Генеративні органи рослин

Тема. Генеративні органи рослин.

Мета: узагальнити    і    систематизувати    знання    учнів    про    будову   і

           різноманітність квіток, суцвіть, плодів, статеве розмноження рослин,

 процеси  запилення  і  запліднення,  формування  насінини,   росту   і

 розвитку  у  квіткових   рослин,   розвивати   кмітливість,   уважність,

 мислення,   вміння   аналізувати,   виділяти   головне, узагальнювати,

 сприяти   екологічному   вихованню   учнів,   виховувати  інтерес  до

 вивчення предмета.

Обладнання: малюнки квітки, плоду, насінини;  назви країни і зупинок; німий малюнок квітки, малюнок різних типів квіток з помилками, назви однодомних і дводомних рослин, схеми різних типів суцвіть, конверти з написами типів суцвіть і назви рослин в них, таблиця «Типи запилення», назви рослин для комахи, таблиця «Запліднення», німий малюнок насінини, насіння різних видів рослин, плоди.

Тип уроку: узагальнення і систематизації знань учнів.

                                         Хід уроку

І. Організаційна частина.

                     Пролунав уже дзвінок,

                     Починається урок.

                     Поверніться, будь ласка, до гостей

                     І скажіть всім: «Добрий день!».

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

• Послухайте уривок вірша і здогадайтесь, про що піде мова на уроці.

                      Під квітки покривом надійним

                      Таємничий відбувається процес,

                      Щоб утворилась насінина

                      І щоб рослини вид не щез.

- Сьогодні на урок до нас завітали давні друзі – Квітка, Плід і Насінина. Послухаємо, яка між ними відбулася розмова.

(Виходять три учні із зображенням квітки, плоду, насінини яблуні).

Квітка:

• Ми такі різні, але живемо на одній рослині, хто ж із нас найважливіший для неї? Мабуть, я, квітка, бо я така красива, білосніжна, запашна.

Плід:

• А може, я! Бо я такий червоний та смачний!

Насінина:

• А чому не я? Я така маленька та гарненька. Давайте попросимо допомогти нам у нашій суперечці учнів 7-го класу, які вивчають біологію і, напевне знають про нас дуже багато.

IІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

ІV.  Узагальнення і систематизація знань учнів.

1.  –Перед початком мандрівки нам необхідно пригадати основні поняття. Термінологічна розминка:

- квітка;

- суцвіття;

- запилення;

- плід;

- запліднення;

- насінина.

2. Перша зупинка нашої мандрівки «квітка».

А) - Пригадаємо будову квітки (робота з німим малюнком).

- Перед вами на дошці та на партах малюнок квітки. Підпишіть частини квітки відповідно цифр в зошитах.

- Назвіть частину квітки відповідно цифр.

- Які частини квітки є головними? Чому?

Б)- Пригадайте, які є типи квіток?

- Візьміть на парті малюнок з різними типами квіток. Художник допустив помилки, виправте їх і поясніть.

В)- Які рослини називають однодомними, дводомними ?

Розподіліть рослини по групах, вставивши назви рослин у файли.

                             Однодомні                  Дводомні

                               огірки                         верба

                               кукурудза                   тополя

                               дуб                               обліпиха

• Яке ж значення квітки в житті рослин?
• Чому треба охороняти квіти?

3.Друга зупинка нашої мандрівки «Суцвіття».

А) Бесіда:

- На які групи поділяють суцвіття?

- Які суцвіття називають простими?

- Які суцвіття називають складними?

Б) Перед вами на картках схеми різних типів суцвіть. Учні І варіанту підписують назви простих суцвіть (китиця, щиток, зонтик), учнів ІІ варіанту – назви складних суцвіть (складний зонтик, волоть, складний колос).

В) В кожного на парті конверт, на якому вказаний тип суцвіття. З переліку рослин у конверт відберіть ті, які мають даний тип суцвіття.

- Яке ж значення суцвіть в житті рослин?

4. Наступна зупинка нашої мандрівки «Запилення»

А) Бесіда:

- Які є типи запилення у квіткових рослин?

- Як відбувається самозапилення? Поясніть за таблицею.

- Для яких рослин характерне самозапилення?

- Як відбувається перехресне запилення? Поясніть за таблицею.

- Для яких рослин характерне перехресне запилення?

В) – Яким способом переноситься пилок під час перехресного запилення?

- До вас завітала комаха. Допоможіть їй. Серед переліку рослин виберіть комахозапильні:   дуб, вишня, кропива, липа.

5. Наступна сторінка нашої мандрівки «Запліднення». Бесіда, робота з таблицею:

- Куди потрапляє пилок? Покажіть на таблиці

- Що далі відбудеться з пилковим зерном?

- Що по пилковій трубці потрапить до зародкового мішка?

- Що далі відбудеться?

- Як називається цей процес?

- Хто його відкрив?

- Що формується після запліднення?

 6. Наступна зупинка мандрівки «Насінина».

А)Робота з німим малюнком.

Користуючись малюнком насінини, який у вас є на партах, назвіть її частини

під цифрою 1- зародок

                     2- насінна шкірка

                     3- ендосперм

- Що таке ендосперм?

- Пропоную вам побути в ролі Попелюшки і відібрати з тарілки насіння:

І варіант- насіння квасолі; ІІ варіант- насіння соняшника.

- Яке значення насіння в житті рослин?

7. Остання зупинка «Плід».

Пропоную гру «Аукціон».

• Я показую плід. Вам необхідно дати про нього максимум інформації. Чия інформація остання, той отримує плід.

- Яке  значення плодів у житті рослин?

V. Підсумок уроку.

1. Бесіда:

- Які органи рослини називають генеративними?

• Назвіть генеративні органи.
• Так який же з них найважливіший? Чому?

VI. Домашнє завдання: виконати онлайн тести «На урок», відповісти на питання: Чому квіткові рослини найпоширеніші у природі?