«Гарне свято Букваря»

 «Гарне свято Букваря»

Святково прибрана зала або клас; декорації лісової галявини, де за різними об'єктами сховані букви, вирізані з кольорового картону. Діти кружляють у

хороводі на довільну мелодію.

Вчитель. Годі, діти, годі гратись,

Нам на свято слід збиратись. 

Ось погляньте, гей-гей-гей!

Скільки тут у нас гостей!

Знову свято нас скликає,

Посмішки, як мак горять.

Що ж сьогодні нас чекає,

Хочу я в вас запитать?

Хлопчик. Що це нині є за свято,

Що людей тут так багато!

Дівчинка. Ти не знаєш? Мусиш знати: Ми прийшли тут святкувати, Тато, мама, ти і я

Гарне свято Букваря.

Діти (разом).Ось над містом тихим ранком Зайнялась зоря.

В нашім класі славне свято –

Свято Букваря!

Хлопчик. Кличе весело дзвіночок,

Друзів і батьків на свято:

Не запізнюйтеся! Швидко!

Час з Буквариком прощатись!

Хлопчик. Є книг багато - радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

Але одне - усім книжкам начальник

І звуть його по-простому - Буквар.

Ведучий. Ми - шкільна сім'я єдина,

Ми вчимо за складом склад.

 Мама, щастя, Україна, річка, гори, пишний сад.

 І за все це дружно скажем,

Всі. Спасибі, любий наш Буквар!

Пісня « Я іду до школи»

Дівчинка. Буквар взяли ми перший раз, Коли зайшли у перший клас.

І як нам радісно сказати:

«Читати вміємо й писати!»

Хлопчик. Літера перша і перше слово,

З книжкою перша серйозна розмова.

Перша сторінка й остання сторінка,

Успіхи перші, усмішки й сльозинки.

Навчився читати наш перший клас -

Ви можете всі поздоровити нас.

Учень. Я вклонитися готовий.

За працю й турботу

 Всім батькам, що нині в залі.

Бо відчув я їх увагу. 

Цілий рік за нас Ви дбали Як могли допомагали

Пісня «Мама двері відчинила»

До зали заходить Котигорошко

Хлопчик. О, Котигорошко!

Славний друг і брат.

 Він не забуває гарненьких малят.

Котигорошко.

Я приніс вам гарну

І радісну вість.

До нас поспішає

Незвичайний гість.

На Першому дзвонику

Дали вам його в дар.

Здогадались, хто це?

Вірно, — Буквар!

Входить Буквар

Букварик. Добрий день, добрі діти!

Ну як же мені не радіти?

Бо ж прибув я якраз вчасно.

Ой, годинонька нещасна,

Що довелось пережити.

Дайте, лиш передихнути,

Свою розповідь почну.

Тож всідайтеся зручненько

Та слухайте уважненько.

Вчитель.  Йшов Букварик, йшов маленький,

Та зайшов у лір темненький,

Йшов горами і долами,

Понад бистрими водами

Мав на собі брилик гарний,

Вишиваний одяг славний,

І свитину, і постоли,

Бо Букварик йшов до школи.

У торбині книжок повно,

Йшов Букварик, йшов моторно.

Влітають дві дівчинки-сороки

Вчитель. Ось берізка, ось висока.

Тут сороки-білобоки

Пильно в очі заглядали,

Букварика повідомляли

1.    а сорока. Куди йдеш? Не спіши!

З нами ти поговори!

2.     а сорока. Можем плітки розказати,

Можем пісню заспівати,

Треба ще й затанцювати.

1.    а сорока. Що це? Що це? Подивіться?
2.     а сорока. Це не звір, не гриб, не птиця!

Таке гарне, кольорове,

Мов метелики чудове.

Букварик. Ой сороки - білобоки! Що ви наробили?

Усі літери за мить в лісі погубили.

А я, Бідний Букварик, що маю робити?

 Як мені тепер без літер грамоти учити?

Сороки (наперебій). Чи можемо ми тобі допомогти?

Букварик. Треба букви позбирати

І до ладу поскладати,

Щоб могли маленькі учні

Далі вчитися читати.

Поки букви не знайдемо,

Ми абетки не почнемо.

1-а сорока. Летимо скоріш до лісу,

Повідомим всіх звірят

Щоб вони допомогли нам

Усі літери зібрать.

2-а сорока. Ось, дивіться, буква А.

У травичці ледь жива.

Ви, їй друзі поможіть,

 І до мене приведіть.

1.      а сорока. А - в алфавіті найперша,

А - в алфавіті найлегша,

А іще ця буква А

І дзвінка, і голосна.

А ще хоче буква А,

Щоб зібралась букв сім'я –

Ал - фа - віт.

Тож приймай, Букварику,

Її в перший ряд.

Подає Букварику букву «А».

2.      а сорока. Може, зараз інші букви

До нас прибіжать?

Пісня «Мій Букварик»

Входить дівчинка-білочка.

Білочка. Я є білочка руденька,

В мене шубка є пухкенька,

Гарні китички на вухах,

Щоб уважно в лісі слухать.

Щоб ніде не заблукати,

Щоб горішків назбирати,

 Не горішки я збирала,

Букву Бе я скрізь шукала,

І прийшла скоріш сюди

Букварику помогти.

Подає Букварику букву «Б».

Букварик.

Дякую тобі, руденька,

Добра в тебе є душа.

Не залишила у лісі пропадати Букваря.

Входить хлопчик-ведмедик.

Ведмедик. Побіжу, побіжу, бо ведмедик я прудкий,

Дожену, дожену, утікайте всі мерщій.

Дуже мед я люблю і про це розкажу всім,

Може, десь його знайду і поласую я ним.

Щось чудне я в лісі бачу,

Щось кругленьке, неживе.

Ой, та це ж мені вдалося

Відшукати букву Ве.

Букварик. Ой, спасибі, дуже радий,

Що знайшов ти букву Ве,

А тепер шукай медочку

На дубку у холодку. 

Пісня «Казала мені мати»

Влітає хлопчик-дятел.

Дятел. Скік-скок, скік-скок

Із ялинки на дубок.

Не впізнали? Дятел я. 

Прилетів до Букваря.

Бо без мене не знайде

Він своєї букви Де.

Та не тільки букву Де,

Відшукав я Е та Є.

Ось, дивіться, я лечу,

Букварю їх віднесу!

Джмелик. Я не натомився,

З дороги не збився

Сів на хвилинку,

П'ю чисту росинку.

Ось, Букварику, знайшов я

букву Же поміж квіток

Нахилявся і збирав

Кожен-кожен пелюсток.

Букварик. Спасибі тобі, друже!

Пісня «Ми першокласники»

Зайчик. Звусь я зайчик-побігайчик,

Хочу зватись зайчик-знайчик

Я вам пісню заспіваю

Про своє життя під гаєм.

Там живеться мені добре,

Вдачу маю я хоробру.

Там я голосно сміюся,

І нікого не боюся.

Я оббігав 100 доріг

Й до Букварика прибіг.

Бо вдалось мені, зайчаті,

Зе у лісі відшукати.

Букварик. Дуже дякую тобі,

Що поміг мені в біді.

І за це тобі я вдячний,

Будь у лісі ти обачний.

Їжачок. Я — їжачок-хитрячок,

Пошив собі піджачок.

І у тому піджачку

Я блукаю по ліску,

Нанизую на голки

Груші, яблука, грибки.

Щоб до себе на обід

Скликать весь їжачий рід.

Та сьогодні, що за диво

Накололось на голки!

Це не яблука смачні —

Це, здається, буква Ї.

Ой люблю сюрпризи я,

Побіжу до Букваря

Ось, Букварику, тобі

Довгождана буква Ї.

Букварик. Дуже дякую тобі,

Що знайшов ти букву Ї.

Курчатко. Я - курчатко дуже миле,

Я - курчатко дуже щире,

Залишилось неспроста

Бо вдалося лиш мені

Відшукати букву Ка

Ти, Букварю, не тужи,

Букву Ка скоріш держи.

Лисичка. Я - лисичка, я - сестричка,

Дуже гарну маю звичку.

Лінуватись не люблю 

І за це себе хвалю.

Я нітрішки не лінилась,

В лісі добре потрудилась,

 І Букварику тепер принесла я букву еЛ.

Букварик. Дякую, я вам рідненькі,

Буду пам'ятати,

Бо без букв і Ка і еЛ 

Не можна читати.

Виходять діти-мурахи, які несуть паличку.

Мурахи (разом). Раз-два, дружно взялись,

Три-чотири, разом встали,

П'ять-шість, не зівати,

 Букварю допомагати!

1.     а мураха. Всі ми трудимось завзято

І у будні, і у свята,

Свій мурашник прибираєм,

Будь-кому допомагаєм.

2.     а мураха. Нині сталася пригода,

До роботи знов нагода.

На мурашник подивились –

З неба літери звалились.

Ми шість букв - Г, Ґ, еЛ, І, еМ та еН

До Букварика несем.

3.      я мураха. Хоч ця ноша невелика, дуже шкода Букваря.

Озовись, Букварику, ми вже на підході.

Хоч малі мурашки, та стають в пригоді.

Букварик. Ви, мурашки, молодці,

Догодили так мені.

 Більш не буду сумувати,

Хочу пісеньку співати.

Співає пісню Букварика.

Мурахи (разом). Пісня гарная твоя, та іти уже пора.

Раз-два, дружно встали,

Три-чотири, не зівали.

П'ять-шість - не сидіти,

до роботи приступити.

Пісня «Україно краю»

Прилітає дівчинка-мушка.

Мушка. Я є мушка-цокотушка,

Зовсім я не бешкетушка.

Хоч хвалитися не гарно,

Та літала я не марно

По долині та горі.

Букву У знайшла в дуплі.

Букварик. Щось темніти, в лісі стало,

Може, суне чорна хмара.

Диво дивне, дивина.

На хмаринці буква Ха.

Як вона там опинилась?

Як на хмарку закотилась?

 Гей, хмаринко, не лити,

Букву Ха мені верни.

Мудра хмарка, молодець!

Скоро лихові кінець.

Дятел. У лісі я іще не бачив

Такого дивного куща.

Та це тому, що між гілками

Заплуталися Ша та Ща.

Напевно, сильно покололись

Чи налякались висоти,

Зітхніть тепер собі спокійно

Бо зараз у безпеці ви.

Букварик. Іще дві букви повернулись

У алфавітову сім'ю.

Іду до лісу, пошукаю,

Можливо, решту віднайду.

Пісня «Ля — ля-ля»

Дятел. Що за гамір, що за  шум?

Чом у лісі такий глум?

Гей, сороки-білобоки,

Це ж яка у вас морока?

1-а сорока. Лісом довго ми літали,

Букву дивну відшукали.

2-а сорока. Ніби Бе і ніби еР

Сперечались дотепер.

Дятел. Не впізнати, ну й дива,

Буква ця не є нова. .

Це повинен знати всяк

Її назва - м'який знак.

Бачу, ще щось принесли ви,

Яку букву віднайшли ви?

Букварик. Хтось знайшов вже букву Я?

Сороки (навперебій). Ні, не я, не я, не я!

Ось Букварик підійшов.

Букварик. Букву Я вже хтось знайшов?

Що ж Уляночі сказати?

Де ту Я нам відшукати?

Улянка. Що у лісі тут зчинилось?

Що з абеткою зробилось?

Бо знайшла від Букваря

Лиш останню букву Я.

Букварик. Ти, Улянко, не зітхай,

Ось, Букварик свій тримай.

Дружбу з книгами веди,

Свій Букварик бережи.

Мав нелегку він пригоду

Через пустощі та шкоду.

Але звірі лісові

Не покинули в біді.

Букви всі вони зібрали

Тільки Я не відшукали.

А тепер в порядку вся

Алфавітова сім'я.

Улянка. Я сміюся, я радію,

Я, як сонечко, яснію.

 Бо знайшла крім Букваря,

Ще багато друзів я.

Пісня «Буквар»

Букварик. Прощавайте, всі звірята

Першокласники, малята.

Друзі, час мені спішити,

Менших грамоти учити

Діти. Прощавай, Букварику,

Наш найперший друже.

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже! .

Ти навчив нас складати

 Букви у слова.

Ти навчив дружити нас

З книгами щодня.

Ніколи не забудемо

Ми друга Букваря

І завжди вчитись будемо

Для щастя і добра.

Прощавай, прощавай,

Ти вже менших научай.

Ми про тебе не забудем,

Пам'ятати завжди будем!

Вже скінчилось наше свято,

І прощатися пора.

Ми бажаємо всім людям

Разом. Щастя, миру і добра.

Пісня «Нехай завжди у вас гостює свято»

Пісня про Букварик

1. Беру до рук букварик я,

Там букви всі - від А до Я.

 Від звуків перших до складів

Букварик стежечку провів. (Двічі)

Приспів.

Букварику, букварику

Про все розкажеш ти,

Про зоряні ліхтарики,

Про ріки і мости.

Про кізку з козенятами,

Про вовка і сову,

А я усе шукатиму

Відповідь просту.

2.   Склади збираються в слова

Аж закрутилась голова.

 Слова у речення біжать

За ними треба поспішать .(Двічі)

Приспів.

3.   Читаю речення малі

Про ліс і квіти на землі.

І про швидкого колобка,

Що від бабусі утіка. Двічі)

Приспів.

Україно - краю

1.       Там, де лине пісня ця,

Верби і тополі,

Заслухавшись солов'я

Сплять річки та гори.

Приспів: Україно-краю,

Цвіт краси розмаю.

 В світі наймиліша

І рідніша ти.

2.        Тут стежки мої, поля,

Сонце променисте,

Друзі милі, вся сім'я –

Чарівне намисто.

Приспів. (2 рази)

3.                                         Запитати хочу я

У цілого світу:

Де ще є така краса,

Зеленії квіти?..

Приспів. (2 рази)