250-х роках... розгорнулися масштабні фортифікаційні роботи, зокрема були перебудовані й укріплені Володимирський та Крем'янецький замки і ряд інших фортець. Тоді ж Данило провів реорганізацію війська: його важкоозброєна кіннота (оружники) вперше на Русі вдяглися у звич­ний для Європи рицарський обладунок, що захищав і вершників, і коней, а паралельно виокремилася легкоозброєна кіннота з луками (стрільці)».

(Н. Яковенко. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст.)

Які реформи Данила Галицького згадуються у документах?

Учні заповнюють дані про внутрішню політику князя.

Учитель. Роки правління Данила Романовича були наповнені і боротьбою проти зовнішніх ворогів.

Що про ці події нам розповідає історична цікавинка у підручнику на ст. 163?

Робота з історичною цікавинкою «Змінили маршрут»

Що вам відомо про хрестоносців з уроків історії середніх віків і світової літератури?

Поєднуючи розповідь вчителя з фронтальною бесідою, учні заповнюють дані про зовнішню політику князя Данила.

Учитель. Найсерйознішою проблемою для Данила бу­ли монголо-татари. У 1240 р. зруйнували Київ. 1241 р. пішли та­тари походом на Волинь і Галич. Тут було багато укріплених міст-замків (це теж заслуга князя Данила), деякі з них монголи не могли взяти.

Робота з історичним атласом – ст. 19.

Знайти на карті місця головних битв.

Скориставшись відсутністю Данила Галицько­го, бояри вирішили замінити князя. Влітку 1245 р. в Угор­щині зібралося велике військо, щоб силою «посадити» на галицький престол Ростислава. (Повертаємося до генеа­логічного дерева, щоб з'ясувати, чому саме Ростислав був особою, на яку «поставили» бояри?) Відбулася бит­ва біля міста Ярослава, де Данило отримав блискучу перемогу, підтвердивши славу хороброго воїна та мудрого полководця.

Літературна інформація

Ось як описується це в творі А. Хижняка «Данило Галицький»:

«… Ось знову рушив Золотий Лев, щоб дати знати свої гострі кігті ворогові. Перед ним летить тривога, з ним іде сила, за ним слідкує слава, нев’януча слава руського племені від Дунаю до Дону… З хат вибігають молодиці, діти, виходять старці і, здіймаючи руки, благословляють свого Володаря… Володаря? Ба ні, се не людина, се земля, з якої виросли всі, втілилися у сьому могутньому витязеві, що під синьо-золотим прапором іде мечем значити границі своєї займанщини…»

Як автор називає Данила? (Золотим Левом, володарем, витязем)

Яке значення мала ця перемога? (Учні при­пускають, що перемога надовго зупинила агресію угорського королівства на північ до Карпат; піднесла міжнародний авторитет Галицько-Волинського князівства; підтвердила славу Данила Галицького як мудрого полководця).

 

Фізкультхвилинка

Добре нам відомо, що Данило Галицький був одним із наймогутніших князів Галицько-Волинської держави. А чи знаєте ви який вигляд мав князь? Давайте почнемо перевтілюватись. Князь мав поважний вигляд. Збираючись у дорогу накидав на плечі плащ (учні накидають уявний плащ і подалі показують рухи), застібав фібулою, щоб тримався на міцних плечах, одягав високі шкіряні чоботи та шапку. У бою князь був войовничим, тому часто одягав обладунки, які були досить важкі. Одягав усе поступово, спочатку кольчугу, потім меч чіпляв до пояса, а насамкінець одягав шолом і опускав забрало.

А тепер перевіримо чи дійсно ви перевтілювались у князів, чи все пропустили.  Ви повинні обрати з переліку княжий одяг та його бойові обладунки, а сигналом вашого вибору будуть підняті руки. Отож, перевіряємо. Князь був одягнений в: кеди, високі шкіряні чоботи, плащ, спортивний одяг, шапку, кепку, кольчугу, панцир, пістоль, меч, шолом, маску, забрало.

 

Учитель. Воєнний успіх Данила набув розголосу у всьому світі й не на жарт стривожив ординських володарів. У 1245 р. хан Батий наказав Данилу: «Віддай Галич!»

Що ж робить Данило? Змушений ціною принижень і визнанням залежності від хана утримати князівський стіл.

Змоделювати ситуацію. Рольова гра «Данило Романович відвідує Золоту Орду»

Дійові особи: Батий, Данило Галицький.

Батий. Ти прийшов, князь Данило.

Князь. Прийшов, великий хане. Про Галич поговорити прийшов.

Батий. Ти, князь Данило, приїхав просити у мене ярлик?

Князь. Про ярлики не знав, бо на землі батька свого сиджу. А якщо ярлик твій на цю землю потрібний, з радістю візьму...

Батий. Гаразд, я його тобі дам, але спершу маєш випити чорне моло­ко, наше пиття, кобилячий кумис.

Князь. Ну що ж, хане, досі я такого не пив. А нині, як ти велиш, буду пити.

Демонструється ілюстрація «Князь Данило у хана»

Учитель. Чи є у літературознавця свідчен­ня про це?

Літературна інформація

У «Сказанні про короля Данила»  Й. Кащишин описує ці події так:

… Князь знав про тут заведені порядки

І свій полин, хоч весь кипів, а пив…

І голос в нім, мов зимова колядка,

Дзвенів: «Терпи, юнак, терпи!

Терпіння – мудрість чистого сумління!

Ти знаєш, як до тебе я молюсь,

Щоб Бог явив тобі благословення:

На короля свого заждалась Русь!..»

Проведення дискусії на тему: «Отримання князем Данилом ярлика – це вияв національної зради чи далекоглядність державного діяча?».

Евристична бесіда за запитаннями

1. Чи міг Данило самостійно здолати ворога?
2. Галицько-Волинська держава була більш розвинена, ніж Золота Орда. Чому Данило відмовився від збройного опору ворогові?
3. Чи були у Данила союзники?
4. Як ви оцінюєте факт визнання Данилом залежності від Золотої Орди?

(Невелика дискусія, в ході якої можливі припущення: 1. Данило — бо­ягуз, який не хотів втрачати влади, натомість зберег­ти її за допомогою хана, інакше б Батий підкорив Галич, а самого князя вбив. 2. Це був тактичний хід, щоб не допустити татар на свої землі, виграти час для ор­ганізації відсічі. 3. Заручившись таким покровителем, Данило змусив сусідів визнати його силу і не нападати на Галичину. 4. Це був мужній вчинок, бо Данило фактич­но відправлявся «у пащу до звіра», не знаючи, як вчинить з ним хан. 5. Данило особисто відповідав за свої вчинки: він міг послати до хана будь-кого з підлеглих, але не зро­бив цього, взявши відповідальність на себе. 6. Князь жертвує особистими інтересами (приниження зовсім не в характері князя), аби зберегти цілісність держави...).

Учитель. Але, повернувшись з Орди, Данило не ми­рився з підданством монголо-татарам. Він робив спроби об'єднати європейців на хрестовий похід проти татар.

Пригадайте, що таке хрестові походи і проти кого вони були направлені? (Внутрішньоісторичний інтеграційний зв'язок із всесвітньою історією).

Очолити таке об'єднання міг тільки Папа Римський. Папа мріє про об'єднання православної та католицької церков під своїм керівництвом — унію, і Данило в цій справі міг стати гарним помічником. Отже, Папа заохочує Данила прийняти католицьку віру. Князь змушений прислухатися до порад, бо на той час Галицько-Волинська держава залишилась віч-на-віч з татарами і вкрай потребувала союзників. У 1253 р. посланцем Папи Данило був коронований, ставши першим українським ко­ролем.

Чи є у літературознавця свідчен­ня про це?

Літературна інформація

А. Лотоцький у своєму творі «Княжа слава» про ці події пише так:

«Коронація відбулася в дорогичинській церкві дуже велично…

Насамперед мав промову по-латині легат Опізо…

Йому відповів теж по-латині митрополит Курило…

На другий день відбулася коронаційна врочистість. Була Служба Божа, князь Данило причащався. Потім митрополит мав проповідь… Князь Данило став перед царськими воротами навколішки, і легат Опізо наложив йому королівську корону на голову…

Король Данило дав бенкет у своєму дорогичинському теремі…»

О. Олесь у «Княжій Україні» пише про коронацію Данила:

Щоб, скріпивши свої сили,

Стати дужчим в боротьбі,

Князь Данило скрізь шукає

Вірних спільників собі.

Він звернувся і до Папи.

Папа каже: «Я готов,

Але хай повстане разом

Вічна спілка двох церков».

І посли пішли на згоду.

Папа князя привітав

І корону королівську

Для Данила передав.

Щоб лунала дужче слава,

Мала більше прав земля,

В Дорогичині Данило

Повінчавсь на короля.

Якого результату добивався Данило, приймаючи като­лицьку віру? (Учні легко здогадуються — організувати хрестовий похід проти монголо-татар).

 Але нові парт­нери виявляються неспроможними допомогти один одно­му: Данило не може допомогти Папі об'єднати церкви, бо ідея унії не знаходить широкої підтримки (випереджаюче завдання: в підручнику історії України для 8 класу знайдіть, коли все-таки вдалося підписати унію? За яких обставин це було?). Але й Папа вже не має тієї мо­гутності, щоб допомогти Данилові організувати хрестовий похід. Побачивши це, Галицький припиняє стосунки з Папою.

Та чутки про спроби об'єднатися доходять до Орди, яка має на меті покарати князя і виключити можливість опору. У 1259 р. ханське військо, яке очолив воєвода Бурундай, грабуючи і спалюючи по дорозі міста та села, забираючи у полон людей, прибуло в Галичину і Волинь. Бурундай наказав знищити всі укріплення на території князівства, що й було зроблено. Свої укріплення зберіг тільки Холм. Навіщо Бурундай видав такий наказ?

Нашестя Бурундая завдало князю нищівного удару — загинула ідея всього життя: звільнення з-під жорстокої влади Золотої Орди і створення міцної незалежної держа­ви.

Останні роки життя Данило Романович хворів, часто підводило серце, майже втратив зір. У 1264 р. князь по­мер в улюбленому місті Холм.

Літературна інформація

А. Лотоцький у «Княжій славі» оповідає:

«Півтора року пролежав король, мучений важкою недугою, а у березні 1264 р. не стало його в живих…

Похорон був величний. Було народу стільки, що в Холмі не могли поміститися і таборували на полях за Холмом у наметах.

І похоронили короля в церкві Пресвятої Богородиці в срібній домовині…»

Так підійшло до кінця життя Данила Галицького. Але його істо­ричний шлях продовжується і донині, знаходячи свій про­яв у живому зацікавленні, яке викликає це ім'я, в оціню­ванні його ролі в історії. Ось і ми підійшли до того місця, ко­ли маємо дати власну оцінку Данилові Романовичу Га­лицькому.

Висновки (підводяться шляхом пошуку колективної відповіді на запитання).

1. Якою людиною був Данило Романович?

2. Що ви можете сказати про нього як про політика та державного діяча?

3. Знаходимо відповідь на проблемне запитання: визна­чити місце і роль Данила у вітчизняній історії.

Учні зачитують із джерел інформацію про Данила Галицького

1.  «... Йому вдалося здійснити два головні завдання правителя — вста­новити внутрішній мир у своїх володіннях і забезпечити їх авторитет в очах сусідів...»

(Н. Яковенко. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст.)

2. «Данило — це найбільша постать в історії Галицько-Волинської дер­жави... Трудом свого життя він відбудував державу свого батька Романа і по­клав основи під її дальший розвиток».

(І. Крип 'якевич. Історія України)

3. «Безперечно, Данило був князем визначним і досить талановитим...»

(М. Грушевський. Історія України-Руси)

4. «На тлі тих складних обставин, в яких йому доводилось діяти, його досягнення були справді видатними... Проте не всі його плани увінчалися успіхом. Данилові не вдалося утримати Київ, як і не вдалося йому здійснити свою найважливішу мету — позбутися монголо-татарського іга. І все ж він спромігся звести тиск монголо-татар до мінімуму. Намагаючись звільни­тись від впливів зі Сходу, Данило звернувся на Захід, тим самим подавши західним українцям приклад, який вони наслідуватимуть в усі наступні століття».

(О. Субтельний. Україна. Історія)

5. «Сей же король Данило був князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився був із братом своїм Васильком. Сей же Данило був другим по Соломоні…»

(Галицько-Волинський літопис)

Складання історичного портрету

Метод «Мікрофон»

Учні відзначають, що Данило Галицький був: 

1.  Визначною особистістю.

2. Державним діячем, якому вдалося у важких умовах зберегти цілісність Галицько-Волинської держави.

3. Видатним дипломатом, який вивів свою державу на міжнарод­ний рівень.

4. Талановитим полководцем, хоробрим воїном, який здобув багато пе­ремог.

 

 

                                      

 

 

 

 

 

 

 

 

Які найвідоміші події з життя та діяльності князя з'яви­лися на лінії часу? (Лінія закріплюється на дошці, учні порівнюють її з тим, що записано в них у зошитах, вно­сячи в разі потреби, корективи).

V. Закріплення вивченого матеріалу

ЗАГАДКИ

З цим князем вже знайомі ми,

Про нього слава між людьми.

Він землі батьківські з'єднав,

Від ворогів обороняв,

Бо мав він надзвичайну силу.

І звали князя всі ...

                                                 (Данилом)

Пішов до князя на поклін,

Не підіймаючись з колін,

І князь, що керувать всім звик,

Дать князю змушений ...

                                                                       (Ярлик)

Данило добре воював,

Міста і церкви будував.

В честь одного з його синів

З'явилось славне місто ...

                                                                    (Львів)

ОМОНІМИ

Ось вам для розминки гра —

Невисока я гора.

Літери лишіть на місці,

Всі їх разом збережіть,

Й галицьке велике місто

Ви швиденько віднайдіть.

                                                                    (Холм)

Я — книжка, де подій багато,

Бестселером так мрію стати.

Не слід нічого вам міняти,

Щоб ім'я князя прочитати.

                                                                  (Роман)

ШАРАДИ

Напій, що люблять всі пірати

Й літак, відомий в Україні.

А разом князя відгадати

Обов'язково всі повинні.

                                                                    (Ром — АН)

Склад перший кожна курка каже,

А другий — нам артист покаже.

Коли ж їх разом об'єднати,

То легко титул відгадати.

Його з короною вручили

Одному князеві — Данилу.

                                                                  (Ко — Роль)

АКРОВІРШ

Виберіть із віршованого уривку виділені літери, з яких складіть ім'я відомого князя.

ОДну він ціль стеріг в своїм житті –

З’єднАти землі всіх князівств і вотчиН,

Молився він і мріяв статИ зодчим

Могутньої воскреслої Русі.

І подоЛати розбрат і розруху,

Поставити фортеці вздовж доріг,

Щоб заздрий ворОг здалеку лиш нюхав

Духмяний запах руських паляниць…

                                                                                    (Данило)

VІ. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку

Підсумкова розповідь учителя.

Більше семи століть минуло з пори князювання на Галичині Данила Галицького. Його особистістю, діяльністю захоплювалися не лише сучасники, а й наступні покоління дослідників. Чому лише Данило привертає таку увагу? Мабуть, тому, що за князювання Данила припинилась монголо-татарська навала і саме йому вдалося зберегти свою країну, зробити все можливе заради її зміцнення. Літописець присвятив Данилові слова: «Мудрий, як Соломон». В чому полягає його мудрість? Визнавши зверхність татар, говорив Данило: «Важкий тягар взяв на плечі, але не зігнеться спина під ним, воюватиму, доки дихаю, батьківський заповіт виконуватиму, берегти свою землю треба». Як бачите, для Данила було головне – зберегти свою землю. До того ж багато зусиль прикладав він і для пошуку союзників. Тут і династичні шлюби, і просто дружні стосунки. Вважав, що розумом і словом своїм, як мечем, захистить рідну землю. Водночас не плазував ні перед Папою, ні перед правителями інших князівств. Гарним співбесідником був Данило, вмів вести суперечку, вражав своїм знанням справи і далекоглядністю. У мирні часи був жорстоким, але справедливим правителем. Приборкував боярст­во, головну увагу приділяв внутрішнім справам.

А ще — дуже любив читати, цікавився розмалюванням книг, ходив до ремісників, які виготовляли фрески. Знав німецьку, угорську, польську, литовську, грецьку і латинську мови. Був дуже старанним читачем.

Намагався зрозуміти суть різних проблем. Так, під час підготовки до походу самостійно відвідував ковалів та ремісників.

А ще був люблячим чоловіком і батьком.

Отже, король Данило дійсно відповідав словам літописця.

Він був одним з найвидатніших політиків і державних діячів протягом всієї історії Русі, для якого справа піднесення країни стала однією з найсвятіших у житті.

Пам'ять про могутню Галицько-Волинську дер­жаву та її мудрих володарів збереглася в народі.

Послухайте одну з народних легенд про Данила Галицького.

Коли ще в Галичі жив король Данило, він мав такого майстра, що робив йому гроші. Той майстер у золоті купався, але волі не мав. Король Данило сам відкривав ту касу, де працював майстер, замикав його і випускав власноручно, коли треба було майстрові кудись вий­ти. Він лише один знав про все багатство короля, той майстер. І так розжився, що не розумів, як так голодним бути. Та й одного разу каже королеві:

— Золото — цар.

А Данило поправляє його:

— Ні, чоловіче, хліб усьому голова.

— Ні, золото і срібло!

Так вони сперечалися, що король обернувся та й пішов геть із май­стерні. А другого дня бачить король Данило золотий напис на стіні: «Хліб — болото, а всьому голова — срібло й золото».

Данило нічого не сказав. Але другого дня зранку привів майстра, замкнув його; а тут вістові прилітають — ворог іде! Данило зібрав дружину, вирушив у похід. Поїхав, а про майстра забув, що замкне­ний. А король видав такий закон, що ніхто не сміє до каси підходити, інакше смерть.

Минуло кілька місяців. Данило з військом повертається додому, чекає від майстра-золотаря дарунок за перемогу, а того нема. І тут згадав. Зіскакує з коня, біжить до каси, відмикає, а на купі золота лише кістяк із майстра, а на стіні золотом написано: «Срібло-золото — то болото, а хліб — цар». Отак життя навчило...»

 

VІІ. Домашнє завдання

1.  Опрацювати текст підручника.

2. Творче завдання. Ви – літописець князя Данила. Складіть йому слово-похвалу.